This HTML5 document contains 108 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cyhttp://cy.dbpedia.org/resource/
dcthttp://purl.org/dc/terms/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-glhttp://gl.dbpedia.org/resource/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
n15https://global.dbpedia.org/id/
n21http://dmr.bsu.edu/cdm/compoundobject/collection/ShtMus/id/1789/rec/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lahttp://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fahttp://fa.dbpedia.org/resource/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbphttp://dbpedia.org/property/
n13http://www.chantcd.com/lyrics/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
n23http://musicbrainz.org/work/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
n28http://www.newadvent.org/cathen/

Statements

Subject Item
dbr:Panis_angelicus
rdf:type
owl:Thing
rdfs:label
Panis Angelicus Panis angelicus Panis Angelicus Panis Angelicus Panis Angélicus Panis angelicus Panis angelicus Panis Angelicus Panis Angelicus Panis Angelicus Panis Angelicus Panis angelicus 天使の糧
rdfs:comment
Хліб Ангелів (лат. Panis Angelicus) — передостання строфа з гімну «Sacris Solemnis», написаного Томою Аквінським для Свята Тіла та Крові Христових. У день цього свята гімн є складовою частиною меси та Літургії годин. Строфа «Panis Angelicus» зазвичай розглядається окремо від гімну «Sacris Solemnis» — вона покладена на музику та має власний текст. Panis Angelicus» (Pan Angelical) es un fragmento del Sacris solemniis, himno católico escrito por Santo Tomás de Aquino (1225-1274) para la fiesta del Corpus Christi. El Panis Angelicus corresponde a las dos últimas estrofas de las siete que componen el Sacris Solemniis. Diferentes compositores le han puesto música a este himno religioso, entre ellos Cesar Franck.​ O hino Panis Angélicus é um cântico católico dedicado à Sagrada Eucaristia. Panis Angelicus é a penúltima estrofe do hino "Sacris solemniis", escrito por Santo Tomás de Aquino para a Festa de Corpus Christi, como parte de uma liturgia completa da Festa, incluindo orações para a Missa e a Liturgia das Horas. A estrofe de "sacris solemniis" que começa com as palavras "Panis Angelicus" (pão dos anjos) tem sido muitas vezes executada com música separadamente do resto do hino em peças de música clássica. A mais famosa, em 1872, César Franck definiu esta estrofe para a voz (tenor), harpa, violoncelo e órgão, e incorporou em sua Messe à trois voix, op. 12. Vários tenores célebres gravaram esse hino em seus concertos, como Luciano Pavarotti e Andrea Boccelli. Panis angelicus (lateinisch für „Engelsbrot“, mittellateinisch auch für „Himmelsbrot“, „Manna“ und „Abendmahlsbrot“) ist der Anfang der vorletzten Strophe des Hymnus . Er wurde 1264 aus Anlass der Einführung des Hochfestes Fronleichnam durch Papst Urban IV. von Thomas von Aquin für die Matutin des Stundengebets verfasst. Dem heiligen Thomas werden alle Hymnen des Festes zugeschrieben, wie Pange Lingua, Adoro te devote, Verbum supernum prodiens und die Sequenz Lauda Sion. Le Panis Angelicus est en général un motet, et à l'origine, celui de l'élévation dans la messe. De nos jours, il est l'une des trois hymnes liturgiques de l'Office du Saint-Sacrement, avec les O Salutaris Hostia et Tantum Ergo. Panis Angelicus è il primo verso della penultima