This HTML5 document contains 795 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n14	http://dbpedia.org/resource/File:
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
schema	http://schema.org/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
geo	http://www.w3.org/2003/01/geo/wgs84_pos#
georss	http://www.georss.org/georss/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cy	http://cy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
n61	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
n79	http://ur.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-als	http://als.dbpedia.org/resource/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
n8	http://d-nb.info/gnd/
n64	https://www.livius.org/cg-cm/cilicia/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
n73	http://uz.dbpedia.org/resource/
n78	http://ast.dbpedia.org/resource/
n89	http://mg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
n35	http://lt.dbpedia.org/resource/
n80	http://ky.dbpedia.org/resource/
n47	http://dbpedia.org/ontology/PopulatedPlace/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
n32	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
n15	https://web.archive.org/web/20140728060651/http:/www.livius.org/cg-cm/cilicia/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
n88	http://viaf.org/viaf/
n74	http://www.allaboutturkey.com/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n77	http://www.worldstatesmen.org/
n46	http://cv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-war	http://war.dbpedia.org/resource/
n40	http://dbpedia.org/resource/Wikt:
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-oc	http://oc.dbpedia.org/resource/
n43	https://edoc.bbaw.de/files/3071/
n39	http://arz.dbpedia.org/resource/
dbpedia-br	http://br.dbpedia.org/resource/
n62	http://
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n25	http://www.kilikien.de/romanisierung/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-an	http://an.dbpedia.org/resource/
n22	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n96	https://web.archive.org/web/20180805225007/http:/armenianpilgrimages.com/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n9	https://web.archive.org/web/20131215113112/http:/armenocide.am/
n92	http://am.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sw	http://sw.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ku	http://ku.dbpedia.org/resource/
n53	https://
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/

Statements

Subject Item

dbr:Cilicia

rdf:type

yago:GeographicalArea108574314 dbo:Region yago:AdministrativeDistrict108491826 wikidata:Q3455524 yago:State108654360 schema:Place dbo:Place schema:AdministrativeArea dbo:Location dbo:PopulatedPlace yago:District108552138 owl:Thing yago:Region108630039 yago:Region108630985 yago:WikicatStatesAndTerritoriesEstablishedInThe16thCenturyBC yago:Location100027167 yago:Country108544813 yago:YagoGeoEntity dbo:AdministrativeRegion yago:YagoPermanentlyLocatedEntity yago:YagoLegalActorGeo yago:WikicatFormerCountriesInTheMiddleEast dbo:Settlement yago:WikicatAncientGreekSitesInTurkey yago:Tract108673395 yago:WikicatAncientRomanProvinces yago:Object100002684 yago:WikicatRegionsOfTurkey dbo:Country yago:PhysicalEntity100001930 yago:Site108651247 geo:SpatialThing yago:WikicatHistoricalRegionsOfAnatolia

rdfs:label

Кілікія Kizzuwatna Kilikien Cilicië Kizzuwatna Kizzuwatna Cilicia Kizzuwatna 奇里乞亚 Cilicie Kilikia Киликия Киццуватна Kizzuwadna Kizzuwatna كيزواتنا Κιλικία Kilikien Kilikio Cylicja Кіззуватна Kizzuwatna Quizuatena Cilícia قيليقية Cilicia Kizzuwadna Zilizia キリキア Cilícia 킬리키아 Kizzuwatna Cilicia 키주와트나 Kilíkie

