This HTML5 document contains 133 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dct	http://purl.org/dc/terms/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n14	http://dbpedia.org/resource/File:
geo	http://www.w3.org/2003/01/geo/wgs84_pos#
n8	https://global.dbpedia.org/id/
schema	http://schema.org/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
n18	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
georss	http://www.georss.org/georss/

Statements

Subject Item

dbr:Polish_National_Territorial_Region

rdf:type

dbo:Region owl:Thing dbo:PopulatedPlace dbo:Place dbo:Location schema:Place schema:AdministrativeArea wikidata:Q3455524 geo:SpatialThing dbo:AdministrativeRegion

rdfs:label

Польское национальное и территориальное государство Польський національно-територіальний край Polski Kraj Narodowo-Terytorialny Polish National Territorial Region

rdfs:comment

Ця стаття про польську автономію у складі Литви. Про невизнану польську державу на теренах Віленського краю у 1920-х роках див. Серединна Литва Польська національно-територіальний край - польськомовний автономний округ, створений в односторонньому порядку в межах Литви литовськими поляками. Район охоплював землі Литви, що відокремилися від СРСР, де поляки становили більшість населення. Її створення було обіцяно спеціальною постановою Верховної Ради ЛРСР, але після її виходу з СРСР зобов'язання не було виконано. Поляки в односторонньому порядку оголосили про створення автономного округу, але місцева влада була ліквідована литовською. The Polish National Territorial Region (Polish: Polski Kraj Narodowo-Terytorialny) was a proposed autonomous region in Lithuania, unilaterally proclaimed by the local Polish-Lithuanian politicians, strongly associated with pro-Soviet Yedinstvo movement on 6 September 1990. The proposed separatist region should have included the districts of Vilnius (without the city of Vilnius), Šalčininkai and adjacent parts of some other districts — where Poles formed the majority of the population. This Eastern part of Lithuania had been part of Poland during the Interwar period before being attached to Lithuania under the Mutual Assistance Treaty with the Soviet Union in 1939. The proposed capital of the region was Nowa Wilejka (Naujoji Vilnia, an eastern part of Vilnius) which had 34% Polish populatio Польское национально и территориальное государство (пол. Polski Kraj Narodowo-Terytorialny) — польскоязычный автономный округ в составе Литвы, учреждённый в одностороннем порядке поляками Литвы. Район охватывал земли отколовшейся от Литовской ССР, где поляки составляли большинство его жителей. Его создание было обещано специальным постановлением Верховного Совета Литовской ССР, но после его выхода из состава Советского Союза обязательство не было выполнено. Поляки в одностороннем порядке объявили о создании автономного округа, но органы местного самоуправления были ликвидированы литовскими властями и заменены конкурсными. Polski Kraj Narodowo-Terytorialny − polskojęzyczny okręg autonomiczny, jednostronnie utworzony w ramach Litwy przez Polaków na Litwie. Okręg obejmował ziemie odrywającej się od ZSRR Litwy, na których Polacy stanowili większość mieszkańców. Jego utworzenie obiecała specjalną uchwałą Rada Najwyższa Litewskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej, jednak po jej wystąpieniu ze Związku Radzieckiego zobowiązanie nie zostało zrealizowane. Polacy jednostronnie ogłosili utworzenie okręgu autonomicznego, jednak władze samorządowe zostały przez władze litewskie zlikwidowane i zastąpione zarządami komisarycznymi.

