This HTML5 document contains 606 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mr	http://mr.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n124	https://holybooks.com/rig-veda/
n42	http://dbpedia.org/resource/Wikisource:
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
n128	http://jv.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
n8	http://pa.dbpedia.org/resource/
n113	http://www.aryasamajjamnagar.org/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
n16	https://global.dbpedia.org/id/
n74	http://www.vedicgranth.org/home/the-great-authors/mr-jambunathan/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
n46	http://dbpedia.org/resource/Wikisource:fr:
n92	http://te.dbpedia.org/resource/
n88	http://ta.dbpedia.org/resource/
n126	http://ur.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pnb	http://pnb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
n97	https://books.google.com/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
n115	http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/RV/
n123	http://ml.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
n101	http://tl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
n22	https://archive.org/details/hymnsfromrigveda00macdiala/page/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
n117	http://literature.awgp.org/hindibook/vedPuranDarshan/rigved/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
skos	http://www.w3.org/2004/02/skos/core#
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
n120	http://ast.dbpedia.org/resource/
n67	http://lv.dbpedia.org/resource/
n69	http://www.wilbourhall.org/
n43	http://dbpedia.org/resource/Wikisource:The_Rig_Veda/Mandala_10/
n52	http://www.people.fas.harvard.edu/~witzel/
dbpedia-ms	http://ms.dbpedia.org/resource/
n51	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
n109	http://tg.dbpedia.org/resource/
n19	https://web.archive.org/web/20071005042338/http:/www.forizslaszlo.com/irodalom/ind/
n112	http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n29	https://web.archive.org/web/20140908000134/http:/www.aurobindo.ru/workings/sa/11/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n64	http://si.dbpedia.org/resource/
n114	http://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/GRAScan/2014/web/webtc2/
n89	http://sa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
n65	http://www.aurobindo.ru/workings/sa/11/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n34	http://ba.dbpedia.org/resource/
n85	http://globalwordnet.org/ili/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
n35	http://dbpedia.org/resource/Wikt:
n63	http://d-nb.info/gnd/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
n47	http://lt.dbpedia.org/resource/
n28	https://web.archive.org/web/20140908000106/http:/www.vedicgranth.org/home/the-great-authors/mr-jambunathan/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-cy	http://cy.dbpedia.org/resource/
n41	https://www.holybooks.com/wp-content/uploads/
n122	http://dbpedia.org/resource/S:The_Rig_Veda/Mandala_1/
n4	https://archive.org/details/
n68	http://sco.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n58	http://kn.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n30	http://elibrary.thearyasamaj.org/elib/categories/14/
n90	https://web.archive.org/web/20120220153727/http:/www.ejvs.laurasianacademy.com/ejvs0104/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
n24	http://viaf.org/viaf/
n102	http://gu.dbpedia.org/resource/
n26	https://web.archive.org/web/20070930024500/http:/www.positiveatheism.org/india/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
n125	http://bs.dbpedia.org/resource/
n87	http://tt.dbpedia.org/resource/
n110	http://ne.dbpedia.org/resource/
n38	http://www.tatvavada.org/eng/works/pdf/
n111	http://www.ejvs.laurasianacademy.com/ejvs0104/
n79	http://www.sanskritweb.net/rigveda/
n98	https://web.archive.org/web/20160304124610/http:/www.utexas.edu/cola/centers/lrc/RV/
n62	http://dbpedia.org/resource/File:
n18	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n50	http://www.mountainman.com.au/
n77	http://dbpedia.org/resource/Wiktionary:
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
n9	http://www.sacred-texts.com/hin/rvsan/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
n23	http://am.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
n71	http://bn.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
n72	http://dbpedia.org/resource/The_Rigveda:
n13	http://www.detlef108.de/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:

Statements

Subject Item

dbr:Rigveda

rdf:type

yago:Community108223802 yago:Communication100033020 yago:Text106387980 yago:WikicatBrahminCommunities yago:WikicatSocialGroupsOfIndia yago:ReligiousSong107035420 yago:ReligiousMusic107033007 dbo:Book yago:ExpressiveStyle107066659 yago:Song107048000 yago:Abstraction100002137 yago:Hymn107035870 yago:MusicGenre107071942 yago:Music107020895 yago:Writing106362953 yago:Matter106365467 yago:WikicatHinduTexts yago:AuditoryCommunication107109019 yago:Gathering107975026 yago:MusicalComposition107037465 yago:WikicatHymns yago:Group100031264 yago:WrittenCommunication106349220 yago:WikicatSanskritTexts yago:SocialGroup107950920 owl:Thing

rdfs:label

Regweda リグ・ヴェーダ Rigveda 梨俱吠陀 Rig-Véda Ṛgveda 리그베다 Ріґведа Rig-veda Rigveda Ригведа Rygweda Rigveda Ριγκβέντα Rigveda ريجفيدا Rgvéda Rigveda Rigvedo Rigueveda Rigveda

