This HTML5 document contains 328 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
n37http://hy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
n60http://www.theness.com/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mshttp://ms.dbpedia.org/resource/
n26http://www.xenu.net/archive/
dbpedia-ethttp://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hehttp://he.dbpedia.org/resource/
n17http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n31http://
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
n52http://www.skeptic.com/about_us/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n27http://lv.dbpedia.org/resource/
n19http://dbpedia.org/resource/File:
dbphttp://dbpedia.org/property/
dbpedia-euhttp://eu.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lahttp://la.dbpedia.org/resource/
n54http://www.skeptic.com/downloads/
dbpedia-srhttp://sr.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-huhttp://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-skhttp://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-thhttp://th.dbpedia.org/resource/
n7http://www.faqs.org/faqs/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-afhttp://af.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
n29https://global.dbpedia.org/id/
n39https://archive.org/details/fadsfallaciesint00gard/page/
n43http://dbpedia.org/resource/Penn_&_Teller:
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n30https://skepticalinquirer.org/2001/07/proper-criticism/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
n38https://archive.org/details/
dbpedia-trhttp://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fahttp://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:Scientific_skepticism
rdf:type
dbo:Company dbo:MusicGenre owl:Thing
rdfs:label
Escepticisme científic 과학적 회의주의 Scepticisme scientifique Escepticismo científico Vetenskaplig skepticism Wetenschappelijk scepticisme Skeptikerbewegung Научный скептицизм Scientific skepticism Ceticismo científico شكوكية علمية 科學懷疑論 Skeptisisme ilmiah 科学的懐疑主義 Skeptické hnutí Eszeptizismo zientifiko Науковий скептицизм Scetticismo scientifico
rdfs:comment
Lo scetticismo scientifico o zetetica è una posizione epistemologica che si focalizza essenzialmente sulla pratica di domandarsi se determinate affermazioni siano sostenute o meno da adeguate argomentazioni basate sulla ricerca empirica e riproducibilità, come previsto dalla metodologia che segue l'"incremento del sapere certificato". Ad esempio, Robert K. Merton afferma che tutte le idee devono essere provate e sottoposte ad un esame minuzioso e rigoroso. 科學懷疑論（英語：Scientific skepticism）又稱理性懷疑論（rational skepticism），是一種科學或實務上，對於缺乏證據的解釋或論點持怀疑态度的認識論觀點。在實務上，科學懷疑論一辭通常應用於考察一些不屬於主流科學的理論，而不是用來指科學家之間例行性的討論或爭論。 Ceticismo científico (português brasileiro) ou cepticismo científico (português europeu) é a prática de questionar se uma afirmação está sustentada em pesquisa empírica e se é reproduzível, como parte da norma metodológica que procura a "extensão do conhecimento certificado". O sociólogo Robert K. Merton afirma que todas as ideias devem ser testadas e estar sujeitas ao escrutínio rigoroso e estruturado da comunidade. O ceticismo organizado é uma das normas básicas de conduta científica. Segundo Merton, essa é uma das normas que garante à boa ciência o respeito da sociedade (veja Normas de Merton). Науковий скептицизм (англ. scientific skepticism, rational skepticism, інколи skeptical inquiry) — філософська позиція, за якою всі твердження, що не мають емпіричних доказів, слід поставити під сумнів, це також громадський рух, що стоїть на згаданій позиції та має на меті критичне вивчення пара- і псевдонаукових вчень. الحركة الشكوكية هي حركة اجتماعية حديثة مبنية على فكرة الشكوكية العلمية (التي تدعى أيضًا بالشكوكية العقلانية). تنطوي الشكوكية العلمية على تطبيق الفلسفة الشكوكية ومهارات التفكير النقدي والمعرفة العلمية ومنهجيات العلم إزاء الادعاءات التجريبية، مع المحافظة على اللاأدرية (أو الأغنوستية) أو الحياد تجاه الادعاءات غير القابلة للتجريب (باستثناء تلك التي تؤثر مباشرة على الممارسة العلمية). هدف الحركة هو التحقيق في الادعاءات المتعلقة بالمواضيع الهامشية وتحديد فيما إذا كانت تناتجية ومدعومة بالبحث التجريبي، باعتبارها جزء من المبدأ المنهجي الذي يسعى إلى «بسط المعرفة الموثّقة». يُشار أحيانًا إلى العملية المُتّبعة في ذلك بالتحقيق الشكوكي. 