rdfs:comment

Pada masa antikuitas, Kilikia (bahasa Turki: Kilikya; bahasa Armenia: Կիլիկիա, bahasa Yunani: Κιλικία, bahasa Persia Tengah: klkyʾy, bahasa Partia: kylkyʾ) adalah daerah pesisir selatan di Asia Kecil, sebelah setalah dataran tinggi Anatolia tengah. Daerah ini adalah suatu entitas politik sejak masa bangsa sampai Kekaisaran Bizantium. Kilikia meluas dari pesisir Turki modern sampai mencapai sebelah utara dan timur laut Siprus. Kota Tarsus, tempat asal rasul Paulus, terletak di wilayah Kilikia. Kilikien, även Cilicien (latin: Cilicia), är ett historiskt landskap i östra Anatolien (Mindre Asien), vid Medelhavets kust, i nuvarande Turkiets sydöstra del med östlig gräns mot Syrien och i söder mot Medelhavet. Kilikien var ett strategiskt viktigt område under antiken och medeltiden och erövrades av många olika riken. Slaget vid Issos var ett fältslag mellan makedonen Alexander den store och Perserriket som ägde rum år 333 f.Kr. Romarna kallade området för Cilicia. 103 f.Kr. blev området en provins i Romerska riket och år 395 tillföll området det Östromerska riket. Кіззуватна, або Кіццуватна — (Kizzuwatna або Kizzuwadna) назва анатолійського царства в 2 тис. році до н. е. Воно знаходилось в горах південно-східної Анатолії, поблизу затоки Іскендерун в сучасній Туреччині і було оточене горами і річкою Джейхан. Центром царства було місто , розташоване в гірській місцевості. Є здогадки, що в середині XIV століття Киццуватна була захоплена хеттами і перестала існувати. Історія цього царства відома в зв'язку з історією Хеттського царства. Kizzuwatna o Kizzuwadna va ser un estat de l'Anatòlia del sud-est (Cilícia), a la zona del golf d'Alexandreta, probablement d'origen hurrita. La família reial de Kizzuwatna era sens dubte d'origen hurrita, ja que la majoria de reines i nobles del país porten noms hurrites i els déus hurrites se sap que van passar al panteó hitita, entre ells la deessa Hebat de Kizzuwatna. Estava situat a les rutes que permetien al pas, a través de les muntanyes del Taure, entre Anatòlia i Síria, i tenia una gran importància estratègica. Кілікія (вірм. Կիլիկիա, грец. Κιλικία) — історична область в південно-східній частині малоазійського півострова, що виходила до північно-східного узбережжя Середземного моря. У II тисячолітті до н. е. входила до Хетського царства, з XII по VI століття до н. е. на території Кілікії існувало кілька незалежних царств (Хілакку, Ку'е, Пірінду), з VI ст. до н. е. утворилося єдине Кілікійське царство. Але невдовзі Кілікія добровільно підкорилася перській державі Ахеменідів. У 333 до н. е. її завоював Олександр Македонський. У 297 до н. е. — 190 до н. е. перебувала під владою Селевкідів. У 102 до н. е. була завойована Римом, остаточний спротив подолано у 67 до н. е.У середні віки була об'єктом боротьби між Візантією, арабами і сельджуками. З 1080 по 1375 в Кілікії існувала Кілікійська вірменська д Kilikien (altgriechisch Κιλικία Kilikía, lateinisch Cilicia, dt. auch Zilizien) ist eine antike Landschaft im Südosten Kleinasiens. Sie entspricht etwa dem östlichen Teil der heutigen türkischen Mittelmeerregion und somit den heutigen türkischen Provinzen Adana, Mersin und Osmaniye, sowie zumindest dem größten Teil der Provinz Kahramanmaraş, aber ohne den größten Teil des Gebiets der Provinz Hatay, der zum antiken Syrien gerechnet wurde. Kizzuwadna o Kizzuwatna fue un antiguo reino de cultura hurrita situado en lo que hoy es el golfo de Alejandreta, en Turquía. Su historia está relacionada con el imperio hitita, y aunque al principio pudo ser una entidad política independiente (llamada Adaniya), parece que se incorporó al reino hitita en tiempos de Hattusili I (1650 a. C. - 1620 a. C..); sin embargo, la posterior debilidad de los hititas en el siglo XVI a. C. permitió a Kizzuwadna proclamarse independiente y jugar con su posición intermedia entre Mitanni y el imperio hitita para ganar una importante base de poder. Kizzuwatna (hethitisch: URUki-iz-zu-wa-at-na; Ethnikon hurritisch: kizzuwatna=ḫi; assyrisch: Kisuatni) war ein Königreich im südöstlichen Anatolien im 15. Jahrhundert v. Chr. Die beiden Namen Kizzuwatna und Kummanna konnten in hethitischen Texten ausgetauscht werden und beide Namen konnten sowohl das Land als auch eine Stadt bezeichnen. Die Bevölkerung bestand hauptsächlich aus Hurritern und Luwiern. Quizuatena (em hitita: Kizzuwatna ou Kizzuwadna; em em egípcio: Kode ou Qode), foi um antigo reino da Anatólia do 2º milênio a.C.. Estava situado nas montanhas do sudeste da Anatólia, perto do Golfo de İskenderun, na moderna Turquia. É cercado das Montanhas Taurus e o Rio Ceyhan. O centro do reino era a cidade de Cumani, situada nas montanhas. Em uma outra época, a região seria conhecida como Cilícia. La Cilicie est une région historique d'Anatolie méridionale et une ancienne province romaine située dans l'actuelle Turquie. Elle était bordée au nord par la Cappadoce et la Lycaonie, à l'ouest par la Pisidie et la Pamphylie, au sud par la mer Méditerranée et au sud-est par la Syrie. Elle correspond approximativement aujourd'hui à la province turque d'Adana, une région comprise entre les monts Taurus, les monts Amanos et la Méditerranée. Cilicia (/sɪˈlɪʃə/) is a geographical region in southern Anatolia in Turkey, extending inland from the northeastern coasts of the Mediterranean Sea. Cilicia has a population ranging over six million, concentrated mostly at the Cilicia plain. The region includes the provinces of Mersin, Adana, Osmaniye, along with parts of Hatay and Antalya. Килики́я (арм. Կիլիկիա, др.-греч. Κιλικία, лат. Cilicia), Сисван (арм. Սիսուան) — историко-географическая область на юго-востоке Малой Азии. В её честь названа извилина Киликия на спутнике Юпитера, Европе. Cilicië of Kilikië (Oudgrieks: Κιλικία / Kilikía; Latijn: Cilicia) was een landstreek aan de zuidoostkust van Klein-Azië. De stad Salamis op Cyprus behoorde er ook toe. Het was strategisch belangrijk omdat het via een bergpas, de Cilicische Poort, een doorgang bood tot Syrië. Toen het Seleucidische rijk in verval raakte kregen de Romeinen Cilicië na een aantal oorlogen in 50 v.Chr. in handen. Cicero was er gouverneur. Gedurende de kruistochten was het land een Armeens koninkrijk enin 1375 werd het deel van het Ottomaanse Rijk. De apostel Paulus werd geboren in Tarsus, de hoofdstad van Cilicië. 키주와트나(또는 키주와드나)는 기원전 제2 천년기의 고대왕국이었다. 그것은 현대 터키의 이스켄데룬 만 근처의 남동 아나톨리아의 고지대에 위치하였다. 그것은 타우루스 산맥과 케이한 강을 포함하였다. 왕국의 중심은 쿰마니였으며 고원에 위치한다. 후대에 같은 영역이 킬리키아로 알려져 있다. 나라는 타우루스 산맥의 은광과 같은 귀중한 자원을 소유하였다. 산맥의 경사는 아직 부분적으로 숲으로 덮여 있다. 해마다 겨울 비가 지역에 이른 시기에 농업을 가능케 하였다. 케이한 강의 낮은 유역의 평야는 부유한 경작지대를 제공하였다. Zilizia (grezieraz: Κιλικία; armenieraz: Կիլիկիա) antzinateko eskualdea da, askotan unitate administratiboa izan zena, Asia Txikiko hegoaldeko kostaldean kokatua. Egun, Turkiako Adana probintziaren barnean dago. Киццуватна, или Киццувадна (антич. Kαταoνία ), — лувийско-хурритское государство, существовавшее в XVI — XIV веках до н. э. Царство находилось на территории юго-восточной части Малой Азии в области Киликия. История Киццуватны известна в связи с историей Хеттского царства. Полагается, что в середине XIV века до н. э. Киццуватна была захвачена хеттами, но династия правителей продолжилась в качестве наместников. После распада Хеттского царства образовалось независимое государство с той же династией. 奇里乞亞（希腊语：Κιλικία、土耳其語：Kilikya），又譯基利家(新教)、基里基雅(天主教)，也被称作小亚美尼亚，位於今日土耳其東南部的小亚细亚半岛，塞浦路斯以北，東至旁非利亞，北至托魯斯山脈，地處於前往地中海的通道上，曾經是羅馬帝國一個貿易繁盛的地區。基督教使徒保羅出生於當時奇里乞亚的首府塔尔苏斯。 15世紀起，奇里乞亞受奧斯曼帝國統治。今天奇里乞亞分屬土耳其梅爾辛省、阿達納省和奧斯曼尼耶省。 