This HTML5 document contains 198 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-bghttp://bg.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
n26http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n35http://dbpedia.org/resource/Wikt:
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n28http://dbpedia.org/resource/File:
dbphttp://dbpedia.org/property/
dbpedia-eohttp://eo.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-srhttp://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-vihttp://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-huhttp://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
n30https://www.youtube.com/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
n25https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
n13https://web.archive.org/web/20061014132745/http:/www.spaceandtech.com/spacedata/engines/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
n43http://www.lpre.de/sntk/NK-33/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-glhttp://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:NK-33
rdf:type
yago:Reaction-propulsionEngine104057435 dbo:Locomotive yago:Object100002684 yago:Engine103287733 yago:JetEngine103596285 yago:Rocket104099175 yago:Machine103699975 yago:Artifact100021939 yago:PhysicalEntity100001930 yago:WikicatRocketEnginesOfTheSovietUnion yago:WikicatRocketEngines yago:WikicatRocketEnginesUsingKerosenePropellant yago:Device103183080 yago:Whole100003553 yago:Instrumentality103575240 yago:Motor103789946
rdfs:label
NK-33 NK-33 NK-33 NK-33 Kusnezow NK-33 NK-33 NK-33火箭发动机 NK-33 NK-33 НК-33 НК-33 NK-33 NK-33 NK-33
rdfs:comment
НК-33 (11Д111, Aerojet AJ26-62) — рідинний ракетний двигун, розроблений СНТК ім. Н. Д. Кузнєцова. Розроблений на базі двигуна , що встановлювався на перший ступінь ракети-носія «Н-1». Після чотирьох випробувальних польотів Н-1, що завершилися аваріями, роботи були припинені, попри те, що була виготовлена ​​наступна ракета, зі встановленими двигунами НК-33, що відрізнялися можливістю здійснення багаторазових вогневих випробувань і збільшеним ресурсом. Його використання планується на перших ступенях наступних ракет-носіїв: NK-33とNK-43は1960年代末から1970年代初頭にかけて、ソビエト連邦のクーイブィシェフ・エンジン工場（現在のN・D・クズネツォフ記念サマーラ科学技術複合）によって開発・生産された液体燃料ロケットエンジンである。N-1ロケットで使用されていたNK-15/-15Vエンジンを改良したもので、N-1Fロケット（N-1ロケットの改良型）で使用するために開発された。N-1計画の中止後も保管されていたNK-33は2010年代以降、ロシアのソユーズ-1（ソユーズ 2.1v）の1段目や、アメリカのアンタレスロケット（5号機まで）の1段目に使用されている。 NK-33和NK-43是苏联60年末70年代初由库兹涅佐夫设计局设计制造的火箭发动机。用于登月火箭N1。NK-33的推重比是当前比冲最高的火箭发动机之一。 NK-43与NK-33类似，但是用于上面级的。它喷嘴较长，在高空空气稀薄的环境下工作效率较高。其产生的推力和比冲更大，但也更长更重。 El NK-33 y NK-43 son motores de cohete diseñado y construido en la década de 1960 y principios de 1970 por la Oficina de Diseño Kuznetsov. Estaban destinados al malogrado cohete lunar soviético N-1. El motor NK-33 alcanza la más alta relación de empuje-a-peso de cualquier motor de cohete lanzable desde la Tierra, logrando al mismo tiempo un impulso específico muy alto. NK-33 posee las más altas prestaciones de cualquier motor cohete alimentado por LOX / RP-1 jamás creado.