科学的懐疑主義(かがくてきかいぎしゅぎ、英: scientific skepticism)とは、言説が経験（実証）にもとづいた研究によって支持されているのか、再現性を備えているのかを吟味・検討する活動であり、確かな知識を増やすための方法論としての基準の一部である。実際には、科学者の通常的な議論や研究に対しては適用されておらず、主流からはずれていると思われるような理論や主張の検証に使用される。 科学的懐疑主義は哲学の懐疑主義とは異なる。厳格な哲学的懐疑主義というのは世界の性質を知るための我々の知識や能力をも疑う。それに比べて、科学的懐疑主義というのは妥当な証拠を欠いていると思われる主張に反対しはするが、批判的思考と帰納的推論は（懐疑せず、受け入れて）利用する。ポール・カーツが「The New Scepticism」で科学的懐疑主義を詳述した。 El escepticismo científico (o escepticismo racional) es una posición práctica, filosófica, científica y epistemológica, en la que se cuestiona la veracidad de las afirmaciones que carecen de pruebas empíricas suficientes.​ En la práctica, esta posición suele aplicarse al examen de afirmaciones y teorías que van en contra del razonamiento lógico y del método científico. El escepticismo científico se basa en el pensamiento crítico y se opone a afirmaciones que carezcan de prueba empírica verificable y contrastada. Skeptisisme ilmiah atau skeptisisme rasional adalah posisi seseorang yang mempertanyakan klaim yang kurang memiliki bukti empiris. Dalam praktik, istilah ini biasanya digunakan untuk pengecekan klaim dan teori yang kemungkinan merupakan ilmu semu. Skeptisisme ilmiah berbeda dari skeptisisme filosofis, yang mempertanyakan kemampuan manusia untuk mengklaim pengetahuan apa pun tentang sifat dunia dan bagaimana mereka melihatnya, dan serupa tetapi berbeda, yang merupakan proses sistematis menjadi skeptis tentang (atau meragukan) kebenaran keyakinan seseorang. Scientific skepticism or rational skepticism (also spelled scepticism), sometimes referred to as skeptical inquiry, is a position in which one questions the veracity of claims lacking empirical evidence. In practice, the term most commonly references the examination of claims and theories that appear to be beyond mainstream science, rather than the routine discussions and challenges among scientists. Scientific skepticism differs from philosophical skepticism, which questions humans' ability to claim any knowledge about the nature of the world and how they perceive it, and the similar but distinct methodological skepticism, which is a systematic process of being skeptical about (or doubting) the truth of one's beliefs. Wetenschappelijk scepticisme, rationeel scepticisme of sceptisch onderzoek is het nagaan of beweringen ondersteund worden door empirisch onderzoek. Hierbij wordt onder andere gekeken of de onderzoeksuitkomsten reproduceerbaar zijn, wanneer de methodologische norm wordt nageleefd. Wetenschappelijk sceptici streven naar de uitbreiding van verzekerde kennis. L'escepticisme científic, també anomenat escepticisme racional o, a vegades, investigació escèptica, és una postura epistemològica en què hom qüestiona la veracitat d'afirmacions mancades d'una prova empírica. Generalment, un científic escèptic es dedica a examinar críticament afirmacions i teories que considera alienes a la ciència convencional. Eszeptizismo zientifikoa edo eszeptizismo arrazoitua prozesu zientifiko modernoaren funtsezko osagaia da. Izan ere, prozesu zientifikoa, neurri batean, eszeptizismoaren aplikazio metodologikoagatik bereizten da, horren helburua fenomeno naturalak froga-berme handiagoaz ulertzea izanik. Научный скептицизм (англ. scientific skepticism, rational skepticism, иногда skeptical inquiry) — философская позиция, согласно которой все утверждения, не имеющие эмпирических доказательств, должны быть подвергнуты сомнению, а также стоящее на этой позиции общественное движение, ставящее своей целью критическое изучение пара- и псевдонаучных учений. Die Skeptikerbewegung ist ein internationales Netzwerk von Vereinigungen und Einzelpersonen mit dem Anspruch einer kritischen Auseinandersetzung mit pseudo- und parawissenschaftlichen Themen, die unter anderem in den Bereich des Aberglaubens oder der Alternativmedizin fallen. Sie beruft sich auf wissenschaftliche Methodik und naturalistische Erklärungen. Anders als im klassischen Skeptizismus halten Mitglieder der Bewegung den Gewinn von zuverlässigen Erkenntnissen prinzipiell für möglich. Skeptické hnutí je moderní společenské hnutí založené na myšlence vědeckého skepticismu (nazývaného také racionální skepticismus). Vědecký skepticismus zahrnuje aplikování skeptické filozofie, dovedností kritického myšlení, znalostí vědy a jejích metod na empirická tvrzení, přičemž k neempirickým tvrzením (s výjimkou těch, která mají přímý dopad na vědeckou praxi) zůstává agnostický nebo neutrální. Cílem hnutí je zkoumat tvrzení o okrajových tématech a zjišťovat, zda jsou podložena empirickým výzkumem a zda jsou reprodukovatelná, což je součástí metodologické normy usilující o „rozšíření certifikovaného poznání.