strofa dell'inno latino Sacris solemniis, composto da San Tommaso d'Aquino. L'inno fa parte di una liturgia completa da lui scritta per la solennità del Corpus Domini, sia per la Messa che per l'Ufficio. Il fenomeno per cui una strofa di Sacris solemniis è stata presa separatamente dal resto del canto è accaduto anche con altri inni dell'Aquinate per il Corpus Domini: Verbum supernum prodiens (le cui ultime due strofe iniziano con O salutaris Hostia) e Pange lingua (le cui ultime due strofe iniziano con Tantum ergo). Panis angelicus (Latin for "Bread of Angels" or "Angelic Bread") is the penultimate stanza of the hymn "Sacris solemniis" written by Saint Thomas Aquinas for the feast of Corpus Christi as part of a complete liturgy of the feast, including prayers for the Mass and the Liturgy of the Hours. The strophe of "Sacris solemniis" that begins with the words "Panis angelicus" ("bread of angels") has often been set to music separately from the rest of the hymn. Most famously, in 1872 César Franck set this strophe for tenor voice, harp, cello, and organ, and incorporated it into his Messe à trois voix. 「天使の糧」（てんしのかて、ラテン語: Panis angelicus）は、トマス・アクィナスが聖体の祝日のために書いた讃美歌『Sacris solemniis』の最後の2節。祝祭日の礼拝式として完結したものの一部で、他にはミサや聖務日課のための祈祷文なども含まれている。『天使のパン』という呼び名も一般的である。 『Sacris solemniis』中の「Panis angelicus」で始まる節以降は、しばしば讃美歌の残りの部分からは独立して音楽作品に用いられてきた。中でも最も有名なのがセザール・フランクが1860年の『3声のミサ曲』Op.12の一部として1872年に作曲した、テノール独唱とハープ、チェロ、オルガンのための楽曲である。 トマス・アクィナスが記した讃美歌の中で他に節が独立して音楽作品に用いられているのは『Verbum supernum prodiens』の「O salutaris Hostia」から始まる最後の2節、『Pange lingua gloriosi』の「Tantum ergo」から始まる最後の2節である。 Panis Angelicus (Хлеб Ангелов) — предпоследняя строфа из гимна «Sacris Solemnis», написанного Фомой Аквинским для Праздника Тела и Крови Христовых. В день этого праздника, гимн является составной частью мессы и Литургии Часов. Строфа «Panis Angelicus» обычно рассматривается отдельно от гимна «Sacris Solemnis», так она положена на музыку и имеет собственный текст. Panis angelicus (Nederlands: Brood van de engelen) is de - vaak zelfstandig gezongen - voorlaatste strofe van de hymne , die in 1264, ter gelegenheid van de invoering van Sacramentsdag op last van paus Urbanus IV, werd geschreven door Thomas van Aquino voor de Metten van deze feestdag. Andere gezangen voor het proprium van Sacramentsdag zijn: Lauda Sion, Pange lingua, Adoro te devote en . De hymne is veelvuldig op muziek gezet en wordt onder andere ook vaak ten gehore gebracht tijdens de eucharistische aanbidding. Panis Angelicus és un dels tres himnes escrits per Sant Tomàs d'Aquino per a la festa del Corpus Christi com a part de la litúrgia completa de la Festa, incloent oracions per a la Missa i la Liturgia de les Hores. Els altres dos himnes escrits per Sant Tomàs són i . Panis angelicus (Chleb anielski) – pierwsze słowa przedostatniej strofy hymnu , napisanego na uroczystość Bożego Ciała, który stanowi tekst modlitw we Mszy świętej i Liturgii Godzin w tym dniu. Jego autorem jest św. Tomasz z Akwinu. Strofa Panis angelicus była niejednokrotnie traktowana osobno. Do niej bowiem pisano muzykę, pozostawiając resztę hymnu. Najbardziej popularną aranżację muzyczną na tenor, organy, harfę, wiolonczelę i kontrabas stworzył w 1872 roku César Franck, który później przepisał ją na tenor, chór oraz orkiestrę i wkomponował ją do swojej mszy Messe à troi voix Opus 12.