rdfs:comment

『リグ・ヴェーダ』（梵: ऋग्वेद、ṛgveda、英: Rigveda）は、古代インドの聖典であるヴェーダの1つ。サンスクリットの古形にあたるヴェーダ語で書かれている。全10巻で、1028篇の讃歌（うち11篇は補遺）からなる。 Regweda (bahasa Sanskerta: ऋग्वेद, translit. ṛgveda, IAST: ṛgveda, dari ṛc "(nyanyian) pujian" dan veda "pengetahuan") adalah satu dari kitab suci (śruti) agama Hindu yang empat, ditulis dalam bahasa Weda. Ayat-ayatnya masih dipakai dalam upacara (seperti pernikahan) dan puja, sehingga menjadi salah satu kitab suci tertua di dunia yang masih digunakan. «Ригве́да» (санскр. ऋग्वेद, IAST: ṛgveda, «веда гимнов») — собрание преимущественно религиозных гимнов, первый известный памятник индийской литературы на ведийском языке. «Ригведа» входит в число четырёх индуистских религиозных текстов, известных как Веды. «Ригведа» была составлена, видимо, около 1700—1100 гг. до н. э. и является одним из древнейших индоарийских текстов и одним из древнейших религиозных текстов в мире. Ригведа состоит из десяти разделов (мандалов), самыми древними из которых считаются II—VII. Веками она сохранялась только в устной традиции и впервые записана была, вероятно, только в раннем Средневековье. «Ригведа» — наиболее древняя и значительная из Вед, ценный источник для изучения древнеиндийской истории и мифологии. В 2007 году ЮНЕСКО включило «Ригведу» в реестр «Памят Rigveda ("versernas, eller hymnernas, veda") är en hymnsamling, den äldsta av vedatexterna. Veda betyder egentligen "vetande", "kunskap". Rigveda innehåller 10 580 verser i 1 017 hymner, fördelade i tio böcker (mandala, egentligen "krets"). Ofta medräknas ytterligare 11 hymner, tillhörande en annan redaktion. Rigveda är skriven på mycket ålderdomlig sanskrit. Dess datering är osäker, men brukar anges till cirka år 1 500 f.Kr. Der Rigveda (Vedisch, Sanskrit ऋग्वेद ṛgveda m., aus veda ‚Wissen‘, und ṛc, deutsch ‚Verse‘) ist der älteste Teil der vier Veden und zählt damit zu den wichtigsten Schriften des Hinduismus. Häufig wird der Begriff für die Rigvedasamhita, den Kern des Rigveda, verwendet, wenngleich dieser eigentlich eine größere Textsammlung umfasst. Die Rigvedasamhita ist eine Sammlung von 1028 (nach anderen Zählungen 1017) Hymnen, eingeteilt in zehn Bücher, Mandalas (Liederkreise) genannt. Il Ṛgveda (devanāgarī: ऋग्वेद) è una delle quattro suddivisioni canoniche dei Veda. Il nome può essere reso con "Inni dei Veda" o "Inni della Conoscenza", essendo il sostantivo ṛgveda composto da ṛc ("inni" o "strofe"), e veda ("sapienza" o "conoscenza"): il riferimento è ai versi recitati durante le cerimonie, differenti dai , versi cantati. Nel Ṛgveda troviamo una raccolta di inni, la Ṛgveda Saṃhitā; due Brāhmaṇa: l' e il (o Śaṅkhāyana Brāhmaṇa); da cui due Āraṇyaka: l' e il ; e infine due Upaniṣad: l'Aitareya Upaniṣad e la Kauṣītaki Upaniṣad. La Rigvedo (sanskrite ऋग्वेद, Ṛgveda, "Laŭd-vero") estas la plej frua el la kvar sanktaj skriboj de hinduismo, kiujn oni nomas la Vedoj. Ĝi konsistas el 1,017-1,028 himnoj (el kiuj multaj celas diversajn oferajn ritojn). Ilin entenas dek libroj, nomitaj Mandaloj. Tiu ĉi longa kolekto da mallongaj himnoj estas plejparte dediĉita al laŭdado pri la dioj. Tamen, ĝi enhavas ankaŭ disajn aludetojn al historiaj eventoj, precipe la luktado inter la fruaj vedaj popoloj (nomataj la Arjoj kaj iliaj malamikoj, la . La nomoj de gedioj troveblaj en Rigvedo troviĝas ankaŭ ĉe multaj aliaj hindeŭrope parolantaj popoloj. Tio ĉi montras la antikvecon de la teksto. Elstaras interne de Rigvedo la gedioj Agnio, Dyaus Pitar, Indro, , Viŝnuo; ankaŭ la sankta Somo. Rigvedo finiĝis ĝis la jaro -1500. (de ) Rygweda (sanskryt ऋग्वेद, trl. ṛgveda, ang. Rigveda) – jedna z sanhit (zbiorów) wchodząca w skład wed, najstarszy zabytek literacki indoaryjski, niejednolity treściowo i chronologicznie. W roku 2007 wpisana na listę UNESCO Pamięć Świata. Le Rig-Veda ou Ṛgveda (devanāgarī : ऋग्वेद, en IAST Ṛgveda) est une collection d'hymnes (sūkta) sacrés ou encore d'hymnes de louanges de l'Inde antique composés en sanskrit védique. Il fait partie des quatre grands textes canoniques (Śruti) de l'hindouisme qui sont connus sous le nom de Veda. C'est l'un des plus anciens textes existant en langue indo-européenne. Sa composition remonte entre 1500 et 900 av. J.-C. selon les indologues, les philologues et les linguistes. El Rigveda (o Ṛgveda) es el texto más antiguo de la tradición védica; fue compuesto en sánscrito. Se trata de una colección de himnos compuestos en antiguo sánscrito védico, dedicados a los dioses. Se considera el más antiguo de los cuatro libros conocidos como Vedas. Es uno de los textos existentes más antiguos de cualquier lengua indoeuropea.​​ Las evidencias filológicas y lingüísticas indican que el Rigveda fue compuesto en la región del actual Pakistán probablemente entre el 1500 y el 1200 a. C.,​​​ aunque también se ha postulado una aproximación más amplia entre el 1700 y el 1100 a. C.