​ En 2010 se probaron con éxito motores NK-33 para su uso en el cohete Antares de la ​ НК-33 (11Д111) — советский жидкостный ракетный двигатель (ЖРД), разработанный СНТК им. Н. Д. Кузнецова для советской пилотируемой лунно-посадочной программы Н1-Л3. Применяется в первой ступени РН Союз-2.1 В, планируется применение в РН «Союз-2-3».Применялся в первой ступени РН Антарес (Taurus II) компании Orbital Sciences Corporation. NK-33 dan NK-43 adalah mesin roket yang dirancang dan dibangun pada 1960-an dan awal 1970-an oleh Biro Desain Kuznetsov . Mereka dimaksudkan untuk roket ditembakkan ke bulan Soviet N-1. Mesin NK-33 adalah salah satu yang tertinggi rasio thrust-to-weight dari setiap mesin roket yang diluncurkan dari Bumi, sementara mesin ini mencapai impuls spesifik yang sangat tinggi. NK-33 adalah dengan banyak ukuran satuan merupakan mesin dengan kinerja tertinggi mesin roket LOX / Kerosene yang pernah dibuat.Pada tahun 2010 mesin yang ditimbun NK-33 telah berhasil diuji untuk digunakan oleh peluncur angkat ringan menengah Orbital Sciences Antares. Le NK-33 et sa variante le NK-43 sont des moteurs-fusées de 150 tonnes de poussée conçus et construits dans les années 1960 et début des années 1970 par la société soviétique Kouznetsov. Ils étaient destinés à propulser le lanceur lourd soviétique N-1, développé dans le cadre du programme lunaire habité soviétique. Le moteur NK-33 présente le rapport poussée sur poids le plus élevé de tous les moteurs-fusées existants tout en ayant une très bonne impulsion spécifique. Le NK-33 est sur de nombreux plans le moteur-fusée utilisant le mélange oxygène liquide/kérosène le plus performant jamais créé. Il existe également une version dérivée, le NK-43, conçue pour propulser un étage supérieur : sa tuyère, plus longue, est optimisée pour un fonctionnement en altitude, là où la pression de l'air amb De NK-33 (Russisch: Ракетный Двигатель-НК-33 (11Д111), Raketnij Dvigatel-НК-33 (11D111), Raketmotor NK-33 (11D111)) is evenals de NK-43 een raketmotor die eind jaren zestig en begin jaren zeventig van de 20e eeuw in de voormalige Sovjet-Unie werd ontworpen en vervaardigd door Koeznetsov, een ontwerpbureau voor vliegtuigmotoren. Beide raketmotoren werden ontwikkeld om de Russische maanraket N-1 aan te drijven, maar zover kwam het niet: het N-1-programma werd voortijdig beëindigd. Ruim veertig jaar had de NK-33 de hoogste stuwkracht-gewichtsverhouding van alle raketmotoren die vanaf de aarde starten. Dit werd in juni 2012 verbeterd door de , ontworpen en gefabriceerd door SpaceX. NK-33 kaj NK-43 estas propulsiilo de la lunraketo N1, evoluigita dum 1970-74 fare de Kuznecov-teamo. Post finiĝo de la N1-programo, la propulsiiloj estis rezervitaj, ĝis oni vendis kelkajn al Usono (1995), post la malvarma milito. Ĝi funkcias per (LOX) kaj keroseno, pezas 1222 kg kun diametro