This HTML5 document contains 66 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
n10http://www.sabaliauskaite.com/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n4http://dbpedia.org/resource/File:
n22https://global.dbpedia.org/id/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
n11http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#
n21http://www.wsp.krakow.pl/konspekt/konspekt6/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbphttp://dbpedia.org/property/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item
dbr:Silva_rerum
rdf:type
yago:History106514093 yago:Communication100033020 yago:WikicatHistoricalDocuments yago:Abstraction100002137 yago:WikicatLiteraryGenres yago:ExpressiveStyle107066659 yago:Record106647206 yago:Indication106797169 yago:Evidence106643408 yago:WritingStyle107092158 yago:HistoricalDocument106515489
rdfs:label
Silva rerum Silva rerum Sylwa
rdfs:comment
Silva rerum (лат. silva rerum = досл. ліс речей) — у польській термінології уживається термін sylwa. Ця назва з латині дослівно перекладається як «ліс речей», в умовному перекладі її можна означити як чернеткові нотатки або змішані записи. Традиція рукописної культури в середньовічній та ранньомодерній Європі знаходила своє виявлення в упорядкуванні збірників, своєрідних рукописних бібліотек — Silva rerum.Синонімічними назвами для позначення таких рукописних збірників виступають також miscellanea та collectanea. Тобто, до таких книг потрапляло все, що цікавило упорядників або читачів. Майже кожна рукописна книга-збірник містить записи, які не є органічною частиною основного рукописного тексту, а відносяться до так званих . Вони зроблені переважно переписувачами, читачами, власниками рукопи Sylwa (łac. silva rerum dosł. las rzeczy) – forma piśmiennictwa popularna wśród szlachty polskiej, wywodząca się m.in. ze zbioru Silvae rzymskiego poety Stacjusza, obejmująca niejednorodne formalnie teksty zapisywane „na gorąco” i wyróżniające się różnorodną tematyką. Silva rerum (plural: silvae rerum, Latin for "forest of things"; also Polonized as sylwa, sometimes described as home chronicle) was a multi-generational chronicle kept by many Polish and Lithuanian noble families from the 16th through 18th centuries. Some authors of modern Polish postmodern literature try to create works similar to the silvae rerum of the past. Silva Rerum (2008-2016) is the title of a four part saga of internationally bestselling historical novels by Lithuanian writer Kristina Sabaliauskaitė about the noble Norvaiša family set in Polish-Lithuanian Commonwealth in 1659-1795.
foaf:depiction
n11:Silva_rerum.jpg
dcterms:subject
dbc:Documents dbc:Polish_literature dbc:Polish–Lithuanian_Commonwealth dbc:Books_of_quotations dbc:Family dbc:History_of_literature
dbo:wikiPageID
17116069
dbo:wikiPageRevisionID
1050025759
dbo:wikiPageWikiLink
n4:Silva_rerum.JPG dbr:Family_cookbooks dbc:Family dbr:Bajorai dbr:Szlachta dbc:Documents dbr:Electorate_of_Saxony dbc:Polish_literature dbr:Chronicle dbr:Postmodern_literature dbr:Kristina_Sabaliauskaite dbr:Wacław_Potocki dbc:Polish–Lithuanian_Commonwealth dbr:Stefan_Batory dbr:Polish_culture_during_World_War_II dbc:History_of_literature dbc:Books_of_quotations dbr:Aleksander_Brückner dbr:Andrzej_Morsztyn dbr:Jan_Chryzostom_Pasek dbr:Family_traditions dbr:Commonplace_book
dbo:wikiPageExternalLink
n10: n21:czytam.html
owl:sameAs
yago-res:Silva_rerum dbpedia-uk:Silva_rerum freebase:m.04215mt wikidata:Q7515656 dbpedia-pl:Sylwa n22:4uwKJ
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Reflist dbt:Short_description
dbo:thumbnail
n11:Silva_rerum.jpg?width=300
dbo:abstract
Silva rerum (plural: silvae rerum, Latin for "forest of things"; also Polonized as sylwa, sometimes described as home chronicle) was a multi-generational chronicle kept by many Polish and Lithuanian noble families from the 16th through 18th centuries. Some authors of modern Polish postmodern literature try to create works similar to the silvae rerum of the past. In historical Poland it was written by members of the szlachta (Polish nobility) as a diary or memoir for the entire family, recording family traditions, among other matters; they were not intended for a wider audience or printing (although there were a few exceptions); some were also lent to friends of the family, who were allowed to add their comments to them. It was added to by many generations, and contained various information: diary-type entries on current events, memoirs, letters, political speeches, copies of legal documents, gossips, jokes and anecdotes, financial documents, economic information (price of grain, etc.), philosophical musings, poems, genealogical trees, advice (agricultural, medical, moral) for the descendants and others. The wealth of information in silva is staggering; they contain anything that their authors wished to record for future generations. Some silvae rerum were of truly enormous proportions, with thousands of pages (Gloger cites one of 1764 pages) although most common size is from 500 to 800 pages. They were written from 16th century (the earliest entries are from the times of the king Stefan Batory) to the mid-18th century (times of the Saxon kings in Poland). Silvae rerum were the source of our modern knowledge of poems by such writers as Andrzej Morsztyn, and even long diaries, including the famous Chocim War by Wacław Potocki and the Diaries by Jan Chryzostom Pasek. They also contain a wealth of information about the customs of Polish nobility of the past centuries. A major collection of silvas perished during the destruction of Polish libraries by Germans in World War II. Silva Rerum (2008-2016) is