كيزواتنا (أو كيزوادنا، وفي المصرية القديمة كودي)، هو اسم مملكة اناضوليةقديمة المملكة يعود تاريخها إلى الألفية الثانية قبل الميلاد. كانت كيزواتنا تقع في مرتفعات جنوب شرق الأناضول بالقرب من خليج إسكندرونة في تركيا الحالية. طوّقت المملكة جبال طوروس ونهر جيهان وكان مركز المملكة مدينة كوماني الواقعة في مرتفعات المملكة. Η Κιλικία είναι η νοτιοανατολικότερη παράλια περιοχή της Μικράς Ασίας (έναντι της Κύπρου). Αρχαιότερη ονομασία της ήταν Αώα από το όνομα ποταμού της, του Αώου, αγνώστου προσδιορισμού σήμερα. Cylicja (arab. ‏قيليقيا‎ Kilikija lub niegdyś ‏الثغور الشامية‎ trb. As-Sghur asz-Szmija trl. āṯ-ṯḡūr āš-šāmīť, fr. Cilicie, gr. Κιλικία, Kilikia, łac. Cilicia, orm. Կիլիկիա, tur. Kilikya (Çukurova)) – kraina historyczna na pograniczu Azji Mniejszej i Syropalestyny. W centralnym punkcie równinna i żyzna, lecz otoczona zewsząd górami. Obecnie w całości leży na terytorium Turcji (prowincje: Mersin, Adana, Osmaniye). W czasach rzymskich Cylicja dzieliła się na dwie części: Cilicia Trachea i Cilicia Pedias. Cilicia Trachea (asyryjskie Khillaku, od którego pochodzi nazwa Cylicji) była surowym rejonem górskim uformowanym przez góry Taurus. Od południa graniczy z Morzem Śródziemnym (które odziela ją od Cypru), od zachodu – z górami Taurus (oddzielającymi ją od Azji Mniejszej), od wschodu zaś – z g Kilikio (latine Cilicia, greke Κιλικία, do Kilikia, en Esperanto Kilikio) dum la antikva epoko estis pejzaĝo en la sudoriento de la hodiaŭa ŝtato Turkio kaj ekde la jaro 64 antaŭ Kristo estis provinco de la Romia Imperio, kies ĉefurbo estis la havena urbo Tarsos ĉe la Mediteranea Maro. La teritorio proksimume korespondas al la nunaj provincoj Adana kaj Mersin de Turkio. キリキア (Cilicia) は、トルコ南部にある、地中海に面した一地域の名前。地中海をへだててキプロスと向かい合い、また南東部にシリアの位置する地域である。北は、世界遺産で有名なカッパドキアと接している。キリキアは海岸沿いのと、西部のトロス山脈（タウルス山脈）をはじめとして平野部をとりかこむように広がる山地の部分とで成り立つ。聖パウロの生誕地であるタルスス（タルソス）の町があることで知られる。現在はトルコ第4の都市アダナがある。 アナトリア半島の東部および南部は険しい山地や高原が広がっているため、平野部のあるキリキアは古くから小アジアやヨーロッパと中東を結ぶ交通・貿易・戦略の要衝であった。トロス山脈には細く険しい道があり、とくに交通の重要地として「キリキアの門」と呼ばれた。ヨーロッパと中東を結ぶ中継地であるため、地政学的に言う緩衝地帯であり、古代から何度も支配者が入れ替わった地域でもある。 Cilícia fou una regió del sud-est d'Àsia Menor. Fou una satrapia persa i selèucida, i després una província romana i romana d'Orient. El seu nom actual és Çukurova. Kilíkie (řecky Κιλικία, Kilikia) byl ve starověku obvykle užívaný název pro pobřežní region, jenž se rozkládal na jihu poloostrova Malá Asie. Kilíkie zaujímala území sousedící na západě s Pamfýlií a na východě se Sýrií. Její severní hranici tvořil hřeben pohoří Taurus, který jí izoloval od centrální anatolské plošiny. Pouze jediná úzká soutěska, ve starověku nazývaná Kilikijská brána (latinsky Pylae Ciliciae), jí poskytovala spojení s Kappadokií. Na jihu byla Kilíkie omývána Středozemním mořem, jež jí oddělovalo od Kypru, s nimž udržovala blízké kontakty. V dnešní době se tento kraj nazývá Çukurova a tvoří součást Turecka. Nella geografia antica, la Cilicia formava un distretto sulla costa sudorientale dell'Asia Minore (Turchia), a nord di Cipro. Essa si estendeva lungo le coste del Mediterraneo dalla Panfilia al Monte Amanus (Giaour Dagh), il quale la separa dalla Siria. A nord della Cilicia si ergono le montagne del Tauro, che la separano dall'altopiano centrale dell'Anatolia e che sono tagliate da una stretta gola, chiamata nell'antichità Porte della Cilicia. Kizzuwatna lub Kizzuwadna – nazwa starożytnego królestwa istniejącego w II tysiącleciu p.n.e. Położone było na wyżynach południowo-wschodniej Anatolii, niedaleko zatoki Aleksandretty. Otoczone było górami Taurus i rzeką Ceyhan. Główną miejscowością tego królestwa była Adanija (obecnie Adana), ważnym ośrodkiem kultowym Kummanni, a portem śródziemnomorskim Ura, która pośredniczyła w handlu pszenicą z Syrii poprzez Ugarit. W czasach późniejszym ten obszar był znany pod nazwą Cylicja. Kizzuwatna (ook Kizzuwadna, Akkadisch Kizwatna, Egyptisch: Qiduwadana of Kode), was een oud-Anatolisch koninkrijk in het 2e millennium v.Chr.. Het was gelegen in het heuvelachtige gebied van Zuidoost-Anatolië, aan de Golf van Iskenderun in hedendaags Turkije. Kizzuwatna omringde het Taurusgebergte en de . Centraal in het koninkrijk lag de stad . In de 14e eeuw v.Chr. werd Kizzuwatna door het Nieuwe Hettitische Rijk ingelijfd. In een latere era stond deze regio als Cilicië bekend. 킬리키야(튀르키예어: Kilikya), 킬리키아(그리스어: Κιλικία, 언어 오류(hyw): Կիլիկիա) 또는 실리시아(영어: Cilicia)는 소아시아의 남동쪽 해안, 키프로스 북쪽의 해안지역을 말하는 고대의 지명이다. 북쪽과 서쪽은 이 아나톨리아의 고원지대와 경계를 이루고, 동쪽으로 안티타우루스 산맥이 있다. 남쪽으로는 지중해와 만나는데 고대에는 소아시아와 시리아를 잇는 유일한 통로, "킬리키아 문" 이 이곳에 있었다. 히타이트, 아시리아, 페르시아 제국의 지배를 받았고 특히 키루스 2세의 정복 당시 도움을 주어서 키루스로부터 특별한 지위를 부여받았다. 킬리키아의 문 은 알렉산드로스 대왕의 이수스 전투가 벌어진 곳으로 유명하다. 알렉산드로스의 사후 잠시 프톨레마이오스 왕조의 지배를 받다가 곧 셀레우코스 왕조로 넘어갔고 기원전 67년 폼페이우스의 동방원정때 로마의 속주로 편입되었다. 이후로 로마 제국시대에 몇번 속주로 재조정하였다가 비잔티움 제국의 영토로 승계되었다. En la Antigüedad, Cilicia (en griego Κιλικία, en armenio Կիլիկիա) era la designación que se le daba a la zona costera meridional de la península de Anatolia, que ahora se conoce como Çukurova. Fue una entidad política en la época de los romanos. Cilicia se extendía tierra adentro desde la costa sudoriental de Asia Menor (la actual Turquía), hacia el norte y noreste de la isla de Chipre, y comprendía alrededor de un tercio de la superficie de Anatolia. Kizzuwatna nebo Kizzuwadna je název starověkého anatolského království ve 2. tisíciletí před naším letopočtem. Nacházelo se na vysočině v jihovýchodní Anatolii, poblíž Iskenderunského zálivu, v dnešním Turecku. Bylo ohraničeno pohořím Taurus a řekou Ceyhan. Středem království bylo město . V pozdější době byla stejná oblast známá jako Kilíkie. Kizzuwadna, kulturako erresuma bat izan zen, gaur egun Turkiako Alexandretako golkoan kokatua. Bere historia, hititar inperioarekin lotuta dago, eta, hasieran, erresuma independente bat izan bazen ere (Adaniya deitua), dirudienez, hititar inperioan sartu zen Hattusili I.aren erregealdian, (K.a. 1650-K.a. 1620). Baina, ondoren, hititek izan zuten ahuldadea probestuz, Kizzuwadna independente aldarrikatu zen, honela, Mitanni eta Hititar inperioaren artean zuen tarteko kokapenarekin jokatuz, botere handia lortu ahal izateko. Le Kizzuwatna fut un royaume anatolien du IIe millénaire av. J.-C., incorporé dans l’Empire hittite à la fin du XVe siècle av. J.-C. Ce fut le nom donné à la région située au pied des monts Taurus (en Turquie aujourd’hui) voisine de la Pamphylie à l'Ouest. Elle correspondait presque à la Cilicie et à la Cataonie (« Kataonia » pourrait être une forme gréco-latine du nom Kizzuwatna). Le pays était organisé autour des rivières Ceyhan et Seyhan, et de sa capitale Kummani ainsi que d’autres centres urbains. Au IIe millénaire av. J.-C., sa population est composée majoritairement de Louvites et de Hourrites. Cilícia (em armênio: Կիլիկիա; em grego: Κιλικία; em persa: klkyʾy; em parta: kylkyʾ; em turco: Kilikya) foi uma antiga região na costa sul da Ásia Menor, localizada imediatamente ao sul do platô central da Anatólia no território da moderna Turquia. Grosso modo, ocupava o que é hoje a região do Mediterrâneo da Turquia a oriente da província de Antália, situando-se a sua fronteira ocidental entre as modernas cidades turcas de Gazipaşa e Alânia. Foi organizada como uma entidade política desde a época dos hititas até ao período bizantino. A ilha de Chipre estava separada da Cilícia por uma estreita faixa do Mediterrâneo. قِيلِيقِيَة (من اليونانية: Κιλικία، كِلِيكْيَا) هي منطقة جغرافية ثقافية في جنوب الأناضول (تركيا)، تمتد داخليًا من السواحل الشمالية الشرقية للبحر الأبيض المتوسط. يبلغ عدد سكان قيليقية أكثر من ستة ملايين نسمة، يتركز معظمهم في سهل قيليقية. تضم المنطقة محافظات مرسين، وأضنة، وعثمانية، وهاتاي. Kizzuwatna fu un regno anatolico del II millennio a.C., situato nella regione ai piedi del Tauro corrispondente alla Cilicia di epoca classica, nell'odierna Turchia. Il regno controllava le miniere d'argento del Tauro e fertili zone agricole. I suoi abitanti erano di cultura urrita e parlavano il luvio, una lingua indoeuropea imparentata con l'ittita. La sua capitale fu Kummani, dove era presente un luogo di culto dedicato al dio della tempesta hurrita Teshub.

