This HTML5 document contains 198 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
n24	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
n21	http://viaf.org/viaf/
n10	http://ml.dbpedia.org/resource/
schema	http://schema.org/
n29	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
bibo	http://purl.org/ontology/bibo/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n26	http://d-nb.info/gnd/
dbp	http://dbpedia.org/property/
n37	http://jv.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
n40	https://global.dbpedia.org/id/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n23	http://ceb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:The_Rebel_(book)

rdf:type

bibo:Book wikidata:Q571 yago:Work104599396 wikidata:Q234460 dbo:WrittenWork yago:EndProduct103287178 yago:WikicatBooksByAlbertCamus wikidata:Q386724 yago:WikicatPhilosophyBooks yago:Book106410904 yago:WikicatBooksAboutAnarchism yago:WikicatWorksAboutNihilism yago:Wikicat1951Books owl:Thing yago:Object100002684 schema:CreativeWork schema:Book yago:Oeuvre103841417 dbo:Book yago:Whole100003553 yago:WikicatBooksAboutRevolutions yago:Artifact100021939 yago:Product104007894 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Creation103129123 yago:WikicatExistentialistBooks dbo:Work yago:Publication106589574

rdfs:label

The Rebel (book) 반항하는 인간 El hombre rebelde L'uomo in rivolta Бунтующий человек L'Homme révolté L'home revoltat الإنسان المتمرد Бунтівна людина Der Mensch in der Revolte Człowiek zbuntowany 反抗者 L'homme révolté