foaf:name

Polish National Territorial Region Polski Kraj Narodowo-Terytorialny Wileńszczyzna*

geo:lat

54.70000076293945

geo:long

25.41666603088379

foaf:depiction

n18:Flag_of_Poland.svg n18:PRNT.png n18:Flag_of_Lithuania_1989-2004.svg n18:Polski_Kraj_Narodowo-Terytorialny.png

dct:subject

dbc:1991_in_the_Soviet_Union dbc:Lithuania–Poland_relations dbc:States_and_territories_disestablished_in_1991 dbc:Historical_regions_in_Lithuania dbc:1991_in_Lithuania dbc:1990_in_Lithuania dbc:States_and_territories_established_in_1990 dbc:1990_in_the_Soviet_Union

dbo:wikiPageID

29426253

dbo:wikiPageRevisionID

1113206696

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Sąjūdis dbr:Rota_(poem) dbr:Naujoji_Vilnia dbr:Yedinstvo_(Lithuania) dbr:Polish_population_transfers_(1944–1946) dbc:Lithuania–Poland_relations dbr:Second_Polish_Republic dbr:Autonomy dbr:Republic_of_Central_Lithuania dbc:1991_in_the_Soviet_Union dbr:East_Polish_Soviet_Socialist_Republic dbr:Transcaucasia n14:Polski_Kraj_Narodowo-Terytorialny.png dbr:Polish_minority_in_Lithuania dbr:Poles_in_Lithuania dbr:Soviet_(council) dbr:Act_of_the_Re-Establishment_of_the_State_of_Lithuania dbc:1990_in_Lithuania dbr:Moldova dbr:Lithuanian_parliament dbc:1991_in_Lithuania dbr:Šalčininkai_District_Municipality dbc:Historical_regions_in_Lithuania dbc:States_and_territories_disestablished_in_1991 dbr:Lithuania dbr:Separatism dbr:Oleg_Shenin dbr:Soviet dbc:States_and_territories_established_in_1990 dbr:Ethnic_history_of_the_Vilnius_region dbr:Moscow dbr:Central_Committee_of_the_Communist_Party_of_the_Soviet_Union dbr:Soviet_Union dbr:Soviet_invasion_of_Poland dbr:Vilnius dbr:Soviet–Lithuanian_Mutual_Assistance_Treaty dbr:Jan_Ciechanowicz dbr:Vilnius_District_Municipality dbr:World_War_II dbc:1990_in_the_Soviet_Union dbr:Dissolution_of_the_Soviet_Union dbr:Lithuanian_SSR dbr:Lithuanian_Soviet_Socialist_Republic dbr:Communism dbr:Vilnius_Region

owl:sameAs

n8:4u6aB dbpedia-uk:Польський_національно-територіальний_край dbpedia-ru:Польское_национальное_и_территориальное_государство dbpedia-pl:Polski_Kraj_Narodowo-Terytorialny wikidata:Q7209949

dbp:statArea

4930

dbp:statPop

215000

dbp:statYear

1990

dbp:statusText

Autonomous region of the Republic of Lithuania

dbp:yearEnd

1991

dbp:yearStart

1990

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Use_dmy_dates dbt:Fact dbt:Expand_Polish dbt:Expand_Lithuanian dbt:Coord dbt:Cvt dbt:Reflist dbt:Refimprove dbt:Multiple_issues dbt:Infobox_former_subdivision dbt:Cn

dbo:thumbnail

n18:Flag_of_Lithuania_1989-2004.svg?width=300

dbp:commonName

Wileńszczyzna*

dbp:dateEnd

0001-09-03

dbp:dateStart

0001-09-06

dbp:anthem

dbr:Rota_(poem)