​​​ Ріґведа (санскр. ऋग्वेद, ṛgvedá IAST, від слів ṛc IAST — «гімн», «вірш» та veda IAST — «знання») — стародавня збірка релігійних гімнів, написаних ведичним санскритом. Збірник є одним з чотирьох канонічних текстів індуїзму та індійської літератури загалом, відомих як Веди. Деякі з гімнів Ріґведи досі читають при індуїстських молитвах та в інших випадках, що робить цей текст одним з тих, що безперервно використовувалися протягом найбільшого часу. Загалом Ріґведа є одним з найстаріших збережених творів, складених індоєвропейськими мовами. Η Ριγκβέντα ή Ριγκβέδα (ή και Ργκβέντα, από τα σανσκριτικά Ργκ "έπαινος" και βέντα "γνώση") είναι μια αρχαία ινδική συλλογή Βεδικών σανσκριτικών ύμνων. Είναι ένα από τα τέσσερα ιερά κανονικά κείμενα (utiruti) του Ινδουισμού που είναι γνωστά ως Βέδες. ريجفيدا (ريگ حمد، فيدا معرفة) مجموعة نصوص هندية قديمة من أناشيد باللغة السنسكريتية مكرسة للديفات أي الآلهة. وهي أحد أربعة نصوص مقدسة قانونية في الهندوسية. تقرأ نصوصها في الصلوات والمناسبات الدينية مما يجعلها إحدى أقدم النصوص الدينية التي ظلت مستعملة. Rigueveda ou Rigue Veda (em sânscrito: ऋग्वेद, transl. ṛgveda, de ṛc, 'louvor', 'brilho', e veda, 'conhecimento'), também chamado Livro dos Hinos, é uma antiga coleção indiana de hinos em sânscrito védico o Primeiro Veda e é o mais importante veda, pois todos os outros derivaram dele. Rigueveda é o Veda mais antigo e, ao mesmo tempo, o documento mais antigo da literatura hindu, composto de hinos, rituais e oferendas às divindades. Possui 1.028 hinos, sendo que a maioria se refere a oferendas de sacrifícios, algumas sem relação com o culto. Independentemente do valor interno, o Primeiro Veda é valiosíssimo pela antiguidade. The Rigveda or Rig Veda (Sanskrit: ऋग्वेद ṛgveda, from ṛc "praise" and veda "knowledge") is an ancient Indian collection of Vedic Sanskrit hymns (sūktas). It is one of the four sacred canonical Hindu texts (śruti) known as the Vedas. Only one Shakha of the many survive today, namely the Śakalya Shakha. Much of the contents contained in the remaining Shakhas are now lost or are not available in the public forum. De Rigveda (ऋग्वेद, Sanskriet ṛc, lof + veda, kennis) is het oudste van de vier godsdienstige hindoegeschriften van de Veda's. De chronologie van de Rigveda ligt mogelijk tussen 1200-1000 v.Chr. of 1500-1000 v.Chr.. Deze veda bestaat uit 1017 reguliere verzen (hymnen) plus 11 apocriefe (vālakhilya) verzen 8.49 - 8.59; in totaal 1028 verzen. Ze zijn geschreven in het vedisch Sanskriet. De verzen zijn verdeeld over tien boeken, de . Rgvéda (v dévanágarí ऋग्वेद) je sanskrtský výraz složený ze slovního kořenu rč (modlitba, verš) a véda (vědění). Rgvéda je nejstarší z hymnických textů véd komponovaný v letech 1500 až 1000 př. n. l. a sepsaný v letech 800 až 600 př. n. l. Patří do skupiny védské literatury nazývané šruti (to, co bylo zřeno). Skládá se z 1017 hymnů (súkta) zařazených do 10 knih (mandal) nebo do 8 oddílů (aštak). Za poslední hymnus osmé mandaly se řadí 11 válakhilja hymnů, takže celkem je 1028 hymnů, které obsahují 10552 strof. Celý Rgvéd obsahuje 165007 slov a 432000 slabik, které jsou metricky uspořádány. Podle tradice se autorství Rgvédu připisuje škole šákalovců. 《梨俱吠陀》（梵語：ऋग्वेद，羅馬化：ṛgveda），梵文由ṛc（“歌颂”）和veda（“知识”）两个词根构成，全名《梨俱吠陀本集》，漢譯為《歌詠明論》，是吠陀经中最早出現的一卷，成文於公元前16世纪到前11世纪，是除了赫梯语的文献外，在印欧语系语言中最古老的书籍。与其他文明的古老文献不同，它是以口传方式保存下来的。 Rig-veda Indiako antzinako testu sakratu bat da, sanskritoz idatzia. * ṛgveda IAST sisteman. * ऋग्वेद, sanskritozko devanagari idazkeran. * Ahoskatzea: rigvedá * Etimologia: izena rich edo richa: goralpena, ahapaldi sakratua, eta vedah, "ezagutza" (latinezko vedere eta veritas hitzen kognatua) hitzen arteko elkarketa da. Ereserki bilduma bat da, antzinako sanskrito vedikoz idatziak eta jainkoei eskainiak. Vedak bezala ezagutzen diren lau liburuetatik antzinakoentzat hartzen da. ( 웹사이트에 대해서는 리그베다 위키 문서를 참고하십시오.) 리그베다(산스크리트어: ऋग्वेद)는 브라만교 및 힌두교의 정전(正典)인 투리야(तुरीय Turīya. 4종의 삼히타라는 뜻)의 하나이다. 인도의 가장 오래된 문헌이며 인도 신화의 근원을 이룬다 할 수 있다. 10권 1028의 시구(詩句)로 되어 있으며, 자연신 숭배의 찬미가를 중심으로 혼인·장례·인생에 관한 노래, 천지 창조의 철학시(哲學詩), 십왕 전쟁(十王戰爭)의 노래 등을 포함하고 있다. 그 성립은 각권마다 구별이 있으나 대부분은 기원전 1000년을 기점으로 전후(前後) 수백 년에 걸친다고 추정된다. 내용은 많은 자연신에 바쳐진 찬가로 되어 있는데, 그 중에서도 뇌신(雷神) 인드라와 불의 신 아그니와 관련된 찬가가 가장 많다. 초기의 인도아리아인 사회의 양상을 전해 주는 귀중한 자료이기도 하다. 이 경전의 언어인 베다 산스크리트어는 고전 산스크리트어의 모체이며 인도유럽어족 중에 가장 오래된 언어 중 하나로 전해지고 있다. El Rigveda o Rig-veda (en sànscrit ऋग्वेद, IAST Ṛgveda, "Saber de les estrofes") és una col·lecció d'himnes (sūkta) antics i sagrats de l'hinduisme fets a l'Índia i en llengua sànscrita vèdica. Són part dels quatre grans texts canònics de l'hinduisme que es coneixen sota el nom de Veda. És un dels texts més antics escrits en una llengua indoeuropea, van ser compostos cap a 1500 i 900 anys aC.

