This HTML5 document contains 246 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n37	http://dbpedia.org/resource/The_Yes_Men:
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n22	https://web.archive.org/web/20100228032052/http:/www.babelgum.com/
n20	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n4	http://www.nytimes-se.com/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n25	https://web.archive.org/web/20080308114231/http:/etd.lsu.edu/docs/available/etd-04142005-174336/unrestricted/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n45	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
n49	http://www.theyesmen.org/book/
n34	https://www.youtube.com/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n23	https://global.dbpedia.org/id/
n26	http://www.gatt.org/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
n39	https://web.archive.org/web/20001109222100/http:/www.gatt.org/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n29	https://www.pbs.org/moyers/journal/07202007/
n28	https://archive.org/details/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
n42	http://etd.lsu.edu/docs/available/etd-04142005-174336/unrestricted/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
n11	http://www.democracynow.org/2009/7/23/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
n35	http://www.theyesmen.org/
n30	https://web.archive.org/web/20060516223629/http:/www.democracynow.org/
n33	https://www.imdb.com/title/tt0415067/

Statements

Subject Item

dbr:The_Yes_Men

rdf:type

yago:Object100002684 yago:Reformer110515194 yago:Artist109812338 yago:WikicatPranksters yago:Person100007846 yago:BadPerson109831962 yago:Deceiver109998101 yago:Whole100003553 yago:Man110287213 dbo:Band yago:Wrongdoer109633969 yago:Prankster110463714 yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:LivingThing100004258 yago:Troublemaker110731244 yago:CausalAgent100007347 yago:UnwelcomePerson109631129 yago:Militant110315837 yago:WikicatTheYesMen yago:Creator109614315 yago:Disputant109615465 yago:WikicatImpostors yago:PhysicalEntity100001930 yago:WikicatAmericanPerformanceArtists yago:WikicatAnti-corporateActivists owl:Thing yago:Imposter110201535 yago:Organism100004475 yago:WikicatContemporaryArtists yago:Adult109605289 yago:Male109624168