dbp:era

dbr:Dissolution_of_the_Soviet_Union

dbp:imageFlag

Flag of Poland.svg

dbp:imageMap

PRNT.PNG

dbp:nativeName

Polski Kraj Narodowo-Terytorialny

dbp:p

Lithuanian Soviet Socialist Republic

dbp:s

Lithuania

dbp:subdivision

Autonomous region

georss:point

54.7 25.416666666666668

dbo:abstract

Polski Kraj Narodowo-Terytorialny − polskojęzyczny okręg autonomiczny, jednostronnie utworzony w ramach Litwy przez Polaków na Litwie. Okręg obejmował ziemie odrywającej się od ZSRR Litwy, na których Polacy stanowili większość mieszkańców. Jego utworzenie obiecała specjalną uchwałą Rada Najwyższa Litewskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej, jednak po jej wystąpieniu ze Związku Radzieckiego zobowiązanie nie zostało zrealizowane. Polacy jednostronnie ogłosili utworzenie okręgu autonomicznego, jednak władze samorządowe zostały przez władze litewskie zlikwidowane i zastąpione zarządami komisarycznymi. Do autonomii prowadziły dwie drogi. Jedna we współpracy z Litwinami (autonomia od góry), którą poszedł Związek Polaków na Litwie (ZPL) i druga, realizowana oddolnie przez lokalnych działaczy wywodzących się z Komunistycznej Partii Związku Radzieckiego – (KPZR) (Jan Ciechanowicz, z Solecznik). Liderzy ZPL wiązali duże nadzieje na zapewnienie praw mniejszości polskiej od góry przez nowe władze litewskie, w czym utwierdziła ich uchwała parlamentu w Wilnie ze stycznia 1990 roku, w której zobowiązano rząd litewski do przygotowania projektu polskiej jednostki terytorialnej do 31 maja 1990 roku. Ważyły się w owym czasie losy całego ZSRR, a Litwa przygotowywała się do ogłoszenia niepodległości. Po deklaracji niepodległości 11 marca 1990 roku problem polski przestał mieć znaczenie i sprawę zaczęto przeciągać, by wreszcie nigdy uchwały nie zrealizować. Gdy 31 maja 1990 roku minął termin na przedstawienie przez rząd litewski projektu polskiej jednostki terytorialnej, Rada Koordynacyjna zorganizowała w krótkim czasie trzy zjazdy delegatów polskiej mniejszości w sprawie utworzenia polskiej jednostki terytorialnej w składzie Litwy. Zjazdy, w których uczestniczyło blisko 240 delegatów, odbywały się w Ejszyszkach, Jaworowie i Mościszkach, a do udziału w nich zapraszano litewskie władze i litewskie media. W tym samym czasie kwestię polskiej autonomii podjął ZPL, a zarząd tej organizacji poparł we wrześniu ideę polskiego okręgu, który miałby jednak pozostać w składzie państwa litewskiego. Ostatecznie polscy deputowani Wileńszczyzny na zjeździe w Ejszyszkach 6 września 1990 roku jednogłośnie podjęli uchwałę o utworzeniu Polskiego Kraju Narodowo-Terytorialnego. Od tego dnia istnieć miała jednostka autonomiczna w składzie Litwy. Polski region miał obejmować: * Rejon wileński * Rejon solecznicki * Rejon święciański * miasto Podbrodzie * gmina Podbrodzie * gmina Maguny * Rejon trocki * gmina Landwarów * gmina Połuknia * gmina Troki * gmina Stare Troki * Rejon szyrwincki * gmina Jawniuny Siedzibą władz autonomicznych miała być położona centralnie Nowa Wilejka, obecnie wschodnia dzielnica Wilna z największym udziałem ludności polskiej. Terytorium autonomiczne miało obejmować obszar nie całej litewskiej Wileńszczyzny, ale tylko tej części, na której ludność polska stanowiła zdecydowaną większość, a zatem około 4930 km² (uwzględniając rozszerzone granice Wilna) z ludnością 215 tys. mieszkańców, w tym 33 tys. Nowa Wilejka (dla porównania Luksemburg ma powierzchnię 2586 km² i ludność 470 tys. mieszkańców, a autonomiczna niemieckojęzyczna wspólnota w Belgii obejmuje tylko 854 km² i 71 tys. mieszkańców). Osoby deklarujące narodowość polską stanowiły na tym obszarze ponad 66%, ale ten wskaźnik zapewne by w sposób naturalny wzrastał, gdyby język polski stał się tu urzędowym lub jednym z urzędowych obok litewskiego – a nawet białoruskiego. Poza terytorium autonomicznym pozostawało samo Wilno, w którym Polacy w liczbie ponad 100 tys. stanowili 18−20% mieszkańców. Przyjęto hymn terytorium, Rotę, i flagę biało-czerwoną. W istniejącym obecnie podziale administracyjnym Republiki Litewskiej na 10 okręgów (apskritis) polski okręg autonomiczny byłby średnią jednostką zarówno pod względem liczby ludności jak i powierzchni. 