owl:differentFrom

dbr:Silesia

rdfs:seeAlso

dbr:Education dbr:List_of_monarchs_of_the_Armenian_Kingdom_of_Cilicia dbr:Turkey

foaf:name

Cilicia

geo:lat

36.98500061035156

geo:long

35.11999893188477

foaf:depiction

n22:Fortressarmenians5.jpg n22:Mersin_districts_of_Cilicia.jpg n22:Osmaniye_districts_of_Cilicia.png n22:CUINET(1892)_2.017_Adana_Vilayet.jpg n22:Antioch_Saint_Pierre_Church_Front.jpg n22:Anazarbus_klikya_city_south_gate.jpg n22:Adana_Vilayet_Hall.jpg n22:Adana_districts_of_Cilicia_II.jpg n22:Roman_Empire_-_Cilicia_(125_AD).svg n22:Pharnabazus_silver_stater_as_Satrap_of_Cilicia_379_374_BC.jpg n22:Slave_treaty_tablet.jpg n22:Ethnic_Map_Of_Cilicia_Eng.jpg n22:General_Gouraud_in_Mersin.jpg n22:Hatay_districts_of_Cilicia.jpg n22:Asia_Minor_in_the_2nd_century_AD_-_general_map_-_Roman_provinces_under_Trajan_-_bleached_-_English_legend.jpg n22:Nasiriyah_Victory_Stele_of_Naram-Sin,_from_Mesopotamia,_Iraq,_c._2300_BCE._Iraq_Museum.jpg n22:Yemiskumu.jpg n22:Rail_transport_map_of_Turkey.png n22:Carte_du_Moyen-Orient_en_1328-es.svg n22:Cilician_Armenia-en.svg

dcterms:subject

dbc:Historical_regions_of_Anatolia dbc:Ancient_Greek_archaeological_sites_in_Turkey dbc:Ancient_Greek_geography dbc:History_of_Adana_Province dbc:Ancient_Cilicia dbc:Historical_regions dbc:Regions_of_Asia dbc:Cilicia dbc:Geography_of_Adana_Province dbc:Anatolia