de 1,5m, longo de 3,71 m. * puŝforto (vakumo): 1,638.000 kN * puŝforto (sl): 1,510.200 kN * puŝforto al pezo:136.66 Oni volas uzi ĝin ĉe Kistler K-1. foto The NK-33 and NK-43 are rocket engines designed and built in the late 1960s and early 1970s by the Kuznetsov Design Bureau. The NK designation is derived from the initials of chief designer Nikolay Kuznetsov. The NK-33 was among the most powerful LOX/RP-1 rocket engines when it was built, with a high specific impulse and low structural mass. They were intended for the ill-fated Soviet N1F moon rocket, which was an upgraded version of the N1. The NK-33A rocket engine is now used on the first stage of the Soyuz-2-1v launch vehicle. When the supply of the NK-33 engines are exhausted, Russia will supply the new RD-193 rocket engine. It used to be the first stage engines of the Antares 100 rocket series, although those engines are rebranded the AJ-26 and the newer Antares 200 and Antares 200+ r Die Kusnezow NK-33 (GRAU-Index: 11D111) und ihre High-Altitude-Variante NK-43 (11D112) waren weitgehend baugleiche sowjetisches Flüssigkeits-Raketentriebwerke des Konstruktionsbüros Kusnezow aus Samara, die ursprünglich für die erste und zweite Stufe der Trägerrakete N1 im Rahmen des sowjetischen bemannten Mondprogrammes entwickelt wurden. Die Variante NK-43 erhielt als wesentliche Modifikation eine längere Entspannungsdüse für eine bessere Effizienz in großer Höhe bzw. im Vakuum. Gli NK-33 e NK-43 sono motori a razzo a propellente liquido progettati e costruiti tra il 1968 e il 1972 dall'ufficio tecnico sovietico OKB Kuznetsov. La designazione NK riprende le iniziali del capo progettista Nikolaj Dmitrievič Kuznecov. Furono proposti per equipaggiare il lanciatore lunare N1. L'NK-33, caratterizzato da un elevato impulso specifico, è uno dei motori con il più alto rapporto spinta/peso mai costruiti, secondo solo al Merlin 1D della SpaceX. NK-33은 1970년대 초반에 소련 이 개발한 액체연료 로켓엔진이다. O NK-33 e o NK-43 são motores de foguete de combustível líquido projetados e construídos no final da década de 1960 e início da década de 1970 pelo . A designação NK é derivada das iniciais do líder do projeto, Nikolay Kuznetsov. Quando foi lançado, o NK-33 era o mais potente dos foguetes movidos a LOX/RP-1, com um alto impulso específico e baixo peso estrutural. A intenção era usá-los no fatídico programa lunar tripulado soviético com o foguete N-1. O motor NK-33A é usado hoje no primeiro estágio do veículo lançador Soyuz-2-1v.O NK-33 gera um empuxo de 1.510 kN, isp de 297 s, pressão na câmara de 14,83 MPa com 3,7 m de comprimento e 2 m de diâmetro, pesa 1.240 kg.
dbp:name
NK-33
foaf:depiction
n26:Antares_rolls_out_-_Oct_2012.jpg n26:Simplified_diagram_of_NK33_rocket_engine_,_Jan_2021_(English_verson).png n26:Aerojet_AJ26_in_the_Stennis_E-1_Test_Stand_-_cropped.jpg n26:Aerojet_AJ26_Rocket_Engine_Arrives_at_Stennis.jpg n26:Test_Firing_the_First_Aerojet_AJ26_Engine.jpg
dcterms:subject