2 maja 1991 roku rady rejonów wileńskiego i sołecznickiego proklamowały Polski Rejon Narodowo-Terytorialny. W oczekiwaniu na uznanie Polskiego Narodowo-Terytorialnego Kraju przez Radę Najwyższą Litwy, do której przesłano uchwałę i projekt ustawy o powołaniu jednostki autonomicznej, zarząd powierzono . Przeciwko autonomii stanęły murem elity litewskie wskazując na irredentę, zdradę i realizację scenariusza rozpisanego w Moskwie. Rząd i elity w Warszawie całkowicie popierał litewskie dążenia niepodległościowe zakładając, że wdzięczni Litwini sami zechcą problemy polskiej mniejszości rozwiązać, a tymczasem polskie dążenia autonomiczne jedynie osłabiały litewski ruch niepodległościowy. 19 sierpnia w Moskwie doszło do próby komunistycznego puczu, został on poparty przez polskich komunistów na Litwie. Jego upadek oznaczał koniec planów utworzenia polskiego regionu autonomicznego. 3 września 1991 roku rejonowa rada sołecznicka odwołała przewodniczącego Czesława Wysockiego i jego zastępcę za poparcie puczu, jednak następnego dnia parlament Litwy rozwiązał samorządy terytorialne w polskojęzycznych rejonach i wprowadził zarząd komisaryczny w rejonie wileńskim i solecznickim. Polskim przywódcom wytoczono procesy karne i zwolniono z pracy. W tym czasie redakcje polskich czasopism włączono do litewskich, redakcję polską w telewizji litewskiej zastąpiono litewską itp. Korzystając z litewskiego zarządu komisarycznego w następnych latach w ramach reprywatyzacji przeprowadzono faktyczną kolonizację Wileńszczyzny, bowiem prawo litewskie zezwalało na zwrot ziemi upaństwowionej przez ZSRR w dowolnej części Litwy, a zatem wielu etnicznych Litwinów ziemię utraconą na przykład na Żmudzi odzyskało pod Wilnem (znacznie większej wartości). Ziemię „zwracano” według kryterium klasy rolnej gruntu, a zatem za lepszej klasy ziemię pod Poniewieżem przekazywano większy obszar gorszej, ale znacznie droższej, ponieważ położonej w pobliżu dużego miasta – Wilna. Wśród tych, którzy uzyskali ziemię na Wileńszczyźnie i w Wilnie kosztem polskich właścicieli i spadkobierców, są przedstawiciele litewskiego establishmentu, jak np. „ojciec litewskiej niepodległości” Vytautas Landsbergis (zob. lituanizacja). Польское национально и территориальное государство (пол. Polski Kraj Narodowo-Terytorialny) — польскоязычный автономный округ в составе Литвы, учреждённый в одностороннем порядке поляками Литвы. Район охватывал земли отколовшейся от Литовской ССР, где поляки составляли большинство его жителей. Его создание было обещано специальным постановлением Верховного Совета Литовской ССР, но после его выхода из состава Советского Союза обязательство не было выполнено. Поляки в одностороннем порядке объявили о создании автономного округа, но органы местного самоуправления были ликвидированы литовскими властями и заменены конкурсными. Лидеры Союза поляков в Литве возлагали большие надежды на обеспечение прав польского меньшинства сверху новыми литовскими властями, что было подтверждено резолюцией парламента в Вильнюсе в январе 1990 г., в которой литовское правительство было обязано подготовить проект территориальной единицы Польши к 31 мая 1990 г. В то время на карту была поставлена ​​судьба всего СССР, а Литва готовилась к провозглашению независимости. После провозглашения независимости 11 марта 1990 года польская проблема перестала иметь значение, и дело затянулось до тех пор, пока резолюция так и не была реализована. Когда 31 мая 1990 г. истек срок представления правительством Литвы проекта территориальной единицы Польши, Координационный совет оперативно организовал три встречи делегатов польского меньшинства по вопросу о создании территориальной единицы Польши в составе Литвы. Съезды, на которых присутствовало около 240 делегатов, прошли в Эйшишках, Яворове