“ Sledovaný proces se někdy označuje jako skeptické zkoumání. 과학적 회의주의(科學的懷疑主義, scientific skepticism)는 와 재현성을 바탕으로 증거가 불충분한 주장의 진실성에 대해 과학적 방법으로 검증, 혹은 반증하려는 과학적 태도를 말한다. 과학적 회의주의는 실재에 대한 경험적 조사가 진리를 이끌어낸다고 보며, 과학적 방법은 이러한 목적에 가장 알맞다고 주장한다. 과학적 회의주의는 실증 가능성과 반증 가능성에 기반하여 주장을 평가하려고 노력하며, 믿음과 일회적인 증거에 의한 주장을 수용하는 것을 거부한다. 회의주의자들은 종종 미심쩍거나 일반적으로 받아들여지는 과학에 모순된다고 간주되는 주장에 비판을 집중한다. 과학적 회의주의는 아 프리오리한 기반에서 일반적이지 않은 주장이 자동적으로 거부되어야 한다고 주장하지 않으며, 오히려 초자연적이거나 이례적인 현상은 비판적으로 실험되어야 하며, 비범한 주장은 그것이 정당성이 있다고 받아들여지기 전에 그 주장을 지지하는 비범한 증거가 필요하다고 주장한다. 과학적인 관점에서 이론은 반증 가능성, 오컴의 면도날 등과 같은 많은 범주로 평가된다. 회의주의는 일반적으로 과학적 방법의 일부라고 생각되지 않는다. 예를 들어 실험의 결과는 독립적으로 되풀이 될 수 있다고 보일 때까지 인정되지 않는다. Vetenskaplig skepticism är ett förhållningssätt där man ifrågasätter giltigheten i påståenden om den objektiva verkligheten som saknar empiriskt stöd. Vetenskaplig skepticism skall inte blandas ihop med andra skeptiska traditioner. I praktiken innebär detta att man undersöker förmodat pseudovetenskapliga och paranormala påståenden med hjälp av vetenskapliga metoder, för att finna bevis för eller emot dessa påståenden. Detta arbete förknippas med skeptikerrörelsen. Le scepticisme scientifique, nommé aussi scepticisme rationnel ou scepticisme contemporain, est l'étude par la méthode scientifique et l'esprit critique de phénomènes dits « paranormaux » (notamment ceux étudiés par l'ufologie, la parapsychologie et la cryptozoologie), ou surnaturels (réincarnation, résurrection). Philosophiquement, elle est identifiée comme une position épistémologique ; éthiquement, elle est considérée comme une déontologie circonspecte ; pratiquement, elle est une attitude de doute cartésien vis-à-vis des allégations non étayées par des preuves empiriques ou par la reproductibilité. Les sceptiques soumettent ainsi au doute tant les théories du complot, les médecines non conventionnelles et, de manière plus générale, ce que la majeure partie de la communauté scientifique
rdfs:seeAlso
dbr:Anti-cult_movement dbr:Debunking dbr:List_of_notable_skeptics
foaf:depiction
n17:Daniel_Webster_Hering.png n17:Ken-RayPaulRandiKen_photo_at_TAM8.jpg
dcterms:subject
dbc:Social_movements dbc:Scientific_skepticism
dbo:wikiPageID
204511
dbo:wikiPageRevisionID
1112781916
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Paul_Kurtz dbr:Why_People_Believe_Weird_Things dbr:Susan_Blackmore dbr:Council_for_Secular_Humanism dbr:Robert_Todd_Carroll dbr:Susan_Gerbic dbr:Skepticality dbr:Skeptic_(U.S._magazine) dbr:Mertonian_norms dbr:Falsifiability dbr:Amherst,_New_York dbr:Skeptic_Society dbr:Committee_for_Skeptical_Inquiry dbr:Skeptical_Inquirer dbr:Bertrand_Russell dbr:Heidelberg dbr:Sacred_cow_(idiom) dbr:Skepticism dbr:Harry_Houdini dbr:Rebecca_Watson dbr:Criticism_of_science dbr:Comité_Para dbr:Plato dbr:The_Skeptic_(UK_magazine) dbr:Marcello_Truzzi dbr:Dogma dbr:SKEPP dbr:London dbr:Religious_skepticism n19:Daniel_Webster_Hering.png dbr:Steven_Novella dbc:Social_movements dbr:Bel_and_the_Dragon dbr:Anecdotal_evidence dbr:Buffalo,_New_York dbr:United_States dbr:Vereniging_tegen_de_Kwakzalverij dbr:Fringe_science dbr:Leo_Igwe dbr:Philosophic_burden_of_proof dbr:Joe_Nickell dbr:Ronald_A._Lindsay dbr:Dowsing dbr:James_Underdown dbr:Reductionism dbr:Lists_about_skepticism dbr:Angels dbr:Conspiracy_theories dbr:Holocaust_denial dbr:Climate_change_denial dbr:MythBusters dbr:Inductivism dbr:New_England_Skeptical_Society dbr:Anthropological dbr:Alternative_medicine dbr:Astronomers dbr:Medical_quackery dbr:AIDS_denial dbr:Deity dbr:Social_movement dbr:Center_for_Inquiry dbr:CSICOP dbr:Conspiracy_theory dbr:Carl_Sagan dbr:Cherry_picking n19:Ken-RayPaulRandiKen_photo_at_TAM8.jpg dbr:Intelligent_design dbr:European_Council_of_Skeptical_Organizations dbr:SkeptiCamp dbr:Thomas_Browne