rdfs:seeAlso

dbr:Anukramani dbr:000_years_of_Hinduism dbr:10 dbr:Aranyaka dbr:Brahmana

skos:exactMatch

n85:i70430

dbp:name

"dating"

foaf:depiction

n18:1500-1200_BCE,_Vivaha_sukta,_Rigveda_10.85.16-27,_Sanskrit,_Devanagari,_manuscript_page.jpg n18:Early_Vedic_Culture_(1700-1100_BCE).png n18:Rigveda_MS2097.jpg n18:Four_vedas.jpg n18:1500-1200_BCE,_Devi_sukta,_Rigveda_10.125.1-2,_Sanskrit,_Devanagari,_manuscript_page_1735_CE_(1792_VS).jpg n18:Late_Vedic_Culture_(1100-500_BCE).png n18:1500-1200_BCE_Rigveda,_manuscript_page_sample_i,_Mandala_1,_Hymn_1_(Sukta_1),_Adhyaya_1,_lines_1.1.1_to_1.1.9,_Sanskrit,_Devanagari.jpg

dcterms:subject

dbc:Rigveda dbc:Hindu_texts dbc:2nd-millennium_BC_literature dbc:Sources_of_ancient_Iranian_religion dbc:Memory_of_the_World_Register

dbo:wikiPageID

36692953

dbo:wikiPageRevisionID

1123068415

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Henotheism dbr:Japanese_language dbr:William_Dwight_Whitney dbr:Shri_Guru_Charitra dbr:Mandala_5 dbr:Mandala_6 dbr:Mandala_7 dbr:Mandala_8 dbr:Metre_(poetry) dbr:Mandala_2 dbr:Mandala_3 dbr:Sringeri_Sharada_Peetham dbr:Mandala_4 dbr:Word_stem dbr:Gayatri dbr:Mandala_9 dbr:Sudas dbr:Dayananda_Saraswati dbr:Sharada_script dbr:Atri dbr:Phonetics dbr:Indus_Valley_civilisation dbr:Early_Iranian_languages dbr:Uttar_Pradesh dbr:Kashmir dbr:Divine_revelation dbr:Apauruṣeyā dbr:Hindi dbr:Rigvedic_deities dbr:Shakalya dbr:Tatyana_Elizarenkova dbr:Pāṇini dbr:Bharadvaja dbr:Shakala_Shakha dbr:Kashyapa dbr:Rudolf_Roth dbr:Bibek_Debroy dbr:Sandhi dbr:Dāna dbr:Proto-Indo-Iranian dbr:Stephanie_W._Jamison n35:वेद dbr:Historical_linguistics dbr:Frits_Staal dbr:Asko_Parpola n35:ऋच् dbr:Swami_Dayananda_Saraswati dbr:Avesta dbr:Sāyaṇa dbr:Orthoepic dbr:Pushan dbr:Encyclopedia_of_Indo-European_Culture dbr:Philological dbr:Wolf dbr:Oral_tradition dbr:Visvadevas n35:eulogy dbr:Vyākaraṇa dbr:Friedrich_August_Rosen n42:The_Rig_Veda n43:Hymn_130 n46:Rig_Véda_ou_Livre_des_hymnes dbr:Tamil_language dbr:Camel dbr:Yajna dbr:Angiras dbr:Angiras_(sage) dbr:Miscellany dbr:John_Muir_(indologist) dbr:Cattle dbr:Shriram_Sharma dbr:Nadistuti_sukta dbr:Friedrich_Arnold_Brockhaus dbr:Sri_Aurobindo dbr:Sri_Aurobindo_Ashram dbr:Western_world dbr:Indo-European_language dbr:Vedic_meter dbr:Theodor_Benfey dbr:Munda_languages dbr:Sarasvati_River dbr:Out_of_India_theory dbr:Trishtubh dbr:Rudolf_von_Roth dbr:Mysticism dbr:Ralph_T.H._Griffith dbr:Max_Müller dbr:Pausa dbr:Indian_subcontinent dbr:Chanda dbr:Georg_Bühler dbr:Adityas dbr:Ushas dbr:Ashva dbr:Friedrich_Max_Müller dbr:Pada_(foot) dbc:Rigveda dbr:Lopamudra dbr:Mundaka_Upanishad dbr:Rbhus dbr:Ashvins dbr:Latin dbr:Shunahshepa dbr:Soma_(drink) dbr:Mitanni dbr:Shakha dbr:Carnatic_music n62:1500-1200_BCE,_Vivaha_sukta,_Rigveda_10.85.16-27,_Sanskrit,_Devanagari,_manuscript_page.jpg dbr:Munshiram_Manoharlal dbr:Central_Provinces dbr:H.H._Wilson dbr:Vrtra dbr:Vishnu dbr:Maruts dbr:Brahmanas dbr:Rigvedic_rivers dbr:Grantha_script dbr:Gujarat dbr:Karl_Friedrich_Geldner dbr:Vasishtha dbr:Haryana dbr:Aitareya-brahmana dbr:Bhrigu dbr:Veda dbr:Cosmology dbr:Divine_inspiration dbr:Brahman dbr:Brahmanaspati dbr:Sintashta_culture dbr:Compound_word dbr:Polytheism dbr:Sapta_Sindhu dbr:Pratishakhyas dbr:Orion_(constellation) dbr:Proto-Indo-Iranian_language dbr:Su- dbr:Brahmana n62:Early_Vedic_Culture_(1700-1100_BCE).png n72:_A_Historical_Analysis dbr:Sati_(practice) dbr:Ancient_Indian dbr:Padapatha dbr:Devanagari dbr:Indra-Varuna n62:1500-1200_BCE_Rigveda,_manuscript_page_sample_i,_Mandala_1,_Hymn_1_(Sukta_1),_Adhyaya_1,_lines_1.1.1_to_1.1.9,_Sanskrit,_Devanagari.jpg dbr:Mandala_1 dbr:Lexicography dbr:Mandala dbr:Kohlhammer_Verlag dbr:Mandala_10 dbr:Indra dbr:Caste_system dbr:Mudgala_Purana dbr:Tadorna_ferruginea n77:circa dbr:Gayatri_Mantra dbr:Śruti dbr:Aranyaka dbr:Rudra dbr:Pratisakhya dbr:Elephant dbr:Dyaus_Pita dbr:Nirukta dbr:Yajurveda dbr:Bharatas_(tribe) dbr:Sanskrit_prosody dbr:Śākala_Shākha dbr:Historical_Vedic_religion dbr:Vasiṣṭha dbr:Kanva dbr:Indo-Iranian_languages dbr:UNESCO dbr:Vedas dbr:Ap_(water) dbr:Asvins dbr:Sacred_Books_of_the_East dbr:Sanskara_(rite_of_passage) dbr:Rajaputana dbr:Savitr dbr:Agni dbr:Rishi dbr:Kaushitaki_Upanishad dbr:Memory_of_the_World_Register dbr:Mimamsa dbr:Hindu dbr:Surya dbr:Valakhilya dbr:Hymn dbr:Ghosha dbr:Pariśiṣṭa dbr:Grhya dbr:Editio_princeps dbr:Viśvāmitra dbr:Purusha_sukta dbr:Hindu_texts dbr:Vāc dbr:Dharma dbr:Atheism dbr:Arya_Samaj dbr:Vedic_chant dbr:Hindu_philosophy dbr:Morphology_(linguistics) dbr:Hastin dbr:Shruti dbr:Atharvaveda n62:1500-1200_BCE,_Devi_sukta,_Rigveda_10.125.1-2,_Sanskrit,_Devanagari,_manuscript_page_1735_CE_(1792_VS).jpg dbr:Yaska dbr:Varuna dbr:Madhvacharya dbr:Mitra_(Vedic) dbr:Iron_Age_India dbr:Prithivi n62:Late_Vedic_Culture_(1100-500_BCE).png dbr:Khilani dbr:Vishvadevas dbr:Battle_of_the_Ten_Kings dbr:Govind_Chandra_Pande dbr:Kuru_Kingdom dbr:Puranic_Hinduism dbr:Vishvamitra dbr:Nandinagari dbr:Bal_Gangadhar_Tilak dbr:Nepal dbr:Vedic_Sanskrit dbr:Kaushitaki-brahmana dbr:Louis_Renou dbr:Parjanya dbr:Anushtubh dbc:Hindu_texts dbr:Andronovo_culture dbr:Sound_symbolism dbr:Sacrifice dbr:Theodor_Aufrecht dbr:Shrikant_G._Talageri dbr:Hyena dbc:2nd-millennium_BC_literature dbr:Chakravaka dbr:Monism dbr:Gritsamada n62:Rigveda_MS2097.jpg dbr:Proto-Indo-European_root dbr:Old_Indo-Aryan dbr:Hinduism dbr:Mitra-Varuna dbr:Austroasiatic_languages dbr:Hermann_Grassmann dbr:Soma_ritual dbr:Indo-European_languages dbr:Lion dbr:Samhita dbr:Samhitapatha dbr:Proto-Indo-European_religion dbr:Gupta_period dbr:German_language dbr:Horse dbc:Sources_of_ancient_Iranian_religion dbr:Domestic_buffalo dbr:Wendy_Doniger dbr:Kuru_(India) dbr:Asian_rice dbr:Vayu dbr:Shatapatha_Brahmana dbr:National_Endowment_for_the_Humanities dbr:Aitareya_Upanishad dbr:Indigenous_Aryans dbr:Kaṇva n122:Hymn_164 dbr:Visvedevas dbr:Henry_Thomas_Colebrooke dbr:French_language dbr:Hamsa_(bird) dbr:Religious_text dbr:Sarasvati dbr:Agastya dbr:Foot_(poetry) dbr:Harvard_University_Press dbr:Horse_racing dbr:Nasadiya_Sukta dbr:Regularization_(linguistics) dbr:Upanishads dbr:Michael_Witzel dbr:Deccan_College_(Pune) dbr:Nasadiya_sukta dbr:Anitta_(king) dbr:Malayalam_script dbr:Brihaspati dbr:Birch_bark_manuscript dbr:Peafowl dbr:Bhandarkar_Oriental_Research_Institute dbc:Memory_of_the_World_Register dbr:Russian_language dbr:Pune dbr:Sayana dbr:Bronze_Age dbr:Samaveda dbr:Gaur dbr:H._H._Wilson dbr:Arthur_Anthony_Macdonell dbr:Hungarian_language dbr:Gupta_Empire dbr:Dowry dbr:Palm_leaf_manuscript dbr:Udgatr