и Мостишках, и к участию в них были приглашены литовские власти и литовские СМИ. В то же время вопросом о польской автономии занялась СПЛ, и в сентябре руководство этой организации поддержало идею польского избирательного округа, который, однако, оставался бы в составе Литовского государства. Наконец, польские депутаты Вильнюсского края на съезде в Эйшишках 6 сентября 1990 года единогласно приняли резолюцию о создании Польской национально-территориальной страны. С этого дня в Литве должна была быть автономная единица. Местопребыванием автономных властей должна была стать расположенная в центре Нова Вилейка, в настоящее время восточный район Вильнюса с наибольшей долей польского населения. Автономная территория должна была охватывать не всю литовскую Виленскую область, а только ту ее часть, где польское население составляло подавляющее большинство, то есть около 4930 км² (включая расширенные границы Вильнюса) с населением 215 000 человек. жителей, в том числе 33 тыс. Нова-Вилейка (для сравнения, Люксембург имеет площадь 2586 км² и население 470 тысяч жителей, а автономная немецкоязычная община в Бельгии занимает всего 854 км² и 71 тысячу жителей). Лица, декларирующие польскую национальность в этой местности, составляли более 66 %, но этот показатель, вероятно, естественным образом увеличился бы, если бы польский стал здесь официальным языком или одним из официальных языков наряду с литовским и даже белорусским. Сам Вильнюс оставался за пределами автономной территории, где проживало более 100 000 поляков. они составляли 18—20 % жителей. Были приняты гимн территории «Рота» и бело-красный флаг. При нынешнем административном делении Литовской Республики на 10 округов (апскритов) Польский автономный округ был бы средней единицей как по населению, так и по площади. 2 мая 1991 г. советы Вильнюсского и Шальчининкайского районов провозгласили Польскую национально-территориальную область. До признания Польского национального и территориального государства Верховным Советом Литвы, куда были направлены резолюция и проект акта о создании автономной единицы, правление было возложено на Координационный совет. Литовская элита выступила против автономии, указав на ирредентность, предательство и реализацию написанного в Москве сценария. Правительство и элита в Варшаве полностью поддержали стремление Литвы к независимости, предполагая, что благодарные литовцы захотят сами решить проблемы польского меньшинства, в то время как стремление поляков к автономии только ослабило литовское движение за независимость. 19 августа в Москве произошла попытка коммунистического переворота, которую поддержали польские коммунисты в Литве. Его крах означал конец планам создания польской автономной области. 3 сентября 1991 года Шальчининкайский районный совет уволил председателя Чеслава Высоцкого и его заместителя за поддержку переворота, но на следующий день литовский парламент распустил местные органы власти в польскоязычных регионах и ввел конкурсное управление в Вильнюсском и Шальчининкайском районах. Польские лидеры были привлечены к ответственности и отправлены в отставку. В это время редакции польских журналов были объединены с литовскими, польские редакции литовского телевидения заменены литовскими и т. д. С помощью литовского конкурсного производства в последующие годы в рамках реприватизации была осуществлена ​​фактическая колонизация Виленского края, поскольку литовское законодательство допускало возврат национализированных СССР земель в любой части Литвы, и, таким образом, многие этнические литовцы вернули утраченные земли, например, в Жемайтии под Вильнюсом (гораздо большей ценности). Земля была «возвращена» по критерию класса земли сельскохозяйственного назначения, поэтому за землю лучшего класса возле Паневежиса была передана большая площадь худшего, но гораздо более дорогая, потому что она находилась недалеко от крупного города — Вильнюса. Среди тех, кто получил земли в Виленском крае и Вильнюсе за счет польских владельцев