dbo:wikiPageID

75462

dbo:wikiPageRevisionID

1123348517

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Aeschylus dbr:Nur_Mountains dbr:Kirkuk–Ceyhan_Oil_Pipeline dbr:Adana_Province dbr:Pamphylia dbr:Western_Asia dbr:Kizzuwatna dbr:Hatayspor dbr:Mamluk dbr:Hatay_Province dbr:Hatay_Airport dbr:Phrygia dbr:Ankara dbr:Süleymanlı dbr:Adana_Şakirpaşa_Airport dbr:New_Adana_Stadium dbr:Chromium n14:Nasiriyah_Victory_Stele_of_Naram-Sin,_from_Mesopotamia,_Iraq,_c._2300_BCE._Iraq_Museum.jpg dbr:Kızılırmak_River dbr:2nd_millennium_BC dbr:Famagusta n14:Pharnabazus_silver_stater_as_Satrap_of_Cilicia_379_374_BC.jpg dbr:Adanaspor dbr:Blue_Stream dbr:Armenians dbr:Asbestos dbr:Aydıncık,_Mersin dbr:Mitanni dbr:Trapessac dbr:Adana dbr:Pariyawatri dbr:Northern_Cyprus dbr:Ten_Thousand_(Greek_mercenaries) dbr:Young_Turk_Revolution dbr:Alexandretta dbr:Çağ_University dbr:Seven_Sleepers n14:Mersin_districts_of_Cilicia.jpg dbr:Treaty_of_Lausanne n14:Fortressarmenians5.jpg dbr:Middle_Persian dbr:Gençlik_Stadium dbr:Roman_Empire dbr:Bagras dbr:Adana_Eyalet n14:General_Gouraud_in_Mersin.jpg dbc:Historical_regions_of_Anatolia dbr:Corycus dbr:Arsuz dbr:Armenian_Kingdom_of_Cilicia n14:Asia_Minor_in_the_2nd_century_AD_-_general_map_-_Roman_provinces_under_Trajan_-_bleached_-_English_legend.jpg dbr:Ilkhanate dbr:Xenophon dbr:Turkish_Women's_First_Football_League dbr:Lyrnessus dbr:Hürriyet dbr:Petrochemical_industry dbr:Turkish_Women's_Basketball_League dbr:Wali_(administrative_title) dbr:Reyhanlı dbr:Tufanbeyli n14:Ethnic_Map_Of_Cilicia_Eng.jpg dbr:Black_Death dbr:Adana_Demirspor dbr:Adana_Demirspor_(women's_football) dbr:Vassal dbr:Diocese_of_Egypt_(Late_Antiquity) dbr:Adana_Atatürk_Sports_Hall dbr:Hattusili_I dbr:Kozan,_Adana dbr:31_March_Incident dbr:Mediterranean_climate dbr:Ottoman_Empire dbr:Pozantı dbr:Sumbas dbr:Graben dbr:Alexander_the_Great dbr:Pumice dbr:Church_(building) dbr:Akkadian_language dbr:Adana_Dar-ül_Eytam dbr:Osmaniye n14:Hatay_districts_of_Cilicia.jpg dbr:Eponym dbr:List_of_highways_in_Turkey dbr:Oriental_Crisis_of_1840 dbr:Osmaniye_Province dbr:Anamur dbr:Association_football dbr:İskenderun dbr:İskenderun_5_Temmuz_Stadium dbr:Mediterranean_Sea dbr:İskenderun_FK dbr:Consularis dbr:Archbishop_of_Mainz dbr:Akdeniz,_Mersin dbr:Gulf_of_Mersin dbr:Ptolemaic_Kingdom n14:Slave_treaty_tablet.jpg dbr:Battle_of_Issus dbr:Treaty_of_Ankara_(1921) dbr:Satrapy dbr:Mezitli dbr:12_apostles dbc:Ancient_Greek_geography dbr:Leo_II,_Prince_of_Armenia dbr:Batman_Province dbr:Women's_Basketball dbc:Ancient_Greek_archaeological_sites_in_Turkey dbr:Yayladağı dbc:History_of_Adana_Province dbr:Shaushtatar dbr:Anatolian_beyliks dbr:Zeus dbr:Neo-Assyrian_Empire dbr:Mopsuestia dbr:Aquaculture dbr:Mandate_for_Syria_and_the_Lebanon dbr:Adramyttium dbr:Seleucids dbr:Mersin dbr:Mut dbr:Hittites dbr:Baryte dbr:Idrimi dbr:Karamanids dbr:Tributary dbr:Vulgar_Latin n40:Κιλικία dbr:Kırıkhan dbr:Kırıkhanspor dbr:Muhammad_Ali_Pasha dbr:Cairo dbr:Kingdom_of_Cyprus dbr:Appuashu dbr:Sanjak dbr:World_War_I dbr:Şanlıurfa dbc:Ancient_Cilicia dbr:Mithridates_II_of_Parthia dbr:Bellerophon dbr:Cuneiform dbr:Hassa,_Turkey dbr:Berdan_River dbr:Phoenician_language dbr:Feast_of_Saints_Peter_and_Paul dbr:Grabens dbr:Eastern_European_Time dbr:Aladağ,_Adana dbr:Kadirli dbr:Osmaniye_Korkut_Ata_University dbr:Tosyalı_Sports_Hall dbr:Tosyalı_Toyo_Osmaniye dbr:Nicosia dbr:Phoenicia dbr:Hetoum_I_of_Armenia dbr:Mustafa_Kemal_University dbr:Hadjin dbr:Paul_the_Apostle dbr:Ceyhan_River dbr:Çamlıyayla dbr:Çukurova_Regional_Airport dbr:Çukurova_University dbr:Pilliya dbr:Chryses dbr:Çukurova,_Adana dbr:Sea_Peoples dbr:Göksu dbr:Jesus_Christ dbr:Hellenistic_Judaism dbr:Byzantine_Empire dbr:Ottoman_Armenians dbr:Thoros_I_of_Armenia dbr:Marcus_Antonius_Orator dbr:Adana_Basketbol_Kulubü dbr:Dörtyol dbr:Kırıkhan_Şehir dbr:Halaf_culture dbr:Edip_Buran_Arena dbr:Limonlu_River dbr:Hasanbeyli dbr:İmamoğlu dbr:Vespasian dbr:Ceyhan dbr:Belen,_Hatay dbr:Halys_River dbr:Islam dbr:Düziçi dbr:Prometheus_Bound dbr:Cappadocia dbr:Assyria dbr:Conglomerate_(geology) dbr:Mersin_Basketbol_Kulübü dbr:Provinces_of_Turkey dbr:Toprakkale,_Osmaniye dbr:Abu_Sa'id_Bahadur_Khan dbr:Further-eastern_European_Time dbr:Karatepe-Aslantaş_National_Park dbr:Judaism dbr:İzmir dbr:Aladağlar dbr:Sesame dbr:Trojan_War dbr:Thraciae dbr:Syria dbr:Muhacir dbc:Historical_regions dbr:Seyhan_River dbr:St._Paul dbr:Karatepe dbr:C dbr:Sunassura_II dbr:Seyhan dbr:Zinc dbr:TFF_First_League dbc:Regions_of_Asia dbr:TFF_Third_League dbr:Byzantine dbr:Erzin,_Turkey dbr:Achilles dbr:Latins_(Middle_Ages) dbr:Soccer dbr:Antioch dbr:Defne dbr:Abdul_Hamid_II dbr:Gülnar dbr:Mopsus dbr:Diocesis_Orientis dbr:Simeon_Stylites_the_Younger dbr:Typhon dbr:Eastern_European_Summer_Time n40:jurisdiction dbr:Tarsus,_Mersin dbr:Turkey dbr:Alluvial_plain dbr:Antalya dbr:French_Armenian_Legion dbr:Anazarbus dbr:Egypt_Eyalet dbr:Pope_Paul_VI dbr:Alalakh dbr:Gulf_of_İskenderun dbr:Parthian_language dbr:Thermal_springs dbr:Cyrus_II dbr:Vilayet_of_Adana dbr:Convention_of_Kütahya dbr:Lusignan dbr:Antiochian_Greek_Christians dbr:Pompey dbr:Lucius_Cornelius_Sulla dbr:History_of_Christianity dbr:Saimbeyli dbr:Homer dbr:Zorkun dbr:Ottoman–Mamluk_War_(1516–1517) dbr:Neriglissar dbr:Altınözü dbr:Tarsus_İdman_Yurdu dbc:Cilicia dbr:Battle_of_Korakesion dbr:Christianity dbr:Diocese_of_Pontus dbr:Ubaid_period dbr:İstanbul dbr:Yenişehir,_Mersin dbr:Niğde dbr:Karaisalı dbr:Grand_National_Assembly_of_Turkey dbr:Thughur dbr:Sarvandikar dbr:Egypt dbr:Turkish_football_league_system dbr:Mersin_Büyükşehir_Belediyesi_(women's_basketball) dbr:Çukurova dbr:Muğla dbr:Hurrians dbr:TFF_Second_League dbr:Abbasid_Caliphate dbr:Amouda dbr:Darius_the_Great dbr:Strabo dbr:Mongols dbr:Selim_I dbr:Venice dbr:Troad dbr:Proconsul dbr:Classical_antiquity dbr:Lead dbr:Samsun-Ceyhan_pipeline dbr:Zidanta_II dbr:Mursili_I dbr:American_Civil_War dbr:Silifke n14:Carte_du_Moyen-Orient_en_1328-es.svg dbr:Feke dbr:Silifke_Castle dbr:Ramadanid dbr:Limestone dbr:Salamis,_Cyprus dbr:Toroslar dbr:State_road_D400_(Turkey) dbr:Hittite_hieroglyphs dbr:Women's_association_football dbr:Tarcondimotus_I dbr:Toros_University dbr:Diocese_of_Asia dbr:Cilicia_Peace_Treaty dbr:Leo_V_of_Armenia dbr:Cilician_pirates dbr:Cilicia_(satrapy) dbr:Hilakku dbr:Isputahsu dbr:Greek_mythology dbr:Marquis dbr:Hatay_Büyükşehir_Belediyesi_(women's_basketball) dbr:Cennet_and_Cehennem dbr:Chalcolithic dbr:Yeni_Mersin_İdman_Yurdu dbr:Karataş dbr:Babylonia dbr:Aleppo dbr:Pyramus_River dbr:Revue_Belge_de_Philologie_et_d'Histoire dbr:Ancient_Rome dbr:Turkish_national_movement dbr:Greek_language dbr:Aleppo_Eyalet dbr:Anchiale dbr:Mersin_Arena n14:Antioch_Saint_Pierre_Church_Front.JPG dbr:Telipinu dbr:Bahçe,_Osmaniye dbr:Akyatan_Lagoon dbr:Church_of_Saint_Peter dbr:Tetrarchy dbc:Geography_of_Adana_Province dbr:Trabzon dbr:Hieroglyphic_Luwian n14:Adana_districts_of_Cilicia_II.jpg n14:Cilician_Armenia-en.svg dbr:Seljuk_Turk dbr:Crete dbr:Antakya_Sport_Hall n14:Anazarbus_klikya_city_south_gate.jpg dbr:Millet dbr:Antakya dbr:Cilicia_War dbr:Baku–Tbilisi–Ceyhan_pipeline dbr:Samandağ dbr:Erdemli dbr:Mineral_springs dbr:Yüreğir dbr:Camili,_Yüreğir dbr:Genoa dbr:Praetorian_prefecture_of_the_East dbr:Hamidian_Massacres dbr:Ani_(Armenia) dbr:Mamluk_Egypt dbr:Niqmepa n14:Yemiskumu.jpg n14:CUINET(1892)_2.017_Adana_Vilayet.jpg dbr:Soloi dbr:Hellenistic dbr:Taurus_Mountains dbr:Cyrus_the_Younger dbr:Orontes_River dbr:Taşucu dbr:Kumlu dbr:List_of_sovereign_states dbr:Berlin–Baghdad_railway dbr:Darende dbr:Armistice_of_Mudros dbr:Yumurtalık n14:Rail_transport_map_of_Turkey.png dbr:Mustafa_Kemal_Pasha dbr:Sarıçam dbr:Furring dbr:Cilix dbr:Constantine_I,_Prince_of_Armenia dbr:Iron dbr:Cilician_Gates dbr:Ruben_I_of_Armenia dbr:Constantine_IV_of_Armenia dbr:Cilician_Thebe dbr:Bozyazı dbr:Roman_province dbr:Payas_Belediyespor_1975 dbr:Alanya dbr:Kyrenia dbr:Oghuz_Turk dbr:Burhanettin_Kocamaz dbr:Kayseri dbr:Gross_regional_product n14:Osmaniye_districts_of_Cilicia.png dbr:Süper_Lig dbr:Kayseri_Province dbr:Tarsus_(city) dbr:Anatolian_Seljuks dbr:Early_Christianity dbr:Roman_Catholic dbr:Nicephorus_II dbr:Adana_Vilayet dbr:Anatolia dbr:Adana_Science_and_Technology_University dbr:Aydın dbr:Sempad_the_Constable dbr:Bey dbr:Armenian_genocide dbc:Anatolia dbr:Adana_massacre dbr:Antalya_Province dbr:Mersin_University n14:Adana_Vilayet_Hall.jpg dbr:Mersin_Province dbr:Solomon dbr:First_Crusade dbr:Gaziantep dbr:Julius_Caesar

