This HTML5 document contains 750 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mr	http://mr.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n38	http://mn.dbpedia.org/resource/
n136	http://azb.dbpedia.org/resource/
n72	http://su.dbpedia.org/resource/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
n128	http://jv.dbpedia.org/resource/
n29	http://ia.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
n82	http://mzn.dbpedia.org/resource/
n74	http://pa.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
n23	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-fy	http://fy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
n33	http://arz.dbpedia.org/resource/
n30	https://www.academia.edu/
n85	http://uz.dbpedia.org/resource/
n53	http://ta.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
n45	http://ur.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
n140	http://hispanismo.cervantes.es/documentos/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-vo	http://vo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pnb	http://pnb.dbpedia.org/resource/
n113	http://qu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
n13	http://blog-en.namepedia.org/2015/04/cyrillic-and-its-long-journey-east/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
n51	https://web.archive.org/web/20080407074136/http:/hispanismo.cervantes.es/documentos/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ga	http://ga.dbpedia.org/resource/
n31	http://ml.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-an	http://an.dbpedia.org/resource/
n88	http://tl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
n141	https://soundcloud.com/chssedinburgh/
n124	http://czyborra.com/charsets/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-io	http://io.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
n109	http://scn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/
n100	http://lv.dbpedia.org/resource/
n81	http://ast.dbpedia.org/resource/
n21	http://transliteration.eki.ee/
dbpedia-lb	http://lb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ms	http://ms.dbpedia.org/resource/
n61	http://yi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gd	http://gd.dbpedia.org/resource/
n37	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
n78	http://tg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lmo	http://lmo.dbpedia.org/resource/
n34	http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hsb	http://hsb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n112	http://sah.dbpedia.org/resource/
n54	http://www.omniglot.com/writing/
n84	https://web.archive.org/web/20140222042759/http:/andregarzia.on-rev.com/richmond/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
n131	http://ht.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n114	http://ba.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bar	http://bar.dbpedia.org/resource/
n104	http://cv.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-war	http://war.dbpedia.org/resource/
n12	http://www.unicode.org/charts/collation/
n110	http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-cy	http://cy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-os	http://os.dbpedia.org/resource/
dbpedia-oc	http://oc.dbpedia.org/resource/
n91	http://ce.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
n19	http://ckb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n129	http://min.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nah	http://nah.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n52	https://www.unicode.org/charts/PDF/
n102	http://localfonts.eu/cyrillic-alphabets-of-slavic-languages/
dbpedia-sw	http://sw.dbpedia.org/resource/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
n46	http://bs.dbpedia.org/resource/
n103	http://tt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nds	http://nds.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n121	http://ivanilievlogosmaster.blogspot.com/2012/07/
n15	http://dbpedia.org/resource/ISO/
n20	http://dbpedia.org/resource/File:
n144	http://ky.dbpedia.org/resource/
n119	http://dbpedia.org/resource/BGN/
n7	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-als	http://als.dbpedia.org/resource/
dbpedia-commons	http://commons.dbpedia.org/resource/
n123	http://mg.dbpedia.org/resource/
n139	http://am.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-br	http://br.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
n108	http://bn.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-pms	http://pms.dbpedia.org/resource/
n58	http://sjani.ge/sjani-17/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:

Statements

Subject Item

dbr:Cyrillic_script

rdf:type

yago:Orthography106351202 yago:Database106637824 yago:Communication100033020 yago:WikicatScriptsWithISO15924Four-letterCodes yago:List106481320 yago:Abstraction100002137 yago:Information106634376 yago:WikicatAlphabets yago:WikicatSlavicLanguages yago:Alphabet106497459 owl:Thing yago:DramaticComposition107007684 yago:Script106351613 yago:Script107009946 yago:Writing106359877 yago:Writing106362953 yago:WrittenCommunication106349220 yago:Language106282651 dbo:Language yago:Message106598915 yago:CharacterSet106488880

rdfs:label

Cyrillic script Alfabeto ziriliko Κυριλλικό αλφάβητο Cyrilice キリル文字 Kyrilliska alfabetet Кирилиця Cirila alfabeto 키릴 문자 Cyrylica Alfabeto cirillico Kyrillisches Alphabet Alphabet cyrillique Alfabet ciríl·lic Alfabeto cirílico Кириллица Alfabet Kiril Cyrillisch schrift كتابة كريلية 西里尔字母 Aibítir Choireallach Alfabeto cirílico