dbc:Rocket_engines_using_kerosene_propellant dbc:Rocket_engines_using_the_staged_combustion_cycle dbc:Soviet_lunar_program dbc:Rocket_engines_of_the_Soviet_Union dbc:Antares_(rocket_family) dbc:Science_and_technology_in_the_Soviet_Union
dbo:wikiPageID
3813298
dbo:wikiPageRevisionID
1114052979
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:First_stage_(rocketry) dbr:Energia_(rocket) dbr:Thrust-to-weight_ratio dbr:Soyuz-2-1v dbr:Nikolai_Dmitriyevich_Kuznetsov dbr:Soyuz-2_(rocket) dbr:Castor_30 dbr:Commercial_Orbital_Transportation_Services dbr:RP-1 dbr:NASA dbr:Integrated_Powerhead_Demonstrator dbr:Commercial_Resupply_Services dbr:N1_(rocket) dbr:Channel_Four_Television_Corporation dbr:RD-108 dbr:RD-117 dbr:Liquid_oxygen dbr:Soviet_Union dbc:Rocket_engines_using_kerosene_propellant dbc:Rocket_engines_using_the_staged_combustion_cycle dbr:Turbopump dbr:RD-193 dbr:RD-118 dbr:RD-170 dbr:RD-180 dbr:RD-181 dbr:RD-191 dbr:RD-107 dbr:Specific_impulse dbr:Liquid-propellant_rocket dbr:K-1_(rocket) dbr:Comparison_of_orbital_rocket_engines dbr:RD-253 dbr:Charles_Bolden n28:Antares_rolls_out_-_Oct_2012.jpg n28:Simplified_diagram_of_NK33_rocket_engine_,_Jan_2021_(English_verson).png dbc:Soviet_lunar_program dbr:Soyuz_(rocket_family) dbc:Rocket_engines_of_the_Soviet_Union dbr:United_Launch_Alliance dbr:NPO_Energomash dbr:Antares_(rocket) dbr:Merlin_(rocket_engine_family) dbr:Orbital_Sciences_Corporation dbr:SpaceX dbr:Cygnus_CRS_Orb-3 dbr:Staged_combustion_cycle dbr:John_C._Stennis_Space_Center n35:corrugated dbr:NK-15 dbr:Rocketplane_Kistler dbc:Antares_(rocket_family) dbr:Atlas_V dbr:Aerojet dbr:Progress_State_Research_and_Production_Rocket_Space_Center dbr:Aerojet_Rocketdyne dbr:Hypergolic_propellant dbr:GRAU_index dbr:S.P._Korolev_Rocket_and_Space_Corporation_Energia dbr:LOX dbr:Kuznetsov_Design_Bureau dbr:Moon_race dbr:Blok_D dbc:Science_and_technology_in_the_Soviet_Union dbr:Solid-fuel_rocket dbr:JSC_Kuznetsov dbr:Rocket_engine dbr:International_Space_Station
dbo:wikiPageExternalLink
n13:nk33_specs.shtml n30:watch%3Fv=MZnYr94aa9E n43:index.htm
owl:sameAs
dbpedia-sl:NK-33 dbpedia-it:NK-33 dbpedia-pt:NK-33 dbpedia-id:NK-33 dbpedia-ja:NK-33 dbpedia-fr:NK-33 dbpedia-nl:NK-33 dbpedia-zh:NK-33火箭发动机 dbpedia-es:NK-33 freebase:m.0b19_q dbpedia-de:Kusnezow_NK-33 n25:W2Qh wikidata:Q1516025 dbpedia-ru:НК-33 dbpedia-hu:NK–33 dbpedia-gl:NK-33 dbpedia-sr:НК-33 dbpedia-bg:НК-33 dbpedia-vi:NK-33 dbpedia-eo:NK-33 dbpedia-ko:NK-33 yago-res:NK-33 dbpedia-uk:НК-33
dbp:throttleRange
50
dbp:thrustToWeight
137
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Convert dbt:Rocket_engines dbt:Citation_needed dbt:By_who dbt:Commons_category dbt:Cbignore dbt:Failed_verification dbt:Infobox_rocket_engine
dbo:thumbnail
n26:Aerojet_AJ26_in_the_Stennis_E-1_Test_Stand_-_cropped.jpg?width=300
dbp:caption
The Russian NK-33 was modified and renamed the AJ26-58 by Aerojet. This AJ26-58 is shown on the test stand at John C. Stennis Space Center.