dbo:wikiPageExternalLink

n4:RigvedaSamhithaAsthanaMahavidvanHPVenkataRao n4:rigvedasanhita01wils n9:index.htm n13:Rigveda.htm n19:irodalom_rigveda_himnuszok_en.html n22:n8 n4:hymnsrigvedains00unkngoog n26:s1990c12.htm n30:Ved n38:rgb.pdf n41:The-Secret-Of-The-Veda-Aurobindo.pdf n50:rghmf_00.html n52:canon.pdf n28:veda n29:hymns_to_the_mystic_fire_eng.pdf n4:blackwellcompani00floo%7Curl-access=limited n4:rigveda02grasgoog n65:hymns_to_the_mystic_fire_eng.pdf n69:index.html%23veda n74:veda n79:rigveda.pdf n90:ejvs0104article.pdf n4:derrigvedainaus00geldgoog n4:derrigvedaoderd00ludwgoog n97:books%3Fid=1-PRAwAAQBAJ n97:books%3Fid=2CEj6wRqeRAC%7C n98:index.html n97:books%3Fid=A6ZRShEIFwMC n97:books%3Fid=fgzVAwAAQBAJ n111:ejvs0104article.pdf n113:rigvedabook.htm n114:index.php n115:index.html n117: n124: n4:RgVedaWithSayanasCommentaryPart1 n4:RigVedaInHindi

owl:sameAs

dbpedia-fi:Rigveda n8:ਰਿਗਵੇਦ dbpedia-eo:Rigvedo dbpedia-af:Rigveda dbpedia-ko:리그베다 dbpedia-eu:Rig-veda n16:4tr9z dbpedia-es:Rigveda n23:ርግ_ቬዳ n24:180227835 dbpedia-sh:Rgveda dbpedia-cs:Rgvéda dbpedia-et:Rigveeda dbpedia-ro:Rig_Veda n34:Ригведа dbpedia-hr:Rgveda dbpedia-nl:Rigveda dbpedia-fa:ریگ‌ودا dbpedia-la:Rigveda dbpedia-simple:Rigveda dbpedia-el:Ριγκβέντα n47:Rigveda dbpedia-az:Riqveda dbpedia-th:ฤคเวท n51:Ռիգվեդա freebase:m.0q2df dbpedia-tr:Rigveda dbpedia-sr:Ригведа wikidata:Q727413 dbpedia-ms:Rig_Veda n58:ಋಗ್ವೇದ dbpedia-sk:Rigvéda n63:4076731-0 n64:ඍග්_වේද dbpedia-kk:Ригведа n67:Rigvēda n68:Rigveda dbpedia-be:Рыгведа n71:ঋগ্বেদ dbpedia-mr:ऋग्वेद dbpedia-pt:Rigueveda dbpedia-sv:Rigveda dbpedia-pl:Rygweda dbpedia-ca:Rigveda dbpedia-no:Rigveda dbpedia-hu:Rigvéda dbpedia-id:Regweda n87:Ригведа n88:இருக்கு_வேதம் n89:ऋग्वेदः dbpedia-is:Rigveda n92:ఋగ్వేదం dbpedia-cy:Rig_Veda dbpedia-ru:Ригведа dbpedia-it:Ṛgveda dbpedia-zh:梨俱吠陀 dbpedia-pnb:رگ_وید n101:Rigveda freebase:m.08q6c2 n102:ઋગ્વેદ dbpedia-he:ריג_ודה dbpedia-ar:ريجفيدا dbpedia-uk:Ріґведа dbpedia-mk:Ригведа dbpedia-vi:Rigveda n109:Ригведа n110:ऋग्वेद n112:ऋग्वेद dbpedia-fr:Rig-Véda dbpedia-sl:Rigveda yago-res:Rigveda n120:Rigveda dbpedia-de:Rigveda n123:ഋഗ്വേദം n125:Rgveda n126:رگ_وید dbpedia-ja:リグ・ヴェーダ n128:Rgwéda

dbp:verses

10552

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:For dbt:Wikiquote dbt:Wikisourcelang dbt:About dbt:Quote_box dbt:ISBN dbt:Hindu_deities_and_texts dbt:IPA dbt:Citation_needed dbt:Citation dbt:Circa dbt:Full_citation_needed dbt:Internet_Archive_author dbt:Pp-semi dbt:See dbt:See_also dbt:Infobox_religious_text dbt:Italic_title dbt:Hindudharma dbt:Main dbt:Cite_book dbt:IAST dbt:Blockquote dbt:Short_description dbt:Annotated_link dbt:Commons_category dbt:Use_dmy_dates dbt:Sfn dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Refn dbt:Snd dbt:Refbegin dbt:Google_books dbt:EngvarB dbt:Harvnb dbt:Rigveda dbt:Webarchive dbt:Authority_control

dbo:thumbnail

n18:Four_vedas.jpg?width=300

dbp:align

right

dbp:alt

Four Vedas

dbp:bgcolor

#FFE0BB

dbp:caption

The four Vedas

dbp:date

2014-09-08 2016-03-04

dbp:group

note

dbp:imageSize

280

dbp:language

dbr:Vedic_Sanskrit

dbp:period

c. 1500-1000 BCE

dbp:quote

What stirred? Where? In whose protection? There was neither death nor immortality then; Who then knows whence it has arisen? Whether God's will created it, or whether He was mute; That One breathed, windless, by its own impulse; Perhaps it formed itself, or perhaps it did not; Other than that there was nothing beyond. Darkness there was at first, by darkness hidden; Neither the realm of space, nor the sky which is beyond; That One by force of heat came into being; Who really knows? Who will here proclaim it? Only He knows, or perhaps He does not know. Whence was it produced? Whence is this creation? Gods came afterwards, with the creation of this universe. No distinguishing sign of night nor of day; Nasadiya Sukta : There was neither non-existence nor existence then; That which, becoming, by the void was covered; Without distinctive marks, this all was water; Only He who is its overseer in highest heaven knows,

dbp:religion

dbr:Hinduism

dbp:salign

right

dbp:source

—Rigveda 10.129 This hymn is one of the roots of Hindu philosophy.