rdfs:comment

الإنسان المتمرد (بالفرنسية: L'Homme révolté)‏ كتاب كتبه الفيلسوف الفرنسي ألبير كامو، الذي يعامل كل من الميتافيزيقي والتطور التاريخي للتمرد و الثورة في المجتمعات، وخاصة أوروبا الغربية. O homem revoltado (em francês, L'homme révolté) é um ensaio filosófico escrito por Albert Camus e publicado em 1951. O livro analisa o conceito da Revolta de um ponto de vista histórico. Analisando suas características e seus desvirtuamentos. A revolta para Camus tem uma dupla significação. Não é apenas histórica (apesar do seu ensaio ser histórico, ou seja, analisa as manifestações históricas da revolta), a revolta encontra algo de irredutível à história. Człowiek zbuntowany (fr. L’Homme Revolté) – liczący ponad 300 stron esej, napisany przez Alberta Camusa w 1951 roku, którego tematem jest historycznie nakreślony rozwój buntu i rewolucji w społeczeństwach Europy. Esej Camusa bierze na warsztat pisarzy i artystów tak różnych jak Epikur i Lukrecjusz, Markiz de Sade, Georg Wilhelm Friedrich Hegel, Fiodor Dostojewski, Friedrich Nietzsche, Max Stirner, André Breton i inni. Jest to w sposób zintegrowany nakreślony portret historycznego człowieka w procesie buntu. Badając zarówno idee rebelii i buntu, które mogą być postrzegane jako elementy tego samego zjawiska w ramach osobistych i społecznych, Camus analizuje kilka postaci „kontrkultury” i ruchy kontrkulturowe w zachodniej myśli i sztuce, zwracając uwagę na znaczenie w ogólnym rozwoju myśli re Der Mensch in der Revolte (französisch L’homme révolté), erschienen 1951, ist eine Sammlung philosophisch-politischer Essays des französischen Philosophen und Schriftstellers Albert Camus. Im Unterschied zum vorangegangenen Essay Der Mythos des Sisyphos will Camus hier nicht nur „das Übel, welches ein Einzelner erlitt“ schildern, sondern die Entwicklung des Nihilismus zur „kollektiven Pest“ in Philosophie, Politik und politischer Theorie protokollieren. Ausgangspunkt hierfür ist wie schon früher seine Philosophie des Absurden. L'home revoltat (en francès: L'Homme révolté) és un tractat filosòfic d'Albert Camus sobre la rebel·lia, o sobre com i per què al llarg de la història l'ésser humà s'aixeca contra el déu o l'amo. Publicat el 1951, examina tant la rebel·lia com la revolta, que per a Camus han de ser vistes com un mateix fenomen manifestat en l'àmbit personal i social respectivament. Una de les frases més conegudes del llibre és la següent, que es troba a l'inici de l'obra: 《反抗者》 (法語：L'Homme révolté)是法国作家阿尔贝·加缪的一部散文作品，出版于1951年。文中从形而上學和历史两个角度讨论举事和革命，尤其是西欧社会。加缪综合研究了许多作家和艺术家，例如伊壁鸠鲁、卢克莱修、萨德侯爵、黑格尔、陀思妥耶夫斯基、尼采、麦克斯·施蒂纳、安德烈·布勒东等人，在革命中的历史。加缪考察了西方思想史和艺术史上的一些反文化人物和运动，指出它们都对革命思想和哲学的全面发展发挥了重要作用。这部作品一直广受欢迎，影响了现代哲学家和作家，如保罗·伯曼等人。 弗雷德·罗森研究了西蒙娜·韦伊的思想对加缪《反抗者》的影响，而乔治·菲勒分析了加缪与尼采哲学的相似之处。 