dbo:wikiPageExternalLink

n9:Genocide_maps.html n25:romanisierung.pdf n43:BBAW_TU184_Pilhofer_Bergland.pdf n53:charlvarchive.org n62:www.kilikien.de n64:cilicia.html n74:kilikya.htm n15:cilicia.html n77:Turkey.html%23Antalya n96:

owl:sameAs

dbpedia-el:Κιλικία n8:4073394-4 dbpedia-hu:Kilikia dbpedia-es:Kizzuwadna dbpedia-ru:Киликия dbpedia-eu:Kizzuwadna dbpedia-pt:Quizuatena dbpedia-ru:Киццуватна dbpedia-bg:Киликия dbpedia-es:Cilicia dbpedia-id:Kilikia dbpedia-ar:كيزواتنا dbpedia-pt:Cilícia dbpedia-nl:Kizzuwatna n32:8Wm7 dbpedia-ja:キリキア dbpedia-ar:قيليقية dbpedia-gl:Kizzuwatna n35:Kilikija dbpedia-hr:Cilicija dbpedia-ka:კილიკია n39:كيليكيا dbpedia-sq:Kilikia dbpedia-fi:Kilikia dbpedia-fi:Kizzuwatna dbpedia-ca:Cilícia dbpedia-oc:Cilícia n46:Килики dbpedia-ko:키주와트나 dbpedia-ko:킬리키아 dbpedia-fr:Kizzuwatna dbpedia-pl:Kizzuwatna dbpedia-cy:Cilicia yago-res:Cilicia dbpedia-fr:Cilicie dbpedia-kk:Киликия dbpedia-he:כיזוואתנה dbpedia-sv:Kilikien dbpedia-eu:Zilizia dbpedia-nl:Cilicië freebase:m.0k0gz dbpedia-et:Kiliikia dbpedia-sr:Киликија dbpedia-sr:Кисвадна dbpedia-uk:Кіззуватна dbpedia-uk:Кілікія n61:Կիլիկիա dbpedia-ka:ქიცუვათნა dbpedia-br:Kilikia dbpedia-ro:Cilicia dbpedia-la:Cilicia dbpedia-eo:Kilikio dbpedia-de:Kilikien dbpedia-fa:کیزوواتنا dbpedia-fa:کیلیکیه dbpedia-nn:Kilikia n73:Kilikiya dbpedia-ku:Kîlîkya dbpedia-ca:Kizzuwatna dbpedia-it:Kizzuwatna wikidata:Q620864 dbpedia-de:Kizzuwatna n78:Cilicia n79:قلیقیہ n80:Киликия dbpedia-an:Cilicia wikidata:Q1047069 dbpedia-be:Кілікія dbpedia-sw:Kilikia dbpedia-tr:Kilikya dbpedia-sh:Kilikija dbpedia-tr:Kizzuvatna dbpedia-sh:Kizzuwatna dbpedia-no:Kilikia dbpedia-sk:Kilíkia dbpedia-no:Kizzuwatna n88:237253911 n89:Kilikia dbpedia-cs:Kilíkie dbpedia-cs:Kizzuwatna dbpedia-he:קיליקיה dbpedia-war:Cilicia n92:ኪልቅያ n92:ኪዙዋትና dbpedia-pl:Cylicja dbpedia-az:Kilikiya dbpedia-als:Kilikien dbpedia-zh:奇里乞亚 dbpedia-gl:Cilicia dbpedia-it:Cilicia dbpedia-sl:Kilikija dbpedia-sl:Kizuvatna

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Lang-grc dbt:British-Museum-db dbt:Armenian_diaspora dbt:Citation_needed dbt:Webarchive dbt:Infobox_settlement dbt:Short_description dbt:Center dbt:Late_Roman_Provinces dbt:Reflist dbt:Refn dbt:Largest_cities_of_Cilicia dbt:History_of_Anatolia dbt:IPAc-en dbt:ISBN dbt:See_also dbt:Rp dbt:Cvt dbt:Coord dbt:Second_Journey_of_Paul_of_Tarsus dbt:Lang-peo dbt:Unreferenced_section dbt:Historical_regions_of_Anatolia dbt:Page_needed dbt:Main dbt:Roman_provinces_AD_117 dbt:Distinguish dbt:When

