This HTML5 document contains 354 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
n26http://dbpedia.org/resource/%3Cbr_/%3E%3Cbr_/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n5https://web.archive.org/web/20060427113242/https:/scienceworld.wolfram.com/astronomy/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lahttp://la.dbpedia.org/resource/
dbphttp://dbpedia.org/property/
dbpedia-eohttp://eo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
n27http://www.assa.org.au/
n37https://promenade.imcce.fr/en/pages4/
n60https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
n35http://www.ccel.org/ccel/schaff/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
n74https://archive.org/details/
n12http://dbpedia.org/resource/File:
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-elhttp://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-rohttp://ro.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n50https://www.contextures.com/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-skhttp://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-glhttp://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
n52https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/
n23https://webspace.science.uu.nl/~gent0113/easter/
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
n80http://www.nabkal.de/
dbpedia-shhttp://sh.dbpedia.org/resource/
n49http://tl.dbpedia.org/resource/
n66http://www.davros.org/misc/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
n11https://books.google.com/
n63http://ast.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simplehttp://simple.dbpedia.org/resource/
n28http://ceb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
n54http://www.madore.org/~david/misc/
dbpedia-huhttp://hu.dbpedia.org/resource/
n18https://web.archive.org/web/20120429062921/http:/henk-reints.nl/cal/audette/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
n44http://ta.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
n45http://articles.adsabs.harvard.edu/full/book/grc../1983/
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
n57https://web.archive.org/web/20031010200057/http:/www.ortelius.de/kalender/
dbpedia-hrhttp://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kahttp://ka.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
n24http://www.fordham.edu/halsall/basis/
dbpedia-srhttp://sr.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
n34http://webspace.science.uu.nl/~gent0113/easter/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n68https://gutenberg.org/files/38326/38326-h/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
n42http://www.bl.uk/onlinegallery/onlineex/illmanus/egermanucoll/m/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#
n51http://www.newadvent.org/cathen/
dbpedia-dahttp://da.dbpedia.org/resource/
n65http://henk-reints.nl/cal/audette/
n19https://www.janzuidhoek.net/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
n7http://dbpedia.org/resource/Template:N/
n41http://www.e-codices.unifr.ch/en/csg/0378/28/
dbpedia-mkhttp://mk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
n4http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n64http://bs.dbpedia.org/resource/
n70http://www.statutelaw.gov.uk/
n69https://web.archive.org/web/20060109025617/http:/hbar.phys.msu.su/gorm/chrono/
n58https://archive.org/details/rationalillustra014115mbp/page/
n83https://www.google.co.uk/books/edition/Encyclopedia_of_Monasticism/
n17http://

Statements

Subject Item
dbr:Date_of_Easter
rdf:type
owl:Thing
rdfs:label
Cálculo da Páscoa Výpočet data Velikonoc حساب عيد الفصح المسيحي Computus Ορθόδοξο Πασχάλιο Computus Обчислення дати Великодня Computus Calcolo della Pasqua Kalkulo de la dato de Pasko Computus paschalis Påsktavla Komputystyka Computus (Osterrechnung) 復活節的計算 Пасхалия コンプトゥス Date of Easter Calcul de la date de Pâques
rdfs:comment