L'Homme révolté est un essai rédigé par Albert Camus et publié en 1951. Il fait suite à son exploration de la « négation », notamment avec un Mythe de Sisyphe qui traitait principalement du caractère absurde de l'existence à travers le thème du suicide. Avec L'Homme révolté, Camus se concentre au contraire sur le positif et le dépassement de l'absurde. Il y distingue notamment la révolte — un refus positif — et les révolutions qui, perdant de vue leur révolte initiale, sont tombées dans le nihilisme, ont sacrifié le réel au profit de l'idéologie, et rationalisé le meurtre. El hombre rebelde es un tratado filosófico de Albert Camus sobre la rebeldía, o sobre cómo y por qué a lo largo de la historia el hombre se levanta contra Dios y contra su amo. Publicado en 1951, examina tanto la rebeldía como la revuelta, que para Camus deben ser vistas como un mismo fenómeno manifestado en el ámbito personal y social respectivamente. Una de las frases más conocidas del libro es la siguiente, que se encuentra al inicio de la obra: [...] el sindicato contra el partido, el municipio contra el Estado, el individualismo solidario contra la sociedad de masas. L'uomo in rivolta. Saggi (L'Homme révolté. Essais) è un saggio di Albert Camus pubblicato nel 1951 presso Gallimard (Parigi), dove egli confronta l'idea di rivoluzione, intesa come promozione di valori umani e rivolta contro l'assurdo, con la storia e il presente dei movimenti rivoluzionari. «Бунтующий человек» (фр. L'Homme révolté) — эссе Альбера Камю, опубликованное в 1951 году, в котором анализируется метафизическое и историческое развитие восстания и революции в обществах Западной Европы и России. Произведение является развитием идей «Мифа о Сизифе», переходя от проблем самоубийства и абсурда к проблемам убийства и бунта. Камю писал труд во многом с целью осмысления событий своей эпохи, характеризующихся отсутствием понятия меры. 《반항하는 인간》(L'Homme Révolté)은 알베르 카뮈가 1951년에 출판한 책이다. 이 책은 카뮈의 이론적 저작으로서 전작인 《시지프 신화》로부터의 발전을 보여주고 동시에 유럽 사상의 변천을 개관하여 현대 세계의 인간의 존재 방식을 논한 문명 비평이기도 하다. 전작에서 인간의 조건의 부조리성, 곧 행동을 인도하는 형이상학적 근거로서의 가치기준의 부재를 인정한 카뮈는, 부조리 가운데서 절망을 견디는 생을 긍정하고 자살과 살인을 동시에 배척하는 생의 연대에서 모랄을 구했으나, 이 책에서는 우선 데카르트의 방법적 회의처럼 일체를 백지로 돌리는 부조리의 경험을 통해서 이에 대한 반항을 최초의 명증으로 세운다. 반항이야말로 최초의 가치원천으로서 주인에게 반항하는 노예는 인간의 권리를 요구하고 주인으로서의 주인을 부정하지만, 이 부정에는 원래 긍정해야 할 것이 따르고 있다. 그러나 만일 반대자가 긍정과 부정의 긴장에 지쳐서 인간의 조건 자체를 전적으로 창조하려고 하면, 그것은 형이상학적 반항이 되고 여기에서 니힐리즘이 시작된다. 이것은 근대의 여러 사상과 함께 지배적으로 나타나고, 역사에 있어서는 전체성(全體性)을 요구하는 혁명내에서 논리적 귀결을 발견한다. 카뮈에 의하면 마르크스주의도 모든 공포정치와 마찬가지로 예언적 교의(豫言的敎義)로서 살인을 정당화하게 되었는데 그 유래는 한계를 넘은 전적 부정, 곧 니힐리즘에 있었다. 창조적인 반항이란 한계를 자각하는 것, 중용의 옹호에 지나지 않으며, 이러한 자각이 카뮈가 말하는 '정오(正午)의 사상'인 것이다. The Rebel (French: L'Homme révolté) is a 1951 book-length essay by Albert Camus, which treats both the metaphysical and the historical development of rebellion and revolution in societies, especially Western Europe. «Бунтівна людина» (фр. L'Homme révolté) — есе французького письменника Альбера Камю, написане у 1951 році, в якому він аналізує метафізичний та історичний розвиток повстань і революцій у різних суспільствах, головно у Західній Європі. Досліджуючи концепції різних письменників і творців — Епікура, Лукреція, маркіза де Сада, Геґеля, Достоєвського, Ніцше, Андре Бретона, ― Камю намагається вивести портрет бунтівника в історичному та художньому аспектах.