dbr:Prediction dbr:Spiritism dbr:American_and_British_English_spelling_differences dbr:Polish_Sceptics_Club dbr:Manchester dbr:Cryptid dbr:The_Demon_Haunted_World dbr:Michel_de_Montaigne dbr:Committee_for_the_Scientific_Examination_of_Religion dbr:Witchcraft dbr:Kendrick_Frazier dbr:The_Elementary_Forms_of_the_Religious_Life dbr:Hungarian_Skeptic_Society dbr:Czech_Skeptics'_Club_Sisyfos dbr:Pseudoscientific dbr:Emile_Durkheim dbr:Fraud dbr:United_Kingdom dbr:Experiment dbr:Burbank,_California dbr:Scientism dbr:Benjamin_Franklin dbr:Creationism dbr:Richard_Dawkins_Foundation_for_Reason_and_Science dbr:Elevatorgate dbr:Superstitions dbr:Empirical_evidence dbr:Consumer_protection dbr:Logical_positivism dbr:Secular_movement dbr:Amardeo_Sarma dbr:The_Demon-Haunted_World dbr:Philosophical_skepticism dbr:Reality dbr:Cartesian_doubt dbr:Anti-cult_movement dbr:Association_française_pour_l'information_scientifique dbr:Astrology dbr:World_War_II dbr:Brights_movement dbr:Theory_of_justification dbr:Daniel_Webster_Hering dbr:Richard_Dawkins dbr:Australian_Skeptics dbr:Reproducibility dbc:Scientific_skepticism dbr:Other_(philosophy) dbr:James_Randi dbr:Antoine_Lavoisier dbr:James_Randi_Educational_Foundation dbr:Paranormal dbr:Poltergeists dbr:Föreningen_Vetenskap_och_Folkbildning dbr:Empirical_research n43:_Bullshit! dbr:CICAP dbr:Brian_Dunning_(author) dbr:Lucian dbr:Freethought dbr:One_Million_Dollar_Paranormal_Challenge dbr:Faith dbr:Merseyside_Skeptics_Society dbr:Divination dbr:Witch_Children_in_Africa dbr:Thomas_Ady dbr:Empiricism dbr:Daniel_Loxton dbr:Positivism dbr:Zeus dbr:Naturalism_(philosophy) dbr:Denialism dbr:The_Skeptic's_Dictionary dbr:List_of_topics_characterized_as_pseudoscience dbr:Occam's_Razor dbr:Superstition dbr:The_God_Delusion dbr:Loch_Ness_monster dbr:Debunker dbr:Michael_Shermer dbr:Pseudoscience dbr:Superstitions_in_Muslim_societies dbr:Tarot_reading dbr:Skeptic's_Dictionary dbr:Morgan's_Canon dbr:Cryptozoology dbr:Tim_Farley dbr:Independent_Investigations_Group dbr:Skepsis_(organization) dbr:Academic_skepticism dbr:Unidentified_flying_object dbr:The_Psychology_of_the_Occult dbr:Mary_Coulman dbr:Cybercrime dbr:Stichting_Skepsis dbr:Secular_humanism dbr:Sydney dbr:The_Amaz!ng_Meeting dbr:Gesellschaft_zur_wissenschaftlichen_Untersuchung_von_Parawissenschaften dbr:Hypothesis dbr:The_Skeptics'_Guide_to_the_Universe dbr:The_Skeptics_Society dbr:Point_of_Inquiry dbr:John_Grander dbr:Scientific_method dbr:Abano_Terme dbr:Fads_and_Fallacies_in_the_Name_of_Science dbr:Robert_K._Merton dbr:Revolutions_of_1989 dbr:Religion dbr:Knowledge dbr:A_priori_and_a_posteriori dbr:For_Good_Reason dbr:Snopes.com dbr:New_Statesman dbr:Skeptoid dbr:Las_Vegas dbr:Supernatural dbr:Quackery dbr:Homeopathy dbr:New_Zealand_Skeptics dbr:Martin_Gardner dbr:Power_of_a_method
dbo:wikiPageExternalLink
n7:skeptic-faq n26:baloney_detection.html n30: n31:skepdic.com n38:fadsfallaciesint00gard n39:n384 n52:manifesto.html n54:Why-Is-There-a-Skeptical-Movement.pdf n60:articles.asp
owl:sameAs
dbpedia-sk:Vedecký_skepticizmus dbpedia-hu:Tudományos_szkepticizmus dbpedia-nl:Wetenschappelijk_scepticisme dbpedia-sv:Vetenskaplig_skepticism dbpedia-fa:شک‌گرایی_علمی dbpedia-es:Escepticismo_científico dbpedia-th:วิมตินิยมทางวิทยาศาสตร์ freebase:m.01d0pj dbpedia-ru:Научный_скептицизм dbpedia-fr:Scepticisme_scientifique dbpedia-zh:科學懷疑論 n27:Zinātniskais_skepticisms dbpedia-he:ספקנות_מדעית n29:558kz dbpedia-no:Vitenskapelig_skeptisisme dbpedia-id:Skeptisisme_ilmiah dbpedia-pt:Ceticismo_científico n37:Գիտական_սկեպտիցիզմ dbpedia-eu:Eszeptizismo_zientifiko dbpedia-af:Skeptiese_beweging dbpedia-et:Teaduslik_skeptitsism dbpedia-ja:科学的懐疑主義 dbpedia-ar:شكوكية_علمية dbpedia-ko:과학적_회의주의 dbpedia-it:Scetticismo_scientifico dbpedia-uk:Науковий_скептицизм dbpedia-ca:Escepticisme_científic dbpedia-ms:Keraguan_saintifik wikidata:Q929771 dbpedia-sr:Научни_скептицизам dbpedia-la:Scepticismus_scientificus dbpedia-de:Skeptikerbewegung dbpedia-fi:Tieteellinen_skeptismi dbpedia-tr:Bilimsel_kuşkuculuk dbpedia-cs:Skeptické_hnutí
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Blockquote dbt:Qn dbt:Efn dbt:Philosophy_of_science dbt:Dead_link dbt:Main dbt:Cite_book dbt:Short_description dbt:Notelist dbt:Use_American_English dbt:Wikiquote dbt:Use_mdy_dates dbt:Rp dbt:Portal dbt:Science_and_technology_studies dbt:ISBN dbt:Skepticism dbt:See_also dbt:Columns-list dbt:For dbt:Reflist