dbp:url

n28:veda n29:hymns_to_the_mystic_fire_eng.pdf n98:index.html

dbp:width

26

dbo:abstract

Der Rigveda (Vedisch, Sanskrit ऋग्वेद ṛgveda m., aus veda ‚Wissen‘, und ṛc, deutsch ‚Verse‘) ist der älteste Teil der vier Veden und zählt damit zu den wichtigsten Schriften des Hinduismus. Häufig wird der Begriff für die Rigvedasamhita, den Kern des Rigveda, verwendet, wenngleich dieser eigentlich eine größere Textsammlung umfasst. Die Rigvedasamhita ist eine Sammlung von 1028 (nach anderen Zählungen 1017) Hymnen, eingeteilt in zehn Bücher, Mandalas (Liederkreise) genannt. Zu den vier Veden gehören neben dem Rigveda noch Samaveda, Yajurveda sowie Atharvaveda. Alle hinduistischen Religionen akzeptieren die Unantastbarkeit dieser vier Veden, jedoch rechnen einzelne Glaubensrichtungen individuell oft noch weitere Schriften hinzu. Der gesamte Rigveda besteht wie alle Veden aus mehreren Textschichten, von denen die Samhitas mit den Hymnen die älteste bilden. Die Brahmanas, die folgende Textschicht, bestehen vor allem aus Ritualtexten. Dann kommen die Aranyakas genannten Waldtexte, und schließlich die Upanishaden, welche größtenteils philosophische Abhandlungen enthalten. Während die Sprache der Hymnen vedisch ist, sind die letzten Schichten in Sanskrit geschrieben. ( 웹사이트에 대해서는 리그베다 위키 문서를 참고하십시오.) 리그베다(산스크리트어: ऋग्वेद)는 브라만교 및 힌두교의 정전(正典)인 투리야(तुरीय Turīya. 4종의 삼히타라는 뜻)의 하나이다. 인도의 가장 오래된 문헌이며 인도 신화의 근원을 이룬다 할 수 있다. 10권 1028의 시구(詩句)로 되어 있으며, 자연신 숭배의 찬미가를 중심으로 혼인·장례·인생에 관한 노래, 천지 창조의 철학시(哲學詩), 십왕 전쟁(十王戰爭)의 노래 등을 포함하고 있다. 그 성립은 각권마다 구별이 있으나 대부분은 기원전 1000년을 기점으로 전후(前後) 수백 년에 걸친다고 추정된다. 내용은 많은 자연신에 바쳐진 찬가로 되어 있는데, 그 중에서도 뇌신(雷神) 인드라와 불의 신 아그니와 관련된 찬가가 가장 많다. 초기의 인도아리아인 사회의 양상을 전해 주는 귀중한 자료이기도 하다. 이 경전의 언어인 베다 산스크리트어는 고전 산스크리트어의 모체이며 인도유럽어족 중에 가장 오래된 언어 중 하나로 전해지고 있다. De Rigveda (ऋग्वेद, Sanskriet ṛc, lof + veda, kennis) is het oudste van de vier godsdienstige hindoegeschriften van de Veda's. De chronologie van de Rigveda ligt mogelijk tussen 1200-1000 v.Chr. of 1500-1000 v.Chr.. Deze veda bestaat uit 1017 reguliere verzen (hymnen) plus 11 apocriefe (vālakhilya) verzen 8.49 - 8.59; in totaal 1028 verzen. Ze zijn geschreven in het vedisch Sanskriet. De verzen zijn verdeeld over tien boeken, de . De lange verzameling korte verzen bestaat vooral uit lofzangen voor de natuurgoden. De drie belangrijkste goden die worden vernoemd zijn Agni, de god van het vuur, Indra, god van de donder en bliksem en Surya, de zonnegod. Het bevat ook fragmentarische verwijzingen naar historische gebeurtenissen, in het bijzonder verwijzingen naar de strijd tussen de vroege vedische volkeren (bekend als de Ariërs of Arya's) en hun vijanden, de Dravidiërs. El Rigveda o Rig-veda (en sànscrit ऋग्वेद, IAST Ṛgveda, "Saber de les estrofes") és una col·lecció d'himnes (sūkta) antics i sagrats de l'hinduisme fets a l'Índia i en llengua sànscrita vèdica. Són part dels quatre grans texts canònics de l'hinduisme que es coneixen sota el nom de Veda. És un dels texts més antics escrits en una llengua indoeuropea, van ser compostos cap a 1500 i 900 anys aC. El Rigveda consta d'onze himnes considerats com apòcrifs (vālakhilya) organitzats en deu reculles (maṇḍala) i transmesos en dues recenssions (śākhā) majors: el padapāṭha de Vidagdha Śākalya i el saṃhitāpāṭha de Bāṣkala. Il Ṛgveda (devanāgarī: ऋग्वेद) è una delle quattro suddivisioni canoniche dei Veda. Il nome può essere reso con "Inni dei Veda" o "Inni della Conoscenza", essendo il sostantivo ṛgveda composto da ṛc ("inni" o "strofe"), e veda ("sapienza" o "conoscenza"): il riferimento è ai versi recitati durante le cerimonie, differenti dai , versi cantati. Nel Ṛgveda troviamo una raccolta di inni, la Ṛgveda Saṃhitā; due Brāhmaṇa: l' e il (o Śaṅkhāyana Brāhmaṇa); da cui due Āraṇyaka: l' e il ; e infine due Upaniṣad: l'Aitareya Upaniṣad e la Kauṣītaki Upaniṣad. In letteratura si incontra spesso il termine Ṛgveda, a indicare la Ṛgveda Saṃhitā: tuttavia si distingue il Ṛgveda (sostantivo maschile indicante l'atto derivante da una suddivisione) da la Ṛgveda (sostantivo femminile per raccolta, per l'appunto la saṃhitā). Rigueveda ou Rigue Veda (em sânscrito: ऋग्वेद, transl. ṛgveda, de ṛc, 'louvor', 'brilho', e veda, 'conhecimento'), também chamado Livro dos Hinos, é uma antiga coleção indiana de hinos em sânscrito védico o Primeiro Veda e é o mais importante veda, pois todos os outros derivaram dele. Rigueveda é o Veda mais antigo e, ao mesmo tempo, o documento mais antigo da literatura hindu, composto de hinos, rituais e oferendas às divindades. Possui 1.028 hinos, sendo que a maioria se refere a oferendas de sacrifícios, algumas sem relação com o culto. Independentemente do valor interno, o Primeiro Veda é valiosíssimo pela antiguidade. Passagens geográficas e etnológicas no Rigueveda são uma evidência de que a obra foi escrita em Punjabe (Sapta Sindhu), por volta de 1 700–1 100 a.C., durante o período védico, o que o torna um dos mais antigos textos escritos em qualquer das línguas indo-europeias e um dos textos religiosos mais antigos do mundo. La Rigvedo (sanskrite ऋग्वेद, Ṛgveda, "Laŭd-vero") estas la plej frua el la kvar sanktaj skriboj de hinduismo, kiujn oni nomas la Vedoj. Ĝi konsistas el 1,017-1,028 himnoj (el kiuj multaj celas diversajn oferajn ritojn). Ilin entenas dek libroj, nomitaj Mandaloj. Tiu ĉi longa kolekto da mallongaj himnoj estas plejparte dediĉita al laŭdado pri la dioj. Tamen, ĝi enhavas ankaŭ disajn aludetojn al historiaj eventoj, precipe la luktado inter la fruaj vedaj popoloj (nomataj la Arjoj kaj iliaj malamikoj, la . La nomoj de gedioj troveblaj en Rigvedo troviĝas ankaŭ ĉe multaj aliaj hindeŭrope parolantaj popoloj. Tio ĉi montras la antikvecon de la teksto. Elstaras interne de Rigvedo la gedioj Agnio, Dyaus Pitar, Indro, , Viŝnuo; ankaŭ la sankta Somo. Rigvedo finiĝis ĝis la jaro -1500. (de ) , la unua notinda eŭropano studinta la Vedojn, rigardis Rigvedon kiel la solan "efektivan" Vedon; li argumentis, ke la aliaj (precipe Jaĝurvedo kaj Samavedo) estis apenaŭ pli ol ellaboraĵoj, parafrazoj kaj citadoj de ĝia teksto. Ĉi tial la baza teksto de Rigvedo estas aparte interesa el kaj historia kaj religia vidpunktoj. Ĝi registras tre fruan etapon en la evoluado de hinduismo, foje nomata la "veda" aŭ "arja" stadio de la religio, kiu havas intimajn ligojn al la antaŭzaratuŝtra religio de Persujo. Oni opinias ke kaj la Zoroastrismo kaj la veda hinduismo disvolviĝis el komuna antaŭa religia kulturo. 