foaf:name

The Rebel L'Homme révolté

dbp:name

The Rebel

foaf:depiction

n29:L'Homme_révolté_(Albert_Camus).jpg

dcterms:subject

dbc:Books_by_Albert_Camus dbc:1951_non-fiction_books dbc:Works_about_nihilism dbc:Philosophy_essays dbc:Books_about_communism dbc:Books_about_anarchism dbc:Existentialist_books dbc:Metaphysics_literature dbc:Éditions_Gallimard_books dbc:Essays_by_Albert_Camus dbc:French_non-fiction_books dbc:1951_essays dbc:Books_about_revolutions dbc:Books_about_socialism dbc:Books_about_liberalism

dbo:wikiPageID

898990

dbo:wikiPageRevisionID

1110283516

dbo:wikiPageWikiLink

dbc:Books_about_liberalism dbc:1951_non-fiction_books dbr:Sergey_Nechayev dbc:Books_by_Albert_Camus dbr:Materialism dbr:Max_Stirner dbr:Marxism dbr:The_Myth_of_Sisyphus dbc:Works_about_nihilism dbr:Paul_Berman dbr:Marquis_de_Sade dbc:Philosophy_essays dbr:Karl_Marx dbr:Adolf_Hitler dbr:Ivan_Kalyayev dbr:Vladimir_Lenin dbr:French_Revolution dbr:Max_Scheler dbr:Counterculture dbr:Leninism dbr:Jean-Jacques_Rousseau dbr:Georg_Wilhelm_Friedrich_Hegel dbr:André_Breton dbr:Mikhail_Bakunin dbr:Crime dbr:End_of_history dbr:Rebellion dbr:Syndicalism dbr:Nihilism dbr:Society dbr:Joseph_de_Maistre dbc:Books_about_anarchism dbc:Books_about_communism dbr:Western_Europe dbr:Fyodor_Dostoevsky dbr:Arthur_Rimbaud dbr:Absurdism dbr:Simone_Weil dbr:Comte_de_Lautréamont dbc:Existentialist_books dbc:Metaphysics_literature dbr:Divine_right_of_kings dbc:Éditions_Gallimard_books dbr:Jean-Paul_Sartre dbr:Revolution dbc:Essays_by_Albert_Camus dbr:Epicurus dbr:Lucretius dbr:Albert_Camus dbc:French_non-fiction_books dbc:Books_about_revolutions dbc:Books_about_socialism dbc:1951_essays dbr:Encyclopædia_Britannica_Online dbr:Louis_XVI_of_France dbr:Internet_Encyclopedia_of_Philosophy dbr:Louis_Antoine_de_Saint-Just dbr:Anarchism dbr:Metaphysics dbr:1951_in_literature dbr:Dmitry_Pisarev dbr:Essay dbr:Friedrich_Nietzsche