dbo:thumbnail

n22:Roman_Empire_-_Cilicia_(125_AD).svg?width=300

dbp:mapsize

250

dbp:areaCode

324322328326

dbp:areaTotalKm

38585.16

dbp:blank1InfoSec

6982.0

dbp:blank1NameSec

GRP per capita

dbp:blankInfoSec

4.314E10

dbp:blankNameSec

dbr:Gross_regional_product

dbp:date

2014-07-28

dbp:imageMap

Roman Empire - Cilicia .svg

dbp:mapCaption

Cilicia in the Roman Empire

dbp:nativeName

Kilikya Կիլիկիա قيليقية Κιλικία

dbp:officialName

Cilicia

dbp:p

dbr:Adana_Province dbr:Mersin_Province dbr:Hatay_Province dbr:Osmaniye_Province

dbp:partsStyle

para

dbp:partsType

dbr:Provinces_of_Turkey

dbp:populationAsOf

2021

dbp:populationDemonym

Cilician

dbp:populationDensityKm

165

dbp:populationTotal

6378242

dbp:postalCode

33

dbp:postalCodeType

Postal code prefixes

dbp:settlementType

Geographical region

dbp:subdivisionName

dbr:Turkey dbr:Adana

dbp:subdivisionType

Largest city dbr:List_of_sovereign_states

dbp:timezone

dbr:Further-eastern_European_Time dbr:Eastern_European_Time

dbp:timezoneDst

dbr:Eastern_European_Summer_Time

dbp:url

n15:cilicia.html

dbp:utcOffset

+3 +2

dbp:utcOffsetDst

+3

georss:point

36.985 35.12

dbo:abstract

كيزواتنا (أو كيزوادنا، وفي المصرية القديمة كودي)، هو اسم مملكة اناضوليةقديمة المملكة يعود تاريخها إلى الألفية الثانية قبل الميلاد. كانت كيزواتنا تقع في مرتفعات جنوب شرق الأناضول بالقرب من خليج إسكندرونة في تركيا الحالية. طوّقت المملكة جبال طوروس ونهر جيهان وكان مركز المملكة مدينة كوماني الواقعة في مرتفعات المملكة. Kizzuwatna nebo Kizzuwadna je název starověkého anatolského království ve 2. tisíciletí před naším letopočtem. Nacházelo se na vysočině v jihovýchodní Anatolii, poblíž Iskenderunského zálivu, v dnešním Turecku. Bylo ohraničeno pohořím Taurus a řekou Ceyhan. Středem království bylo město . V pozdější době byla stejná oblast známá jako Kilíkie. 奇里乞亞（希腊语：Κιλικία、土耳其語：Kilikya），又譯基利家(新教)、基里基雅(天主教)，也被称作小亚美尼亚，位於今日土耳其東南部的小亚细亚半岛，塞浦路斯以北，東至旁非利亞，北至托魯斯山脈，地處於前往地中海的通道上，曾經是羅馬帝國一個貿易繁盛的地區。基督教使徒保羅出生於當時奇里乞亚的首府塔尔苏斯。 15世紀起，奇里乞亞受奧斯曼帝國統治。今天奇里乞亞分屬土耳其梅爾辛省、阿達納省和奧斯曼尼耶省。 Cylicja (arab. ‏قيليقيا‎ Kilikija lub niegdyś ‏الثغور الشامية‎ trb. As-Sghur asz-Szmija trl. āṯ-ṯḡūr āš-šāmīť, fr. Cilicie, gr. Κιλικία, Kilikia, łac. Cilicia, orm. Կիլիկիա, tur. Kilikya (Çukurova)) – kraina historyczna na pograniczu Azji Mniejszej i Syropalestyny. W centralnym punkcie równinna i żyzna, lecz otoczona zewsząd górami. Obecnie w całości leży na terytorium Turcji (prowincje: Mersin, Adana, Osmaniye). W czasach rzymskich Cylicja dzieliła się na dwie części: Cilicia Trachea i Cilicia Pedias. Cilicia Trachea (asyryjskie Khillaku, od którego pochodzi nazwa Cylicji) była surowym rejonem górskim uformowanym przez góry Taurus. Od południa graniczy z Morzem Śródziemnym (które odziela ją od Cypru), od zachodu – z górami Taurus (oddzielającymi ją od Azji Mniejszej), od wschodu zaś – z górami Amanus (oddzielającymi ją od właściwej Syrii). Przez tauryjskie Wrota Cylicyjskie i amańskie Wrota Syryjskie przechodził główny szlak pomiędzy Azją Mniejszą i położonymi dalej krainami w Europie, a Syrią i położonymi dalej krainami Azji, co sprawiało, że Cylicja była krajem o dużym znaczeniu strategicznym. Tędy na wschód szli Aleksander Macedoński i Lucjusz Domicjusz Aurelian, a później wodzowie pierwszej wyprawy krzyżowej i Selim I Groźny, zaś wodzowie wypraw Abbasydów i Ibrahim Pasza szli tędy na zachód. Skaliste przylądki tworzyły naturalne porty, w których często znajdowali schronienie piraci. W starożytności pokryta gęstym lasem, który dostarczał budulca dla stoczni. Cilicia Pedias leżała we wschodniej części Cylicji i prócz terenów górskich kształtowały ją nadmorskie równiny. Przez Cylicję biegł perski szlak królewski, który łączył Anatolię z Syrią i wybrzeżem cylicyjskim. Cilicië of Kilikië (Oudgrieks: Κιλικία / Kilikía; Latijn: Cilicia) was een landstreek aan de zuidoostkust van Klein-Azië. De stad Salamis op Cyprus behoorde er ook toe. Het was strategisch belangrijk omdat het via een bergpas, de Cilicische Poort, een doorgang bood tot Syrië. Cilicië werd rond 446 v.Chr. veroverd door Cyrus II de Grote van de Achaemeniden. In 333 v.Chr. kwam het in bezit van Alexander de Grote. Na Alexanders dood werd Cilicië een deel van het rijk van de satraap van Frygië, Antigonos I Monophthalmos, maar toen die in 301 v.Chr. werd verslagen werd het land door de Seleuciden en Ptolemaeën in tweeën gedeeld. Uiteindelijk verkregen de Seleuciden de gehele streek. Toen het Seleucidische rijk in verval raakte kregen de Romeinen Cilicië na een aantal oorlogen in 50 v.Chr. in handen. Cicero was er gouverneur. Keizer Diocletianus verdeelde in de 3e eeuw het land in tweeën. Het bergachtige westen kreeg de naam Isaurië en de vlaktes bleven Cilicië heten. In de 4e eeuw of de 5e eeuw werd het resterende gedeelte van Cilicië opnieuw verdeeld, in Cilicië I (Tarsus e.o.) en Cilicië II (de vlaktes in het oosten). Gedurende de kruistochten was het land een Armeens koninkrijk enin 1375 werd het deel van het Ottomaanse Rijk. De apostel Paulus werd geboren in Tarsus, de hoofdstad van Cilicië. Kizzuwadna o Kizzuwatna fue un antiguo reino de cultura hurrita situado en lo que hoy es el golfo de Alejandreta, en Turquía. Su historia está relacionada con el imperio hitita, y aunque al principio pudo ser una entidad política independiente (llamada Adaniya), parece que se incorporó al reino hitita en tiempos de Hattusili I (1650 a. C. - 1620 a. C..); sin embargo, la posterior debilidad de los hititas en el siglo XVI a. C. permitió a Kizzuwadna proclamarse independiente y jugar con su posición intermedia entre Mitanni y el imperio hitita para ganar una importante base de poder. Esta situación, que el rey hitita Telepinu y sus sucesores aceptaron, se mantuvo hasta el reinado de Tudhaliya I/II (1430 a. C. - 1400 a. C.), que convirtió a Kizzuwadna en un estado vasallo mediante el tratado de Sunasura, como paso previo a sus campañas contra Mitanni. Kizzuwadna se mantuvo como vasallo hitita hasta el reinado de Suppiluliuma I (mediados del siglo XIV a. C.) que acabó con la independencia nominal de este reino. A pesar de su situación política de subordinación, parece que Kizzuwadna ejerció una gran influencia sobre los hititas, que a través de este reino incorporaron numerosos elementos hurritas en su cultura, particularmente en su religión, hasta el punto de que bastantes reyes hititas usaron nombres hurritas (por ejemplo, Urhi-Tesub). Económicamente, Kizzuwadna parece haber sido importante como centro de fundición y trabajado del hierro. Киццуватна, или Киццувадна (антич. Kαταoνία ), — лувийско-хурритское государство, существовавшее в XVI — XIV веках до н. э. Царство находилось на территории юго-восточной части Малой Азии в области Киликия. История Киццуватны известна в связи с историей Хеттского царства. Полагается, что в середине XIV века до н. э. Киццуватна была захвачена хеттами, но династия правителей продолжилась в качестве наместников. После распада Хеттского царства образовалось независимое государство с той же династией. Kizzuwatna fu un regno anatolico del II millennio a.C., situato nella regione ai piedi del Tauro corrispondente alla Cilicia di epoca classica, nell'odierna Turchia. Il regno controllava le miniere d'argento del Tauro e fertili zone agricole. I suoi abitanti erano di cultura urrita e parlavano il luvio, una lingua indoeuropea imparentata con l'ittita. La sua capitale fu Kummani, dove era presente un luogo di culto dedicato al dio della tempesta hurrita Teshub. 키주와트나(또는 키주와드나)는 기원전 제2 천년기의 고대왕국이었다. 그것은 현대 터키의 이스켄데룬 만 근처의 남동 아나톨리아의 고지대에 위치하였다. 그것은 타우루스 산맥과 케이한 강을 포함하였다. 왕국의 중심은 쿰마니였으며 고원에 위치한다. 후대에 같은 영역이 킬리키아로 알려져 있다. 나라는 타우루스 산맥의 은광과 같은 귀중한 자원을 소유하였다. 산맥의 경사는 아직 부분적으로 숲으로 덮여 있다. 해마다 겨울 비가 지역에 이른 시기에 농업을 가능케 하였다. 케이한 강의 낮은 유역의 평야는 부유한 경작지대를 제공하였다. Cilícia fou una regió del sud-est d'Àsia Menor. Fou una satrapia persa i selèucida, i després una província romana i romana d'Orient. El seu nom actual és Çukurova. Zilizia (grezieraz: Κιλικία; armenieraz: Կիլիկիա) antzinateko eskualdea da, askotan unitate administratiboa izan zena, Asia Txikiko hegoaldeko kostaldean kokatua. Egun, Turkiako Adana probintziaren barnean dago. Kilikien, även Cilicien (latin: Cilicia), är ett historiskt landskap i östra Anatolien (Mindre Asien), vid Medelhavets kust, i nuvarande Turkiets sydöstra del med östlig gräns mot Syrien och i söder mot Medelhavet. Kilikien var ett strategiskt viktigt område under antiken och medeltiden och erövrades av många olika riken. Slaget vid Issos var ett fältslag mellan makedonen Alexander den store och Perserriket som ägde rum år 333 f.Kr. Romarna kallade området för Cilicia. 103 f.Kr. blev området en provins i Romerska riket och år 395 tillföll området det Östromerska riket. Kizzuwatna lub Kizzuwadna – nazwa starożytnego królestwa istniejącego w II tysiącleciu p.n.e. Położone było na wyżynach południowo-wschodniej Anatolii, niedaleko zatoki Aleksandretty. Otoczone było górami Taurus i rzeką Ceyhan. Główną miejscowością tego królestwa była Adanija (obecnie Adana), ważnym ośrodkiem kultowym Kummanni, a portem śródziemnomorskim Ura, która pośredniczyła w handlu pszenicą z Syrii poprzez Ugarit. W czasach późniejszym ten obszar był znany pod nazwą Cylicja. En la Antigüedad, Cilicia (en griego Κιλικία, en armenio Կիլիկիա) era la designación que se le daba a la zona costera meridional de la península de Anatolia, que ahora se conoce como Çukurova. Fue una entidad política en la época de los romanos. Cilicia se extendía tierra adentro desde la costa sudoriental de Asia Menor (la actual Turquía), hacia el norte y noreste de la isla de Chipre, y comprendía alrededor de un tercio de la superficie de Anatolia. Le Kizzuwatna fut un royaume anatolien du IIe millénaire av. J.-C., incorporé dans l’Empire hittite à la fin du XVe siècle av. J.-C. Ce fut le nom donné à la région située au pied des monts Taurus (en Turquie aujourd’hui) voisine de la Pamphylie à l'Ouest. Elle correspondait presque à la Cilicie et à la Cataonie (« Kataonia » pourrait être une forme gréco-latine du nom Kizzuwatna). Le pays était organisé autour des rivières Ceyhan et Seyhan, et de sa capitale Kummani ainsi que d’autres centres urbains. Au IIe millénaire av. J.