rdfs:label

The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men The Yes Men

rdfs:comment

Los Yes Men son un dúo de activistas formado por y que practican lo que ellos llaman "corrección de identidad", que trata básicamente de desenmascarar a las corporaciones multinacionales y a todo el entramado de intereses políticos y económicos tendentes a su protección en perjuicio de los ciudadanos de todo el planeta. Su método usualmente es la sátira: haciéndose pasar por portavoces corporativos o del gobierno, suelen hacer comentarios chocantes y denigrantes sobre los trabajadores y consumidores. The Yes Men is een Amerikaanse groep politiek activisten die werken volgens het principe van culture jamming. Ze werkt aan identiteitscorrectie door zich voor te doen als invloedrijke figuren en woordvoerders van belangrijke organisaties of bedrijven zoals de Wereldhandelsorganisatie, McDonald's, Dow Chemical, ExxonMobil en het Amerikaanse ministerie van Volkshuisvesting. De groep ontwerpt en onderhoudt nepwebsites, die lijken op de websites die ze wil parodiëren. Vervolgens accepteert de groep uitnodigingen die ze op deze websites ontvangt, om te spreken op conferenties, symposia en televisieprogramma's. De groep bedient zich daar vaak van satire: terwijl ze zich voordoen als invloedrijke personen, maken ze schokkende, denigrerende en absurde opmerkingen over arbeiders en consumenten. Som Yes Men – grupa aktywistów zajmująca się "prowokacjami kulturowymi" (ang. culture jamming), uprawiają, jak sami to nazywają, "poprawę tożsamości" (ang. identity correction) poprzez udawanie decydentów i rzeczników prasowych istotnych organizacji. Tworzą i utrzymują fałszywe strony, podobne do tych, które chcą sparodiować, a potem przyjmują zaproszenia otrzymane przez nie, aby pojawić się na , sympozjach i w programach telewizyjnych. Tym sposobem przedstawiają swój punkt widzenia na często dehumanizujące działania korporacji i agencji rządowych. The Yes Men é formado por dois ativistas da interferência cultural, em que se faz paródia de peças publicitárias e outdoors conhecidos, adulterando e alterando suas mensagens, conhecidos pelos pseudônimos de Andy Bichlbaum e Mike Bonanno. Por meio de ações midiáticas, The Yes Men tem como principal objetivo aumentar a consciência sobre as mais importantes questões socioambientais, denunciando o liberalismo através da caricatura e praticando o que eles chamam "correção de identidade" ao fingir serem pessoas poderosas e porta-vozes de organizações proeminentes. The Yes Men are a culture jamming activist duo and network of supporters created by Jacques Servin and Igor Vamos. Through various actions, the Yes Men primarily aim to raise awareness about problematic social and political issues. To date, the duo have produced three films: The Yes Men (2003), The Yes Men Fix the World (2009), and The Yes Men Are Revolting (2014). In these films, they impersonate entities that they dislike, a practice that they call "identity correction." The Yes Men operate under the mission statement that lies can expose truth. They create and maintain fake websites similar to ones they intend to spoof, which have led to numerous interview, conference, and TV talk show invitations. They espouse the belief that corporations and governmental organizations often act in deh Yes Men — група активістів, яка займається «культурними провокаціями» (англ. culture jamming) та «виправленням ідентичності» (англ. identity correction) через удавання керівників і речників реальних організацій. Вони створюють та підтримують фальшиві сайти, подібні до тих, на які хочуть зробити пародію, а потім використовують отриманні запрошення, щоб приймати учать в конференціях, симпозіумах і в програмах на телебаченні. Таким чином вони намагаються пригорнути увагу до антигуманістичних дій корпорацій і урядових агентств. Les Yes Men (les béni oui oui) sont deux activistes du canular (Jacques Servin et (en), connus sous les pseudonymes de Andy Bichlbaum et Mike Bonanno), qui dénoncent le libéralisme par la caricature. En se faisant passer pour des intervenants de l'OMC, ils ont entre autres prononcé des discours satiriques sur la privatisation du marché des votes et sur l'apologie de l'esclavage à domicile, lesquels n'ont pas suscité de réaction particulière de la part des spectateurs et participants présents, si ce n'est des remerciements. The Yes Men («согласные на всё») — дуэт активистов глушения культуры Жака Сервина (Jacques Servin, также известен как Энди Бичлбаум — Andy Bichlbaum) и Игоря Вамоса (Igor Vamos, также известного как Майк Бонанно — Mike Bonanno), использующий приём «боевого медиа» (англ. Tactical media) для увеличения осведомлённости о том, что они считают социальными проблемами. The Yes Men je dvojice aktivistů vystupujících pod jmény Andy Bichlbaum (vlastním jménem Jacque Servin) a Mike Bonanno (Igor Vamos). Jejich snahou je upozornit na problémy společnosti. Jedna z jejich častých činností je to, co nazývají „náprava totožnosti“ (identity correction), kdy se vydávají za osobu či společnost. The Yes Men sind eine Netzkunst- und Aktivistengruppe, die Kommunikationsguerilla betreibt und mit einer Fälschung der Website der WTO bekannt wurde. Mitglieder der Gruppe geben sich als Repräsentanten internationaler Konzerne oder Institutionen aus und karikieren mit übertriebenen Forderungen auf Konferenzen deren Ziele (Überidentifikation). Sie selbst bezeichnen dies als „Identitätskorrektur“ („identity correction“). Els Yes Men són un duo d'activistes format per Andy Bichlbaum i Mike Bonanno. En les seves actuacions, imiten organitzacions que volen criticar, un mètode que diuen «correcció d'identitat», que tracta bàsicament de desemmascarar les corporacions multinacionals i tot l'entramat d'interessos polítics i econòmics que tendeixen a la seva protecció en perjudici dels ciutadans del planeta. Els Yes Men s'han fet passar per portaveus d'organitzacions tals com l'OMC, McDonald's, Dow Chemical, entre altres. Οι Yes Men είναι μια ομάδα ακτιβιστών που προκαλούν (culture jamming). Δημιουργούν και συντηρούν ψεύτικους ιστότοπους παραπλήσιους με αυτούς των οργανισμών που είναι στόχοι τους, κι έτσι γίνονται λήπτες προσκλήσεων για να συμμετάσχουν σε συνέδρια, συμπόσια και τηλεοπτικές εκπομπές, τις οποίες αποδέχονται προσποιούμενοι ότι είναι οικονομικοί παράγοντες και εκπρόσωποι μεγάλων διεθνών οργανισμών όπως ο Παγκόσμιος Οργανισμός Εμπορίου. Ο τρόπος αυτός καταγγελίας της δράσης ορισμένων επιχειρήσεων και διεθνών οργανισμών έχει αποτελέσει αντικείμενο τόσο θετικής όσο και αρνητικής κριτικής, αλλά και αιτία να πέσει κατά 3% η μετοχή της εταιρίας χημικών Dow το 2004.