Computus (Latin untuk "komputasi" atau "penghitungan") adalah perhitungan tanggal Paskah pada kalender gereja Kristen. Nama prosedur ini telah dipakai sejak Abad Pertengahan di Eropa dan merupakan salah satu cara penghitungan kalender terpenting. Komputystyka – obliczanie danych potrzebnych do skonstruowania kalendarza liturgicznego. Komputyści w oparciu o (pozorny ruch Słońca wokół Ziemi i ruch Księżyca wokół Ziemi) ustalali datę Wielkanocy i pozostałych świąt ruchomych. Efektem ich pracy były tablice paschalne. Największe znaczenie miały tablice opracowane przez Dionizego Małego dla lat 532-626, następnie kontynuowane do roku 721 przez opata Feliksa. W oparciu o tablice Dionizego Beda Czcigodny w 724 roku opracował tablice dla lat 532-1063. One właśnie stały się podstawą średniowiecznej komputystyki. Nauka ta odegrała bardzo ważną rolę, jako depozytariuszka wiedzy matematycznej. Ta nie zaniknęła w okresie średniowiecza między innymi dlatego, że była potrzebna do opracowania kalendarza liturgicznego. La Pasqua è una festività cosiddetta mobile: la sua data varia di anno in anno perché è correlata con il ciclo lunare. La Pasqua ebraica e la Pasqua cristiana celebrano eventi differenti e non possono cadere mai nello stesso giorno pur cadendo approssimativamente nello stesso periodo. All'interno del cristianesimo poi vi sono due regole differenti a seconda che si usi il calendario gregoriano (cattolici e protestanti) o quello giuliano (ortodossi e la maggioranza delle Chiese cattoliche orientali di vari riti). Queste due regole in alcuni anni danno la stessa data (e quindi tutti i cristiani festeggiano la Pasqua nello stesso giorno), in altri anni date differenti. Le calcul de la date de Pâques permet de déterminer le dimanche de Pâques et la date des fêtes associées comme l'Ascension et la Pentecôte. Pâques est le dimanche qui suit la première pleine lune du printemps, c'est-à-dire selon la définition établie par le Concile de Nicée en 325 : « Pâques est le dimanche qui suit le 14e jour de la Lune qui atteint cet âge le 21 mars ou immédiatement après. » Selon cette définition, Pâques tombe entre le 22 mars et le 25 avril de chaque année. Velikonoce nemají pevně dané datum, ale jsou to tzv. pohyblivé svátky – datum se mění v závislosti na datu prvního úplňku po jarní rovnodennosti. Výpočet data Velikonoc je postup, kterým lze datum velikonoční neděle a tím i dalších souvisejících svátků určit vypočtením fází Měsíce pro daný rok. V různých církvích se metodika a výsledné datum může lišit. Od data Velikonoc je odvozeno stanovení data dalších pohyblivých svátků – Nanebevstoupení Páně, Letnic, svátku Nejsvětější Trojice a Slavnosti Těla a Krve Páně. Πασχάλιον καλείται το εορτολόγιο των κινητών εορτών, που εξαρτώνται από το Πάσχα. Σε αντίθεση με το εορτολόγιο των ακίνητων εορτών, οι διατεταγμένες κινητές εορτές δεν έχουν σταθερές ημερομηνίες και γι' αυτό λέγονται κινητές. Απαιτείται, λοιπόν, ο ετήσιος προσδιορισμός της ημερομηνίας του Πάσχα και κατόπιν όλων των υπολοίπων κινητών εορτών. Μέρος του πασχαλίου είναι και ο τρόπος προσδιορισμού της ημερομηνίας του Πάσχα κάθε έτους. Το παρόν άρθρο ασχολείται αποκλειστικά με το Ορθόδοξο Πασχάλιο, δηλαδή τον τρόπο προσδιορισμού του Ορθόδοξου Πάσχα. De computus of computus paschalis is de berekening van de datum van Pasen en daarmee ook die van enkele andere christelijke feestdagen, zoals Hemelvaartsdag en Pinksteren. El Computus (una abreviatura del latín computus paschalis) es el cálculo de la fecha de Pascua. A principios del siglo IV había en la cristiandad una gran confusión sobre cuándo había de celebrarse la Pascua cristiana o Pascua de Resurrección, con motivo del aniversario de la resurrección de Jesús de Nazaret. Habían surgido en aquel momento numerosas tendencias o grupos de practicantes que utilizaban cálculos propios. El còmput de la Pasqua o Computus és el càlcul de la data de Pasqua. A principis del segle IV hi havia a la cristiandat una gran confusió sobre quan havia de celebrar-se la Pasqua cristiana o Pasqua de Resurrecció, amb motiu de l'aniversari de la resurrecció de Jesús de Natzaret. Havien sorgit en aquell moment nombroses tendències o grups de practicants que utilitzaven càlculs propis. عيد الفصح المسيحي مناسبة عظيمة ولذا حسابه يأخذ الاهتمام حيث يدفع المسيحيين لتذكار قيامة المسيح من الموت بعد ثلاثة أيام من دفنه بعد موته على الصليب (وفق الإيمان المسيحي) وهناك عدة طرق لتحديد يوم عيد الفصح المسيحي لدى الطوائف التي تتبع التقويم الغربي (تابعي الكاثولوكية من المسيحيين) ويسمى العيد الكبير في الكنائس الشرقية ويتبع تحديد يوم عيد الفصح دورة القمر التي حددت في مجمع نيقية ولكنه يحدد بطريقة حسابية ليست فلكية كما في معظم الأعياد الإسلامية. 復活節的計算（computus，拉丁文「計算」之意），其規則是復活節的日期是在3月21日當日或之後的滿月日後的首個星期日。天主教會設計了方法去定一個「天主教的月」，而不像猶太人般觀察真正的月亮。 