rdfs:comment

Cyrilice (též cyrilika) je písmo původně vytvořené pro zápis staroslověnštiny a posléze používané pro zápis církevní slovanštiny, která na staroslověnštinu navázala. Cyrilici sloužila za vzor řecká abeceda. V češtině se označení „cyrilice“ často užívá jen pro starou formu tohoto písma, sloužící k zápisu staroslověnštiny a církevní slovanštiny, kdežto národní abecedy, které vývojem cyrilice vznikly, se označují jako azbuka. Slovo azbuka je zkratkou, utvořenou ze začátečních hlásek názvů prvních písmen abecedy: a (az), b (buki); obdobně jsou odvozena i pojmenování jiných písemných soustav, např. „abeceda“, „alfabeta“, „alefbet“, „“ nebo „bopomofo“. O alfabeto cirílico, também conhecido como azbuka, é um alfabeto cujas variantes são utilizadas para a grafia de seis línguas nacionais eslavas (bielorrusso, búlgaro, macedônio, russo, sérvio e ucraniano), além do ruteno e outras línguas extintas. Para além disso, é usado por várias línguas não eslavas faladas na antiga União Soviética, como o mongol, o cazaque, o usbeque, o quirguiz e o tajique, entre outras da Europa Oriental, do Cáucaso e da Sibéria. Кири́лиця — це алфавітна (абеткова) система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії. Одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу алфавітів слов'янських мов та десятків різних мов світу. Базується на ранній кирилиці, розробленій в IX столітті в Першому Болгарському царстві, в Преславській книжній школі. Використовується у багатьох слов'янських мовах Південно-Східної і Східної Європи, Північної Євразії, а також неслов'янських мовах, що зазнали впливу російської. Станом на 2011 близько 252 мільйонів осіб в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом, з яких половина мешкає в Росії. L'alfabet ciríl·lic és un alfabet utilitzat per a escriure sis llengües eslaves (rus, ucraïnès, bielorús, serbi, macedònic i búlgar), així com altres llengües parlades a Rússia i en altres estats de l'antiga Unió Soviètica, com ara el tàtar (una llengua turquesa) i l'udmurt (una llengua finoúgrica), l'abkhaz, l'àzeri, el bosnià, el txetxè, el kazakh, el komi, el moldau, el mongol, el tadjik, l'uzbek i el iacut. Algunes repúbliques exsoviètiques que utilitzaven l'alfabet ciríl·lic per a escriure les seves llengües han canviat a l'alfabet llatí, com és el cas de l'Azerbaidjan, el Turkmenistan, l'Uzbekistan i Moldàvia. El Kazakhstan també considera la possibilitat de dur a terme aquest canvi en el futur pròxim. És un alfabet bicameral. Το κυριλλικό αλφάβητο είναι αλφάβητο που χρησιμοποιείται για διάφορες ανατολικές σλαβικές και νοτιοσλαβικές γλώσσες – Λευκορωσικά, Σερβικά, Βουλγαρικά, Σλαβομακεδονικά, Ρωσικά και Ουκρανικά –και για πολλές άλλες γλώσσες της πρώην Σοβιετικής Ένωσης, της Ασίας και της Ανατολικής Ευρώπης. Στο παρελθόν έχει χρησιμοποιηθεί και για άλλες γλώσσες. Όλα τα γράμματα του κυριλλικού αλφαβήτου δεν χρησιμοποιούνται σε κάθε γλώσσα που χρησιμοποιεί το αλφάβητο αυτό. Με την ένταξη της Βουλγαρίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση την 1η Ιανουαρίου του 2007, το κυριλλικό έγινε το τρίτο επίσημο αλφάβητο της Ευρωπαϊκής Ένωσης. Het cyrillische of kyrillische schrift (Oekraïens: кирилиця, kirilitsa; Russisch: кириллица, kirillitsa; Servisch: ћирилица/ćirilica, Macedonisch en Bulgaars: кирилица/kirilica) is een alfabetisch schrift waarvoor in de loop der eeuwen een aantal alfabetten zijn ontwikkeld voor gebruik in verschillende talen. Het cyrillisch wordt door ongeveer 250 miljoen mensen gebruikt in Europa en Azië en is het zesde meest gebruikte schrift ter wereld naar aantal gebruikers. Is í an aibítir Choireallach (nó an aibítir Chirileach) an aibítir ina scríobhtar sé theanga náisiúnta Shlavach (an Bhílearúisis, an Bhulgáiris, an Mhacadóinis, an Rúisis, an tSeirbis agus an Úcráinis) chomh maith le cuid mhór de na teangacha eile a labhraítear i dtíortha an iar-Aontais Shóivéadaigh, san Áise agus in Oirthear na hEorpa. Cuireadh leaganacha den aibítir seo i bhfeidhm ar go leor teangacha san Aontas Sóivéadach, ach tá cuid mhór acu ag éirí aisti ar na saolta seo. 西里尔字母（俄語：Кирилли́ческий алфави́т或Кири́ллица，转写：Kirilličeskij alfavit或者Kirillica），指的是一種是廣泛通行於斯拉夫语族和前蘇聯疆域之內的字母，亦是除了拉丁字母和阿拉伯字母之後，世界母語人口第三多的拼音型文字。 大部份西里尔字母的形狀都是源自於希腊字母，但不是現代希臘字母，而是一種叫“安色爾體”的字體，並且還摻雜了少量格拉哥里字母、連字等非希臘文字。根據傳說，西里爾字母的發明是受到拜占庭的聖西里爾和美多德兄弟的影響，出於對這對兄弟的敬意，他們的門徒在格拉哥里字母的基礎上發明了一套更加接近希臘文的新字母，在漫長的歷史演變中這套字母逐漸規範化。在基輔羅斯大公國時期，西里爾字母出現了“增添字母”，專門用於表示古教會斯拉夫語和希臘語中都沒有的輔音。 在2007年1月1日歐盟東擴後，由於新加入的保加利亞使用西里尔字母，成為歐盟中第一個使用西里爾字母的國家，導致西里尔字母也成為繼拉丁字母、希臘字母之後的第三種歐盟官方文字。截至2011年為止，在歐亞大陸約有二億五千萬人的國家語言是以西里尔字母為標準文字，其中有半數在前蘇聯疆域範圍內。 Die kyrillische Schrift, selten zyrillische Schrift, früher auch neurussische Schrift genannt, ist eine Buchstabenschrift, die in zahlreichen vor allem ost- und südslawischen Sprachen in Europa und Asien verwendet wird. Sie ist nach Kyrill von Saloniki (826–869) benannt, der jedoch nicht die kyrillische, sondern die ihr vorausgehende glagolitische Schrift entworfen hat. Man nennt die kyrillische Schrift auch Kyrilliza (кирилица, кириллица, ćirilica/ћирилица) oder Asbuka (азбука; transliteriert azbuka), nach den ersten beiden Buchstaben des altkyrillischen Alphabets. الكتابة الكِريلية (وقد يُقال «سِريلية»، وذلك بتأثير من اللغات اللاتينية والإنجليزية) نظام كتابة يُستخدم في عدة أبجديات عبر أوراسيا. نسبة إلى القديسين كيريل وميثوديوس. هكذا تُلفظ في اللغات التي تستخدمها كالروسية) هي عائلة من الحروف الهجائية ذات مشتقات (مجموعات فرعية) مستخدمة في بعض الدول السلافية الشرقية والجنوبية (مثل لغات: بيلاروسيا، وبلغاريا، وجمهورية مقدونيا، وروسيا الاتحادية، والجبل الأسود وجمهورية صربيا والبوسنة والهرسك وأوكرانيا)، كما تستخدم في العديد من لغات جمهوريات الاتحاد السوفييتي السابقة في بعض اللغات غير السلافية (مثل اللغات: الكازاخية، والقيرغيزية، والطاجيكية والمنغولية). كما استخدمت في الماضي الألفبائية الكيريلية للعديد من لغات أوروبا الشرقية، والقوقاز، وسيبيريا وغيرها. Aksara Kiril, atau aksara Sirilik, atau azbuka (dari nama lama huruf-huruf pertamanya), adalah sejenis aksara yang digunakan untuk menulis enam bahasa Slavia asli (Belarusia, Bulgaria, Makedonia, Rusia, Serbia, dan Ukraina) dan banyak bahasa-bahasa lainnya yang digunakan di Kaukasus, Asia Tengah, Eropa Timur, dan Asia Utara. El alfabeto cirílico es un sistema de escritura utilizado en varias lenguas de Eurasia y se utiliza como escritura nacional en varios países de habla eslava, túrquica, mongólica, urálica e iránica de Europa del Sudeste, Europa Oriental, el Cáucaso, Asia Central, Asia del Norte y Asia Oriental. Cyrylica – pismo alfabetyczne służące do zapisu języków wschodniosłowiańskich, większości południowosłowiańskich i innych. Nazwa nawiązuje do apostoła Słowian – św. Cyryla, który wspólnie ze św. Metodym, prowadząc misję wielkomorawską wśród Słowian, zapisał i wprowadził do liturgii język słowiański. Do zapisu tego języka zostały stworzone dwa alfabety – najpierw głagolica, z której zostały później zapożyczone niektóre litery cyrylicy, a potem cyrylica. L’alphabet cyrillique est un alphabet permettant l'écriture de nombreuses langues d'Europe de l'Est et d'Asie centrale, principalement dans l'ex-URSS. Il est créé vers la fin du IXe siècle dans l'Empire bulgare, dans l'actuelle Bulgarie ou dans l'actuelle Macédoine du Nord, par des disciples du frère Cyrille ou peut-être Clément d'Ohrid (premier évêque de l'Église orthodoxe bulgare), à partir de l'alphabet grec dans sa graphie onciale et de l'alphabet glagolitique. Кири́ллица — термин, имеющий несколько значений: 1. * Старославянская азбука: то же, что кирилли́ческий (или кири́лловский) алфави́т: один из двух (наряду с глаголицей) древних алфавитов для старославянского языка; 2. * Кириллические алфавиты: система письменности и алфавит для какого-либо иного языка, основанные на этой старославянской кириллице; 3. * Уставной или полууставный шрифт: шрифт, которым традиционно печатают церковные (православные) книги (в этом значении кириллица противопоставляется гражданскому (петровскому) шрифту). Zirilikoa alfabeto bat da, grezierako alfabetoan oinarritua, batez ere errusieraz eta beste hainbat hizkuntzaz erabilia, Europa ekialdeko eta antzinako SESBaren eragineko eremuan. The Cyrillic script (/sɪˈrɪlɪk/ sih-RIL-ik), Slavonic script or the Slavic script, is a writing system used for various languages across Eurasia. It is the designated national script in various Slavic, Turkic, Mongolic, Uralic, Caucasian and Iranic-speaking countries in Southeastern Europe, Eastern Europe, the Caucasus, Central Asia, North Asia, and East Asia. La cirilaj alfabetoj aŭ cirila alfabetaro estas familio da alfabetoj devenantaj el kirilico kaj uzataj por skribi en kelkaj lingvoj. La plej vaste parolata inter ili estas la rusa lingvo. La cirilajn alfabetojn (kiel la sola oficiala alfabeto aŭ unu el oficialaj alfabetoj) oni uzas por la lingvoj belorusa, bulgara, kazaĥa, kirgiza, makedona, mongola, rusa, serba (kaj aparte montenegra), taĝika kaj ukraina, kiuj estas oficialaj lingvoj en respektivaj ŝtatoj. Krome, en la neagnoskitaj ŝtatoj Abĥazio, Sud-Osetio kaj Ĉednestria Moldava Respubliko oni uzas la cirilajn alfabetojn por respektive la lingvoj abĥaza, oseta kaj moldava (en Moldavio por la sama moldava lingvo oni uzas la latinan alfabeton). La cirilaj alfabetoj estas uzataj en plejmulto da minoritataj lingvoj de Rusio, multaj el kiuj Det kyrilliska alfabetet (kallas även azbuka, efter det gamla namnet på de två första bokstäverna) är en grupp av alfabet som används för att skriva åtta slaviska språk (ryska, belarusiska, bulgariska, makedonska, serbiska, bosniska, ukrainska och montenegrinska) och flera icke-slaviska språk främst i före detta Sovjetunionen (bland annat kazakiska, uzbekiska, kirgiziska, mongoliska, tadzjikiska, turkmeniska, tjetjenska och kildinsamiska). Alfabetet har tidigare använts för fler språk, där man bytt alfabet, till exempel rumänska (fram till 1860), azerbajdzjanska och moldaviska. Likt det latinska alfabetet har de flesta av språken några egna bokstäver som inte nödvändigtvis behöver förekomma i andra språk. 키릴 문자(러시아어: кириллица 키릴리차[*], 문화어: 끼릴 문자)는 동유럽(러시아, 벨라루스, 우크라이나), 세르비아, 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나 일부 지역, 크로아티아 일부 지역, 루마니아 일부 지역, 불가리아, 북마케도니아와 중앙아시아, 북아시아와 아제르바이잔, 조지아 일부 지역(압하지야, 남오세티야), 몽골 등 슬라브권의 영향을 받은 나라에서 쓰이는 문자이다. L'alfabeto cirillico è l'alfabeto usato per scrivere varie lingue slave (il russo, l'ucraino, il bielorusso, il bulgaro, il macedone, il serbo, il ruteno, il bosniaco e il montenegrino) e lingue non slave parlate in alcune delle ex repubbliche sovietiche e nell'odierna Federazione russa. È il terzo alfabeto ufficiale dell'Unione europea. Le versioni moderne oggi in uso in vari paesi dell'Europa orientale derivano da un primo alfabeto comune, ma hanno subìto nei secoli diverse modifiche, sia nella grafia sia nella pronuncia. キリル文字（キリルもじ、露: кириллица、英: cyrillic）は、スラヴ語派などを表記するのに用いられる表音文字の一つである。 日本ではロシア語の文字として知られている。ただし、キリル文字はブルガリア語やセルビア語など多くの言語で使用されていて文字もそれぞれ微妙に異なる。また、キリル文字の発祥地はブルガリアだとされるため、キリル文字をロシア文字と呼ぶのは不適当だとする説もある。