foaf:homepage

n22:yesmen

foaf:depiction

n20:The_Yes_Men.jpg n20:The_Yes_Men_at_re-publica_2014.jpg

dcterms:subject

dbc:Culture_jamming dbc:The_Yes_Men dbc:American_contemporary_artists dbc:Anti-corporate_activists dbc:American_performance_artists dbc:Performance_artist_collectives dbc:Hoaxes_in_the_United_States dbc:Political_art dbc:Anti-globalization_organizations dbc:Impostors dbc:Anti-consumerist_groups

dbo:wikiPageID

1118654

dbo:wikiPageRevisionID

1118316184

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:YouTube dbr:Info_wars dbr:World_Trade_Organization dbr:Babelgum dbr:Alberta dbr:ExxonMobil dbr:Politicon dbr:Mike_Bonanno dbr:2012_Stratfor_email_leak dbr:The_Washington_Post dbc:Culture_jamming dbr:Nigeria dbc:American_contemporary_artists dbr:2009_in_film dbc:American_performance_artists dbr:Jim_Prentice dbr:Nuclear_waste dbc:The_Yes_Men dbr:Jacques_Servin dbr:Corporation dbr:Houston_Art_Car_Parade dbc:Anti-corporate_activists dbr:Emission_intensity dbr:International_Payments_Conference dbr:Associated_Press dbr:Culture_jamming dbr:George_W._Bush_presidential_campaign,_2004 dbr:2014_Toronto_International_Film_Festival dbc:Performance_artist_collectives dbr:Bill_Moyers_Journal dbr:Copenhagen dbr:350.org dbr:2004_Republican_National_Convention dbc:Political_art dbr:URL dbr:Steve_Lambert dbr:Lee_Raymond dbc:Hoaxes_in_the_United_States dbr:Electronic_Frontier_Foundation dbr:Reuters dbr:New_York_Post dbr:McDonald's dbc:Anti-globalization_organizations dbr:George_W._Bush dbr:Kathleen_Blanco dbr:Alex_Jones_(journalist) dbr:Union_Carbide dbr:The_New_York_Times dbr:United_States_Secretary_of_Energy dbr:Dehumanizing dbr:Seattle_Space_Needle dbr:2009_United_Nations_Climate_Change_Conference dbr:Washington,_D.C. dbr:Sundance_Film_Festival dbr:General_Agreement_on_Tariffs_and_Trade dbr:Calgary dbr:Spin_(public_relations) dbr:Royal_Dutch_Shell dbr:Edward_Snowden dbr:Liquid_coal dbr:Halliburton dbr:Rensselaer_Polytechnic_Institute dbr:Democratic_National_Committee dbr:GE n37:_The_True_Story_of_the_End_of_the_World_Trade_Organization dbr:Anti-globalization_movement dbr:Al_Gore dbc:Impostors dbr:SimCopter dbr:Bhopal_disaster dbr:Andy_Bichlbaum dbr:United_States_Department_of_Housing_and_Urban_Development dbr:Greenpeace dbr:United_Nations_Climate_Change_Conference_2009 dbr:Good_(magazine) dbr:COP26 dbr:National_Petroleum_Council_(US) dbr:Dow_Chemical_Company dbr:Ray_Nagin dbr:COP15 dbc:Anti-consumerist_groups dbr:2000_US_presidential_election dbr:Volkswagen_emissions_scandal dbr:Alberta's_oil_sands dbr:Internet_Archive dbr:The_Yes_Men dbr:Corporate_crime dbr:Igor_Vamos dbr:Global_warming dbr:Hurricane_Katrina dbr:Canada n45:The_Yes_Men.jpg n45:The_Yes_Men_at_re-publica_2014.jpg dbr:Stratfor dbr:Wall_Street_Journal dbr:United_States_Chamber_of_Commerce dbr:BBC_World dbr:Maximum_wage dbr:Donald_Trump dbr:Occupy_Seattle dbr:Dow_Chemical dbr:Samuel_Bodman dbr:The_Yes_Men_(film) dbr:Niger_Delta dbr:The_Yes_Men_Are_Revolting dbr:Improv_Everywhere dbr:The_Yes_Men_Fix_the_World