O cálculo da data da Páscoa, também conhecido como Computus em latim, é fundamental no calendário cristão desde os primórdios da cristandade, tornando-se definido na Idade Média. A Páscoa é celebrada no primeiro domingo após a primeira lua cheia que ocorre depois do equinócio da Primavera (no hemisfério norte, outono no hemisfério sul), ou seja, é equivalente à antiga regra de que seria o primeiro Domingo após o 14º dia do mês lunar de Nissan. O dia de domingo pode variar desde 22 de Março até 25 de Abril, dependendo da disposição dos dias dos meses nas semanas. Os dias extremos deste intervalo correspondem muito raramente a domingos de Páscoa. A última vez que ocorreu a 22 de Março foi em 1818 e a próxima será em 2285. Menos raras são as Páscoas a 23 de Março (anos 1913, 2008 e 2160) e 25 La kalkulo de la dato de Pasko estas grava kaj en religia kaj en civila vivo.Pluraj religiaj festoj dependas de la dato de Pasko. Gravas la kalkulo por la civila vivo, ĉar en multaj landoj kristanaj festotagoj estas ankaŭ civilaj ferioj, kiel ekzemple paska lundo, aŭ . Por obteni tiun daton necesas tamen serio de kalkuloj. Дата Великодня визначається зі співвідношення місячного й сонячного календарів (місячно-сонячний календар). Складність обчислення має причиною змішування незалежних циклів і низки вимог: * Обертання Землі навколо Сонця (дата рівнодення); * Обертання місяця навколо Землі (повний місяць); * Встановлений день святкування — неділя; Правило звучить як «Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця». Весняний повний місяць — це перший повний місяць, що настав після дня весняного рівнодення. Обидві Пасхалії — Александрійська та Григоріанська — засновані на цьому принципі. En påsktavla är en evighetskalender för att räkna ut när påsken infaller. Den består av en tabell över följden av gyllental och söndagsbokstäver inom 532 år. Den första påsktavlan gjordes av munken Dionysius Exiguus i Rom med början år 532, vilken år 725 fortsattes till 1063 av den ryktbare engelska munken Beda venerabilis (död 735). As a moveable feast, the date of Easter is determined in each year through a calculation known as computus (Latin for 'computation'). Easter is celebrated on the first Sunday after the Paschal full moon, which is the first full moon on or after 21 March (a fixed approximation of the March equinox). Determining this date in advance requires a correlation between the lunar months and the solar year, while also accounting for the month, date, and weekday of the Julian or Gregorian calendar. The complexity of the algorithm arises because of the desire to associate the date of Easter with the date of the Jewish feast of Passover which, Christians believe, is when Jesus was crucified. Пасха́лия — методика расчёта даты Пасхи. Методика заключается в моделировании практики времяисчисления древних иудеев с целью определения дня ветхозаветной Пасхи в датах солнечного календаря (юлианского, григорианского или александрийского) и нахождения следующего за этим днём воскресенья как дня христианской Пасхи. Поскольку основной календарной единицей у древних иудеев был синодический (лунный) месяц, моделирование реализуется путём составления расписания лунных месяцев на интервале в несколько лет.В качестве такого интервала используется т. н. Метонов цикл, в основе которого лежит тот факт, что продолжительность 235 синодических месяцев с приемлемой точностью равна 19 тропическим годам. Таким образом, расписание лунных фаз, составленное для некоторого 19-летия, в точности повторяется в コンプトゥス(羅: computus、ラテン語で計算の意）は、キリスト教の教会暦における復活祭の日を算出することである。正式にはコンプトゥス・パスカーリス（羅: computus paschalis「復活祭計算」の意）という。この算出方法は中世で最も重要な計算の1つであったため、中世初期から現在に至るまで「コンプトゥス」といえば復活祭の日付の計算を意味した。 Der Computus ist eine Kurzbezeichnung für die Osterrechnung, die Vorschrift zur Berechnung des jährlich veränderlichen Osterdatums. Im allgemeinen Sinne bedeutet Computus Rechnen mit Zeit. Die Computisten (Osterrechner) arbeiteten im Auftrag des Papstes. Bei der gregorianischen Kalenderreform 1582 wurde der Kalender mit hoher Genauigkeit an das Sonnenjahr und den Mondmonat (Lunation) angepasst und die Rechenvorschrift zur Bestimmung des Osterdatums entsprechend neu formuliert und veröffentlicht, sodass das Osterdatum ohne besondere Vorkenntnisse kontrolliert oder ermittelt werden kann. Die im Mittelalter wichtige mathematische Disziplin der Computistik oder Komputistik (Osterrechnung) verlor dadurch schlagartig an Bedeutung.
rdfs:seeAlso
dbr:Easter_controversy
foaf:depiction