dbp:countryOfOrigin
dbr:Soviet_Union
dbp:cycle
dbr:Staged_combustion_cycle
dbp:date
1970.0
dbp:designer
dbr:Kuznetsov_Design_Bureau
dbp:fuel
dbr:RP-1
dbp:manufacturer
dbr:JSC_Kuznetsov
dbp:oxidiser
dbr:Liquid_oxygen
dbp:predecessor
NK-15, NK-15V
dbp:purpose
1
dbp:successor
AJ26-58, AJ26-59, AJ26-62
dbp:type
liquid
dbp:usedIn
N-1, Antares 100, Soyuz 2.1-v
dbo:abstract
De NK-33 (Russisch: Ракетный Двигатель-НК-33 (11Д111), Raketnij Dvigatel-НК-33 (11D111), Raketmotor NK-33 (11D111)) is evenals de NK-43 een raketmotor die eind jaren zestig en begin jaren zeventig van de 20e eeuw in de voormalige Sovjet-Unie werd ontworpen en vervaardigd door Koeznetsov, een ontwerpbureau voor vliegtuigmotoren. Beide raketmotoren werden ontwikkeld om de Russische maanraket N-1 aan te drijven, maar zover kwam het niet: het N-1-programma werd voortijdig beëindigd. Ruim veertig jaar had de NK-33 de hoogste stuwkracht-gewichtsverhouding van alle raketmotoren die vanaf de aarde starten. Dit werd in juni 2012 verbeterd door de , ontworpen en gefabriceerd door SpaceX. De NK-43 is vrijwel gelijk aan de NK-33 maar is ontworpen voor de tweede trap van de N-1-raket en heeft een verlengde straalbuis die aangepast is om te kunnen werken op grote hoogte waar geen of vrijwel geen omgevingsluchtdruk is. Hierdoor wordt er, ondanks dat de motor langer en zwaarder is, meer stuwkracht en specifieke impuls ontwikkeld. НК-33 (11Д111, Aerojet AJ26-62) — рідинний ракетний двигун, розроблений СНТК ім. Н. Д. Кузнєцова. Розроблений на базі двигуна , що встановлювався на перший ступінь ракети-носія «Н-1». Після чотирьох випробувальних польотів Н-1, що завершилися аваріями, роботи були припинені, попри те, що була виготовлена ​​наступна ракета, зі встановленими двигунами НК-33, що відрізнялися можливістю здійснення багаторазових вогневих випробувань і збільшеним ресурсом. Його використання планується на перших ступенях наступних ракет-носіїв: * РН «Союз-2-3»; * «Повітряний старт»; * Союз-2.1в * «Antares» фірми «Orbital Sciences Corporation». Однокамерний двигун закритого циклу працює на парі кисень — гас з допалюванням окисного газу. Не має стернових камер і поворотних сопел — при первинному застосуванні на «Н-1» для управління каналами тангажу і рискання використовувалася неузгодженість тяги протилежно розташованих двигунів. Після ліцензування двигуна у США компанією , він отримав найменування і під цим іменем буде використовуватися на американських ракетах-носіях. Для цього було закуплено 36 готових двигунів. Спочатку не планувалося відновлення виробництва цього рідинного ракетного двигуна і передбачалося використання готових двигунів зі складу із запасу, який залишився після радянської місячної програми (див. Ракета-носій Н-1). Однак у 2009 році з'явилися повідомлення про плани почати виробництво НК-33 в Російській федерації в інтересах російських і зарубіжних замовників починаючи з 2014. Gli NK-33 e NK-43 sono motori a razzo a propellente liquido progettati e costruiti tra il 1968 e il 1972 dall'ufficio tecnico sovietico OKB Kuznetsov. La designazione NK riprende le iniziali del capo progettista Nikolaj Dmitrievič Kuznecov. Furono proposti per equipaggiare il lanciatore lunare N1. L'NK-33, caratterizzato da un elevato impulso specifico, è uno dei motori con il più alto rapporto spinta/peso mai costruiti, secondo solo al Merlin 1D della SpaceX. L'NK-43 è simile all'NK-33, ma il suo ugello di scarico (più lungo) è ottimizzato per un impiego ad altitudini più elevate, dove la pressione esterna è minima o nulla. Una serie originale di motori NK-33 immagazzinati negli anni settanta è stata, nel 2010, modificata e commercializzata dalla Aerojet con la denominazione AJ26 per l'impiego sul lanciatore Antares. NK-33とNK-43は1960年代末から1970年代初頭にかけて、ソビエト連邦のクーイブィシェフ・エンジン工場（現在のN・D・クズネツォフ記念サマーラ科学技術複合）によって開発・生産された液体燃料ロケットエンジンである。