dbo:wikiPageExternalLink

n4: n11:yes_men n26: n28:The.Yes.Men.Fix.The.World.P2P.Edition.2010.Xvid n29:watch.html n30:article.pl%3Fsid=06%2F05%2F12%2F1353258 n33: n34:watch%3Fv=zciWUOrIUqo&feature=player_embedded n25:Boyd_thesis.pdf%23search=%22%22The%20Yes%20Men%20and%20Activism%20in%20the%20Information%20Age%22 n35: n22:yesmen n39: n42:Boyd_thesis.pdf%23search=%22%22The%20Yes%20Men%20and%20Activism%20in%20the%20Information%20Age%22 n49:

owl:sameAs

freebase:m.047mzf dbpedia-he:The_Yes_Men dbpedia-el:The_Yes_Men dbpedia-de:The_Yes_Men dbpedia-nl:The_Yes_Men n23:Y5Ai dbpedia-no:The_Yes_Men wikidata:Q1547127 dbpedia-pt:The_Yes_Men dbpedia-ca:The_Yes_Men dbpedia-fr:The_Yes_Men dbpedia-ru:The_Yes_Men dbpedia-uk:The_Yes_Men dbpedia-pl:The_Yes_Men dbpedia-fi:The_Yes_Men yago-res:The_Yes_Men dbpedia-es:The_Yes_Men dbpedia-cs:The_Yes_Men

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Cite_web dbt:Authority_control dbt:Commons_category dbt:Reflist dbt:About dbt:Culture_jamming dbt:Performance_art dbt:ISBN dbt:Use_mdy_dates dbt:Webarchive dbt:Short_description dbt:Anti-consumerism dbt:Citation_needed dbt:Wikiquote dbt:Wikinews dbt:Cite_book

dbo:thumbnail

n20:The_Yes_Men_at_re-publica_2014.jpg?width=300

dbp:date

2008-03-08

dbp:url

n25:Boyd_thesis.pdf%23search=%22%22The%20Yes%20Men%20and%20Activism%20in%20the%20Information%20Age%22