n4:DiagrammePaques_Flammarion.jpg n4:Påsktavla_ur_Liljegrens_Runlära_(ur_Sverige_Runinskrifter).png n4:Eastern_and_Western_Easter_Dates.png n4:Easter_date_graphs.svg n4:Easter_dates,_1900-2199.svg n4:Easter_dates,_full_cycle.svg n4:Calendario_pasquale.jpg
dcterms:subject
dbc:Calendar_algorithms dbc:Easter_date dbc:Christian_terminology
dbo:wikiPageID
214479
dbo:wikiPageRevisionID
1124654731
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Civil_calendar dbr:Moveable_feast dbr:Clavius dbr:Metonic_cycle dbr:Assignment_(computer_science) n12:Calendario_pasquale.jpg dbr:Roman_Empire dbr:Full_moon dbr:Roman_numeral dbc:Calendar_algorithms dbr:Tidal_deceleration dbr:Pope dbr:Julian_calendar dbr:Iona_Abbey dbr:Coptic_Orthodox_Church_of_Alexandria dbr:Eastern_Christians dbr:Alcuin dbr:Gregorian_calendar dbr:Anatolius_of_Laodicea dbr:Local_mean_time n12:DiagrammePaques_Flammarion.jpg dbr:Golden_number_(time) dbr:March_equinox dbr:Floor_and_ceiling_functions dbr:Solar_cycle_(calendar) n12:Easter_date_graphs.svg dbr:A._M._W._Downing dbr:Uraniborg dbr:Ven_(Sweden) n12:Easter_dates,_1900-2199.svg n12:Easter_dates,_full_cycle.svg n12:Eastern_and_Western_Easter_Dates.png dbr:Paschal_full_moon dbr:Nisan dbr:Easter n26:%3E dbr:Alfonsine_Tables dbr:Lunar_new_year dbr:Weidmannsche_Buchhandlung dbr:Lunar_month dbr:American_Ephemeris_and_Nautical_Almanac dbr:Eastern_Roman_Empire dbr:Charlemagne dbr:Hebrew_calendar dbr:Rudolphine_Tables dbr:Iberian_peninsula dbr:Roman_Missal dbr:Assyrian_Church_of_the_East dbr:Calendar_(New_Style)_Act_1750 dbr:Nuremberg dbr:Magnus_Georg_Paucker dbr:Tithi dbr:Oswiu dbr:Revised_Julian_calendar dbr:Lunar_cycle dbr:Intercalary_month dbc:Easter_date dbr:Julian_year_(calendar) dbr:Jerusalem dbr:Eanflæd dbr:Synodic_month dbr:Gregorian_reform_of_the_calendar dbr:Pope_Theophilus_of_Alexandria dbc:Christian_terminology dbr:Eusebius_of_Caesarea dbr:Dominical_letter dbr:Victorius_of_Aquitaine dbr:The_Reckoning_of_Time dbr:Book_of_Common_Prayer dbr:Lunar_calendar dbr:Old_Farmer's_Almanac dbr:Division_(mathematics) dbr:Augustalis_(bishop) dbr:Gaul dbr:Abbo_of_Fleury dbr:Oriental_Orthodoxy dbr:Palm_Sunday dbr:Bede dbr:New_moon dbr:Nature_(journal) dbr:Thanksgiving dbr:Tropical_year n12:Påsktavla_ur_Liljegrens_Runlära_(ur_Sverige_Runinskrifter).png dbr:Mean_motion dbr:April_2015_lunar_eclipse dbr:Anno_Domini dbr:Johannes_Kepler dbr:Terrestrial_Time dbr:Annianus_of_Alexandria dbr:Alexander_de_Villa_Dei dbr:Protestant_churches dbr:The_Observatory_(journal) dbr:Jean_Meeus dbr:Catholic_Church dbr:Intercalation_(timekeeping) dbr:Tycho_Brahe dbr:Coptic_calendar dbr:Conjunction_(astronomy) dbr:Astronomical_Almanac dbr:Multiplication dbr:First_Council_of_Nicaea dbr:Golden_numbers dbr:Algorithm dbr:Harold_Spencer_Jones dbr:Alexandrian_calendar dbr:World_Council_of_Churches dbr:Dionysius_Exiguus dbr:Ecclesiastical_new_moon dbr:Papal_bull dbr:Ecclesiastical_full_moon dbr:Francia dbr:Regiomontanus dbr:Synod_of_Whitby dbr:Ludwig_Lange_(physicist) dbr:Kidinnu dbr:Hippolytus_of_Rome dbr:Aleppo dbr:ΔT_(timekeeping) dbr:Lunisolar_calendar dbr:Subtraction dbr:Church_of_Alexandria dbr:Protestantism dbr:Modulo_operation dbr:Passover dbr:Project_Gutenberg dbr:Carl_Friedrich_Gauss dbr:Northern_hemisphere dbr:Charles_Wheatly dbr:Istanbul dbr:New_Moon dbr:Anglican dbr:Eastern_Orthodox_Church dbr:Eastern_Orthodox_Churches dbr:Practical_Astronomy_with_your_Calculator dbr:Epact dbr:Act_of_Uniformity_1662 dbr:Addition dbr:Celtic_Christianity dbr:Roman_Catholic_Church dbr:Cyril_of_Alexandria dbr:SI dbr:Resurrection_of_Jesus
dbo:wikiPageExternalLink
n5:PaschalFullMoon.html n11:books%3Fid=XQVFSQAACAAJ%7Cyear= n11:books%3Fid=9gkUDAAAQBAJ%7Cyear=2008 n17:www.computus.lat n11:books%3Fid=8_gZzQEACAAJ%7Cyear=1928 n19:diony2.htm n11:books%3Fid=ApWLQgAACAAJ%7Cyear=1999 n23:easter_text3b.htm n24:nicea1.txt n23:eastercalculator.htm n27:edm.html n11:books%3Fid=fqo4AAAAIAAJ%7Cyear=1943%7Cpublisher=Mediaeval n11:books%3Fid=G_BIDwAAQBAJ%7Cyear=2018 n34:eastercalculator.htm n35:npnf201.iii.xii.xxxiii.html%7Cchapter=''Paschal n35:npnf201.iv.vi.iii.xviii.html n35:npnf203.i.html n37:440.html n41:medium n42:011ege000003314u00074v00.html n11:books%3Fid=DPbx0-qgXu0C%7Cyear= n11:books%3Fid=yFsw-Vaup6sC%7Cyear= n45:0000001,001.html n11:books%3Fid=zfzhCoOHurwC&pg=PA828%7Clast=O'Beirne%7Cfirst=T n11:books%3Fid=z-UwAAAAMAAJ&pg=PA2%7Cyear=1891 n50:exceleastercalculation.html