N-1ロケットで使用されていたNK-15/-15Vエンジンを改良したもので、N-1Fロケット（N-1ロケットの改良型）で使用するために開発された。N-1計画の中止後も保管されていたNK-33は2010年代以降、ロシアのソユーズ-1（ソユーズ 2.1v）の1段目や、アメリカのアンタレスロケット（5号機まで）の1段目に使用されている。 The NK-33 and NK-43 are rocket engines designed and built in the late 1960s and early 1970s by the Kuznetsov Design Bureau. The NK designation is derived from the initials of chief designer Nikolay Kuznetsov. The NK-33 was among the most powerful LOX/RP-1 rocket engines when it was built, with a high specific impulse and low structural mass. They were intended for the ill-fated Soviet N1F moon rocket, which was an upgraded version of the N1. The NK-33A rocket engine is now used on the first stage of the Soyuz-2-1v launch vehicle. When the supply of the NK-33 engines are exhausted, Russia will supply the new RD-193 rocket engine. It used to be the first stage engines of the Antares 100 rocket series, although those engines are rebranded the AJ-26 and the newer Antares 200 and Antares 200+ rocket series uses the RD-181 for the first stage engines, which is a modified RD-191, but shares some properties like a single combustion chamber unlike the two combustion chambers used in the RD-180 of the Atlas V and the four combustion chambers used in the RD-170 of the Energia and Zenit rocket families, and the RD-107, RD-108, RD-117, and RD-118 rocket engines used on all of the variants of the Soyuz rocket. NK-33은 1970년대 초반에 소련 이 개발한 액체연료 로켓엔진이다. НК-33 (11Д111) — советский жидкостный ракетный двигатель (ЖРД), разработанный СНТК им. Н. Д. Кузнецова для советской пилотируемой лунно-посадочной программы Н1-Л3. Применяется в первой ступени РН Союз-2.1 В, планируется применение в РН «Союз-2-3».Применялся в первой ступени РН Антарес (Taurus II) компании Orbital Sciences Corporation. NK-33 dan NK-43 adalah mesin roket yang dirancang dan dibangun pada 1960-an dan awal 1970-an oleh Biro Desain Kuznetsov . Mereka dimaksudkan untuk roket ditembakkan ke bulan Soviet N-1. Mesin NK-33 adalah salah satu yang tertinggi rasio thrust-to-weight dari setiap mesin roket yang diluncurkan dari Bumi, sementara mesin ini mencapai impuls spesifik yang sangat tinggi. NK-33 adalah dengan banyak ukuran satuan merupakan mesin dengan kinerja tertinggi mesin roket LOX / Kerosene yang pernah dibuat.Pada tahun 2010 mesin yang ditimbun NK-33 telah berhasil diuji untuk digunakan oleh peluncur angkat ringan menengah Orbital Sciences Antares. O NK-33 e o NK-43 são motores de foguete de combustível líquido projetados e construídos no final da década de 1960 e início da década de 1970 pelo . A designação NK é derivada das iniciais do líder do projeto, Nikolay Kuznetsov. Quando foi lançado, o NK-33 era o mais potente dos foguetes movidos a LOX/RP-1, com um alto impulso específico e baixo peso estrutural. A intenção era usá-los no fatídico programa lunar tripulado soviético com o foguete N-1. O motor NK-33A é usado hoje no primeiro estágio do veículo lançador Soyuz-2-1v.O NK-33 gera um empuxo de 1.510 kN, isp de 297 s, pressão na câmara de 14,83 MPa com 3,7 m de comprimento e 2 m de diâmetro, pesa 1.240 kg. Die Kusnezow NK-33 (GRAU-Index: 11D111) und ihre High-Altitude-Variante NK-43 (11D112) waren weitgehend baugleiche sowjetisches Flüssigkeits-Raketentriebwerke des Konstruktionsbüros Kusnezow aus Samara, die