the title of a four part saga of internationally bestselling historical novels by Lithuanian writer Kristina Sabaliauskaitė about the noble Norvaiša family set in Polish-Lithuanian Commonwealth in 1659-1795. Sylwa (łac. silva rerum dosł. las rzeczy) – forma piśmiennictwa popularna wśród szlachty polskiej, wywodząca się m.in. ze zbioru Silvae rzymskiego poety Stacjusza, obejmująca niejednorodne formalnie teksty zapisywane „na gorąco” i wyróżniające się różnorodną tematyką. Silva rerum (лат. silva rerum = досл. ліс речей) — у польській термінології уживається термін sylwa. Ця назва з латині дослівно перекладається як «ліс речей», в умовному перекладі її можна означити як чернеткові нотатки або змішані записи. Традиція рукописної культури в середньовічній та ранньомодерній Європі знаходила своє виявлення в упорядкуванні збірників, своєрідних рукописних бібліотек — Silva rerum.Синонімічними назвами для позначення таких рукописних збірників виступають також miscellanea та collectanea. Тобто, до таких книг потрапляло все, що цікавило упорядників або читачів. Майже кожна рукописна книга-збірник містить записи, які не є органічною частиною основного рукописного тексту, а відносяться до так званих . Вони зроблені переважно переписувачами, читачами, власниками рукописних книг. Як правило, подібні записи вносились на аркуші рукопису уже після його написання. Інколи вони значно різняться у хронологічному плані. Це так звані маргінальні записи (від лат. marginus — крайній), що розміщувалися на вільних від тексту частинах аркушів рукописів, якими найчастіше виступали його форзаци, краї або береги. Звідси походить ще одна часто вживана назва — записи на берегах або ж покрайні записи. Джерельне значення покрайніх записів надзвичайно важливе. Такі матеріали прямо або опосередковано вказують на місце написання книги, ім'я її автора/переписувача, власника чи власників, дають змогу прослідкувати читацькі інтереси, мотивацію до переписання книги. Окрім цього, маргінальні записи є живим свідченням сприйняття читачами змісту тексту, присутніх у ньому ідей.Варто відмітити, що маргінальні записи найчастіше фіксуються на книгах церковно-літургійного вжитку: октоїхах, тріодах, книгах Святого Письма, ірмологіонах тощо. Книжкова продукція такого виду часто виступала предметом дарування церквам, монастирям від конкретних людей або групи осіб, які часто залишали на сторінках книг так звані вкладні записи, що об'єднували відомості про особу дарувальника, вартість книг, час дарування. На книгах релігійного, а також дидактичного характеру (рукописних підручниках риторики, богослов'я, філософії) дуже часто фіксуються маргіналії літописного зразка, що коротко відображають хід поточних та минулих подій загальнодержавного та місцевого масштабу, описи стихійних лих тощо. Натомість покрайні записи рукописних збірників історичного змісту різняться за характером від інших. Насамперед з відомих причин на них відсутні вкладні записи. У маргінальних записах літописного характеру для історичних рукописних книг та збірників також не виникає потреби, оскільки основний зміст їх тексту є історичним наративом.Найбільш численною групою маргінальних записів є, звичайно, інформація про приналежність книги певному власнику. Через високу вартість книги кожен новий її власник намагався зафіксувати своє ім'я на її сторінках аби убезпечити своє майно від можливих матеріальних претензій. Близькими до маргіналій власницького типу є записи, що повідомляють про авторство рукопису чи особу писаря, який займався його виготовленням. Подібність типів власницьких і авторських записів пояснюється тим, що автор чи переписувач рукопису разом з тим був і його першим власником. Втім, авторські записи на сторінках рукописних книг фіксуються доволі рідко, оскільки для традицій рукописної культури притаманна анонімність. Вона не знає авторських прав, бо рукописи не набували такого широкого поширення, як друкована книга, що не створювало для автора потреби фіксувати своє ім'я. Тим більше, що власне авторських творів у складі рукописних збірників не так і багато, це в основному списки відомих наративів та копії документів, тому атрибуція імені копіїста немала важливих підстав. Поодинокі авторизовані рукописи свідчать радше про особисті амбіції їх творців, ніж про загальне правило. Однак фіксуються випадки, коли на рукописі зазначено ім'я його переписувача. Маргінальні записи авторського та власницького типів тісно пов'язані із примітками на аркушах рукописних книг, що не мають відношення до їхнього тексту. Просто вільні аркуші використовувались як матеріал для записів господарського, родинного характеру. На рукописах часто фіксується так звана проба пера — написи, що робилися писарем перед тим, як розпочати роботу над текстом. Вони в основному зустрічаються на форзацах книг і представляють собою часто повторювані вислови на морально-етичні теми, цитати з молитов, написання титулу правлячих монархів. Проби пера можуть містити опосередковану додаткову інформацію про час створення книги, її упорядника. Написання монаршого титулу конкретної правлячої особи може свідчити про укладання збірника в період її правління, а часте вживання цитат з молитов може вказувати на священицький сан упорядника. Прикметною рисою покрайніх записів рукописних книг із світським, зокрема, історичним змістом є присутність серед них читацьких приміток, що відображають відношення до написаного тексту. Переважна частина з них не виходить за рамки конспективних приміток.
gold:hypernym
dbr:Type
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Silva_rerum?oldid=1050025759&ns=0
dbo:wikiPageLength
4354
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Silva_rerum