dbo:thumbnail
n17:Daniel_Webster_Hering.png?width=300
dbo:abstract
Die Skeptikerbewegung ist ein internationales Netzwerk von Vereinigungen und Einzelpersonen mit dem Anspruch einer kritischen Auseinandersetzung mit pseudo- und parawissenschaftlichen Themen, die unter anderem in den Bereich des Aberglaubens oder der Alternativmedizin fallen. Sie beruft sich auf wissenschaftliche Methodik und naturalistische Erklärungen. Anders als im klassischen Skeptizismus halten Mitglieder der Bewegung den Gewinn von zuverlässigen Erkenntnissen prinzipiell für möglich. Skeptisisme ilmiah atau skeptisisme rasional adalah posisi seseorang yang mempertanyakan klaim yang kurang memiliki bukti empiris. Dalam praktik, istilah ini biasanya digunakan untuk pengecekan klaim dan teori yang kemungkinan merupakan ilmu semu. Skeptisisme ilmiah berbeda dari skeptisisme filosofis, yang mempertanyakan kemampuan manusia untuk mengklaim pengetahuan apa pun tentang sifat dunia dan bagaimana mereka melihatnya, dan serupa tetapi berbeda, yang merupakan proses sistematis menjadi skeptis tentang (atau meragukan) kebenaran keyakinan seseorang. Skeptisisme ilmiah menggunakan dan pembuktian melalui induksi ketika mencoba melawan klaim yang kurang memiliki bukti. Istilah ini kemungkinan berasal dari karya Carl Sagan, Contact (hal. 306) dan Billions and Billions (hal. 135). El escepticismo científico (o escepticismo racional) es una posición práctica, filosófica, científica y epistemológica, en la que se cuestiona la veracidad de las afirmaciones que carecen de pruebas empíricas suficientes.​ En la práctica, esta posición suele aplicarse al examen de afirmaciones y teorías que van en contra del razonamiento lógico y del método científico. El escepticismo científico se basa en el pensamiento crítico y se opone a afirmaciones que carezcan de prueba empírica verificable y contrastada. Vetenskaplig skepticism är ett förhållningssätt där man ifrågasätter giltigheten i påståenden om den objektiva verkligheten som saknar empiriskt stöd. Vetenskaplig skepticism skall inte blandas ihop med andra skeptiska traditioner. I praktiken innebär detta att man undersöker förmodat pseudovetenskapliga och paranormala påståenden med hjälp av vetenskapliga metoder, för att finna bevis för eller emot dessa påståenden. Detta arbete förknippas med skeptikerrörelsen. Skeptické hnutí je moderní společenské hnutí založené na myšlence vědeckého skepticismu (nazývaného také racionální skepticismus). Vědecký skepticismus zahrnuje aplikování skeptické filozofie, dovedností kritického myšlení, znalostí vědy a jejích metod na empirická tvrzení, přičemž k neempirickým tvrzením (s výjimkou těch, která mají přímý dopad na vědeckou praxi) zůstává agnostický nebo neutrální. Cílem hnutí je zkoumat tvrzení o okrajových tématech a zjišťovat, zda jsou podložena empirickým výzkumem a zda jsou reprodukovatelná, což je součástí metodologické normy usilující o „rozšíření certifikovaného poznání.“ Sledovaný proces se někdy označuje jako skeptické zkoumání. Kořeny tohoto hnutí sahají přinejmenším do 19. století, kdy lidé začali veřejně vznášet otázky týkající se nezpochybnitelného přijímání tvrzení o spiritismu, různých rozšířených pověr a pseudovědy. Publikace, jako například publikace nizozemské Vereniging tegen de Kwakzalverij (Sdružení proti šarlatánství) (1881), se zaměřovaly také na lékařské šarlatánství. Na základě vzoru belgické organizace Comité Para (Komitétu Paranormálních jevů), založené v roce 1949, založili Američané Paul Kurtz a Marcello Truzzi v roce 1976 v Amherstu ve státě New York Committee for the Scientific Investigation of Claims of the Paranormal (CSICOP). Tato organizace, nyní známá jako Committee for Skeptical Inquiry (CSI), inspirovala další organizace k zakládání podobných skupin po celém světě. Eszeptizismo zientifikoa edo eszeptizismo arrazoitua prozesu zientifiko modernoaren funtsezko osagaia da. Izan ere, prozesu zientifikoa, neurri batean, eszeptizismoaren aplikazio metodologikoagatik bereizten da, horren helburua fenomeno naturalak froga-berme handiagoaz ulertzea