n11:books%3Fid=-y8jAQAAMAAJ%7Clast=Clavius%7Cfirst=Christopher%7Ctitle=''Romani n51:05480b.htm n52:1945PA.....53..162W n52:1945PA.....53..218W n54:calendar.html n11:books%3Fid=g9ynBrageYIC n57:east_en.php n58:n57 n18:calgreg.html n18:calgreg.html%23index n65:calend.html n65:calgreg.html%23index n65:canon1.html n65:canon4.html n65:canon6.html n66:easter.html n11:books%3Fid=2uRBt_zHT6oC&pg=PA151%7Cdate=July n11:books%3Fid=H8AZAAAAYAAJ%7Cyear=2000 n68:38326-h.html n69:paschata.htm n65:denys.html n70:content.aspx%3FactiveTextDocId=1516754 n11:books%3Fid=ooNIAAAAMAAJ n74:bub_gb_EM4MAAAAYAAJ n11:books%3Fid=qbA-rzFsIoMC n80:gregkal.html n65:canon2.html n83:iepJAgAAQBAJ%3Fhl=en&gbpv=1&kptab=overview
owl:sameAs
dbpedia-sr:Рачунање_датума_Ускрса dbpedia-cs:Výpočet_data_Velikonoc dbpedia-sh:Computus dbpedia-hu:Húsvétszámítás dbpedia-ca:Computus n28:Computus dbpedia-no:Påskeformelen dbpedia-ro:Calculul_datei_de_Paște dbpedia-nl:Computus_paschalis dbpedia-uk:Обчислення_дати_Великодня dbpedia-ja:コンプトゥス dbpedia-ar:حساب_عيد_الفصح_المسيحي dbpedia-el:Ορθόδοξο_Πασχάλιο dbpedia-pt:Cálculo_da_Páscoa dbpedia-it:Calcolo_della_Pasqua dbpedia-de:Computus_(Osterrechnung) n44:இயேசுவின்_உயிர்த்தெழுதல்_நாட்கணிப்பு dbpedia-zh:復活節的計算 dbpedia-pl:Komputystyka dbpedia-ru:Пасхалия n49:Computus dbpedia-hr:Računanje_nadnevka_Uskrsa dbpedia-sv:Påsktavla dbpedia-simple:Computus dbpedia-id:Computus n60:5Emnf dbpedia-sk:Výpočet_dátumu_Veľkej_noci dbpedia-gl:Cálculo_da_data_de_Pascua n63:Cálculu_de_la_fecha_de_Pascua n64:Računanje_datuma_Uskrsa dbpedia-mk:Пресметување_на_датумот_на_Велигден dbpedia-ka:პასქალია dbpedia-es:Computus dbpedia-fr:Calcul_de_la_date_de_Pâques dbpedia-da:Computus wikidata:Q56318457 dbpedia-eo:Kalkulo_de_la_dato_de_Pasko dbpedia-la:Computus_paschalis dbpedia-fi:Pääsiäisen_laskeminen
dbp:wikiPageUsesTemplate
n7:a dbt:Easter dbt:Sup dbt:Citation_needed dbt:Citation dbt:Further dbt:More_citations_needed dbt:Use_dmy_dates dbt:Val dbt:Nbs dbt:Nbsp dbt:Time_in_religion_and_mythology dbt:Efn dbt:Blockquote dbt:In_lang dbt:Langnf dbt:MONTHNAME dbt:CURRENTYEAR dbt:Liturgical_year_of_the_Catholic_Church dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Refbegin dbt:Harvid dbt:Harvnb dbt:Snd dbt:About dbt:Sfn dbt:Sfrac dbt:Anchor dbt:Notelist dbt:Lang-grc-gre dbt:Short_description dbt:Annotated_link dbt:Commons_category dbt:Spaces dbt:Floor dbt:Harv dbt:Cite_book dbt:Webarchive dbt:Portal dbt:Cite_journal dbt:See_also
dbo:thumbnail
n4:Calendario_pasquale.jpg?width=300
dbp:date
2012-04-29
dbp:url
n18:calgreg.html%23index
dbo:abstract
Дата Великодня визначається зі співвідношення місячного й сонячного календарів (місячно-сонячний календар). Складність обчислення має причиною змішування незалежних циклів і низки вимог: * Обертання Землі навколо Сонця (дата рівнодення); * Обертання місяця навколо Землі (повний місяць); * Встановлений день святкування — неділя; Правило звучить як «Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця». Весняний повний місяць — це перший повний місяць, що настав після дня весняного рівнодення. Обидві Пасхалії — Александрійська та Григоріанська — засновані на цьому принципі. Для розрахунку дати повного місяця в рік Y треба знайти коло Місяця — його положення в 19-річному циклі повних місяців (Метонів цикл); 1 року н.е. коло місяця дорівнювало 2, відповідно в рік Y від Р. Х. Коло Місяця = залишок від (Y— 2)/19; — число, що показує вік місяця на 1 березня, тобто скільки днів пройшло до 1 березня від попередньої місячної фази. Різниця між основами дорівнює 11. Число днів місячного цикла дорінює 30. Для розрахунку використовується золоте число Метонового цикла — G=коло Місяця + 3; Основа = залишок від (11·G)/30 .Новий місяць = 30 — Основа;Повний місяць = Новий місяць + 14; Якщо новий місяць раніше за 21 березня, то великоднім вважається наступний повний місяць (+ 30 днів).