dbo:abstract

Yes Men — група активістів, яка займається «культурними провокаціями» (англ. culture jamming) та «виправленням ідентичності» (англ. identity correction) через удавання керівників і речників реальних організацій. Вони створюють та підтримують фальшиві сайти, подібні до тих, на які хочуть зробити пародію, а потім використовують отриманні запрошення, щоб приймати учать в конференціях, симпозіумах і в програмах на телебаченні. Таким чином вони намагаються пригорнути увагу до антигуманістичних дій корпорацій і урядових агентств. Їхньою головною зброєю є сатира: удаючи корпоративних або урядових представників, вони часто висловлюються у дуже контроверсійний для працівників і споживачів спосіб, а потім вказують на брак шоку чи злості, коли ніхто не зауважує, що «реакційна» риторика — всього лише жарт. Учасники Yes Men видавали себе за речників Всесвітньої Торгової Організації, McDonald's, Dow Chemical, та міністерства Житлового Будівництва і Міського Розвитку США. Двох найвідоміших представників організації знають під кількома псевдонімами. Наприклад, у фільмі 2003 року їх називали Енді Біклбаумом (англ. Andy Bichlbaum) і Майком Бонанно (англ. Mike Bonanno). Їхні справжні імена — Жак Сервін (англ. Jacques Servin) та Ігор Вамос (англ. Igor Vamos) відповідно. Вамос є ад'юнктом в галузі медіа-мистецтв у , Нью-Йорк. Група також складається із багатьох людей з усього світу. Досвід Yes Men задокументовано у фільмах The Yes Men, Info Wars, а також The Yes Men: The True Story of the End of the World Trade Organization. Стрічка The Yes Men Are Revolting (2014р.) - є фільмом-відкриття [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA у 2017 році. Los Yes Men son un dúo de activistas formado por y que practican lo que ellos llaman "corrección de identidad", que trata básicamente de desenmascarar a las corporaciones multinacionales y a todo el entramado de intereses políticos y económicos tendentes a su protección en perjuicio de los ciudadanos de todo el planeta. Se hacen pasar por personas poderosas y portavoces de organizaciones prominentes, aceptando las invitaciones recibidas en sus páginas web para aparecer en conferencias y programas de televisión. Luego usan su autoridad recientemente adquirida para expresar la idea de que las corporaciones y organizaciones gubernamentales a menudo actúan en modos deshumanizantes hacia el público en general. Su método usualmente es la sátira: haciéndose pasar por portavoces corporativos o del gobierno, suelen hacer comentarios chocantes y denigrantes sobre los trabajadores y consumidores. Los Yes Men se han hecho pasar por portavoces de organizaciones tales como la OMC, McDonald's, Dow Chemical, entre otras. The Yes Men is een Amerikaanse groep politiek activisten die werken volgens het principe van culture jamming. Ze werkt aan identiteitscorrectie door zich voor te doen als invloedrijke figuren en woordvoerders van belangrijke organisaties of bedrijven zoals de Wereldhandelsorganisatie, McDonald's, Dow Chemical, ExxonMobil en het Amerikaanse ministerie van Volkshuisvesting. De groep ontwerpt en onderhoudt nepwebsites, die lijken op de websites die ze wil parodiëren. Vervolgens accepteert de groep uitnodigingen die ze op deze websites ontvangt, om te spreken op conferenties, symposia en televisieprogramma's. De groep bedient zich daar vaak van satire: terwijl ze zich voordoen als invloedrijke personen, maken ze schokkende, denigrerende en absurde opmerkingen over arbeiders en consumenten. Soms kondigt de groep een droomscenario voor antiglobalisten aan, zoals de opheffing van de Wereldhandelsorganisatie en de schadeloosstelling van de slachtoffers van de giframp in Bhopal. De groep bestaat uit Jacques Servin en Igor Vamos, die opereren onder verschillende aliassen. Hun activiteiten zijn vastgelegd in de documentairefilms