izanik. Zientzia modernoaren eszeptizismo zientifikoa ikertzaile-komunitate batek aplikatzen du; ez da nahikoa ikerlari batek ondorio zehatz bat babestea, aurkikuntza zientifikoak beste zientzialari batzuek behin eta berriz onartu behar baitituzte (komunitate zientifikoan jarraitzaileak irabazi nahi badituzte). Zientzialariek egiten dutenaren zati bat ondorioak probatu, aztertu eta, justifikatuta dagoenean, errefusatzea da, haiek egonkortzat onartu aurretik. Gauzak horrela, prozesu zientifikoa lehiaketa enpiriko mota bat da. Le scepticisme scientifique, nommé aussi scepticisme rationnel ou scepticisme contemporain, est l'étude par la méthode scientifique et l'esprit critique de phénomènes dits « paranormaux » (notamment ceux étudiés par l'ufologie, la parapsychologie et la cryptozoologie), ou surnaturels (réincarnation, résurrection). Philosophiquement, elle est identifiée comme une position épistémologique ; éthiquement, elle est considérée comme une déontologie circonspecte ; pratiquement, elle est une attitude de doute cartésien vis-à-vis des allégations non étayées par des preuves empiriques ou par la reproductibilité. Les sceptiques soumettent ainsi au doute tant les théories du complot, les médecines non conventionnelles et, de manière plus générale, ce que la majeure partie de la communauté scientifique considère comme des pseudo-sciences, que les dérives idéologiques et méthodologiques consistant à transformer le doute cartésien en méthode hypercritique à des fins polémiques. Ceticismo científico (português brasileiro) ou cepticismo científico (português europeu) é a prática de questionar se uma afirmação está sustentada em pesquisa empírica e se é reproduzível, como parte da norma metodológica que procura a "extensão do conhecimento certificado". O sociólogo Robert K. Merton afirma que todas as ideias devem ser testadas e estar sujeitas ao escrutínio rigoroso e estruturado da comunidade. O ceticismo organizado é uma das normas básicas de conduta científica. Segundo Merton, essa é uma das normas que garante à boa ciência o respeito da sociedade (veja Normas de Merton). O ceticismo científico ou ceticismo racional (também chamado de ceticismo), às vezes referido como investigação cética, é uma posição na qual se questiona a veracidade de afirmações sem evidência empírica. Na prática, o termo mais comumente se refere ao exame de alegações e teorias que parecem estar além da ciência convencional, em vez das discussões e desafios rotineiros entre os cientistas. O ceticismo científico difere do ceticismo filosófico, que questiona a capacidade dos humanos de reivindicar qualquer conhecimento sobre a natureza do mundo e como eles o percebem, e o ceticismo metodológico semelhante, mas distinto, que é um processo sistemático de ser cético sobre (ou duvidar) da verdade de suas crenças. As raízes do movimento datam pelo menos do século XIX, quando as pessoas começaram a levantar publicamente questões sobre a aceitação inquestionável de afirmações sobre o espiritismo, de várias superstições amplamente difundidas e da pseudociência . Publicações como as da associação holandesa "Vereniging Tegen de Kwakzalverij" (1881, Association Against Quackery) também visavam combater o charlatanismo médico. Utilizando como modelo a organização belga fundada em 1949, "Comitê Para", os norte-americanos Paul Kurtz e Marcello Truzzi fundaram o Comitê para a Investigação Científica de Reivindicações do Paranormal, em Amherst, Nova York , em 1976. Agora conhecido como Comitê de Inquérito Cético (CSI), essa organização inspirou outros a formar grupos semelhantes em todo o mundo. 科学的懐疑主義(かがくてきかいぎしゅぎ、英: scientific skepticism)とは、言説が経験（実証）にもとづいた研究によって支持されているのか、再現性を備えているのかを吟味・検討する活動であり、確かな知識を増やすための方法論としての基準の一部である。実際には、科学者の通常的な議論や研究に対しては適用されておらず、主流からはずれていると思われるような理論や主張の検証に使用される。 科学的懐疑主義は哲学の懐疑主義とは異なる。厳格な哲学的懐疑主義というのは世界の性質を知るための我々の知識や能力をも疑う。それに比べて、科学的懐疑主義というのは妥当な証拠を欠いていると思われる主張に反対しはするが、批判的思考と帰納的推論は（懐疑せず、受け入れて）利用する。ポール・カーツが「The New Scepticism」で科学的懐疑主義を詳述した。 L'escepticisme científic, també anomenat escepticisme racional o, a vegades, investigació escèptica, és una postura epistemològica en què hom qüestiona la veracitat d'afirmacions mancades d'una prova empírica. Generalment, un científic escèptic es dedica a examinar críticament afirmacions i teories que considera alienes a la ciència convencional. 