dct:subject
dbc:Compositions_by_César_Franck dbc:Works_by_Thomas_Aquinas dbc:1872_compositions dbc:Eucharist_in_the_Catholic_Church dbc:Latin-language_Christian_hymns
dbo:wikiPageID
6221933
dbo:wikiPageRevisionID
1059722373
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Renaissance_music dbr:Motet dbr:Louis_Lambillotte dbr:Liturgy_of_the_Hours dbr:Harp dbc:1872_compositions dbr:Mass_in_the_Catholic_Church dbr:Organ_(music) dbr:Feast_of_Corpus_Christi dbr:Cello dbr:João_Lourenço_Rebelo dbr:Marc-Antoine_Charpentier dbr:Franz-Paul_Decker dbr:Thomas_Aquinas dbr:Camille_Saint-Saëns dbc:Eucharist_in_the_Catholic_Church dbr:Tenor dbr:André_Caplet dbr:Stanza dbc:Latin-language_Christian_hymns dbr:Romantic_music dbr:Catholic_Encyclopedia dbr:Luciano_Pavarotti dbr:César_Franck dbc:Compositions_by_César_Franck dbc:Works_by_Thomas_Aquinas
dbo:wikiPageExternalLink
n13:bread_of_angels.htm n21:66 n28:13321b.htm
owl:sameAs
dbpedia-ca:Panis_Angelicus dbpedia-pl:Panis_Angelicus dbpedia-ja:天使の糧 dbpedia-cy:Bara_Angylion_Duw n15:HDWK dbpedia-uk:Panis_Angelicus dbpedia-pt:Panis_Angélicus dbpedia-es:Panis_Angelicus n23:8e3faa72-c1ed-311a-a08c-a7fb9abd256c wikidata:Q1244689 dbpedia-gl:Panis_Angelicus dbpedia-fa:پانیس_آنجلیکوس dbpedia-it:Panis_Angelicus dbpedia-la:Panis_angelicus dbpedia-cs:Panis_angelicus dbpedia-nl:Panis_angelicus dbpedia-fr:Panis_Angelicus dbpedia-sl:Panis_angelicus dbpedia-ru:Panis_Angelicus n23:5b979859-257c-4562-a5a3-8aeba2204241 dbpedia-de:Panis_angelicus
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Clear dbt:Authority_control dbt:Portal_bar dbt:YouTube dbt:Reflist dbt:ChoralWiki dbt:Thomism dbt:IMSLP
dbp:cname
Panis angelicus
dbp:work
Mass, Op.12 #Panis_Angelicus_.28No.5.29_2
dbo:abstract
Panis angelicus (Chleb anielski) – pierwsze słowa przedostatniej strofy hymnu , napisanego na uroczystość Bożego Ciała, który stanowi tekst modlitw we Mszy świętej i Liturgii Godzin w tym dniu. Jego autorem jest św. Tomasz z Akwinu. Strofa Panis angelicus była niejednokrotnie traktowana osobno. Do niej bowiem pisano muzykę, pozostawiając resztę hymnu. Najbardziej popularną aranżację muzyczną na tenor, organy, harfę, wiolonczelę i kontrabas stworzył w 1872 roku César Franck, który później przepisał ją na tenor, chór oraz orkiestrę i wkomponował ją do swojej mszy Messe à troi voix Opus 12. Хліб Ангелів (лат. Panis Angelicus) — передостання строфа з гімну «Sacris Solemnis», написаного Томою Аквінським для Свята Тіла та Крові Христових. У день цього свята гімн є складовою частиною меси та Літургії годин. Строфа «Panis Angelicus» зазвичай розглядається окремо від гімну «Sacris Solemnis» — вона покладена на музику та має власний текст. У 1872 році французький композитор і органіст Сезар Франк написав музичне оформлення для гімну «Panis Angelicus», що включає в себе партії для тенора, арфи, віолончелі й органу. Пізніше, Сезар Франк включив цей твір до свого більшого твору «Месса на три голоси» (Messe à troi voix Opus 12). Panis Angelicus è il primo verso della penultima strofa dell'inno latino Sacris solemniis, composto da San Tommaso d'Aquino. L'inno fa parte di una liturgia completa da lui scritta per la solennità del Corpus Domini, sia per la Messa che per l'Ufficio. La strofa che comincia con le parole Panis angelicus ("pane degli angeli") è stata spesso musicata separatamente dal resto dell'inno. La versione più famosa è quella di César Franck, che nel 1872 scrisse una partitura per tenore, organo, arpa, violoncello e contrabbasso; in seguito incorporò l'inno nella sua Messe à trois voix (Op. 12). La sua esecuzione più celebre