『リグ・ヴェーダ』（梵: ऋग्वेद、ṛgveda、英: Rigveda）は、古代インドの聖典であるヴェーダの1つ。サンスクリットの古形にあたるヴェーダ語で書かれている。全10巻で、1028篇の讃歌（うち11篇は補遺）からなる。 Regweda (bahasa Sanskerta: ऋग्वेद, translit. ṛgveda, IAST: ṛgveda, dari ṛc "(nyanyian) pujian" dan veda "pengetahuan") adalah satu dari kitab suci (śruti) agama Hindu yang empat, ditulis dalam bahasa Weda. Regweda merupakan kitab suci tertua yang tercatat ditulis dalam bahasa Weda, serta merupakan salah satu teks tertua dalam sejarah rumpun bahasa Indo-Eropa. Secara lisan nyanyian dan teks Regweda telah diwariskan turun-temurun sejak milenium kedua SM. Bukti filologi dan linguistik menunjukkan bahwa sebagian besar Regweda Samhita dibuat di barat laut anak benua India kemungkinan antara ca. 1500 dan 1000 SM, meski ada perkiraan yang lebih luas, ca. 1900 – 1200 SM. Regweda terdiri atas Samhita, Brahmana, Aranyaka, dan Upanisad. Samhita adalah inti teks, dan terdiri atas 10 kitab (mandala) dengan 1.028 sūkta dalam jumlah 10.600 ayat (yang disebut ṛc, eponim dari nama Regweda). Dalam kitab ke-8 hingga ke-9, yang dibuat paling tua, nyanyian tersebut memuat kosmologi dan memuja dewa-dewi. Kitab 1 dan 10 yang lebih akhir dibuat berisi pertanyaan filsafat dan spekulasi, dāna dalam kemasyarakatan, pertanyaan tentang asal usul dewa-dewi dan alam semesta, dan persoalan metafisika. Ayat-ayatnya masih dipakai dalam upacara (seperti pernikahan) dan puja, sehingga menjadi salah satu kitab suci tertua di dunia yang masih digunakan. Rygweda (sanskryt ऋग्वेद, trl. ṛgveda, ang. Rigveda) – jedna z sanhit (zbiorów) wchodząca w skład wed, najstarszy zabytek literacki indoaryjski, niejednolity treściowo i chronologicznie. W roku 2007 wpisana na listę UNESCO Pamięć Świata. Rgvéda (v dévanágarí ऋग्वेद) je sanskrtský výraz složený ze slovního kořenu rč (modlitba, verš) a véda (vědění). Rgvéda je nejstarší z hymnických textů véd komponovaný v letech 1500 až 1000 př. n. l. a sepsaný v letech 800 až 600 př. n. l. Patří do skupiny védské literatury nazývané šruti (to, co bylo zřeno). Skládá se z 1017 hymnů (súkta) zařazených do 10 knih (mandal) nebo do 8 oddílů (aštak). Za poslední hymnus osmé mandaly se řadí 11 válakhilja hymnů, takže celkem je 1028 hymnů, které obsahují 10552 strof. Celý Rgvéd obsahuje 165007 slov a 432000 slabik, které jsou metricky uspořádány. Podle tradice se autorství Rgvédu připisuje škole šákalovců. 《梨俱吠陀》（梵語：ऋग्वेद，羅馬化：ṛgveda），梵文由ṛc（“歌颂”）和veda（“知识”）两个词根构成，全名《梨俱吠陀本集》，漢譯為《歌詠明論》，是吠陀经中最早出現的一卷，成文於公元前16世纪到前11世纪，是除了赫梯语的文献外，在印欧语系语言中最古老的书籍。与其他文明的古老文献不同，它是以口传方式保存下来的。 Η Ριγκβέντα ή Ριγκβέδα (ή και Ργκβέντα, από τα σανσκριτικά Ργκ "έπαινος" και βέντα "γνώση") είναι μια αρχαία ινδική συλλογή Βεδικών σανσκριτικών ύμνων. Είναι ένα από τα τέσσερα ιερά κανονικά κείμενα (utiruti) του Ινδουισμού που είναι γνωστά ως Βέδες. Η Ριγκβέντα είναι το παλαιότερο γνωστό Βεδικό σανσκριτικό κείμενο. Τα πρώτα στρώματά του είναι από τα παλαιότερα υπάρχοντα κείμενα σε οποιαδήποτε ινδοευρωπαϊκή γλώσσα και τα κείμενα της Ριγκβέντα έχουν μεταδοθεί προφορικά από τη 2η χιλιετία π.Χ. Τα φιλολογικά και γλωσσικά στοιχεία δείχνουν ότι το μεγαλύτερο μέρος του βιβλίου συνίστατο στη βορειοδυτική περιοχή της Ινδικής υποηπείρου, πιθανότατα μεταξύ του 1500 και 1200 π.Χ., αν και δόθηκε μια ευρύτερη προσέγγιση της χρονολόγισής του το 1700–1100 π.Χ.. Rig-veda Indiako antzinako testu sakratu bat da, sanskritoz idatzia. * ṛgveda IAST sisteman. * ऋग्वेद, sanskritozko devanagari idazkeran. * Ahoskatzea: rigvedá * Etimologia: izena rich edo richa: goralpena, ahapaldi sakratua, eta vedah, "ezagutza" (latinezko vedere eta veritas hitzen kognatua) hitzen arteko elkarketa da. Ereserki bilduma bat da, antzinako sanskrito vedikoz idatziak eta jainkoei eskainiak. Vedak bezala ezagutzen diren lau liburuetatik antzinakoentzat hartzen da. Rig-vedan agertzen diren pasaia geografiko eta etnologiko batzuk testua K. a. 1400 eta K. a. 1100 bitartean idatzia izanaren ebidentziak adierazten dituzte (garai vediko goiztiarra), Sapta Sindhu eskualdean, . Honegatik testu erlijioso indiarren artean antzinakoentzat hartzen da, eta indoeuropar hizkuntza batean idatzitako antzinakoenetako bat. Mendeetan zehar ahozko tradizioz mantendu zela uste da, eta ez zela idatziz jarri Erdi Aroaren hasiera arte. Kontserbatzen diren eskuizkriburik antzinakoenak gure aroko XI. mendean idatzita daude. The Rigveda or Rig Veda (Sanskrit: ऋग्वेद ṛgveda, from ṛc "praise" and veda "knowledge") is an ancient Indian collection of Vedic Sanskrit hymns (sūktas). It is one of the four sacred canonical Hindu texts (śruti) known as the Vedas. Only one Shakha of the many survive today, namely the Śakalya Shakha. Much of the contents contained in the remaining Shakhas are now lost or are not available in the public forum. The Rigveda is the oldest known Vedic Sanskrit text. Its early layers are among the oldest extant texts in any Indo-European language. The sounds and texts of the Rigveda have been orally transmitted since the 2nd millennium BCE. Philological and linguistic evidence indicates that the bulk of the Rigveda Samhita was composed in the northwestern region of the Indian subcontinent (see) Rigvedic rivers), most likely between c. 1500 and 1000 BCE, although a wider approximation of c. 1900–1200 BCE has also been given. The text is layered, consisting of the Samhita, Brahmanas, Aranyakas and Upanishads. The Rigveda Samhita is the core text and is a collection of 10 books (maṇḍalas) with 1,028 hymns (sūktas) in about 10,600 verses (called ṛc, eponymous of the name Rigveda). In the eight books – Books 2 through 9 – that were composed the earliest, the hymns predominantly