The Yes Men (2003), The Yes Men Fix the World (2009) en The Yes Men Are Revolting (2014, coproductie van o.a. VPRO, Pieter van Huystee Film, ZDF en ARTE) en het boek The Yes Men: The True Story of the End of the World Trade Organization (ISBN 0-9729529-9-3). Les Yes Men (les béni oui oui) sont deux activistes du canular (Jacques Servin et (en), connus sous les pseudonymes de Andy Bichlbaum et Mike Bonanno), qui dénoncent le libéralisme par la caricature. En se faisant passer pour des intervenants de l'OMC, ils ont entre autres prononcé des discours satiriques sur la privatisation du marché des votes et sur l'apologie de l'esclavage à domicile, lesquels n'ont pas suscité de réaction particulière de la part des spectateurs et participants présents, si ce n'est des remerciements. Ils ont ensuite diversifié leurs cibles, parmi lesquelles George W. Bush et le groupe chimique Dow Chemical. Le 12 novembre 2008, ils ont diffusé à cent mille exemplaires dans les rues de New York un faux numéro du New York Times titrant à la une « Iraq War Ends » (« La guerre d'Irak est finie »). The Yes Men («согласные на всё») — дуэт активистов глушения культуры Жака Сервина (Jacques Servin, также известен как Энди Бичлбаум — Andy Bichlbaum) и Игоря Вамоса (Igor Vamos, также известного как Майк Бонанно — Mike Bonanno), использующий приём «боевого медиа» (англ. Tactical media) для увеличения осведомлённости о том, что они считают социальными проблемами. Yes Men – grupa aktywistów zajmująca się "prowokacjami kulturowymi" (ang. culture jamming), uprawiają, jak sami to nazywają, "poprawę tożsamości" (ang. identity correction) poprzez udawanie decydentów i rzeczników prasowych istotnych organizacji. Tworzą i utrzymują fałszywe strony, podobne do tych, które chcą sparodiować, a potem przyjmują zaproszenia otrzymane przez nie, aby pojawić się na , sympozjach i w programach telewizyjnych. Tym sposobem przedstawiają swój punkt widzenia na często dehumanizujące działania korporacji i agencji rządowych. Ich główną metodą jest satyra: udając korporacyjnych lub rządowych reprezentantów, często wypowiadają się w sposób bardzo kontrowersyjny o pracownikach i konsumentach, następnie wskazując na brak szoku czy złości na ich dowcip, kiedy nikt nie zauważa, że "reakcyjna" retoryka była jedynie żartem. Ich metoda w takich wypadkach polega na swoistym "reductio ad absurdum", czyli na wyprowadzaniu konsekwentnych, a zarazem absurdalnych i oburzających wniosków z działań korporacji i rządów różnych państw. Stąd ich angielska nazwa: "yes-meni", "potakiwacze"; ich taktyką nie jest kontestacja, lecz paradoksalnie - "potakiwanie". Czasami jednak rzekomi przedstawiciele prasowi, podstawieni przez Yes Menów, wygłaszają oświadczenia będące spełnieniem marzeń ruchu alterglobalistycznego i przeciwników korporacyjnych przestępstw. Efektem były błędne relacje prasowe na temat rozwiązania Światowej Organizacji Handlu czy o korporacji Dow Chemical, płacącej za oczyszczenie po katastrofie Union Carbide. Yes Meni podawali się za rzeczników Światowej Organizacji Handlu, McDonald'sa, Dow Chemical oraz ministerstwa Mieszkalnictwa i Rozwoju Miejskiego USA. Dwóch bardziej znanych Yes Menów znanych jest pod szeregiem pseudonimów, przykładowo w filmie z 2003, jako Andy Bichlbaum oraz Mike Bonanno. Ich rzeczywiste nazwiska to odpowiednio Jacques Servin i Igor Vamos. Vamos jest adiunktem w dziedzinie sztuk medialnych na . Jednak grupę Yes Menów tworzy wielu ludzi z całego globu. Ich doświadczenia zostały udokumentowane w filmie The Yes Men, filmie dokumentalnym Info Wars oraz w książce The Yes Men: The True Story of the End of the World Trade Organization. W 2009 roku Yes Meni nakręcili film , który w Polsce miał swoją premierę 20 listopada 2009 roku i w 2014 roku film . The Yes Men are a culture jamming activist duo and