rdfs:seeAlso

dbr:Keyboard_layout dbr:List_of_Cyrillic_letters

dbp:name

Cyrillic script

foaf:depiction

n7:Azbuka_1574_by_Ivan_Fyodorov.png n7:Archive-ugent-be-973E9242-B062-11E1-9EF1-99BDAAF23FF7_DS-375_(cropped).jpg n7:Romanian_Traditional_Cyrillic_-_Lord's_Prayer_text.png n7:Cyrillic_upright-cursive-n.svg n7:Cyrillic_cursive.svg n7:Cyrillic_monument.jpg n7:Cyrillic_alphabet_world_distribution.svg n7:Cyrillic_alternates.svg n7:Krepchanski_manastir.jpg n7:Special_Cyrillics_BGDPT.svg n7:Meletius_Smotrisky_Cyrillic_Alphabet.png

dcterms:subject

dbc:Eastern_Europe dbc:Cyrillic_script dbc:Central_Asia dbc:North_Asia dbc:Bulgarian_inventions

dbo:wikiPageID

5639

dbo:wikiPageRevisionID

1124662482

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Semisoft_sign dbr:Capital_letters dbr:Unicode_block dbr:Erzya_language dbr:Dungan_language dbr:Italic_type dbr:Moksha_language dbr:Dotted_I_(Cyrillic) dbr:Ge_(Cyrillic) dbr:Church_Slavonic_language dbr:Ue_(Cyrillic) dbr:Abur dbr:O_with_macron_(Cyrillic) dbr:Ka_with_stroke dbr:U_(Cyrillic) dbr:Es_(Cyrillic) dbr:Ge_with_middle_hook dbr:Ge_with_stroke_and_hook dbr:Bosnian_Cyrillic dbr:Ge_with_descender dbr:Yer n15:IEC_8859-5 dbr:Russian_Far_East dbr:Greek_script dbr:Romanization_of_Kyrgyz dbr:Keyboard_layout dbr:North_Ossetia–Alania dbr:GB_2312 dbr:Kha_with_descender dbr:Kha_with_hook dbr:Nje dbr:Yupik_languages dbr:Homonym dbr:Tshe dbr:Renaissance dbr:Kildin_Sami_language dbr:Kazakh_Short_U dbr:Oe_(Cyrillic) dbr:Cyrillic_Alphabet_Day dbr:Ossetian_language dbr:Tarnovo_Literary_School dbr:Egyptian_hieroglyphs n20:Cyrillic_cursive.svg n20:Cyrillic_monument.jpg dbr:MIK_Code_page dbr:Yi_(Cyrillic) n20:Cyrillic_alternates.svg dbr:OpenType dbr:Western_Slavs dbr:Ukrainian_alphabet dbr:Proto-Sinaitic dbr:Kana dbr:Manuscript dbr:Ukrainian_Ye dbr:Russian_manual_alphabet dbr:Chernorizets_Hrabar dbr:Kha_with_stroke dbr:Omega_(Cyrillic) dbr:Glagolitic_alphabet dbr:United_Nations dbr:Ukrainian_language dbr:Er_(Cyrillic) dbr:Hryvnia_sign dbr:Most_significant_bit dbr:Armenian_alphabet dbr:He_(Cyrillic) dbr:Te_Tse_(Cyrillic) dbr:Kazakhstani_tenge dbr:Gaj's_Latin_alphabet dbr:ISO_9 dbr:Saint_Sava_(disciple_of_Saints_Cyril_and_Methodius) dbr:JIS_encoding dbr:Ѷ dbr:Typewriter dbr:Ѿ dbr:The_Elements_of_Typographic_Style dbr:Alaska dbr:Ye_with_grave dbr:Cyrillic_alphabets dbr:Federal_subjects_of_Russia dbr:Old_Permic_script dbr:Clement_of_Ohrid dbr:Humac_tablet dbr:Ef_(Cyrillic) dbr:Faux_Cyrillic dbr:Alphabet dbr:Old_East_Slavic dbr:Republic_of_Moldova dbr:Kazakh_language dbr:Romani_orthography dbr:Serbo-Croatian dbr:Nogai_language dbc:Eastern_Europe dbr:Cyrillic_(Unicode_block) dbr:Cyrillic_Extended-A dbr:Russia dbr:Cyrillic_Extended-B dbr:Southern_Slavs dbr:Writing_system dbr:Eurasiatic_languages dbr:Grand_Embassy_of_Peter_the_Great dbr:Ya_(Cyrillic) dbr:Iranian_languages dbr:I_with_grave_(Cyrillic) dbr:I_with_macron_(Cyrillic) dbc:Cyrillic_script dbr:Khakassian_Che dbr:I_with_acute_(Cyrillic) dbr:Slavs n20:Archive-ugent-be-973E9242-B062-11E1-9EF1-99BDAAF23FF7_DS-375_(cropped).jpg dbr:Kazakhstan dbr:Aleut_language dbr:Ve_(Cyrillic) dbr:Minuscule dbr:Fita dbr:Ot_(Cyrillic) dbr:UTF-8 dbr:Be_(Cyrillic) dbr:Siberian_Yupik_language dbr:Cyrillic_digraphs dbr:Western_Europe dbr:Cyrillic_script_in_Unicode dbr:Cyrillization dbr:Cyrillic_Extended-C dbr:Cyrillic_Extended-D dbr:Cyrillic_Supplement dbr:Cyril_and_Methodius dbr:Molodtsov_alphabet dbr:O_with_grave_(Cyrillic) dbr:Sans-serif dbr:Й dbr:A_with_diaeresis_(Cyrillic) dbr:Stefan_Tsanev dbr:Naum_of_Preslav dbr:Transliteration dbr:O_with_acute_(Cyrillic) dbr:Gje dbr:A_with_breve_(Cyrillic) dbr:Typography dbr:Coptic_alphabet dbr:Typographic_ligature dbr:Languages_of_the_Balkans dbr:Izhitsa dbr:Slavic_languages dbr:List_of_Internet_top-level_domains dbr:Dje dbr:Linux dbr:Kalmyk_Oirat dbr:Preslav dbr:Russian_language dbr:De_(Cyrillic) dbr:ISO_639-1 dbr:Turkic_languages dbr:Medieval dbr:Russian_cursive dbr:Soft_sign dbr:Syllabary dbr:Karachay-Balkar_language dbr:Zhe_with_diaeresis dbr:Pronunciation dbr:Tlingit_alphabet dbr:Southeastern_Europe dbr:Serbian_language dbr:Greek_numerals dbr:Eurasia dbr:Kha_(Cyrillic) dbr:Eastern_Orthodox_Church dbr:A_with_grave_(Cyrillic) dbr:Siberia dbr:A_with_macron_(Cyrillic) dbr:Robert_Bringhurst dbr:Vyaz_(Cyrillic_calligraphy) dbr:A_with_acute_(Cyrillic) dbr:Psi_(Cyrillic) dbr:Byzantine_Empire dbr:Zje dbr:Udmurt_language dbr:Tajik_language dbr:European_Union dbr:Lingua_franca dbr:Abkhazian_Che dbr:Cursive dbr:Currency_sign dbr:Er_with_tick dbr:Preslav_Literary_School dbr:KOI8-U dbr:Constantine_of_Kostenets dbr:Ingush_language dbr:KOI8-R dbr:Constantine_of_Preslav dbr:Vladislav_the_Grammarian dbr:Latin_alphabet n20:Azbuka_1574_by_Ivan_Fyodorov.png dbr:Dzhe dbr:South_Slavs dbr:Shha dbr:En-ghe dbr:Tse_(Cyrillic) dbr:Latin_script dbr:Character_encoding dbr:Serbian_Cyrillic_alphabet dbr:Ze_(Cyrillic) dbr:Iotated_E_(Cyrillic) dbr:Pe_(Cyrillic) dbc:Central_Asia dbr:Iotated_A_(Cyrillic) dbr:E_(Cyrillic) dbr:Tatar_language dbr:Caucasus dbr:Microsoft_Windows dbr:U_with_double_acute_(Cyrillic) dbr:U_with_macron_(Cyrillic) dbr:Phoenician_alphabet dbr:U_with_diaeresis_(Cyrillic) dbr:A_iotified dbr:Civil_script dbr:E_iotified dbr:Mari_language dbr:A_(Cyrillic) dbr:Kyrgyzstani_som dbr:Romanization_of_Russian dbr:Rusyn_language dbr:Romanization_of_Bulgarian dbr:Lje dbr:Church_Slavonic dbr:Bashkir_Qa dbr:Mongolic_languages dbr:Ka_(Cyrillic) dbr:Mongolian_tögrög dbr:Ye_(Cyrillic) dbr:Dze dbr:Dze_(Cyrillic) dbr:Uralic_languages dbr:Romanization_of_Macedonian dbr:Tuvan_language dbr:Mongolian_script dbr:En_with_descender dbr:En_with_hook dbr:En_with_tail dbr:Mongolian_language dbr:Uzbekistan dbr:Palochka dbr:Uzbek_language dbr:Abkhaz_language dbr:Yery dbr:Ruble_sign dbr:Old_Church_Slavonic dbr:Romanization_of_Ukrainian dbr:Segoe_UI dbr:Glagolitic_script dbr:Peter_the_Great dbr:Zhuang_alphabet dbr:DOS dbr:Montenegrin_language dbr:Serif dbr:Yugoslav_Braille dbr:Vuk_Karadžić dbr:Vlachs dbr:Che_(Cyrillic) dbr:Abkhazian_Dze dbr:North_Asia dbr:En_(Cyrillic) dbr:Byzantine dbr:Greek_alphabet dbr:Icon dbr:Roman_type dbr:Avar_language dbr:Je_(Cyrillic) dbr:East_Asia dbr:ALA-LC_Romanization dbr:List_of_typographic_features dbr:O-hook dbr:Kje n20:Krepchanski_manastir.jpg dbr:Varna_Monastery dbr:Tsar dbr:Eastern_Catholic dbr:Romanian_language dbr:Ravna_Monastery dbr:Unix dbr:Zhe_with_breve dbr:Ye_with_acute dbr:Zhe_(Cyrillic) dbr:Azerbaijani_language dbr:ISO_8859-5 dbc:North_Asia dbr:Komi_language dbr:Gregory_Tsamblak dbr:Bashkir_language dbr:Yat dbr:Simeon_the_Great dbr:Kyrgyz_language dbr:Chuvash_language dbr:Unicode n20:Special_Cyrillics_BGDPT.svg dbr:Bosnian_language dbr:First_Bulgarian_Empire dbr:Iotation dbr:Early_Cyrillic_alphabet n20:Meletius_Smotrisky_Cyrillic_Alphabet.PNG dbr:Adyghe_language dbr:Sakha_language dbr:Slavic_Europe dbr:Ѽ dbr:Ae_(Cyrillic) dbr:Phonetic_Extensions dbr:Sje dbr:Latin dbr:Informal_romanizations_of_Cyrillic dbr:Eastern_Europe dbr:Izhitsa_okovy n20:Cyrillic_upright-cursive-n.svg dbr:Accession_of_Bulgaria_to_the_European_Union dbr:Belarusian_language dbr:Yo_(Cyrillic) dbr:Bulgarian_language dbr:Romanization dbr:Combining_Half_Marks dbr:.қаз dbc:Bulgarian_inventions dbr:Te_(Cyrillic) dbr:Patriarch_Evtimiy_of_Bulgaria dbr:GOST_16876-71 dbr:.срб dbr:.укр dbr:.рф dbr:.бел dbr:.мкд dbr:.мон dbr:Simeon_I_of_Bulgaria dbr:Medieval_Bosnia dbr:.бг dbr:Ѓ dbr:Ё dbr:I_(Cyrillic) dbr:Ќ dbr:Uk_(Cyrillic) dbr:Ѝ dbr:Lower_case dbr:Ў dbr:Microsoft n119:PCGN_Romanization dbr:Danubian_Principalities dbr:Yus dbr:Shumen_Province dbr:Yugoslav_manual_alphabet dbr:Ye_with_macron dbr:Ї dbr:Sha_(Cyrillic) dbr:Scientific_transliteration_of_Cyrillic dbr:U_with_tilde_(Cyrillic) dbr:Saint_Angelar dbr:The_(Cyrillic) dbr:Caucasian_languages dbr:John_the_Exarch dbr:Yu_(Cyrillic) dbr:List_of_Cyrillic_digraphs_and_trigraphs dbr:List_of_Cyrillic_letters dbr:Kibibyte dbr:Hard_sign dbr:Cyril_the_Philosopher dbr:CP866 dbr:Ghayn_(Cyrillic) dbr:Windows-1251 dbr:Ksi_(Cyrillic) dbr:Glyph dbr:Macedonian_language dbr:Moldovan_Cyrillic_alphabet dbr:Russian_Braille dbr:U_with_acute_(Cyrillic) dbr:Schwa_(Cyrillic) dbr:Em_(Cyrillic) dbr:Che_with_vertical_stroke dbr:Baroque dbr:Volapuk_encoding dbr:Azerbaijan dbr:Che_with_descender dbr:Short_U_(Cyrillic) dbr:Transcription_(linguistics) dbr:Kabardian_language dbr:Yn_(Cyrillic) dbr:Dagestan dbr:Romanization_of_Belarusian dbr:International_Organization_for_Standardization dbr:Shcha dbr:QWERTY_keyboard n20:Cyrillic_alphabet_world_distribution.svg dbr:Buryat_language dbr:Abaza_language dbr:MS-DOS dbr:Patleina_Monastery dbr:Glagolitic dbr:Small_caps dbr:Central_Asia dbr:Saints_Cyril_and_Methodius dbr:Shift_JIS dbr:Bulgarian_alphabet dbr:Kurdish_language dbr:Ghe_with_upturn dbr:Idel-Ural dbr:Turkmenistan dbr:Languages_using_Cyrillic dbr:Ѐ dbr:O_(Cyrillic) dbr:Ligature_(typography) dbr:Turkmen_language dbr:Combining_diacritical_mark dbr:Chechen_language dbr:Short_I dbr:Transnistria dbr:Koppa_(Cyrillic) dbr:El_(Cyrillic)