discuss cosmology, rites, and rituals and praise deities. The more recent books (Books 1 and 10) in part also deal with philosophical or speculative questions, virtues such as dāna (charity) in society, questions about the origin of the universe and the nature of the divine, and other metaphysical issues in their hymns. Some of its verses continue to be recited during Hindu prayer and celebration of rites of passage (such as weddings), making it probably the world's oldest religious text in continued use. Le Rig-Veda ou Ṛgveda (devanāgarī : ऋग्वेद, en IAST Ṛgveda) est une collection d'hymnes (sūkta) sacrés ou encore d'hymnes de louanges de l'Inde antique composés en sanskrit védique. Il fait partie des quatre grands textes canoniques (Śruti) de l'hindouisme qui sont connus sous le nom de Veda. C'est l'un des plus anciens textes existant en langue indo-européenne. Sa composition remonte entre 1500 et 900 av. J.-C. selon les indologues, les philologues et les linguistes. Le Ṛgveda comprend 1 028 stances organisées en dix recueils (मण्डल / maṇḍala) et est transmis par deux recensions (शाखा / śākhā) majeures. Rigveda ("versernas, eller hymnernas, veda") är en hymnsamling, den äldsta av vedatexterna. Veda betyder egentligen "vetande", "kunskap". Rigveda innehåller 10 580 verser i 1 017 hymner, fördelade i tio böcker (mandala, egentligen "krets"). Ofta medräknas ytterligare 11 hymner, tillhörande en annan redaktion. I dessa hymner prisas och anropas (om bistånd i striden, om rikedom, hälsa och så vidare) gudarna, de personifierade naturkrafterna och naturföreteelserna, till exempel Agni (elden), Indra (luftrymdens gud), Ushas (morgonrodnaden), Surya (solen), Varuna (egentligen omfattaren, äldst vedafolkets högste gud), Soma (egentligen en utpressad växtsaft, som nyttjades vid offren) och många andra, och med dem ledsagades den enkla gudstjänstens ceremonier. Vissa av sångerna har dock ett rent världsligt innehåll, bland dem historiska hymner över ett stort slag. Här finns bland annat en lovsång över en kapplöpningshäst. I en dikt klagar tärningspelaren över sin lidelse och sin olycka. En dikt ger en inblick i brahmanskolornas arbetssätt och liknar de ivrigt rabblande lärjungarna vid en grodkör. Andra dikter är av samma slag som Atharvavedas troll- och besvärjelseformler. Rigveda är skriven på mycket ålderdomlig sanskrit. Dess datering är osäker, men brukar anges till cirka år 1 500 f.Kr. «Ригве́да» (санскр. ऋग्वेद, IAST: ṛgveda, «веда гимнов») — собрание преимущественно религиозных гимнов, первый известный памятник индийской литературы на ведийском языке. «Ригведа» входит в число четырёх индуистских религиозных текстов, известных как Веды. «Ригведа» была составлена, видимо, около 1700—1100 гг. до н. э. и является одним из древнейших индоарийских текстов и одним из древнейших религиозных текстов в мире. Ригведа состоит из десяти разделов (мандалов), самыми древними из которых считаются II—VII. Веками она сохранялась только в устной традиции и впервые записана была, вероятно, только в раннем Средневековье. «Ригведа» — наиболее древняя и значительная из Вед, ценный источник для изучения древнеиндийской истории и мифологии. В 2007 году ЮНЕСКО включило «Ригведу» в реестр «Память мира». El Rigveda (o Ṛgveda) es el texto más antiguo de la tradición védica; fue compuesto en sánscrito. Se trata de una colección de himnos compuestos en antiguo sánscrito védico, dedicados a los dioses. Se considera el más antiguo de los cuatro libros conocidos como Vedas. Es uno de los textos existentes más antiguos de cualquier lengua indoeuropea.​​ Las evidencias filológicas y lingüísticas indican que el Rigveda fue compuesto en la región del actual Pakistán probablemente entre el 1500 y el 1200 a. C.,​​​ aunque también se ha postulado una aproximación más amplia entre el 1700 y el 1100 a. C.​​​ Algunos pasajes geográficos y etnológicos el Rigveda, son prueba de que el texto podría haber sido compuesto entre el 1400 y el 1100 a. C. (periodo védico temprano) en la región de los Sapta Sindhu (‘Siete ríos’), en el Panyab (actual Pakistán). Se cree que fue preservado durante siglos por tradición oral, y que no fue puesto por escrito hasta el principio de la Edad Media. Los manuscritos más antiguos que se conservan están escritos en letra del siglo XI de nuestra era.​ ريجفيدا (ريگ حمد، فيدا معرفة) مجموعة نصوص هندية قديمة من أناشيد باللغة السنسكريتية مكرسة للديفات أي الآلهة. وهي أحد أربعة نصوص مقدسة قانونية في الهندوسية. تقرأ نصوصها في الصلوات والمناسبات الدينية مما يجعلها إحدى أقدم النصوص الدينية التي ظلت مستعملة. Ріґведа (санскр. ऋग्वेद, ṛgvedá IAST, від слів ṛc IAST — «гімн», «вірш» та veda IAST — «знання») — стародавня збірка релігійних гімнів, написаних ведичним санскритом. Збірник є одним з чотирьох канонічних текстів індуїзму та індійської літератури загалом, відомих як Веди. Деякі з гімнів Ріґведи досі читають при індуїстських молитвах та в інших випадках, що робить цей текст одним з тих, що безперервно використовувалися протягом найбільшого часу. Загалом Ріґведа є одним з найстаріших збережених творів, складених індоєвропейськими мовами. Лінгвістичний аналіз показує, що Ріґведа була складена в північно-східній частині Південної Азії між 1700 і 1100 роками до н. е., під час . Хоча точне датування важко з’ясувати. Деякі вчені відносять Ріґведу до більш давнього періоду. Зокрема, Г. Якобі на основі даних ведичного календаря, зображених у Ріґведі астрономічних даних, вважав періодом створення РВ 4500 – 2500 роки до н. е. Б. Тілак співвідносив Ріґведу з арктичною батьківщиною аріїв і датував цей пам’ятник періодом 6000 – 4000 років до н. е. Гімни збірника характеризуються лінгвістичною та культурною схожістю з протоіранським текстом Авеста, що часто асоціююється з Андронівською культурою близько 2200–1600 років до н. е.

dbp:chapters

10

gold:hypernym

dbr:Collection

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Rigveda?oldid=1123068415&ns=0

dbo:wikiPageLength

109603

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Rigveda