owl:sameAs

dbpedia-uk:Бунтівна_людина dbpedia-ko:반항하는_인간 n10:ദി_റിബൽ_(പുസ്തകം) dbpedia-it:L'uomo_in_rivolta dbpedia-fa:انسان_طاغی dbpedia-ru:Бунтующий_человек dbpedia-pl:Człowiek_zbuntowany n21:198957736 dbpedia-ar:الإنسان_المتمرد n23:L’Homme_révolté n24:Ընդվզող_մարդը dbpedia-de:Der_Mensch_in_der_Revolte n26:4137982-2 dbpedia-zh:反抗者 dbpedia-pt:L'homme_révolté dbpedia-es:El_hombre_rebelde dbpedia-fr:L'Homme_révolté freebase:m.03m_dp wikidata:Q1195789 dbpedia-ca:L'home_revoltat n37:L'Homme_révolté yago-res:The_Rebel_(book) n40:FGj8

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Portal dbt:Reflist dbt:Infobox_book dbt:Authority_control dbt:About dbt:Short_description dbt:Camus

dbo:thumbnail

n29:L'Homme_révolté_(Albert_Camus).jpg?width=300

dbp:author

dbr:Albert_Camus

dbp:caption

Cover of the first edition

dbp:country

France

dbp:isbn

978

dbp:language

French

dbp:mediaType

Print

dbp:published

1951

dbp:subject

dbr:Rebellion

dbp:titleOrig

L'Homme révolté

dbp:translator

Anthony Bower

dbo:abstract

《반항하는 인간》(L'Homme Révolté)은 알베르 카뮈가 1951년에 출판한 책이다. 이 책은 카뮈의 이론적 저작으로서 전작인 《시지프 신화》로부터의 발전을 보여주고 동시에 유럽 사상의 변천을 개관하여 현대 세계의 인간의 존재 방식을 논한 문명 비평이기도 하다. 전작에서 인간의 조건의 부조리성, 곧 행동을 인도하는 형이상학적 근거로서의 가치기준의 부재를 인정한 카뮈는, 부조리 가운데서 절망을 견디는 생을 긍정하고 자살과 살인을 동시에 배척하는 생의 연대에서 모랄을 구했으나, 이 책에서는 우선 데카르트의 방법적 회의처럼 일체를 백지로 돌리는 부조리의 경험을 통해서 이에 대한 반항을 최초의 명증으로 세운다. 반항이야말로 최초의 가치원천으로서 주인에게 반항하는 노예는 인간의 권리를 요구하고 주인으로서의 주인을 부정하지만, 이 부정에는 원래 긍정해야 할 것이 따르고 있다. 그러나 만일 반대자가 긍정과 부정의 긴장에 지쳐서 인간의 조건 자체를 전적으로 창조하려고 하면, 그것은 형이상학적 반항이 되고 여기에서 니힐리즘이 시작된다. 이것은 근대의 여러 사상과 함께 지배적으로 나타나고, 역사에 있어서는 전체성(全體性)을 요구하는 혁명내에서 논리적 귀결을 발견한다. 카뮈에 의하면 마르크스주의도 모든 공포정치와 마찬가지로 예언적 교의(豫言的敎義)로서 살인을 정당화하게 되었는데 그 유래는 한계를 넘은 전적 부정, 곧 니힐리즘에 있었다. 창조적인 반항이란 한계를 자각하는 것, 중용의 옹호에 지나지 않으며, 이러한 자각이 카뮈가 말하는 '정오(正午)의 사상'인 것이다. «Бунтівна людина» (фр. L'Homme révolté) — есе французького письменника Альбера Камю, написане у 1951 році, в якому він аналізує метафізичний та історичний розвиток повстань і революцій у різних суспільствах, головно у Західній Європі. Досліджуючи концепції різних письменників і творців — Епікура, Лукреція, маркіза де Сада, Геґеля, Достоєвського, Ніцше, Андре Бретона, ― Камю намагається вивести портрет бунтівника в історичному та художньому аспектах. Камю почав роботу над есе в лютому 1950 року, а завершив основний текст книги у березні 1951. Окремі глави — про Ніцше і Лотреамона ― було надруковано ще до виходу книги у журналах. Перша публікація книги відбулася у тому ж 1951-му році у видавництві «Галлімар». Українською мовою твір було надруковано видавництвом Фоліо у Харкові у 1997 році в серії «Вибрані твори у трьох томах». Есе увійшло до 3-го тому. الإنسان المتمرد (بالفرنسية: L'Homme révolté)‏ كتاب كتبه الفيلسوف الفرنسي ألبير كامو، الذي يعامل كل من الميتافيزيقي والتطور التاريخي للتمرد و الثورة في المجتمعات، وخاصة أوروبا الغربية. El hombre rebelde es un tratado filosófico de Albert Camus sobre la rebeldía, o sobre cómo y por qué a lo largo de la historia el hombre se levanta contra Dios y contra su amo. Publicado en 1951, examina tanto la rebeldía como la revuelta, que para Camus deben ser vistas como un mismo fenómeno manifestado en el ámbito personal y social respectivamente. Está dividida en tres partes. La primera ilustra a partir de autores de la literatura como el Marqués de Sade y artistas como los románticos y surrealistas, la llamada "rebelión metafísica". El segundo apartado titulado "La rebelión histórica" describe los movimientos de la emancipación social que se alimentaron gracias al conocimiento de las categorías del sistema de Hegel. El anarquismo y las luchas sociales posteriores tendrán así lugar en una comprensión de la rebeldía y la emancipación del hombre en su condición de siervo. Por último la obra dedicará una reflexión a la relación entre "arte y rebelión". En cada uno de estos apartados se abordan y detallan las distintas formas de la rebelión contra los valores y principios que se han aceptado como inmutables. Dios, moral y principios, se ponen en cuestión en el acto de la rebeldía a favor de una comprensión diferente, la cual ofrezca un sentido ajeno al de los principios superiores o divinos. Para Camus no es la "revolución" sino la rebelión constante el espíritu que mueve al hombre crítico, humanista y emancipador, previniendo de la tiranía en nombre de la