dbo:wikiPageExternalLink

n12: n13: n21: n30:25272837 n51:smidX.pdf n52:UFE20.pdf n54:cyrillic.htm n58:%E1%83%A4%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%9E%E1%83%9E%20%E1%83%90%E1%83%9B%E1%83%9D%E1%83%9C%E1%83%98.pdf n84:LANGTOOLS.html n102: n121:scriptura-mundi-cyrillic-alphabet.html n124:cyrillic.html n52:U0400.pdf n52:U0500.pdf n52:U1C80.pdf n52:U1D00.pdf n52:U1E030.pdf n52:U2DE0.pdf n52:UA640.pdf n140:smidX.pdf n141:vladimir-alpatov-latin-alphabet-for-the-russian-language

owl:sameAs

dbpedia-ga:Aibítir_Choireallach dbpedia-mk:Кирилица dbpedia-la:Abecedarium_Cyrillicum dbpedia-mr:सिरिलिक_वर्णमाला dbpedia-cy:Yr_wyddor_Gyrilig n19:ئەلفوبێی_سیرلیک dbpedia-hsb:Kyriliski_alfabet n23:4ypfz dbpedia-simple:Cyrillic_script dbpedia-hr:Ćirilica dbpedia-pnb:سیریلک_لپی dbpedia-be:Кірыліца dbpedia-fi:Kyrillinen_kirjaimisto n29:Alphabeto_cyrillic n31:സിറിലിക്_ലിപി dbpedia-als:Kyrillisches_Alphabet n33:حروف_كيريلى n34:सीरिलिक_लिपि dbpedia-hu:Cirill_ábécé dbpedia-sl:Cirilica n37:Կյուրեղագիր n38:Кирилл_үсэг dbpedia-sw:Kikyrili dbpedia-oc:Alfabet_cirillic dbpedia-pms:Alfabet_sirìlich dbpedia-sh:Ćirilica n45:سیریلی_رسم_الخط n46:Ćirilica dbpedia-pt:Alfabeto_cirílico dbpedia-ka:კირილიცა dbpedia-af:Cyrilliese_skrif dbpedia-cs:Cyrilice n53:சிரில்லிக்_எழுத்துக்கள் dbpedia-ca:Alfabet_ciríl·lic dbpedia-ms:Abjad_Cyril dbpedia-sr:Ћирилица dbpedia-nl:Cyrillisch_schrift dbpedia-sq:Alfabeti_cirilik n61:קירילישע_שריפט wikidata:Q8209 dbpedia-eu:Alfabeto_ziriliko dbpedia-ar:كتابة_كريلية dbpedia-nn:Det_kyrilliske_alfabetet dbpedia-os:Кириллон_алфавит freebase:m.01pyw dbpedia-lmo:Abecee_cirillegh dbpedia-da:Det_kyrilliske_alfabet dbpedia-commons:Cyrillic_alphabet dbpedia-kk:Кириллица n72:Alfabét_Kirilik dbpedia-gl:Alfabeto_cirílico n74:ਸਿਰਿਲਿਕ_ਲਿਪੀ dbpedia-id:Alfabet_Kiril dbpedia-tr:Kiril_alfabesi dbpedia-zh:西里尔字母 n78:Алифбои_кирилликӣ dbpedia-az:Kiril_qrafikası dbpedia-uk:Кирилиця n81:Alfabetu_cirílicu n82:سیریلیک_الفبا dbpedia-el:Κυριλλικό_αλφάβητο n85:Kirill_alifbosi dbpedia-ru:Кириллица dbpedia-vi:Chữ_Kirin n88:Alpabetong_Siriliko dbpedia-lb:Kyrillescht_Alphabet dbpedia-fr:Alphabet_cyrillique n91:Кириллица dbpedia-de:Kyrillisches_Alphabet dbpedia-bg:Кирилица dbpedia-ro:Alfabetul_chirilic dbpedia-he:אלפבית_קירילי dbpedia-pl:Cyrylica dbpedia-sv:Kyrilliska_alfabetet n100:Kirilica dbpedia-th:อักษรซีริลลิก n103:Кириллица n104:Кириллица dbpedia-no:Det_kyrilliske_alfabetet dbpedia-eo:Cirila_alfabeto dbpedia-nah:Cirilo_īmachiyōtlahtōltecpantiliz n108:সিরিলীয়_লিপি n109:Arfabbetu_cirìllicu n110:Kirilica dbpedia-et:Kirillitsa n112:Кириллица n113:Kirilitsa n114:Кириллица dbpedia-vo:Lafab_kirilik dbpedia-bar:Kyrillischs_Oiphabet dbpedia-nds:Kyrillisch_Alphabet dbpedia-io:Kirila_alfabeto dbpedia-ko:키릴_문자 dbpedia-it:Alfabeto_cirillico n123:Tarehin-tsoratra_sirilika dbpedia-br:Lizherenneg_kirillek dbpedia-fa:خط_سیریلیک dbpedia-gd:Aibidil_Cirileach n128:Alfabèt_Kiril n129:Aksara_Sirilik dbpedia-es:Alfabeto_cirílico n131:Alfabè_sirilik dbpedia-war:Ciriliko_nga_Abakadahan yago-res:Cyrillic_script dbpedia-sk:Cyrilika n136:کیریل_الیفباسی dbpedia-ja:キリル文字 dbpedia-is:Kýrillískt_stafróf n139:የቂሪሎስ_አልፋቤት dbpedia-an:Alfabeto_cirilico dbpedia-fy:Syrillysk_alfabet n144:Кириллица