и наследников, есть представители литовского истеблишмента, такие как «отец литовской независимости» Витаутас Ландсбергис (см. Литвинизация). The Polish National Territorial Region (Polish: Polski Kraj Narodowo-Terytorialny) was a proposed autonomous region in Lithuania, unilaterally proclaimed by the local Polish-Lithuanian politicians, strongly associated with pro-Soviet Yedinstvo movement on 6 September 1990. The proposed separatist region should have included the districts of Vilnius (without the city of Vilnius), Šalčininkai and adjacent parts of some other districts — where Poles formed the majority of the population. This Eastern part of Lithuania had been part of Poland during the Interwar period before being attached to Lithuania under the Mutual Assistance Treaty with the Soviet Union in 1939. The proposed capital of the region was Nowa Wilejka (Naujoji Vilnia, an eastern part of Vilnius) which had 34% Polish population. with an area of 4,930 km2 (1,900 sq mi) and population of 215,000. In the region, the Polish flag was to be used as the official flag and Rota was to be used as an anthem in the region. Such ideas were propagated with the backing of Moscow via anti-Sąjūdis political rallies and pro-communist Vienybė-Jedinstvo-Jedność newspaper, issued in Polish, Russian and Lithuanian languages. Ця стаття про польську автономію у складі Литви. Про невизнану польську державу на теренах Віленського краю у 1920-х роках див. Серединна Литва Польська національно-територіальний край - польськомовний автономний округ, створений в односторонньому порядку в межах Литви литовськими поляками. Район охоплював землі Литви, що відокремилися від СРСР, де поляки становили більшість населення. Її створення було обіцяно спеціальною постановою Верховної Ради ЛРСР, але після її виходу з СРСР зобов'язання не було виконано. Поляки в односторонньому порядку оголосили про створення автономного округу, але місцева влада була ліквідована литовською. До автономії було два шляхи. Перший був у співпраці з литовцями (автономія згори), за яким послідував Союз поляків Литви (ЗПЛ), а інший, реалізований знизу, місцевими активістами з Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС) (Ян Цеханович, Чеслав Висоцький із Шальчинінкаю). Лідери ЗПЛ покладали великі надії на забезпечення прав польської меншини згори новою владою Литви, що було підтверджено резолюцією парламенту у Вільнюсі в січні 1990 року, в якій уряд Литви зобов'язався підготувати проект. польської територіальної одиниці до 31 травня 1990 року . На кону тоді стояла доля всього СРСР, а Литва готувалася проголосити незалежність. Після проголошення незалежності 11 березня 1990 року польська проблема перестала бути актуальною, і справа затягнулася до тих пір, поки рішення не було реалізовано. Коли 31 травня 1990 року, коли закінчився термін для презентації урядом Литви проекту польської автономної територіальної одиниці, Координаційна рада швидко організувала три зустрічі делегатів польської меншини щодо створення польської територіальної одиниці в складі Литви. З’їзди, в яких взяли участь близько 240 делегатів, відбулися в Ейшишках, Яворові та Мосцішках, до участі були запрошені органи влади Литви, а також литовські ЗМІ. У той самий час питанням польської автономії у складі Литви зайнялася ЗПЛ, і керівництво цієї організації у вересні підтримало ідею польського виборчого округу, який, однак, залишився б у складі Литовської держави. Врешті-решт польські депутати Вільнюського краю на з’їзді в Ейшишках 6 вересня 1990 року одноголосно підтримали резолюцію, що до створення Польського національно-територіального краю. З цього дня в Литві мала б існувати автономна одиниця. Польська автономія мала включати: * Вільнюський район * Шальчинінкський район * Швянченінський район * місто Пабраде * ґміна Підброддя * комуна Магуні * Тракайський район * ґміна Ландварів * ґміна Полукня * муніципалітет Тракай * ґміна Старий Тракай * Ширвінтоський район * ґміна Явнюни Місцем