libertad. Una de las frases más conocidas del libro es la siguiente, que se encuentra al inicio de la obra: ¿Qué es un hombre rebelde? Un hombre que dice no. Pero negar no es renunciar: es también un hombre que dice sí desde su primer movimiento. (...) El rebelde (es decir, el que se vuelve o revuelve contra algo) da media vuelta. Marchaba bajo el látigo del amo y he aquí que hace frente. Opone lo que es preferible a lo que no lo es. Camus apela a considerar la validez humanista de la "ética de la acción" (los métodos compatibles con los objetivos). Otros temas que trabaja en este libro son que, la novela es en realidad la más elevada forma de rebeldía, y el romanticismo es más puro que cualquier conformismo. Con respecto a su pensamiento político en este libro afirmará la superioridad del individuo ejerciendo su poder a través de asociaciones libres, haciendo un alegato a favor del anarquismo y explicando su superioridad sobre el marxismo como forma de rebelión. [...] el sindicato contra el partido, el municipio contra el Estado, el individualismo solidario contra la sociedad de masas. «Бунтующий человек» (фр. L'Homme révolté) — эссе Альбера Камю, опубликованное в 1951 году, в котором анализируется метафизическое и историческое развитие восстания и революции в обществах Западной Европы и России. Произведение является развитием идей «Мифа о Сизифе», переходя от проблем самоубийства и абсурда к проблемам убийства и бунта. Камю писал труд во многом с целью осмысления событий своей эпохи, характеризующихся отсутствием понятия меры. 《反抗者》 (法語：L'Homme révolté)是法国作家阿尔贝·加缪的一部散文作品，出版于1951年。文中从形而上學和历史两个角度讨论举事和革命，尤其是西欧社会。加缪综合研究了许多作家和艺术家，例如伊壁鸠鲁、卢克莱修、萨德侯爵、黑格尔、陀思妥耶夫斯基、尼采、麦克斯·施蒂纳、安德烈·布勒东等人，在革命中的历史。加缪考察了西方思想史和艺术史上的一些反文化人物和运动，指出它们都对革命思想和哲学的全面发展发挥了重要作用。这部作品一直广受欢迎，影响了现代哲学家和作家，如保罗·伯曼等人。 弗雷德·罗森研究了西蒙娜·韦伊的思想对加缪《反抗者》的影响，而乔治·菲勒分析了加缪与尼采哲学的相似之处。 The Rebel (French: L'Homme révolté) is a 1951 book-length essay by Albert Camus, which treats both the metaphysical and the historical development of rebellion and revolution in societies, especially Western Europe. Examining both rebellion and revolt, which may be seen as the same phenomenon in personal and social frames, Camus examines several 'countercultural' figures and movements from the history of Western thought and art, noting the importance of each in the overall development of revolutionary thought and philosophy. He analyses the decreasing social importance of the king, god and of virtue and the development of nihilism. It can be seen as a sequel to The Myth of Sisyphus, where he ponders the meaning of life, because it answers the same question, but offers an alternative solution. L'Homme révolté est un essai rédigé par Albert Camus et publié en 1951. Il fait suite à son exploration de la « négation », notamment avec un Mythe de Sisyphe qui traitait principalement du caractère absurde de l'existence à travers le thème du suicide. Avec L'Homme révolté, Camus se concentre au contraire sur le positif et le dépassement de l'absurde. Il y distingue notamment la révolte — un refus positif — et les révolutions qui, perdant de vue leur révolte initiale, sont tombées dans le nihilisme, ont sacrifié le réel au profit de l'idéologie, et rationalisé le meurtre. Człowiek zbuntowany (fr. L’Homme Revolté) – liczący ponad 300 stron esej, napisany przez Alberta Camusa w 1951 roku, którego tematem jest historycznie nakreślony rozwój buntu i rewolucji w społeczeństwach Europy. Esej Camusa bierze na warsztat pisarzy i artystów tak różnych jak Epikur i Lukrecjusz, Markiz de Sade, Georg Wilhelm Friedrich Hegel, Fiodor Dostojewski, Friedrich Nietzsche, Max Stirner, André Breton i inni. Jest to w sposób zintegrowany nakreślony portret historycznego człowieka w procesie buntu. Badając zarówno idee rebelii i buntu, które mogą być postrzegane jako elementy tego samego zjawiska w ramach osobistych i społecznych, Camus analizuje kilka postaci „kontrkultury” i ruchy kontrkulturowe w zachodniej myśli i sztuce, zwracając uwagę na znaczenie w ogólnym rozwoju myśli rewolucyjnej i filozofii buntu. Praca wciąż cieszy się ciągłym zainteresowaniem, wpływając na współczesnych filozofów i pisarzy, takich jak i inni. Pierwsze tłumaczenie na język polski ukazało się nakładem Instytutu Literackiego w Paryżu w 1958 roku, zaś w komunistycznej Polsce w formie okrojonej bez