dbp:sisters

dbr:Armenian_alphabet dbr:Latin_script dbr:Coptic_alphabet

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Languages_of_Bosnia_and_Herzegovina dbt:Main dbt:Circa dbt:Cyrillic_alphabet_navbox dbt:Cite_web dbt:Cite_book dbt:Legend dbt:IPA dbt:Portal dbt:ISSN dbt:IPAc-en dbt:ISBN dbt:Slavic_languages dbt:About dbt:Redirect2 dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Languages_of_Russia dbt:Respell dbt:Anchor dbt:Commons_category dbt:Unichar dbt:IPA-bg dbt:Use_dmy_dates dbt:Cite_podcast dbt:Cyrillization dbt:As_of dbt:Bulgarian_dialects dbt:Bulgaria_topics dbt:Ublist dbt:Navboxes dbt:Languages_of_Belarus dbt:Languages_of_Bulgaria dbt:See_also dbt:Script dbt:Macedonian_dialects dbt:Languages_of_Kyrgyzstan dbt:Languages_of_Israel dbt:Languages_of_Kazakhstan dbt:Wiktionary dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:Authority_control dbt:Infobox_writing_system dbt:Soviet_Union_topics dbt:Flag dbt:Russian_dialects dbt:Russia_topics dbt:Angle_bracket dbt:Languages_of_Albania dbt:Languages_of_Kosovo dbt:Languages_of_Montenegro dbt:Languages_of_Macedonia dbt:Languages_of_Serbia dbt:Sfn dbt:Not_a_typo dbt:Short_description dbt:List_of_writing_systems dbt:Smaller dbt:Snd dbt:Alphabet dbt:IPA-ru dbt:Small dbt:North_Macedonia_topics dbt:Southeastern_Europe_in_the_Middle_Ages,_500–1250 dbt:Citation_needed

dbo:thumbnail

n7:Romanian_Traditional_Cyrillic_-_Lord's_Prayer_text.png?width=300

dbp:caption

1780.0

dbp:children

dbr:Old_Permic_script

dbp:fam

dbr:Egyptian_hieroglyphs dbr:Proto-Sinaitic Greek script augmented by Glagolitic dbr:Phoenician_alphabet