Якщо великодній повний місяць випадає на неділю, то Великдень святкується наступної неділі. Проте обчислення Великодня за західними та східними традиціями використовують різні Пасхалії, що призводить до того, що одне й те ж правило призводить до різних дат. Komputystyka – obliczanie danych potrzebnych do skonstruowania kalendarza liturgicznego. Komputyści w oparciu o (pozorny ruch Słońca wokół Ziemi i ruch Księżyca wokół Ziemi) ustalali datę Wielkanocy i pozostałych świąt ruchomych. Efektem ich pracy były tablice paschalne. Największe znaczenie miały tablice opracowane przez Dionizego Małego dla lat 532-626, następnie kontynuowane do roku 721 przez opata Feliksa. W oparciu o tablice Dionizego Beda Czcigodny w 724 roku opracował tablice dla lat 532-1063. One właśnie stały się podstawą średniowiecznej komputystyki. Nauka ta odegrała bardzo ważną rolę, jako depozytariuszka wiedzy matematycznej. Ta nie zaniknęła w okresie średniowiecza między innymi dlatego, że była potrzebna do opracowania kalendarza liturgicznego. O cálculo da data da Páscoa, também conhecido como Computus em latim, é fundamental no calendário cristão desde os primórdios da cristandade, tornando-se definido na Idade Média. A Páscoa é celebrada no primeiro domingo após a primeira lua cheia que ocorre depois do equinócio da Primavera (no hemisfério norte, outono no hemisfério sul), ou seja, é equivalente à antiga regra de que seria o primeiro Domingo após o 14º dia do mês lunar de Nissan. O dia de domingo pode variar desde 22 de Março até 25 de Abril, dependendo da disposição dos dias dos meses nas semanas. Os dias extremos deste intervalo correspondem muito raramente a domingos de Páscoa. A última vez que ocorreu a 22 de Março foi em 1818 e a próxima será em 2285. Menos raras são as Páscoas a 23 de Março (anos 1913, 2008 e 2160) e 25 de Abril (anos 1943, 2038 e 2190). Computus (Latin untuk "komputasi" atau "penghitungan") adalah perhitungan tanggal Paskah pada kalender gereja Kristen. Nama prosedur ini telah dipakai sejak Abad Pertengahan di Eropa dan merupakan salah satu cara penghitungan kalender terpenting. Rumus utamanya adalah bahwa hari Paskah jatuh pada hari Minggu pertama setelah hari keempat belas pada (purnama pertama) yang jatuh pada atau setelah 21 Maret (yaitu tanggal titik Musim Semi Matahari gerejawi). Untuk memperhitungkan tanggal perayaan Paskah, gereja Kristen menggunakan hari bulan purnama "gerejawi", bukan bulan purnama "astronomi". Gereja Ortodoks Timur menggunakan tanggal 21 Maret menurut Kalender Julian, sedangkan Gereja Katolik Roma menggunakan tanggal 21 Maret menurut Kalender Gregorian yang lebih modern dan lebih luas pemakaiannya. Dengan demikian bulan purnama gereja timur biasanya jatuh 4-5 hari setelah bulan purnama gereja barat. コンプトゥス(羅: computus、ラテン語で計算の意）は、キリスト教の教会暦における復活祭の日を算出することである。正式にはコンプトゥス・パスカーリス（羅: computus paschalis「復活祭計算」の意）という。この算出方法は中世で最も重要な計算の1つであったため、中世初期から現在に至るまで「コンプトゥス」といえば復活祭の日付の計算を意味した。 Velikonoce nemají pevně dané datum, ale jsou to tzv. pohyblivé svátky – datum se mění v závislosti na datu prvního úplňku po jarní rovnodennosti. Výpočet data Velikonoc je postup, kterým lze datum velikonoční neděle a tím i dalších souvisejících svátků určit vypočtením fází Měsíce pro daný rok. V různých církvích se metodika a výsledné datum může lišit. Od data Velikonoc je odvozeno stanovení data dalších pohyblivých svátků – Nanebevstoupení Páně, Letnic, svátku Nejsvětější Trojice a Slavnosti Těla a Krve Páně. La Pasqua è una festività cosiddetta mobile: la sua data varia di anno in anno perché è correlata con il ciclo lunare. La Pasqua ebraica e la Pasqua cristiana celebrano eventi differenti e non possono cadere mai nello stesso giorno pur cadendo approssimativamente nello stesso periodo. All'interno del cristianesimo poi vi sono due regole differenti a seconda che si usi il calendario gregoriano (cattolici e protestanti) o quello giuliano (ortodossi e la maggioranza delle Chiese cattoliche orientali di vari riti). Queste due regole in alcuni anni danno la stessa data (e quindi tutti i cristiani festeggiano la Pasqua nello stesso giorno), in altri anni date differenti. As a moveable feast, the date of Easter is determined in each year through a calculation known as computus (Latin for 'computation'). Easter is celebrated on the first Sunday after the Paschal full moon, which is the first full moon on or after 21 March (a fixed approximation of the March equinox). Determining this date in advance requires a correlation between the lunar months and the solar year, while also accounting for the month, date, and weekday of the Julian or Gregorian calendar. The complexity of the algorithm arises because of the desire to associate the date of Easter with the date of the Jewish feast of Passover which, Christians believe, is when Jesus was crucified. It was originally feasible for the entire Christian Church to receive the date of Easter each year through an annual