科學懷疑論（英語：Scientific skepticism）又稱理性懷疑論（rational skepticism），是一種科學或實務上，對於缺乏證據的解釋或論點持怀疑态度的認識論觀點。在實務上，科學懷疑論一辭通常應用於考察一些不屬於主流科學的理論，而不是用來指科學家之間例行性的討論或爭論。 과학적 회의주의(科學的懷疑主義, scientific skepticism)는 와 재현성을 바탕으로 증거가 불충분한 주장의 진실성에 대해 과학적 방법으로 검증, 혹은 반증하려는 과학적 태도를 말한다. 과학적 회의주의는 실재에 대한 경험적 조사가 진리를 이끌어낸다고 보며, 과학적 방법은 이러한 목적에 가장 알맞다고 주장한다. 과학적 회의주의는 실증 가능성과 반증 가능성에 기반하여 주장을 평가하려고 노력하며, 믿음과 일회적인 증거에 의한 주장을 수용하는 것을 거부한다. 회의주의자들은 종종 미심쩍거나 일반적으로 받아들여지는 과학에 모순된다고 간주되는 주장에 비판을 집중한다. 과학적 회의주의는 아 프리오리한 기반에서 일반적이지 않은 주장이 자동적으로 거부되어야 한다고 주장하지 않으며, 오히려 초자연적이거나 이례적인 현상은 비판적으로 실험되어야 하며, 비범한 주장은 그것이 정당성이 있다고 받아들여지기 전에 그 주장을 지지하는 비범한 증거가 필요하다고 주장한다. 과학적인 관점에서 이론은 반증 가능성, 오컴의 면도날 등과 같은 많은 범주로 평가된다. 회의주의는 일반적으로 과학적 방법의 일부라고 생각되지 않는다. 예를 들어 실험의 결과는 독립적으로 되풀이 될 수 있다고 보일 때까지 인정되지 않는다. 샘 해리스, 크리스토퍼 히친스, 리처드 도킨스, 대니얼 데닛 등 회의주의 운동의 몇몇 주도자는 신무신론과 연관되어 있다.:57 الحركة الشكوكية هي حركة اجتماعية حديثة مبنية على فكرة الشكوكية العلمية (التي تدعى أيضًا بالشكوكية العقلانية). تنطوي الشكوكية العلمية على تطبيق الفلسفة الشكوكية ومهارات التفكير النقدي والمعرفة العلمية ومنهجيات العلم إزاء الادعاءات التجريبية، مع المحافظة على اللاأدرية (أو الأغنوستية) أو الحياد تجاه الادعاءات غير القابلة للتجريب (باستثناء تلك التي تؤثر مباشرة على الممارسة العلمية). هدف الحركة هو التحقيق في الادعاءات المتعلقة بالمواضيع الهامشية وتحديد فيما إذا كانت تناتجية ومدعومة بالبحث التجريبي، باعتبارها جزء من المبدأ المنهجي الذي يسعى إلى «بسط المعرفة الموثّقة». يُشار أحيانًا إلى العملية المُتّبعة في ذلك بالتحقيق الشكوكي. تعود جذور الحركة إلى القرن التاسع عشر على الأقل، حين بدأ الأشخاص يثيرون علنًا تساؤلات متعلقة بالتسليم الذي لا جدال فيه حول ادعاءات تتعلق بالروحانية وحول خرافات سائدة عديدة وحول العلم الزائف. هناك أيضًا مؤلفات، مثل تلك التي تنشرها المنظمة الهولندية، مؤسسة ضد الدجل أو جمعية ضد الدجل (1881)، استهدفت الدجل الطبي. باستخدام المنظمة البلجيكية التي تأسست عام 1949، كوميتيه بارا، كنموذج، أسس الأمريكيان بول كيرتز ومارسيلو تروزي لجنة التحقيق العلمي في مزاعم الخوارق (سي إس آي سي أو بّي)، في أمهرست، نيويورك عام 1976. تُعرف اليوم بلجنة التحقيق الشكوكي، ألهمت هذه المنظمة آخرين لتشكيل مجموعات مشابهة عالميًا. Lo scetticismo scientifico o zetetica è una posizione epistemologica che si focalizza essenzialmente sulla pratica di domandarsi se determinate affermazioni siano sostenute o meno da adeguate argomentazioni basate sulla ricerca empirica e riproducibilità, come previsto dalla metodologia che segue l'"incremento del sapere certificato". Ad esempio, Robert K. Merton afferma che tutte le idee devono essere provate e sottoposte ad un esame minuzioso e rigoroso. Научный скептицизм (англ. scientific skepticism, rational skepticism, иногда skeptical inquiry) — философская позиция, согласно которой все утверждения, не имеющие эмпирических доказательств, должны быть подвергнуты сомнению, а также стоящее на этой позиции общественное движение, ставящее своей целью критическое изучение пара- и псевдонаучных учений. Научный скептицизм — практика подвергать сомнению достоверность концепций, у которых отсутствуют экспериментальные доказательства и воспроизводимость результатов — является частью методологической научной нормы, призванной обеспечивать прирост проверенного знания. Научные скептики используют критическое мышление и дедуктивную логику для оценки заявлений, у которых отсутствует экспериментальное подтверждение. На практике термин «научный скептицизм» чаще применяется к проверке фактов, явлений и теорий, находящихся вне основных течений науки, чем к изучению общепринятых научных проблем. Чаще всего такой позиции придерживаются учёные в отношении новых псевдонаучных утверждений или теорий. Научный скептицизм отличается от философского скептицизма — направления в философии, в рамках которого выражается сомнение в возможности достоверного знания, в существовании какого-либо надёжного критерия истины. Термин «научный скептицизм» впервые был употреблён в работах Карла Сагана («Контакт», 1985 и «Миллиарды и миллиарды», 1998). Пол Куртц в своих трудах использовал аналогичный термин — «Новый скептицизм». Научный скептицизм как общественное движение оформился в 1970-х годах в США на волне растущего интереса к паранормальным явлениям, уфологии, астрологии и