dbp:footnotes

кірыліца Names: кирилиця ћирилица кирилица кириллица ,

dbp:languages

See Languages using Cyrillic

dbp:time

Earliest variants exist –

dbp:type

dbr:Alphabet

dbo:abstract

Кири́лиця — це алфавітна (абеткова) система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії. Одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу алфавітів слов'янських мов та десятків різних мов світу. Базується на ранній кирилиці, розробленій в IX столітті в Першому Болгарському царстві, в Преславській книжній школі. Використовується у багатьох слов'янських мовах Південно-Східної і Східної Європи, Північної Євразії, а також неслов'янських мовах, що зазнали впливу російської. Станом на 2011 близько 252 мільйонів осіб в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом, з яких половина мешкає в Росії. Кирилиця походить від грецького уніціального письма, розбавленого додатковими знаками глаголиці й деякими лігатурами. Ці додаткові літери використовувалися в старій церковнослов'янській мові й були відсутні в грецькій. Абетку названо на честь візантійських святих Кирила і Мефодія, яким традиція приписує винахід глаголиці. Ймовірно, розробником кирилиці були їхні учні-болгари, зокрема Климент Охридський. 1 січня 2007 р., після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала третім офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма. Aksara Kiril, atau aksara Sirilik, atau azbuka (dari nama lama huruf-huruf pertamanya), adalah sejenis aksara yang digunakan untuk menulis enam bahasa Slavia asli (Belarusia, Bulgaria, Makedonia, Rusia, Serbia, dan Ukraina) dan banyak bahasa-bahasa lainnya yang digunakan di Kaukasus, Asia Tengah, Eropa Timur, dan Asia Utara. L'alfabet ciríl·lic és un alfabet utilitzat per a escriure sis llengües eslaves (rus, ucraïnès, bielorús, serbi, macedònic i búlgar), així com altres llengües parlades a Rússia i en altres estats de l'antiga Unió Soviètica, com ara el tàtar (una llengua turquesa) i l'udmurt (una llengua finoúgrica), l'abkhaz, l'àzeri, el bosnià, el txetxè, el kazakh, el komi, el moldau, el mongol, el tadjik, l'uzbek i el iacut. Algunes repúbliques exsoviètiques que utilitzaven l'alfabet ciríl·lic per a escriure les seves llengües han canviat a l'alfabet llatí, com és el cas de l'Azerbaidjan, el Turkmenistan, l'Uzbekistan i Moldàvia. El Kazakhstan també considera la possibilitat de dur a terme aquest canvi en el futur pròxim. És un alfabet bicameral. Aparegué cap als segles IX-X quan fou creat a partir de l'alfabet grec. Les normes de transcripció del ciríl·lic a l'alfabet llatí difereixen segons la llengua d'origen i la llengua de destinació. Així, per exemple, el cognom rus Меньшов es pot transcriure com a Ménxov (català), Menchov (portuguès, francès), Menshov (anglès, castellà), Menschow (alemany) o Mensjov (neerlandès). D'altra banda, la transliteració del ciríl·lic al llatí sol seguir unes normes estàndards internacionals. L'alfabet, o com a mínim, una de les seves variants, és oficial en diverses organitzacions. Amb l'adhesió de Bulgària a la Unió Europea l'1 de gener de 2007, el ciríl·lic es va convertir en el tercer alfabet emprat en un idioma oficial de la UE, juntament amb l'alfabet llatí i el grec modern. Zirilikoa alfabeto bat da, grezierako alfabetoan oinarritua, batez ere errusieraz eta beste hainbat hizkuntzaz erabilia, Europa ekialdeko eta antzinako SESBaren eragineko eremuan. Cyrilice (též cyrilika) je písmo původně vytvořené pro zápis staroslověnštiny a posléze používané pro zápis církevní slovanštiny, která na staroslověnštinu navázala. Cyrilici sloužila za vzor řecká abeceda. V češtině se označení „cyrilice“ často užívá jen pro starou formu tohoto písma, sloužící k zápisu staroslověnštiny a církevní slovanštiny, kdežto národní abecedy, které vývojem cyrilice vznikly, se označují jako azbuka. Slovo azbuka je zkratkou, utvořenou ze začátečních hlásek názvů prvních písmen abecedy: a (az), b (buki); obdobně jsou odvozena i pojmenování jiných písemných soustav, např. „abeceda“, „alfabeta“, „alefbet“, „“ nebo „bopomofo“. Cyrilice se používá pro zápis sedmi živých slovanských jazyků: bulharštiny, makedonštiny, srbochorvatštiny (resp. srbštiny, černohorštiny a částečně i bosenštiny), ukrajinštiny, běloruštiny, rusínštiny a ruštiny; jakož i mnoha neslovanských jazyků na území bývalého Sovětského svazu (kyrgyzština, tatarština, baškirština, čečenština, čuvaština atd.) a jeho satelitních států (mongolština). Do roku 1860 se cyrilice používala i v Rumunsku, až do roku 1989 také v Moldavsku, kde byla pak nahrazena latinkou. Na latinku také přešly některé další jazyky států vzniklých rozpadem SSSR, např. azerština, turkmenština, uzbečtina a kazaština. L’alphabet cyrillique est un alphabet permettant l'écriture de nombreuses langues d'Europe de l'Est et d'Asie centrale, principalement dans l'ex-URSS. Il est créé vers la fin du IXe siècle dans l'Empire bulgare, dans l'actuelle Bulgarie ou dans l'actuelle Macédoine du Nord, par des disciples du frère Cyrille ou peut-être Clément d'Ohrid (premier évêque de l'Église orthodoxe bulgare), à partir de l'alphabet grec dans sa graphie onciale et de l'alphabet glagolitique. La valeur phonétique des lettres empruntées correspond, mutatis mutandis, à celle qu’elles avaient dans le grec de l’époque. Par exemple, le Β bêta (prononcé [b] en grec classique, mais [v] en grec médiéval et moderne) est devenu le В (v) cyrillique ; il a donc fallu créer une lettre de façon à obtenir un graphème pour le phonème [b], en l’occurrence une modification du ve, soit Б. Depuis l’entrée de la Bulgarie dans l’Union européenne le 1er janvier 2007, le cyrillique en est devenu le troisième alphabet officiel après le latin et le grec. Det kyrilliska alfabetet (kallas även azbuka, efter det gamla namnet på de två första bokstäverna) är en grupp av alfabet som används för att skriva åtta slaviska språk (ryska, belarusiska, bulgariska, makedonska, serbiska, bosniska, ukrainska och montenegrinska) och flera icke-slaviska språk främst i före detta Sovjetunionen (bland annat kazakiska, uzbekiska, kirgiziska, mongoliska, tadzjikiska, turkmeniska, tjetjenska och kildinsamiska). Alfabetet har tidigare använts för fler språk, där man bytt alfabet, till exempel rumänska (fram till 1860), azerbajdzjanska och moldaviska. Likt det latinska alfabetet har de flesta av språken några egna bokstäver som inte nödvändigtvis behöver förekomma i andra språk. Alfabetet har officiell status i många organisationer. När Bulgarien blev EU-medlem 1 januari 2007 blev kyrilliska det tredje officiella alfabetet i EU efter de latinska och grekiska alfabeten. Bulgariska är det enda EU-språk som skrivs med kyrilliska bokstäver. Cyrylica – pismo alfabetyczne służące do zapisu języków wschodniosłowiańskich, większości południowosłowiańskich i innych. Nazwa nawiązuje do apostoła Słowian – św. Cyryla, który wspólnie ze św. Metodym, prowadząc misję wielkomorawską wśród Słowian, zapisał i wprowadził do liturgii język słowiański. Do zapisu tego języka zostały stworzone dwa alfabety – najpierw głagolica, z której zostały później zapożyczone niektóre litery cyrylicy, a potem cyrylica. Кири́ллица — термин, имеющий несколько значений: 1. * Старославянская азбука: то же, что кирилли́ческий (или кири́лловский) алфави́т: один из двух (наряду с глаголицей) древних алфавитов для старославянского языка; 2. * Кириллические алфавиты: система письменности и алфавит для какого-либо иного языка, основанные на этой старославянской кириллице; 3. * Уставной или полууставный шрифт: шрифт, которым традиционно печатают церковные (православные) книги (в этом значении кириллица противопоставляется гражданскому (петровскому) шрифту). Алфавиты на основе кириллицы являются или являлись системой письменности для 108 естественных языков, включая следующие славянские языки: * белорусского языка (белорусский алфавит), * болгарского языка (болгарский алфавит), * македонского языка (македонский алфавит), * русинских языков/диалектов (русинский алфавит), * русского языка (русский алфавит), * сербского языка (сербский кириллический алфавит), также сербохорватского языка, * украинского языка (украинский алфавит), * черногорского языка (черногорский алфавит), наряду с латиницей, а также большинство неславянских языков народов СССР, некоторые из которых ранее имели другие системы письменности (на латинской, арабской или иной основе) и были переведены на кириллицу в конце 1930-х годов. Подробнее: список языков с алфавитами на основе кириллицы. После распада СССР от кириллицы в пользу латиницы отказались Молдавия, Азербайджан, Узбекистан, Туркмения. Казахстан планировал переход на латиницу (для казахского языка) к 2025 году, однако позднее его срок был скорректирован на период с 2023 по 2031 год. При этом страны Балтии, Грузия и Армения не использовали кириллицу для своих языков никогда. الكتابة الكِريلية (وقد يُقال «سِريلية»، وذلك بتأثير من اللغات اللاتينية والإنجليزية) نظام كتابة يُستخدم في عدة أبجديات عبر أوراسيا. نسبة إلى القديسين كيريل وميثوديوس. هكذا تُلفظ في اللغات التي تستخدمها كالروسية) هي عائلة من الحروف الهجائية ذات مشتقات (مجموعات فرعية) مستخدمة في بعض الدول السلافية الشرقية والجنوبية (مثل لغات: بيلاروسيا، وبلغاريا، وجمهورية مقدونيا، وروسيا الاتحادية، والجبل الأسود وجمهورية صربيا والبوسنة والهرسك وأوكرانيا)، كما تستخدم في العديد من لغات جمهوريات الاتحاد السوفييتي السابقة في بعض اللغات غير السلافية (مثل اللغات: الكازاخية، والقيرغيزية، والطاجيكية والمنغولية). كما استخدمت في الماضي الألفبائية الكيريلية للعديد من لغات أوروبا الشرقية، والقوقاز، وسيبيريا وغيرها. يعود أصلها إلى بلغاريا، حيث ظهرت عدة كتابات أخرى قبل ظهورها في القرن العاشر للميلاد. سُمّيت هذه الكتابة تكريما للأخوين البيزنطيين القديسين كِريلوس ومِثوديوس اللذان أنشآ الكتابة الغلاغوليتية. هذه الأخيرة انبثقت منها الكتابة الكريلية، والتي طوّرها وقعّدها أتباع كِريلوس ومِثوديوس. في مطلع القرن 18 م، عرفت الكتابة الكريلية إصلاحات جسيمة من طرف القيصر الروسي بُطرُس العظيم، والذي كان قد عاد من بعثته في أورُبا الغربية. وقد أخذت الحروف الكريلية بموجِبها أشكالا مشابهة للحروف اللاتينية. أُزيلت عدّة حروف قديمة، وصُمّمت أُخر من طرف القيصر شخصيا (مثل الحرف Я (يا)، والذي هو مُستلهَم من الحرف اللاتيني R). وتمّ كذلك اعتماد فن الخط الغرب-أورُبّي. مع انضمام بلغاريا إلى الاتحاد الأورُبي في الأول من يناير/كانون الثاني 2007، أصبحت الكريلية ثالث كتابة رسمية له بعد اللاتينية واليونانية. キリル文字（キリルもじ、露: кириллица、英: cyrillic）は、スラヴ語派などを表記するのに用いられる表音文字の一つである。 日本ではロシア語の文字として知られている。ただし、キリル文字はブルガリア語やセルビア語など多くの言語で使用されていて文字もそれぞれ微妙に異なる。また、キリル文字の発祥地はブルガリアだとされるため、キリル文字をロシア文字と呼ぶのは不適当だとする説もある。 Is í an aibítir Choireallach (nó an aibítir Chirileach) an aibítir ina scríobhtar sé theanga náisiúnta Shlavach (an Bhílearúisis, an Bhulgáiris, an Mhacadóinis, an Rúisis, an tSeirbis agus an Úcráinis) chomh maith le cuid mhór de na teangacha eile a labhraítear i dtíortha an iar-Aontais Shóivéadaigh, san Áise agus in Oirthear na hEorpa. Cuireadh leaganacha den aibítir seo i bhfeidhm ar go leor teangacha san Aontas Sóivéadach, ach tá cuid mhór acu ag éirí aisti ar na saolta seo. Is é an leagan thuas an ceann a úsáidtear leis an Rúisis a scríobh. Bíonn miondifríochtaí idir é agus na leaganacha den aibítir a úsáideann na teangacha eile. La cirilaj alfabetoj aŭ cirila alfabetaro estas familio da alfabetoj devenantaj el kirilico kaj uzataj por skribi en kelkaj lingvoj. La plej vaste parolata inter ili estas la rusa lingvo. La cirilajn alfabetojn (kiel la sola oficiala alfabeto aŭ unu el oficialaj alfabetoj) oni uzas por la lingvoj belorusa, bulgara, kazaĥa, kirgiza, makedona, mongola, rusa, serba (kaj aparte montenegra), taĝika kaj ukraina, kiuj estas oficialaj lingvoj en respektivaj ŝtatoj. Krome, en la neagnoskitaj ŝtatoj Abĥazio, Sud-Osetio kaj Ĉednestria Moldava Respubliko oni uzas la cirilajn alfabetojn por respektive la lingvoj abĥaza, oseta kaj moldava (en Moldavio por la sama moldava lingvo oni uzas la latinan alfabeton). La cirilaj alfabetoj estas uzataj en plejmulto da minoritataj lingvoj de Rusio, multaj el kiuj estas regione oficialaj. En Serbio, en la regiono Vojvodino, unu el oficialaj lingvoj estas la rusina lingvo, kies alfabeto ankaŭ estas cirila. Pli frue cirila alfabeto oficiale estis uzata ankaŭ en la lingvoj uzbeka, turkmena, kirgiza kaj azerbajĝana, en 1990-aj en respektivaj regnoj oni ŝanĝis la alfabetojn de siaj oficialaj lingvoj al la latinaj, sed dume la cirilaj estas plu uzataj neoficiale. Kazaĥio planas ŝanĝi la alfabeton al la latina en 2025. Ekde la aliĝo de Bulgario al la Eŭropa Unio, cirila alfabeto estas unu el la tri oficialaj eŭropuniaj alfabetoj, post la latina kaj la greka. 키릴 문자(러시아어: кириллица 키릴리차[*], 문화어: 끼릴 문자)는 동유럽(러시아, 벨라루스, 우크라이나), 세르비아, 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나 일부 지역, 크로아티아 일부 지역, 루마니아 일부 지역, 불가리아, 북마케도니아와 중앙아시아, 북아시아와 아제르바이잔, 조지아 일부 지역(압하지야, 남오세티야), 몽골 등 슬라브권의 영향을 받은 나라에서 쓰이는 문자이다. O alfabeto cirílico, também conhecido como azbuka, é um alfabeto cujas variantes são utilizadas para a grafia de seis línguas nacionais eslavas (bielorrusso, búlgaro, macedônio, russo, sérvio e ucraniano), além do ruteno e outras línguas extintas. Para além disso, é usado por várias línguas não eslavas faladas na antiga União Soviética, como o mongol, o cazaque, o usbeque, o quirguiz e o tajique, entre outras da Europa Oriental, do Cáucaso e da Sibéria. A partir de 2019, cerca de 250 milhões de pessoas na Eurásia usam o cirílico como a escrita oficial de suas línguas nacionais, com a Rússia representando cerca de metade delas. Com a entrada da Bulgária na União Europeia (UE), em 1 de janeiro de 2007, o cirílico tornou-se, ao lado do latino e do grego, o terceiro alfabeto oficial da UE. The Cyrillic script (/sɪˈrɪlɪk/ sih-RIL-ik), Slavonic script or the Slavic script, is a writing system used for various languages across Eurasia. It is the designated national script in various Slavic, Turkic, Mongolic, Uralic, Caucasian and Iranic-speaking countries in Southeastern Europe, Eastern Europe, the Caucasus, Central Asia, North Asia, and East Asia. As of 2019, around 250 million people in Eurasia use Cyrillic as the official script for their national languages, with Russia accounting for about half of them. With the accession of Bulgaria to the European Union on 1 January 2007, Cyrillic became the third official script of the European Union, following the Latin and Greek alphabets. The Early Cyrillic alphabet was developed during the 9th century AD at the Preslav Literary School in the First Bulgarian Empire during the reign of tsar Simeon I the Great, probably by disciples of the two Byzantine brothers Saint Cyril and Saint Methodius, who had previously created the Glagolitic script. The script is named in honor of Saint Cyril. El alfabeto cirílico es un sistema de escritura utilizado en varias lenguas de Eurasia y se utiliza como escritura nacional en varios países de habla eslava, túrquica, mongólica, urálica e iránica de Europa del Sudeste, Europa Oriental, el Cáucaso, Asia Central, Asia del Norte y Asia Oriental. Está basado en el alfabeto griego, con caracteres del alfabeto glagolítico y con sonidos exclusivamente eslavos. El glagolítico fue inventado por los santos Cirilo y Metodio, misioneros del Imperio bizantino en el siglo IX, quienes lo implementaron para traducir la Biblia en el contexto cultural de los pueblos eslavos. Esta Biblia estaba redactada en antiguo eslavo eclesiástico (basado en un dialecto eslavo aprendido en Tesalónica, Grecia). Este idioma fue usado para la cristianización de la Rus de Kiev entre los siglos IX y XII. En el siglo XIV surgió el eslavo eclesiástico, usado hoy en día en el culto por la Iglesia ortodoxa rusa y otras iglesias ortodoxas eslavas. En el siglo IX d. C., el zar búlgaro Simeón I el Grande, siguiendo la trayectoria cultural y política de su padre Boris I, encargó la elaboración de una nueva escritura, el alfabeto cirílico arcaico, en la Escuela literaria de Preslav, en el Primer Imperio búlgaro, que sustituiría a la escritura glagolítica, elaborada anteriormente por los santos Cirilo y Metodio y los mismos discípulos que crearon la nueva escritura eslava en Bulgaria. El uso de la escritura cirílica en Bulgaria se hizo oficial en 893.​​​ La nueva escritura se convirtió en la base de los alfabetos utilizados en varias lenguas, especialmente las de origen eslavo ortodoxo, y las lenguas no eslavas con influencia del búlgaro. Durante siglos, el cirílico fue utilizado también por los eslavos católicos y musulmanes (véase el cirílico bosnio). En 2019, alrededor de 250 millones de personas en Eurasia lo utilizan como alfabeto oficial para sus lenguas nacionales, de las que Rusia representa aproximadamente la mitad.​ Con la adhesión de Bulgaria a la Unión Europea el 1.º de enero de 2007, el cirílico se convirtió en la tercera escritura oficial de la Unión Europea, tras la latina y la griega.