network of supporters created by Jacques Servin and Igor Vamos. Through various actions, the Yes Men primarily aim to raise awareness about problematic social and political issues. To date, the duo have produced three films: The Yes Men (2003), The Yes Men Fix the World (2009), and The Yes Men Are Revolting (2014). In these films, they impersonate entities that they dislike, a practice that they call "identity correction." The Yes Men operate under the mission statement that lies can expose truth. They create and maintain fake websites similar to ones they intend to spoof, which have led to numerous interview, conference, and TV talk show invitations. They espouse the belief that corporations and governmental organizations often act in dehumanizing ways toward the public. Elaborate props are sometimes part of the ruse (e.g. Survivaball), as shown in their 2003 DVD release The Yes Men. The Yes Men have collaborated with other groups of similar interest, including Improv Everywhere, Andrew Boyd and Steve Lambert. Οι Yes Men είναι μια ομάδα ακτιβιστών που προκαλούν (culture jamming). Δημιουργούν και συντηρούν ψεύτικους ιστότοπους παραπλήσιους με αυτούς των οργανισμών που είναι στόχοι τους, κι έτσι γίνονται λήπτες προσκλήσεων για να συμμετάσχουν σε συνέδρια, συμπόσια και τηλεοπτικές εκπομπές, τις οποίες αποδέχονται προσποιούμενοι ότι είναι οικονομικοί παράγοντες και εκπρόσωποι μεγάλων διεθνών οργανισμών όπως ο Παγκόσμιος Οργανισμός Εμπορίου. Ο τρόπος αυτός καταγγελίας της δράσης ορισμένων επιχειρήσεων και διεθνών οργανισμών έχει αποτελέσει αντικείμενο τόσο θετικής όσο και αρνητικής κριτικής, αλλά και αιτία να πέσει κατά 3% η μετοχή της εταιρίας χημικών Dow το 2004. Η μέθοδός τους είναι συνήθως η σάτιρα και η παρωδία. Παριστάνοντας τους εκπροσώπους της κυβέρνησης, επιχειρήσεων ή οργανισμών, κάνουν εξωφρενικές και απάνθρωπες δηλώσεις σχετικά με το μέλλον των εργαζόμενων ή των καταναλωτών, και κατόπιν αντιμετωπίζουν με αδιαφορία και κυνισμό τη φρίκη ή το θυμό που προκαλούν τα λεγόμενά τους, ενώ συνήθως δεν αποκαλύπτεται ότι το όλο πράγμα είναι φάρσα. Άλλες φορές κάνουν ανακοινώσεις που αντιπροσωπεύουν ιδανικά σενάρια για το κίνημα αντιπαγκοσμιοποίησης, κι έτσι τα ΜΜΕ διαδίδουν τη διάλυση του Παγκόσμιου Οργανισμού Εμπορίου προκειμένου να στηρίξει το έργο του ΟΗΕ, ή την πρόθεση της Dow να πληρώσει δισεκατομμύρια δολλάρια προκειμένου να αντιμετωπιστεί η . Οι Yes Men έχουν εμφανιστεί ως εκπρόσωποι του Παγκόσμιου Οργανισμού Εμπορίου, της McDonald's, της εταιρίας χημικών Dow και του Υπουργείου Στέγασης και Αστικής Ανάπτυξης των ΗΠΑ. Τα δυο κύρια μέλη της ομάδας είναι γνωστά με αρκετά ψευδώνυμα, τα πιο γνωστά από τα οποία είναι Άντι Μπίκλμπαουμ και Μάικ Μπονάννο. Τα πραγματικά τους ονόματα όμως είναι Ζακ Σέρβιν και Ίγκορ Βάμος αντίστοιχα. Οι δυο έχουν προϊστορία στο χώρο των πολιτιστικών παρεμβολών. Ο Σέρβιν είναι συγγραφέας και πρώην εργαζόμενος στην εταιρία ηλεκτρονικών παιχνιδιών , και συμπεριέλαβε ένα στο παιχνίδι SimCopter, που έκανε τους αρσενικούς χαρακτήρες να φιλιούνται μεταξύ τους κάθε Παρασκευή και 13. Ο Βάμος είναι επίκουρος καθηγητής ΜΜΕ στο Πολυτεχνείο Ρένσελαερ της Νέας Υόρκης. Στο παρελθόν είχε συμμετάσχει στο "Μέτωπο για την Απελευθέρωση της Μπάρμπι", που αντάλασσε τα ηχογραφημένα μηνύματα ανάμεσα σε κούκλες και και κατόπιν τοποθετούσε τις "πειραγμένες" κούκλες στα ράφια των καταστημάτων. Οι Yes Men υποστηρίζονται στις προσπάθειές τους από πολλούς ανθρώπους σε διάφορα σημεία του πλανήτη. Η δράση τους καταγράφεται στην ταινία The Yes Men, που διανεμήθηκε από την United Artists, το ντοκιμαντέρ Info Wars και το βιβλίο The Yes Men: The True Story of the End of the World Trade Organization (Η Αληθινή Ιστορία του Τέλους του ΠΟΕ). Els Yes Men són un duo d'activistes format per Andy Bichlbaum i Mike Bonanno. En les seves actuacions, imiten organitzacions que volen