fu quella di John McCormack al Phoenix Park di Dublino, ma l'inno è stato cantato, tra gli altri, da Luciano Pavarotti, Plácido Domingo, Roberto Alagna, Andrea Bocelli, Vic Damone, come anche dai soprani Magda Olivero e Renata Tebaldi. Il fenomeno per cui una strofa di Sacris solemniis è stata presa separatamente dal resto del canto è accaduto anche con altri inni dell'Aquinate per il Corpus Domini: Verbum supernum prodiens (le cui ultime due strofe iniziano con O salutaris Hostia) e Pange lingua (le cui ultime due strofe iniziano con Tantum ergo). 「天使の糧」（てんしのかて、ラテン語: Panis angelicus）は、トマス・アクィナスが聖体の祝日のために書いた讃美歌『Sacris solemniis』の最後の2節。祝祭日の礼拝式として完結したものの一部で、他にはミサや聖務日課のための祈祷文なども含まれている。『天使のパン』という呼び名も一般的である。 『Sacris solemniis』中の「Panis angelicus」で始まる節以降は、しばしば讃美歌の残りの部分からは独立して音楽作品に用いられてきた。中でも最も有名なのがセザール・フランクが1860年の『3声のミサ曲』Op.12の一部として1872年に作曲した、テノール独唱とハープ、チェロ、オルガンのための楽曲である。 トマス・アクィナスが記した讃美歌の中で他に節が独立して音楽作品に用いられているのは『Verbum supernum prodiens』の「O salutaris Hostia」から始まる最後の2節、『Pange lingua gloriosi』の「Tantum ergo」から始まる最後の2節である。 Panis angelicus (Latin for "Bread of Angels" or "Angelic Bread") is the penultimate stanza of the hymn "Sacris solemniis" written by Saint Thomas Aquinas for the feast of Corpus Christi as part of a complete liturgy of the feast, including prayers for the Mass and the Liturgy of the Hours. The strophe of "Sacris solemniis" that begins with the words "Panis angelicus" ("bread of angels") has often been set to music separately from the rest of the hymn. Most famously, in 1872 César Franck set this strophe for tenor voice, harp, cello, and organ, and incorporated it into his Messe à trois voix. Other hymns for Corpus Christi by Saint Thomas where sections have been separately set to music are "Verbum supernum prodiens" (the last two strophes begin with "O salutaris hostia") and "Pange lingua gloriosi" (the last two strophes begin with "Tantum ergo"). Panis angelicus (Nederlands: Brood van de engelen) is de - vaak zelfstandig gezongen - voorlaatste strofe van de hymne , die in 1264, ter gelegenheid van de invoering van Sacramentsdag op last van paus Urbanus IV, werd geschreven door Thomas van Aquino voor de Metten van deze feestdag. Andere gezangen voor het proprium van Sacramentsdag zijn: Lauda Sion, Pange lingua, Adoro te devote en . De hymne is veelvuldig op muziek gezet en wordt onder andere ook vaak ten gehore gebracht tijdens de eucharistische aanbidding. Veruit de bekendste compositie van Panis angelicus is van César Franck uit 1872, voor tenor, orgel, harp en cello. Vaak bedoelt men zelfs enkel deze compositie, wanneer men de titel noemt. De versie van César Franck werd een evergreen, die op het repertoire stond van Luciano Pavarotti, Plácido Domingo, Andrea Bocelli en Roberto Alagna. Franck heeft overigens alleen de eerste strofe van de (originele) Latijnse tekst getoonzet. Le Panis Angelicus est en général un motet, et à l'origine, celui de l'élévation dans la messe. De nos jours, il est l'une des trois hymnes liturgiques de l'Office du Saint-Sacrement, avec les O Salutaris Hostia et Tantum Ergo. Panis Angelicus» (Pan Angelical) es un fragmento del Sacris solemniis, himno católico escrito por Santo Tomás de Aquino (1225-1274) para la fiesta del Corpus Christi. El Panis Angelicus corresponde a las dos últimas estrofas de las siete que componen el Sacris Solemniis. Diferentes compositores le han puesto música a este himno religioso, entre ellos Cesar Franck.