​ L'alfabeto cirillico è l'alfabeto usato per scrivere varie lingue slave (il russo, l'ucraino, il bielorusso, il bulgaro, il macedone, il serbo, il ruteno, il bosniaco e il montenegrino) e lingue non slave parlate in alcune delle ex repubbliche sovietiche e nell'odierna Federazione russa. È il terzo alfabeto ufficiale dell'Unione europea. Le versioni moderne oggi in uso in vari paesi dell'Europa orientale derivano da un primo alfabeto comune, ma hanno subìto nei secoli diverse modifiche, sia nella grafia sia nella pronuncia. Het cyrillische of kyrillische schrift (Oekraïens: кирилиця, kirilitsa; Russisch: кириллица, kirillitsa; Servisch: ћирилица/ćirilica, Macedonisch en Bulgaars: кирилица/kirilica) is een alfabetisch schrift waarvoor in de loop der eeuwen een aantal alfabetten zijn ontwikkeld voor gebruik in verschillende talen. In de vroege 21e eeuw is er nog een aantal grote Slavische talen die een cyrillisch alfabet hanteren, zoals Bulgaars, Macedonisch, Montenegrijns, Oekraïens, Russisch, Servisch en Wit-Russisch. Onder Russische invloed wordt ook in veel niet-Slavische talen als het Kazachs, Kirgizisch, Tataars (Turkse talen), het Tadzjieks, Oedmoerts, Mongools en nog veel andere kleinere talen, zoals het Karelisch, het cyrillische schrift gebruikt. Tot 1859 werd ook het Roemeens in dit schrift geschreven. In de voormalige Moldavische SSR werd het Moldavisch (een Roemeens dialect) met een cyrillisch alfabet geschreven. Het cyrillisch wordt door ongeveer 250 miljoen mensen gebruikt in Europa en Azië en is het zesde meest gebruikte schrift ter wereld naar aantal gebruikers. De opzet van de cyrillische alfabetten is afgeleid van het Glagolitisch alfabet uit de 9e eeuw dat wordt toegeschreven aan de monnikenbroeders Cyrillus en Methodius, en vindt zijn oorsprong in het Eerste Bulgaarse Rijk. De vorm van de gliefen (tekens) in het cyrillische alfabet is voornamelijk gebaseerd op Griekse letters, hoewel sommige hun Glagolitische vorm hebben behouden. De bijdrage van Cyrillus aan het Glagolitische alfabet en daarmee tot het cyrillische alfabet wordt gememoreerd in de naam cyrillisch. In de middeleeuwen verspreidde het cyrillische schrift zich in Oost-Europa en op de Balkan, waarbij het Roemeens er vanaf 1439 ook toe overging en het Latijns schrift afschafte. Het Tsaardom Rusland veroverde in vroegmoderne tijd Siberië en zijn opvolger, het Russische Rijk, de rest van Noord-Azië, Centraal-Azië, de Kaukasus, Finland en vrijwel geheel Oost-Europa, zodat het Russische cyrillische alfabet over al deze gebieden werd verspreid en de standaard zette voor schriftelijke communicatie. Ondertussen werd echter de meerderheid van de rest van de wereld veroverd en gekoloniseerd door West-Europese mogendheden die daarmee het Latijnse schrift introduceerden in de rest van de wereld, waarbij in de meeste gevallen het gebruik van alle lokale schriften (voor zover aanwezig) in de Amerika's, sub-Sahara Afrika en Australazië verregaand werd gemarginaliseerd. De vroege bolsjewieken wilden de gehele Sovjet-Unie latiniseren omdat zij hoopten het socialisme beter over de hele wereld te kunnen verspreiden als men hetzelfde schrift zou gebruiken. Bovendien probeerde men de overwegend islamitische bevolkingen in Centraal-Azië en de Kaukasus te isoleren door hun Perzisch-Arabische schriften te vervangen door Latijnse letters. De latinisering van de Sovjet-Unie was een project dat grofweg duurde van 1920 tot 1940. Vanaf 1930 werd het, in belangrijke mate onder invloed van Jozef Stalin, weer teruggedraaid en werden alle talen in de Sovjet-Unie voortaan in het cyrillisch geschreven, waarvoor per taal een apart cyrillisch alfabet werd ontwikkeld. Van 1940 tot 1989 werden alle Sovjettalen in het cyrillisch geschreven. In Joegoslavië werd een compromis gezocht tussen het Latijnse en cyrillische schrift, dat echter nooit helemaal werd gevonden. Na het uiteenvallen van de Sovjet-Unie in 1989–1991 hebben enkele ex-Sovjetrepublieken er bewust voor gekozen het Latijnse schrift opnieuw in te voeren. Daarvoor werden moderne Latijnse alfabetten ontwikkeld. De Joegoslavische oorlogen (1991–1995) leidden eveneens tot het uiteenvallen van Joegoslavië en een verscherpte tegenstelling tussen oost en west, die zich eveneens uitte in een schriftstrijd; Kroaten en Bosniakken schreven hun taal voortaan alleen nog in het Latijnse alfabet en na 2000 keerden ook Montenegrijnse nationalisten zich steeds meer tegen het cyrillisch. Το κυριλλικό αλφάβητο είναι αλφάβητο που χρησιμοποιείται για διάφορες ανατολικές σλαβικές και νοτιοσλαβικές γλώσσες – Λευκορωσικά, Σερβικά, Βουλγαρικά, Σλαβομακεδονικά, Ρωσικά και Ουκρανικά –και για πολλές άλλες γλώσσες της πρώην Σοβιετικής Ένωσης, της Ασίας και της Ανατολικής Ευρώπης. Στο παρελθόν έχει χρησιμοποιηθεί και για άλλες γλώσσες. Όλα τα γράμματα του κυριλλικού αλφαβήτου δεν χρησιμοποιούνται σε κάθε γλώσσα που χρησιμοποιεί το αλφάβητο αυτό. Με την ένταξη της Βουλγαρίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση την 1η Ιανουαρίου του 2007, το κυριλλικό έγινε το τρίτο επίσημο αλφάβητο της Ευρωπαϊκής Ένωσης. Στη δεκαετία του 2020, περίπου 250 εκατομμύρια κάτοικοι της Ευρασίας χρησιμοποιούν το κυριλλικό για να γράψουν τις γλώσσες τους, εκ των οποίων οι μισοί ζουν στη Ρωσία. Το αναπτύχθηκε τον 9ο αιώνα μ.Χ. στη . Αυτή η σχολή βρισκόταν στην επικράτεια της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας. Το κυριλλικό αναπτύχθηκε στη Βουλγαρία κατά τη διάρκεια της βασιλείας του τσάρου Συμεών Α΄ του Μεγάλου, ενώ το ίδιο το κυριλλικό πιθανώς δημιουργήθηκε από μαθητές του Αγίου Κυρίλλου και Μεθοδίου, των δύο αδελφών που δημιούργησαν τη γλαγολιτική γραφή. Το νέο σύστημα γραφής έγινε η βάση των αλφαβήτων πολλών σλαβικών γλωσσών. Το κυριλλικό αλφάβητο συνδέθηκε με την Ορθόδοξη Εκκλησία η οποία κυριαρχούσε στην Ανατολική Ευρώπη. Επομένως εξασφαλίστηκε η υιοθέτηση του από πολλές σλαβικές και μη σλαβικές γλώσσες (όπως τα ρουμανικά που μέχρι το 1860 είχαν μεγάλο ποσοστό σλαβικών λέξεων). Για αιώνες το Κυριλλικό χρησιμοποιήθηκε επίσης από Καθολικούς και Μουσουλμάνους Σλάβους. Το κυριλλικό προέρχεται από την ελληνική στρογγυλόσχημη γραφή. Το κυριλλικό αλφάβητο έχει, πέρα από τα αρχικά γράμματα του ελληνικού αλφαβήτου, μερικά επιπλέον γράμματα που προέρχονται από το γλαγολιτικό αλφάβητο, συμπεριλαμβανομένων ορισμένων συμπλεγμάτων. Αυτά τα πρόσθετα γράμματα κάλυπταν τα σύμφωνα και τα φωνήεντα τα οποία απαντώνταν στην παλαιά εκκλησιαστική σλαβονική αλλά όχι στα ελληνικά. Το αλφάβητο πήρε το όνομά από το όνομα του Αγίου Κυρίλλου, ενός από τους δύο Βυζαντινούς αδελφούς Αγίους Κύριλλο και Μεθόδιο, οι οποίοι δημιούργησαν το γλαγολιτικό αλφάβητο νωρίτερα. Οι σύγχρονοι μελετητές πιστεύουν ότι το Κυριλλικό αναπτύχθηκε και επισημοποιήθηκε από τους πρώτους μαθητές του Κυρίλλου και του Μεθοδίου στη Λογοτεχνική Σχολή της Πρεσλάβας, το σημαντικότερο λογοτεχνικό και πολιτιστικό κέντρο της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας και όλων των Σλάβων την περίοδο του 9ου και 10ου αιώνα. Στην περιοχή της έχουν βρεθεί οι αρχαιότερες επιγραφές σε κυριλλικό αλφάβητο. Στη Πρεσλάβα και τη , στη σημερινή Επαρχία Σούμεν, στη και στη . Με την ορθογραφική μεταρρύθμιση του Αγίου Ευθυμίου του Τυρνόβου και άλλων επιφανών εκπροσώπων της Λογοτεχνικής Σχολής του Ταρνόβου (14ος και 15ος αι.) όπως ο ή ο , η σχολή άσκησε επιρροές στον μεσαιωνικό πολιτισμό των Ρώσων, των Σλάβων, των Βλάχων και των Μολδαβών. Αυτό είναι γνωστό στη Ρωσία ως η δεύτερη νοτιοσλαβική επιρροή. Στις αρχές του 18ου αιώνα, το κυριλλικό αλφάβητο της Ρωσίας υπέστη εκτενείς τροποποιήσεις από τον Μέγα Πέτρο, ο οποίος είχε πρόσφατα επιστρέψει από τη του στη Δυτική Ευρώπη. Τα γράμματα του τροποποιημένου ρωσικού αλφαβήτου (το τροποποιημένο αλφάβητο που ονομάστηκε Πολιτική γραφή), έγιναν πιο όμοια με αυτά του λατινικού. Αρκετά δύσχρηστα γράμματα αφαιρέθηκαν από το αλφάβητο, ενώ ο Πέτρος σχεδίασε νέα γράμματα ώστε το νέο αλφάβητο να ταιριάζει με την τρέχουσα προφορά της ρωσικής γλώσσας. Κάθε γράμμα απέκτησε κεφαλαία και πεζή μορφή. Υιοθετήθηκε επίσης ο δυτικοευρωπαϊκός τρόπος τυπογραφίας για τα ρωσικά. Οι παλιές μορφές των ρωσικών γραμμάτων (τα λεγόμενα παλουουστάβ, «Полуустав») διατηρήθηκαν κυρίως στην εκκλησιαστική σλαβονική. Μερικές φορές χρησιμοποιούνται στα ρωσικά ακόμη και σήμερα, ειδικά αν κάποιος θέλει να δώσει σε ένα κείμενο μια «σλαβική» ή «αρχαϊκή» αίσθηση. Die kyrillische Schrift, selten zyrillische Schrift, früher auch neurussische Schrift genannt, ist eine Buchstabenschrift, die in zahlreichen vor allem ost- und südslawischen Sprachen in Europa und Asien verwendet wird. Sie ist nach Kyrill von Saloniki (826–869) benannt, der jedoch nicht die kyrillische, sondern die ihr vorausgehende glagolitische Schrift entworfen hat. Man nennt die kyrillische Schrift auch Kyrilliza (кирилица, кириллица, ćirilica/ћирилица) oder Asbuka (азбука; transliteriert azbuka), nach den ersten beiden Buchstaben des altkyrillischen Alphabets. 西里尔字母（俄語：Кирилли́ческий алфави́т或Кири́ллица，转写：Kirilličeskij alfavit或者Kirillica），指的是一種是廣泛通行於斯拉夫语族和前蘇聯疆域之內的字母，亦是除了拉丁字母和阿拉伯字母之後，世界母語人口第三多的拼音型文字。 大部份西里尔字母的形狀都是源自於希腊字母，但不是現代希臘字母，而是一種叫“安色爾體”的字體，並且還摻雜了少量格拉哥里字母、連字等非希臘文字。根據傳說，西里爾字母的發明是受到拜占庭的聖西里爾和美多德兄弟的影響，出於對這對兄弟的敬意，他們的門徒在格拉哥里字母的基礎上發明了一套更加接近希臘文的新字母，在漫長的歷史演變中這套字母逐漸規範化。在基輔羅斯大公國時期，西里爾字母出現了“增添字母”，專門用於表示古教會斯拉夫語和希臘語中都沒有的輔音。 在2007年1月1日歐盟東擴後，由於新加入的保加利亞使用西里尔字母，成為歐盟中第一個使用西里爾字母的國家，導致西里尔字母也成為繼拉丁字母、希臘字母之後的第三種歐盟官方文字。截至2011年為止，在歐亞大陸約有二億五千萬人的國家語言是以西里尔字母為標準文字，其中有半數在前蘇聯疆域範圍內。

dbp:iso

Cyrl

dbp:officialScript

Co-official script in: * *

dbp:sample

Romanian Traditional Cyrillic - Lord's Prayer text.png

gold:hypernym

dbr:System

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Cyrillic_script?oldid=1124662482&ns=0

dbo:wikiPageLength

81977

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Cyrillic_script