announcement by the Pope. By the early third century, however, communications in the Roman Empire had deteriorated to the point that the church put great value in a system that would allow the clergy to determine the date for themselves, independently yet consistently. Additionally, the church wished to eliminate dependencies on the Hebrew calendar, by deriving the date for Easter directly from the March equinox. In The Reckoning of Time (725), Bede uses computus as a general term for any sort of calculation, although he refers to the Easter cycles of Theophilus as a "Paschal computus." By the end of the 8th century, computus came to refer specifically to the calculation of time.The calculations produce different results depending on whether the Julian calendar or the Gregorian calendar is used. For this reason, the Catholic Church and Protestant churches (which follow the Gregorian calendar) celebrate Easter on a different date from that of the Eastern Orthodox Churches (which follow the Julian calendar). It was the drift of 21 March from the observed equinox that led to the Gregorian reform of the calendar, to bring them back into line. 復活節的計算（computus，拉丁文「計算」之意），其規則是復活節的日期是在3月21日當日或之後的滿月日後的首個星期日。天主教會設計了方法去定一個「天主教的月」，而不像猶太人般觀察真正的月亮。 Пасха́лия — методика расчёта даты Пасхи. Методика заключается в моделировании практики времяисчисления древних иудеев с целью определения дня ветхозаветной Пасхи в датах солнечного календаря (юлианского, григорианского или александрийского) и нахождения следующего за этим днём воскресенья как дня христианской Пасхи. Поскольку основной календарной единицей у древних иудеев был синодический (лунный) месяц, моделирование реализуется путём составления расписания лунных месяцев на интервале в несколько лет.В качестве такого интервала используется т. н. Метонов цикл, в основе которого лежит тот факт, что продолжительность 235 синодических месяцев с приемлемой точностью равна 19 тропическим годам. Таким образом, расписание лунных фаз, составленное для некоторого 19-летия, в точности повторяется в последующих 19-летиях, что позволяет составить таблицу пасхальных дат или сформулировать алгоритм для их вычисления на много лет вперёд. Правило Пасхалии имеет следующую формулировку: Пасха празднуется в первый воскресный день после первого полнолуния, которое наступает не ранее весеннего равноденствия. Следует иметь в виду, что под полнолунием и равноденствием понимаются не астрономические явления, а даты, полученные расчётным путём. Под пасхальным полнолунием понимается т. н. «день 14-й Луны» (возраст Луны = 14) из расписания лунных фаз, построенного на основе Метонова цикла. Под весенним равноденствием понимается календарное весеннее равноденствие для северного полушария — 21 марта. В настоящее время используются две различные пасхалии. Начиная с 1583 года, католическая церковь использует григорианскую пасхалию, принимающую для расчётов день равноденствия 21 марта по григорианскому календарю, в то время как большинство православных церквей придерживаются александрийской пасхалии с 21 марта по юлианскому календарю. Кроме того, в александрийской пасхалии расчётное пасхальное полнолуние происходит в XX—XXI вв на 4—5 дней позже реального астрономического полнолуния вследствие накопившейся погрешности Метонова цикла. Le calcul de la date de Pâques permet de déterminer le dimanche de Pâques et la date des fêtes associées comme l'Ascension et la Pentecôte. Pâques est le dimanche qui suit la première pleine lune du printemps, c'est-à-dire selon la définition établie par le Concile de Nicée en 325 : « Pâques est le dimanche qui suit le 14e jour de la Lune qui atteint cet âge le 21 mars ou immédiatement après. » Selon cette définition, Pâques tombe entre le 22 mars et le 25 avril de chaque année. L'histoire de cette définition, de ses interprétations et de sa mise en pratique est expliquée dans l'article Histoire du calcul de la date de Pâques. Der Computus ist eine Kurzbezeichnung für die Osterrechnung, die Vorschrift zur Berechnung des jährlich veränderlichen Osterdatums. Im allgemeinen Sinne bedeutet Computus Rechnen mit Zeit. Die Computisten (Osterrechner) arbeiteten im Auftrag des Papstes. Bei der gregorianischen Kalenderreform 1582 wurde der Kalender mit hoher Genauigkeit an das Sonnenjahr und den Mondmonat (Lunation) angepasst und die Rechenvorschrift zur Bestimmung des Osterdatums entsprechend