criticar, un mètode que diuen «correcció d'identitat», que tracta bàsicament de desemmascarar les corporacions multinacionals i tot l'entramat d'interessos polítics i econòmics que tendeixen a la seva protecció en perjudici dels ciutadans del planeta. Es fan passar per persones poderoses i portaveus d'organitzacions prominents, accepten les invitacions rebudes a les seves pàgines web per aparèixer en conferències i programes de televisió. Després usen la seva autoritat recentment adquirida per expressar la idea que les corporacions i organitzacions governamentals sovint actuen en maneres deshumanizants cap al públic en general.El seu metode usual és la sàtira: es fan passar per portaveus corporatius o del govern, solen fer comentaris xocants i denigrants sobre els treballadors i consumidors. Els Yes Men s'han fet passar per portaveus d'organitzacions tals com l'OMC, McDonald's, Dow Chemical, entre altres. Obra cinematogràfica * The Yes Men (2003) * The Yes Men Fix the World (2009) * The Yes Men Are Revolting (2014) The Yes Men é formado por dois ativistas da interferência cultural, em que se faz paródia de peças publicitárias e outdoors conhecidos, adulterando e alterando suas mensagens, conhecidos pelos pseudônimos de Andy Bichlbaum e Mike Bonanno. Por meio de ações midiáticas, The Yes Men tem como principal objetivo aumentar a consciência sobre as mais importantes questões socioambientais, denunciando o liberalismo através da caricatura e praticando o que eles chamam "correção de identidade" ao fingir serem pessoas poderosas e porta-vozes de organizações proeminentes. Nessas ações, eles personificar entidades e pessoas com a irônica missão de dizer a verdade e expor mentiras. Em alguns casos, criaram e mantêm sites falsos semelhantes aos que pretendem parodiar, conseguindo inúmeras entrevistas para a TV ou para conferências em eventos. Eles defendem a crença de que as corporações e organizações governamentais agem, muitas vezes, de forma desumana com o público e os contribuintes. The Yes Men sind eine Netzkunst- und Aktivistengruppe, die Kommunikationsguerilla betreibt und mit einer Fälschung der Website der WTO bekannt wurde. Mitglieder der Gruppe geben sich als Repräsentanten internationaler Konzerne oder Institutionen aus und karikieren mit übertriebenen Forderungen auf Konferenzen deren Ziele (Überidentifikation). Sie selbst bezeichnen dies als „Identitätskorrektur“ („identity correction“). Die zwei führenden Mitglieder der Gruppe sind unter einer Reihe von Pseudonymen bekannt, zuletzt als „Andy Bichlbaum“ und „Mike Bonanno“. Ihre bürgerlichen Namen lauten Jacques Servin und Igor Vamos. Servin ist ein Science-Fiction-Autor, Vamos arbeitet als Assistenzprofessor am Rensselaer Polytechnic Institute in Troy im Bundesstaat New York. Bei ihrer ersten Aktion in den 1990er Jahren tauschten sie die Elektronik von Barbie- und GI-Joe-Sprachpuppen gegeneinander aus und stellten sie zurück in die Geschäfte. Sie veröffentlichten dann eine Erklärung im Namen der „Barbie-Befreiungsorganisation“. Die Gruppe gibt an, sie werde von Herb Alpert finanziert. Dennoch stellt die Finanzmittelbeschaffung eine Schwierigkeit dar; um Spenden einzuwerben, haben die Yes Men ihren Kinofilm zum kostenlosen Download bereitgestellt, verbunden mit der Bitte, Geld zu spenden. The Yes Men je dvojice aktivistů vystupujících pod jmény Andy Bichlbaum (vlastním jménem Jacque Servin) a Mike Bonanno (Igor Vamos). Jejich snahou je upozornit na problémy společnosti. Jedna z jejich častých činností je to, co nazývají „náprava totožnosti“ (identity correction), kdy se vydávají za osobu či společnost.

gold:hypernym

dbr:Duo

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:The_Yes_Men?oldid=1118316184&ns=0

dbo:wikiPageLength

44496

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:The_Yes_Men