т. п. проблемам. Научный скептицизм был тесно связан с гуманистическим движением. В 1980-е годы общества научных скептиков появляются и в других странах. Scientific skepticism or rational skepticism (also spelled scepticism), sometimes referred to as skeptical inquiry, is a position in which one questions the veracity of claims lacking empirical evidence. In practice, the term most commonly references the examination of claims and theories that appear to be beyond mainstream science, rather than the routine discussions and challenges among scientists. Scientific skepticism differs from philosophical skepticism, which questions humans' ability to claim any knowledge about the nature of the world and how they perceive it, and the similar but distinct methodological skepticism, which is a systematic process of being skeptical about (or doubting) the truth of one's beliefs. The skeptical movement (British spelling: sceptical movement) is a contemporary social movement based on the idea of scientific skepticism. The movement has the goal of investigating claims made on fringe topics and determining whether they are supported by empirical research and are reproducible, as part of a methodological norm pursuing "the extension of certified knowledge". Roots of the movement date at least from the 19th century, when people started publicly raising questions regarding the unquestioned acceptance of claims about spiritism, of various widely-held superstitions, and of pseudoscience.Publications such as those of the Dutch Vereniging tegen de Kwakzalverij (1881) also targeted medical quackery. Using as a template the Belgian organization founded in 1949, Comité Para, Americans Paul Kurtz and Marcello Truzzi founded the Committee for the Scientific Investigation of Claims of the Paranormal (CSICOP), in Amherst, New York, in 1976. Now known as the Committee for Skeptical Inquiry (CSI), this organization has inspired others to form similar groups worldwide. Wetenschappelijk scepticisme, rationeel scepticisme of sceptisch onderzoek is het nagaan of beweringen ondersteund worden door empirisch onderzoek. Hierbij wordt onder andere gekeken of de onderzoeksuitkomsten reproduceerbaar zijn, wanneer de methodologische norm wordt nageleefd. Wetenschappelijk sceptici streven naar de uitbreiding van verzekerde kennis. Науковий скептицизм (англ. scientific skepticism, rational skepticism, інколи skeptical inquiry) — філософська позиція, за якою всі твердження, що не мають емпіричних доказів, слід поставити під сумнів, це також громадський рух, що стоїть на згаданій позиції та має на меті критичне вивчення пара- і псевдонаукових вчень. Науковий скептицизм — практика ставити під сумнів достовірність концепцій, у яких відсутні експериментальні докази і відтворюваність результатів — є частиною методологічної наукової норми, покликаної забезпечувати приріст перевіреного знання. Наукові скептики використовують критичне мислення і дедуктивну логіку для оцінки заяв, у яких відсутнє експериментальне підтвердження. На практиці термін «науковий скептицизм» частіше застосовується до перевірки фактів, явищ і теорій, що перебувають поза основними течіями науки, ніж до вивчення загальноприйнятих наукових проблем. Найчастіше такої позиції дотримуються вчені щодо нових псевдонаукових тверджень або теорій. Науковий скептицизм відрізняється від філософського скептицизму — напрямку в філософії, в рамках якого виражається сумнів у можливості достовірного знання, в існуванні будь-якого надійного критерію істини. Термін «науковий скептицизм» вперше був використаний в роботах К. Сагана («Контакт», 1985 и «Миллиарды и миллиарды», 1998). в своїх працях використовував аналогічний термін — «Новий скептицизм». Науковий скептицизм як громадський рух оформився в 1970-х роках в США на хвилі зростаючого інтересу до паранормальних явищ, уфології, астрології і т. п. проблемам. Науковий скептицизм був тісно пов'язаний з гуманістичним рухом. В 1980-ті роки товариства наукових скептиків з'являються і в інших країнах.
gold:hypernym
dbr:Practice
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Scientific_skepticism?oldid=1112781916&ns=0
dbo:wikiPageLength
61772
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Scientific_skepticism