neu formuliert und veröffentlicht, sodass das Osterdatum ohne besondere Vorkenntnisse kontrolliert oder ermittelt werden kann. Die im Mittelalter wichtige mathematische Disziplin der Computistik oder Komputistik (Osterrechnung) verlor dadurch schlagartig an Bedeutung. Die Feiertags-Regelung gehört heute in den meisten Ländern formal zur Hoheit des Staates, für Ostern und die von ihm abhängigen Feiertage wird aber nirgends vom Computus-Ergebnis der Kirchen abgewichen. In Deutschland stellt die Physikalisch-Technische Bundesanstalt eine unverbindliche Osterrechnung mithilfe einer ergänzten Gaußschen Osterformel an. عيد الفصح المسيحي مناسبة عظيمة ولذا حسابه يأخذ الاهتمام حيث يدفع المسيحيين لتذكار قيامة المسيح من الموت بعد ثلاثة أيام من دفنه بعد موته على الصليب (وفق الإيمان المسيحي) وهناك عدة طرق لتحديد يوم عيد الفصح المسيحي لدى الطوائف التي تتبع التقويم الغربي (تابعي الكاثولوكية من المسيحيين) ويسمى العيد الكبير في الكنائس الشرقية ويتبع تحديد يوم عيد الفصح دورة القمر التي حددت في مجمع نيقية ولكنه يحدد بطريقة حسابية ليست فلكية كما في معظم الأعياد الإسلامية. El còmput de la Pasqua o Computus és el càlcul de la data de Pasqua. A principis del segle IV hi havia a la cristiandat una gran confusió sobre quan havia de celebrar-se la Pasqua cristiana o Pasqua de Resurrecció, amb motiu de l'aniversari de la resurrecció de Jesús de Natzaret. Havien sorgit en aquell moment nombroses tendències o grups de practicants que utilitzaven càlculs propis. * Es considera diumenge de Pasqua el diumenge següent a la primera lluna plena de primavera (o sigui, que caigui a partir del 21 de març, inclòs) * Es considera diumenge de Pasqua el diumenge següent a la Pasqua jueva (que se celebra la primera lluna plena de primavera, o sigui, que caigui a partir del 21 de març, inclòs) De computus of computus paschalis is de berekening van de datum van Pasen en daarmee ook die van enkele andere christelijke feestdagen, zoals Hemelvaartsdag en Pinksteren. La kalkulo de la dato de Pasko estas grava kaj en religia kaj en civila vivo.Pluraj religiaj festoj dependas de la dato de Pasko. Gravas la kalkulo por la civila vivo, ĉar en multaj landoj kristanaj festotagoj estas ankaŭ civilaj ferioj, kiel ekzemple paska lundo, aŭ . Por obteni tiun daton necesas tamen serio de kalkuloj. El Computus (una abreviatura del latín computus paschalis) es el cálculo de la fecha de Pascua. A principios del siglo IV había en la cristiandad una gran confusión sobre cuándo había de celebrarse la Pascua cristiana o Pascua de Resurrección, con motivo del aniversario de la resurrección de Jesús de Nazaret. Habían surgido en aquel momento numerosas tendencias o grupos de practicantes que utilizaban cálculos propios. En påsktavla är en evighetskalender för att räkna ut när påsken infaller. Den består av en tabell över följden av gyllental och söndagsbokstäver inom 532 år. Den första påsktavlan gjordes av munken Dionysius Exiguus i Rom med början år 532, vilken år 725 fortsattes till 1063 av den ryktbare engelska munken Beda venerabilis (död 735). Πασχάλιον καλείται το εορτολόγιο των κινητών εορτών, που εξαρτώνται από το Πάσχα. Σε αντίθεση με το εορτολόγιο των ακίνητων εορτών, οι διατεταγμένες κινητές εορτές δεν έχουν σταθερές ημερομηνίες και γι' αυτό λέγονται κινητές. Απαιτείται, λοιπόν, ο ετήσιος προσδιορισμός της ημερομηνίας του Πάσχα και κατόπιν όλων των υπολοίπων κινητών εορτών. Μέρος του πασχαλίου είναι και ο τρόπος προσδιορισμού της ημερομηνίας του Πάσχα κάθε έτους. Το παρόν άρθρο ασχολείται αποκλειστικά με το Ορθόδοξο Πασχάλιο, δηλαδή τον τρόπο προσδιορισμού του Ορθόδοξου Πάσχα. Η Εκκλησία εκδίδει υπό τον τίτλο Πασχάλιον του σωτηρίου έτους ΧΧΧΧ ετήσιους Πίνακες, που περιέχουν χρήσιμες αστρονομικές και εορτολογικές πληροφορίες για κάθε νέο έτος, όπως: Ηλίου κύκλοι, Σελήνης κύκλοι, Σελήνης θεμέλιον, Κρεωφαγίας ημέραι, Αρχή Τριωδίου, Η Απόκρεω, Νομικόν Φάσκα, Λατίνων Πάσχα, ΤΟ ΑΓΙΟΝ ΠΑΣΧΑ, Της Αναλήψεως, Της Πεντηκοστής, ημέραι νηστείας των Αγ. Αποστόλων, Παραμονή Χριστουγέννων ημέρα κ.α. καθώς επίσης και το κυριακοδρόμιο του έτους, που περιλαμβάνει τις ημερομηνίες, τις ευαγγελικές και αποστολικές περικοπές, τον ήχο και το εωθινό ευαγγέλιο, που αναγνώσκονται κάθε Κυριακή όλου του έτους.
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Date_of_Easter?oldid=1124654731&ns=0
dbo:wikiPageLength
115898
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Date_of_Easter