​ Panis Angelicus (Хлеб Ангелов) — предпоследняя строфа из гимна «Sacris Solemnis», написанного Фомой Аквинским для Праздника Тела и Крови Христовых. В день этого праздника, гимн является составной частью мессы и Литургии Часов. Строфа «Panis Angelicus» обычно рассматривается отдельно от гимна «Sacris Solemnis», так она положена на музыку и имеет собственный текст. В 1872 году французский композитор и органист Сезар Франк написал музыкальное оформление для гимна «Panis Angelicus», включающее в себя партии для тенора, арфы, виолончели и органа. Позже, Сезар Франк включил это сочинение в свое более крупное произведение Messe à troi voix Opus 12. Panis Angelicus és un dels tres himnes escrits per Sant Tomàs d'Aquino per a la festa del Corpus Christi com a part de la litúrgia completa de la Festa, incloent oracions per a la Missa i la Liturgia de les Hores. Els altres dos himnes escrits per Sant Tomàs són i . El 1872 César Franck va arreglar el tema per a tenor, orgue, arpa, cello i contrabaix; el va incorporar en el seu Messe à troi voix. Ha estat cantat per Luciano Pavarotti (que té una versió amb Sting), Plácido Domingo. John McCormack, el 1932 va cantar aquesta cançó al Parc Phoenix a Dublín i és considerat el punt més alt de la seva carrera. Últimament ha estat interpretat per i també per Alfonso Suclla Bernal l'any 2005. O hino Panis Angélicus é um cântico católico dedicado à Sagrada Eucaristia. Panis Angelicus é a penúltima estrofe do hino "Sacris solemniis", escrito por Santo Tomás de Aquino para a Festa de Corpus Christi, como parte de uma liturgia completa da Festa, incluindo orações para a Missa e a Liturgia das Horas. A estrofe de "sacris solemniis" que começa com as palavras "Panis Angelicus" (pão dos anjos) tem sido muitas vezes executada com música separadamente do resto do hino em peças de música clássica. A mais famosa, em 1872, César Franck definiu esta estrofe para a voz (tenor), harpa, violoncelo e órgão, e incorporou em sua Messe à trois voix, op. 12. Vários tenores célebres gravaram esse hino em seus concertos, como Luciano Pavarotti e Andrea Boccelli. Panis angelicus (lateinisch für „Engelsbrot“, mittellateinisch auch für „Himmelsbrot“, „Manna“ und „Abendmahlsbrot“) ist der Anfang der vorletzten Strophe des Hymnus . Er wurde 1264 aus Anlass der Einführung des Hochfestes Fronleichnam durch Papst Urban IV. von Thomas von Aquin für die Matutin des Stundengebets verfasst. Dem heiligen Thomas werden alle Hymnen des Festes zugeschrieben, wie Pange Lingua, Adoro te devote, Verbum supernum prodiens und die Sequenz Lauda Sion. Die beiden Strophen des Panis angelicus werden auch als Gesang zur Aussetzung des Allerheiligsten und zum sakramentalen Segen verwendet. Die Panis-angelicus-Strophen sind häufig für sich vertont worden. 1872 komponierte César Franck eine Fassung für Tenor, Harfe, Cello und Orgel, die er auch nachträglich in seine 1860 entstandene Messe solennelle à trois voix op. 12 einfügte. John McCormacks Aufführung von 1932 im Phoenix Park in Dublin wurde als ein Höhepunkt seiner Karriere angesehen. Wenn heute vom Panis angelicus die Rede ist, so ist fast immer die Francksche Fassung gemeint, die zum Standardrepertoire vieler Tenöre wie Luciano Pavarotti, Plácido Domingo, Andrea Bocelli, Roberto Alagna gehört, aber auch von Sopranistinnen wie Charlotte Church, Kathleen Battle und Gruppen wie Celtic Woman und Il Divo. Durch seinen dadurch entstandenen Crossover-Charakter ist der Hymnus, obwohl liturgisch unpassend, zu einem beliebten Gesang bei Hochzeitsfeiern geworden.
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Panis_angelicus?oldid=1059722373&ns=0
dbo:wikiPageLength
3608
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Panis_angelicus