-C., sa population est composée majoritairement de Louvites et de Hourrites. Quizuatena (em hitita: Kizzuwatna ou Kizzuwadna; em em egípcio: Kode ou Qode), foi um antigo reino da Anatólia do 2º milênio a.C.. Estava situado nas montanhas do sudeste da Anatólia, perto do Golfo de İskenderun, na moderna Turquia. É cercado das Montanhas Taurus e o Rio Ceyhan. O centro do reino era a cidade de Cumani, situada nas montanhas. Em uma outra época, a região seria conhecida como Cilícia. Kilikio (latine Cilicia, greke Κιλικία, do Kilikia, en Esperanto Kilikio) dum la antikva epoko estis pejzaĝo en la sudoriento de la hodiaŭa ŝtato Turkio kaj ekde la jaro 64 antaŭ Kristo estis provinco de la Romia Imperio, kies ĉefurbo estis la havena urbo Tarsos ĉe la Mediteranea Maro. La teritorio proksimume korespondas al la nunaj provincoj Adana kaj Mersin de Turkio. Nella geografia antica, la Cilicia formava un distretto sulla costa sudorientale dell'Asia Minore (Turchia), a nord di Cipro. Essa si estendeva lungo le coste del Mediterraneo dalla Panfilia al Monte Amanus (Giaour Dagh), il quale la separa dalla Siria. A nord della Cilicia si ergono le montagne del Tauro, che la separano dall'altopiano centrale dell'Anatolia e che sono tagliate da una stretta gola, chiamata nell'antichità Porte della Cilicia. Кілікія (вірм. Կիլիկիա, грец. Κιλικία) — історична область в південно-східній частині малоазійського півострова, що виходила до північно-східного узбережжя Середземного моря. У II тисячолітті до н. е. входила до Хетського царства, з XII по VI століття до н. е. на території Кілікії існувало кілька незалежних царств (Хілакку, Ку'е, Пірінду), з VI ст. до н. е. утворилося єдине Кілікійське царство. Але невдовзі Кілікія добровільно підкорилася перській державі Ахеменідів. У 333 до н. е. її завоював Олександр Македонський. У 297 до н. е. — 190 до н. е. перебувала під владою Селевкідів. У 102 до н. е. була завойована Римом, остаточний спротив подолано у 67 до н. е.У середні віки була об'єктом боротьби між Візантією, арабами і сельджуками. З 1080 по 1375 в Кілікії існувала Кілікійська вірменська держава, згодом захоплена мамлюками. У 1515 була завойована турками-османами. Kilikien (altgriechisch Κιλικία Kilikía, lateinisch Cilicia, dt. auch Zilizien) ist eine antike Landschaft im Südosten Kleinasiens. Sie entspricht etwa dem östlichen Teil der heutigen türkischen Mittelmeerregion und somit den heutigen türkischen Provinzen Adana, Mersin und Osmaniye, sowie zumindest dem größten Teil der Provinz Kahramanmaraş, aber ohne den größten Teil des Gebiets der Provinz Hatay, der zum antiken Syrien gerechnet wurde. Pada masa antikuitas, Kilikia (bahasa Turki: Kilikya; bahasa Armenia: Կիլիկիա, bahasa Yunani: Κιλικία, bahasa Persia Tengah: klkyʾy, bahasa Partia: kylkyʾ) adalah daerah pesisir selatan di Asia Kecil, sebelah setalah dataran tinggi Anatolia tengah. Daerah ini adalah suatu entitas politik sejak masa bangsa sampai Kekaisaran Bizantium. Kilikia meluas dari pesisir Turki modern sampai mencapai sebelah utara dan timur laut Siprus. Kota Tarsus, tempat asal rasul Paulus, terletak di wilayah Kilikia. Кіззуватна, або Кіццуватна — (Kizzuwatna або Kizzuwadna) назва анатолійського царства в 2 тис. році до н. е. Воно знаходилось в горах південно-східної Анатолії, поблизу затоки Іскендерун в сучасній Туреччині і було оточене горами і річкою Джейхан. Центром царства було місто , розташоване в гірській місцевості. Є здогадки, що в середині XIV століття Киццуватна була захоплена хеттами і перестала існувати. Історія цього царства відома в зв'язку з історією Хеттського царства. Kizzuwatna (hethitisch: URUki-iz-zu-wa-at-na; Ethnikon hurritisch: kizzuwatna=ḫi; assyrisch: Kisuatni) war ein Königreich im südöstlichen Anatolien im 15. Jahrhundert v. Chr. Die beiden Namen Kizzuwatna und Kummanna konnten in hethitischen Texten ausgetauscht werden und beide Namen konnten sowohl das Land als auch eine Stadt bezeichnen. Die Bevölkerung bestand hauptsächlich aus Hurritern und Luwiern. Cilicia (/sɪˈlɪʃə/) is a geographical region in southern Anatolia in Turkey, extending inland from the northeastern coasts of the Mediterranean Sea. Cilicia has a population ranging over six million, concentrated mostly at the Cilicia plain. The region includes the provinces of Mersin, Adana, Osmaniye, along with parts of Hatay and Antalya. 킬리키야(튀르키예어: Kilikya), 킬리키아(그리스어: Κιλικία, 언어 오류(hyw): Կիլիկիա) 또는 실리시아(영어: Cilicia)는 소아시아의 남동쪽 해안, 키프로스 북쪽의 해안지역을 말하는 고대의 지명이다. 북쪽과 서쪽은 이 아나톨리아의 고원지대와 경계를 이루고, 동쪽으로 안티타우루스 산맥이 있다. 남쪽으로는 지중해와 만나는데 고대에는 소아시아와 시리아를 잇는 유일한 통로, "킬리키아 문" 이 이곳에 있었다. 히타이트, 아시리아, 페르시아 제국의 지배를 받았고 특히 키루스 2세의 정복 당시 도움을 주어서 키루스로부터 특별한 지위를 부여받았다. 킬리키아의 문 은 알렉산드로스 대왕의 이수스 전투가 벌어진 곳으로 유명하다. 알렉산드로스의 사후 잠시 프톨레마이오스 왕조의 지배를 받다가 곧 셀레우코스 왕조로 넘어갔고 기원전 67년 폼페이우스의 동방원정때 로마의 속주로 편입되었다. 이후로 로마 제국시대에 몇번 속주로 재조정하였다가 비잔티움 제국의 영토로 승계되었다. 7세기 이슬람교도의 정복 전쟁때 이슬람에 복속되었다가 965년 비잔티움 제국의 황제 니케포루스 포카스가 다시 복속시켰으며 이 시기부터 아르메니아인들이 이 지역에 점점 더 정착하였으며 특히 제국의 통치가 11세기 동안 코카서스 깊숙이 밀려들어오면서 이 지역에 점점 더 정착하게 되어 제1차 십자군 이후 킬리키아의 아르메니아 왕국이 세워졌다. 이후 1375년 이집트 맘루크 술탄국에 의해 킬리키아의 아르메니아 왕국은 멸망하여 맘루크가 이 지역을 다스렸으며 1516년에는 오스만 제국의 셀림 1세에게 정복되었다. 이후 제1차 세계대전이 일어나고 앙카라 조약에 따라서 현재는 터키의 영토이다. キリキア (Cilicia) は、トルコ南部にある、地中海に面した一地域の名前。地中海をへだててキプロスと向かい合い、また南東部にシリアの位置する地域である。北は、世界遺産で有名なカッパドキアと接している。キリキアは海岸沿いのと、西部のトロス山脈（タウルス山脈）をはじめとして平野部をとりかこむように広がる山地の部分とで成り立つ。聖パウロの生誕地であるタルスス（タルソス）の町があることで知られる。現在はトルコ第4の都市アダナがある。 アナトリア半島の東部および南部は険しい山地や高原が広がっているため、平野部のあるキリキアは古くから小アジアやヨーロッパと中東を結ぶ交通・貿易・戦略の要衝であった。トロス山脈には細く険しい道があり、とくに交通の重要地として「キリキアの門」と呼ばれた。ヨーロッパと中東を結ぶ中継地であるため、地政学的に言う緩衝地帯であり、古代から何度も支配者が入れ替わった地域でもある。 Килики́я (арм. Կիլիկիա, др.-греч. Κιλικία, лат. Cilicia), Сисван (арм. Սիսուան) — историко-географическая область на юго-востоке Малой Азии. В её честь названа извилина Киликия на спутнике Юпитера, Европе. Kizzuwatna (ook Kizzuwadna, Akkadisch Kizwatna, Egyptisch: Qiduwadana of Kode), was een oud-Anatolisch koninkrijk in het 2e millennium v.Chr.. Het was gelegen in het heuvelachtige gebied van Zuidoost-Anatolië, aan de Golf van Iskenderun in hedendaags Turkije. Kizzuwatna omringde het Taurusgebergte en de . Centraal in het koninkrijk lag de stad . In de 14e eeuw v.Chr. werd Kizzuwatna door het Nieuwe Hettitische Rijk ingelijfd. In een latere era stond deze regio als Cilicië bekend. La Cilicie est une région historique d'Anatolie méridionale et une ancienne province romaine située dans l'actuelle Turquie. Elle était bordée au nord par la Cappadoce et la Lycaonie, à l'ouest par la Pisidie et la Pamphylie, au sud par la mer Méditerranée et au sud-est par la Syrie. Elle correspond approximativement aujourd'hui à la province turque d'Adana, une région comprise entre les monts Taurus, les monts Amanos et la Méditerranée. Kizzuwadna, kulturako erresuma bat izan zen, gaur egun Turkiako Alexandretako golkoan kokatua. Bere historia, hititar inperioarekin lotuta dago, eta, hasieran, erresuma independente bat izan bazen ere (Adaniya deitua), dirudienez, hititar inperioan sartu zen Hattusili I.aren erregealdian, (K.a. 1650-K.a. 1620). Baina, ondoren, hititek izan zuten ahuldadea probestuz, Kizzuwadna independente aldarrikatu zen, honela, Mitanni eta Hititar inperioaren artean zuen tarteko kokapenarekin jokatuz, botere handia lortu ahal izateko. Egoera hau, Telepinu erregeak eta bere ondorengoek onartu zutena, Tudhalia I.aren erregealdirarte mantendu zen, (K.a. 1430-K.a. 1400), Kizzuwadna estatu basailu bihurtu zuena Sunasurako hitzarmenaren bidez, Mitanniren aurkako bere kanpainen aurrekari bezala. Kizzuwadna, hititar inperioaren basailu bezala mantendu zen Shubiluliuma I.aren erregealdirarte (K.a. XIV. mendearen erdialdea), errege honek, Kizzuwadnaren izenezko independentziarekin amaitu zuelarik. Hititar inperioaren mendeko egoera politikoa gora-behera, dirudienez, Kizzuwadnak eragin handia izan zuen hititengan, erresuma honen bidez, euren kulturan elementu hurritar ugari sartu zituztenak, bereziki erlijioa, zenbait errege hititak, Urhi-Teshub kasu, euren izen hurritarra erabiltzeraino. Ekonomikoki, Kizzuwadna, dirudienez, garrantzitsua izan zen burdinaren fundizio eta lantzearen arloan. قِيلِيقِيَة (من اليونانية: Κιλικία، كِلِيكْيَا) هي منطقة جغرافية ثقافية في جنوب الأناضول (تركيا)، تمتد داخليًا من السواحل الشمالية الشرقية للبحر الأبيض المتوسط. يبلغ عدد سكان قيليقية أكثر من ستة ملايين نسمة، يتركز معظمهم في سهل قيليقية. تضم المنطقة محافظات مرسين، وأضنة، وعثمانية، وهاتاي. Cilícia (em armênio: Կիլիկիա; em grego: Κιλικία; em persa: klkyʾy; em parta: kylkyʾ; em turco: Kilikya) foi uma antiga região na costa sul da Ásia Menor, localizada imediatamente ao sul do platô central da Anatólia no território da moderna Turquia. Grosso modo, ocupava o que é hoje a região do Mediterrâneo da Turquia a oriente da província de Antália, situando-se a sua fronteira ocidental entre as modernas cidades turcas de Gazipaşa e Alânia. Foi organizada como uma entidade política desde a época dos hititas até ao período bizantino. A ilha de Chipre estava separada da Cilícia por uma estreita faixa do Mediterrâneo. Η Κιλικία είναι η νοτιοανατολικότερη παράλια περιοχή της Μικράς Ασίας (έναντι της Κύπρου). Αρχαιότερη ονομασία της ήταν Αώα από το όνομα ποταμού της, του Αώου, αγνώστου προσδιορισμού σήμερα. Kizzuwatna o Kizzuwadna va ser un estat de l'Anatòlia del sud-est (Cilícia), a la zona del golf d'Alexandreta, probablement d'origen hurrita. La família reial de Kizzuwatna era sens dubte d'origen hurrita, ja que la majoria de reines i nobles del país porten noms hurrites i els déus hurrites se sap que van passar al panteó hitita, entre ells la deessa Hebat de Kizzuwatna. Estava situat a les rutes que permetien al pas, a través de les muntanyes del Taure, entre Anatòlia i Síria, i tenia una gran importància estratègica. Kilíkie (řecky Κιλικία, Kilikia) byl ve starověku obvykle užívaný název pro pobřežní region, jenž se rozkládal na jihu poloostrova Malá Asie. Kilíkie zaujímala území sousedící na západě s Pamfýlií a na východě se Sýrií. Její severní hranici tvořil hřeben pohoří Taurus, který jí izoloval od centrální anatolské plošiny. Pouze jediná úzká soutěska, ve starověku nazývaná Kilikijská brána (latinsky Pylae Ciliciae), jí poskytovala spojení s Kappadokií. Na jihu byla Kilíkie omývána Středozemním mořem, jež jí oddělovalo od Kypru, s nimž udržovala blízké kontakty. V dnešní době se tento kraj nazývá Çukurova a tvoří součást Turecka.

gold:hypernym

dbr:Region

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Cilicia?oldid=1123348517&ns=0

n47:areaTotal

38585.16

n47:populationDensity

165.0

dbo:wikiPageLength

83507

dbo:areaCode

324, 322, 328, 326

dbo:areaTotal

38585160000.0

dbo:demonym

Cilician

dbo:originalName

Կիլիկիա قيليقية Kilikya Κιλικία

dbo:populationDensity

165.0

dbo:populationTotal

6378242

dbo:postalCode

33xxx, 01xxx, 80xxx, 31xxx

dbo:utcOffset

+2 +3

dbo:country

dbr:Turkey

dbo:subdivision

dbr:Mersin_Province dbr:Hatay_Province dbr:Adana_Province dbr:Osmaniye_Province dbr:Adana

dbo:timeZone

dbr:Further-eastern_European_Time dbr:Eastern_European_Summer_Time dbr:Eastern_European_Time

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Cilicia

geo:geometry

POINT(35.119998931885 36.985000610352)