розташування автономної влади мала бути центральна Науйої-Вільна (Нова Вілейка), зараз це східний район Вільнюса, у якому найбільша частка польського населення. Автономна територія мала охоплювати не всю Литовську Вільнюську область, а тільки ту частину, де польське населення переважало, тобто близько 4930 км² (включаючи розширені кордони Вільнюса) з населенням 215 тис. жителів, у тому числі 33 тис у Новій Вілейці (для порівняння, Люксембург має площу 2586 км² і населення 470 тис. жителів, а автономна німецькомовна громада в Бельгії охоплює лише 854 км² і 71 тис. жителів). Кількість людей, що ідентифікують себе, як поляки у цій місцевості, становила понад 66%, але цей показник, ймовірно, природно зріс би, якби польська стала тут офіційною мовою, або однією з державних мов наряду з литовською – і навіть білоруською. Саме місто Вільнюс залишилось поза автономною територією з понад 100 тис. поляків. вони становили 18-20% населення. Було прийнято гімн території « » та біло-червоний прапор. У нинішньому адміністративному поділі Литовської Республіки на 10 районів (апскритис) Польський автономний округ був би середньою одиницею як за кількістю населення, так і за площею. 2 травня 1991 року ради Вільнюського й Солечницького районів проголосили Польсьий національно-територіальний край. До визнання Польського національно-територіального краю Верховною Радою Литви, до якої були направлені постанова, а також проект закону про створення автономії, правління було доручено Координаційній раді. Однак литовська еліта виступила проти автономії, вказуючи на іредентизм, зраду та реалізацію сценарію, написаного в Москві. Уряд та еліта у Варшаві повністю підтримували прагнення Литви до незалежності, припускаючи, що вдячні литовці самі захочуть вирішити проблеми польської меншини, тоді як автономні прагнення поляків лише послабили рух за незалежність Литви. 19 серпня в Москві відбулася спроба комуністичного перевороту, яку підтримали поляки-комуністи в Литві. Його розпад означав кінець планів створення Польського автономного краю. 3 вересня 1991 р. районна рада Солечника звільнила голову Чеслава Висоцького та його заступника, через підтримку перевороту, але наступного дня литовський парламент розпустив органи місцевого самоврядування в польськомовних регіонах і запровадив судове управління у Шальчинінкайській та Вільнюській областях. Польські лідери були притягнуті до відповідальності та звільнені. Тоді редакції польських часописів були приєднані до литовських, польську редакцію на литовському телебаченні замінили на литовські тощо. Використовуючи литовське приймання в наступні роки, в рамках реприватизації, фактично було здійснено колонізацію Вільнюського краю, адже литовське законодавство дозволяло повернути націоналізовані СРСР землі в будь-якій частині Литви, а тому багато етнічних литовців повернули собі землі, втрачені, наприклад, у Жмуді біля Вільнюса (набагато більшої цінності). Землю «повернули» за критерієм класу сільськогосподарських угідь, а тому для кращих земель біля Паневежиса більша за площею ділянка гірша, але значно дорожча, тому що вона знаходилась поблизу великого міста – Вільнюса, було передано. Серед тих, хто отримав землі на Віленщині та у Вільнюсі за рахунок польських власників і спадкоємців, є також і представники литовського істеблішменту, серед них наприклад, «батько незалежності Литви» Вітовтас Ландсбергіс (див. Литвинізація ).

dbp:capital

dbr:Naujoji_Vilnia

dbp:conventionalLongName

Polish National Territorial Region

dbp:eventEnd

Local councils suspended

dbp:eventStart

Self-proclaimed autonomy

dbp:flagP

Flag of Lithuania 1989-2004.svg

dbp:flagS

Flag of Lithuania 1989-2004.svg

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Polish_National_Territorial_Region?oldid=1113206696&ns=0

dbo:wikiPageLength

7095

dbo:capital

dbr:Naujoji_Vilnia

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Polish_National_Territorial_Region

geo:geometry

POINT(25.416666030884 54.700000762939)