ursprünglich für die erste und zweite Stufe der Trägerrakete N1 im Rahmen des sowjetischen bemannten Mondprogrammes entwickelt wurden. Die Variante NK-43 erhielt als wesentliche Modifikation eine längere Entspannungsdüse für eine bessere Effizienz in großer Höhe bzw. im Vakuum. Le NK-33 et sa variante le NK-43 sont des moteurs-fusées de 150 tonnes de poussée conçus et construits dans les années 1960 et début des années 1970 par la société soviétique Kouznetsov. Ils étaient destinés à propulser le lanceur lourd soviétique N-1, développé dans le cadre du programme lunaire habité soviétique. Le moteur NK-33 présente le rapport poussée sur poids le plus élevé de tous les moteurs-fusées existants tout en ayant une très bonne impulsion spécifique. Le NK-33 est sur de nombreux plans le moteur-fusée utilisant le mélange oxygène liquide/kérosène le plus performant jamais créé. Il existe également une version dérivée, le NK-43, conçue pour propulser un étage supérieur : sa tuyère, plus longue, est optimisée pour un fonctionnement en altitude, là où la pression de l'air ambiant est faible ou nulle. Il fournit une poussée plus importante et a une meilleure impulsion spécifique, mais il est plus long et plus lourd. À la suite de l'abandon du programme lunaire soviétique, le NK-33, dont plus de 150 exemplaires avaient été construits, est resté sans emploi malgré ses performances remarquables. À la suite de la libéralisation de l'économie russe, plusieurs sociétés occidentales ont envisagé de l'utiliser et le constructeur Aerojet a acquis plusieurs moteurs ainsi que la licence. Il est finalement retenu pour propulser le premier étage du lanceur de moyenne capacité Antares d'Orbital Sciences dont le premier vol a eu lieu en 2013. Il équipe également le premier étage du nouveau lanceur léger russe Soyouz 2.1v dont le premier vol a eu lieu en décembre 2013. NK-33和NK-43是苏联60年末70年代初由库兹涅佐夫设计局设计制造的火箭发动机。用于登月火箭N1。NK-33的推重比是当前比冲最高的火箭发动机之一。 NK-43与NK-33类似，但是用于上面级的。它喷嘴较长，在高空空气稀薄的环境下工作效率较高。其产生的推力和比冲更大，但也更长更重。 El NK-33 y NK-43 son motores de cohete diseñado y construido en la década de 1960 y principios de 1970 por la Oficina de Diseño Kuznetsov. Estaban destinados al malogrado cohete lunar soviético N-1. El motor NK-33 alcanza la más alta relación de empuje-a-peso de cualquier motor de cohete lanzable desde la Tierra, logrando al mismo tiempo un impulso específico muy alto. NK-33 posee las más altas prestaciones de cualquier motor cohete alimentado por LOX / RP-1 jamás creado.​ El NK-43 es similar al NK-33, pero está diseñado para etapas superiores. Cuenta con una tobera más larga, optimizada para un funcionamiento a gran altitud, donde la presión del aire ambiente es baja o nula. Esto le da un mayor empuje e impulso específico, pero lo hace más largo y más pesado. En 2010 se probaron con éxito motores NK-33 para su uso en el cohete Antares de la ​ NK-33 kaj NK-43 estas propulsiilo de la lunraketo N1, evoluigita dum 1970-74 fare de Kuznecov-teamo. Post finiĝo de la N1-programo, la propulsiiloj estis rezervitaj, ĝis oni vendis kelkajn al Usono (1995), post la malvarma milito. Ĝi funkcias per (LOX) kaj keroseno, pezas 1222 kg kun diametro de 1,5m, longo de 3,71 m. * puŝforto (vakumo): 1,638.000 kN * puŝforto (sl): 1,510.200 kN * puŝforto al pezo:136.66 Oni volas uzi ĝin ĉe Kistler K-1. foto
dbp:imsize
200
dbp:pumps
dbr:Turbopump
gold:hypernym
dbr:Engines
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:NK-33?oldid=1114052979&ns=0
dbo:wikiPageLength
23407
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:NK-33