rozdziałów dotyczących krytyki systemu marksistowskiego w zbiorze "Eseje" w 1973 roku. L'uomo in rivolta. Saggi (L'Homme révolté. Essais) è un saggio di Albert Camus pubblicato nel 1951 presso Gallimard (Parigi), dove egli confronta l'idea di rivoluzione, intesa come promozione di valori umani e rivolta contro l'assurdo, con la storia e il presente dei movimenti rivoluzionari. L'home revoltat (en francès: L'Homme révolté) és un tractat filosòfic d'Albert Camus sobre la rebel·lia, o sobre com i per què al llarg de la història l'ésser humà s'aixeca contra el déu o l'amo. Publicat el 1951, examina tant la rebel·lia com la revolta, que per a Camus han de ser vistes com un mateix fenomen manifestat en l'àmbit personal i social respectivament. Està dividida en tres parts. La primera il·lustra a partir d'autors de la literatura com el Marquès de Sade i artistes com els romàntics i surrealistes, l'anomenada "rebel·lió metafísica". El segon apartat, titulat "La rebel·lió històrica", descriu els moviments de l'emancipació social que es van alimentar gràcies al coneixement de les categories del sistema de Hegel. L'anarquisme i les lluites socials posteriors tindran així lloc en una comprensió de la rebel·lia i l'emancipació de l'ésser humà en la seva condició de servent. Finalment, l'obra dedicarà una reflexió a la relació entre "art i rebel·lió". En cadascun d'aquests apartats, s'aborden i es fan complexes les diferents formes de la rebel·lió contra els valors i principis que s'han acceptat com a immutables. Déu, moral i principis, es posen en qüestió en l'acte de la a favor d'una comprensió diferent, la qual ofereix un sentit aliè al dels principis superiors o divins. Per a Camus, no és la "revolució" sinó la rebel·lió constant l'esperit que mou l'individu crític, humanista i emancipador, prevenint de la tirania en nom de la llibertat. Una de les frases més conegudes del llibre és la següent, que es troba a l'inici de l'obra: Camus apel·la a considerar la validesa humanista de l'"" (els mètodes compatibles amb els objectius). Altres temes que treballa en aquest llibre són que la novel·la és en realitat la més elevada forma de rebel·lia, i el romanticisme és més pur que qualsevol conformisme. Pel que fa al seu pensament polític, en aquest llibre afirmarà la superioritat de l'individu exercint el seu poder mitjançant associacions lliures, fent un al·legat a favor de l'anarquisme i explicant la seva superioritat sobre el marxisme com a forma de rebel·lió. O homem revoltado (em francês, L'homme révolté) é um ensaio filosófico escrito por Albert Camus e publicado em 1951. O livro analisa o conceito da Revolta de um ponto de vista histórico. Analisando suas características e seus desvirtuamentos. A revolta para Camus tem uma dupla significação. Não é apenas histórica (apesar do seu ensaio ser histórico, ou seja, analisa as manifestações históricas da revolta), a revolta encontra algo de irredutível à história. As manifestações históricas analisadas por Camus são muitas e de vários períodos históricos. Seja a Assim denominada Revolta Metafísica de Epicuro e Lucrécio na antiguidade, seja na negação absoluta do Marquês de Sade. Ou na afirmação do Único de Max Stirner colocado na mesma seção que Nietzsche. Ele observa e analisa essas manifestações também na poesia e na própria revolução. Seja na revolta dos escravos liderados por Espártaco ou na revolução que deu origem a URSS, e seus desdobramentos. Passando claro, pelas idéias e pela efetivação da Revolução Francesa. Der Mensch in der Revolte (französisch L’homme révolté), erschienen 1951, ist eine Sammlung philosophisch-politischer Essays des französischen Philosophen und Schriftstellers Albert Camus. Im Unterschied zum vorangegangenen Essay Der Mythos des Sisyphos will Camus hier nicht nur „das Übel, welches ein Einzelner erlitt“ schildern, sondern die Entwicklung des Nihilismus zur „kollektiven Pest“ in Philosophie, Politik und politischer Theorie protokollieren. Ausgangspunkt hierfür ist wie schon früher seine Philosophie des Absurden.

gold:hypernym

dbr:Essay

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:The_Rebel_(book)?oldid=1110283516&ns=0

dbo:wikiPageLength

11363

dbo:author

dbr:Albert_Camus

dbo:nonFictionSubject

dbr:Rebellion

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:The_Rebel_(book)