| rdfs:comment
| - The Antarctic Cold Reversal (ACR) was an important episode of cooling in the climate history of the Earth during the deglaciation at the close of the last ice age. It illustrates the complexity of the climate changes at the transition from the Pleistocene to the Holocene Epochs. The onset of the Antarctic Cold Reversal was followed, after about 800 years, by an Oceanic Cold Reversal in the Southern Ocean. (en)
- Der Antarktische Kälterückfall, abgekürzt ACR (für engl. Antarctic Cold Reversal), war ein Abschnitt in der Erdgeschichte, bei dem am Ende der letzten Eiszeit nach jahrtausendelanger Erwärmung und weltweiter Gletscherschmelze vor etwa 14.500 Jahren eine globale Abkühlung stattfand. Gegenüber dem Beginn des Antarktischen Kälterückfalls setzte der Ozeanische Kälterückfall im Südlichen Ozean mit ca. 800 Jahren Verzögerung ein. (de)
- L'inversione del freddo antartico (in inglese Antarctic Cold Reversal, ACR) fu un episodio importante di raffreddamento nella storia del clima della Terra, durante la deglaciazione alla fine dell'ultima era glaciale, e permette di spiegare la complessità dei mutamenti climatici nella transizione dal Pleistocene all'Olocene. L'inizio dell'ACR venne seguita, dopo circa 800 anni, da un'inversione del freddo oceanico nell'Oceano meridionale. (it)
- Антаркти́ческий холо́дный ре́верс, англ. Antarctic Cold Reversal, ACR) — важное событие в мировой климатической истории Земли. Представляет собой эпизод охлаждения во время дегляциации ближе к концу последнего оледенения. Хорошо иллюстрирует сложность климатических изменений на переходе от плейстоцена к голоцену. Примерно 800 лет спустя за антарктическим холодным реверсом последовал Океанский холодный реверс в Южном океане. (ru)
- Антарктичний холодний реверс, (англ. Antarctic Cold Reversal, ACR)— важлива подія у світовій кліматичній історії Землі. Є епізодом охолодження під час дегляціації ближче до кінця останнього зледеніння, і добре ілюструє складність кліматичних змін на переході від плейстоцену до голоцену . Антарктичний холодний реверс призвів до зниження середньорічної температури приблизно на 3°C. У Північній півкулі почалося похолодання, відоме як пізній дріас, в той час як антарктичний холодний реверс все ще тривав, він закінчився приблизно в середині пізнього дріасу. (uk)
|
| has abstract
| - Der Antarktische Kälterückfall, abgekürzt ACR (für engl. Antarctic Cold Reversal), war ein Abschnitt in der Erdgeschichte, bei dem am Ende der letzten Eiszeit nach jahrtausendelanger Erwärmung und weltweiter Gletscherschmelze vor etwa 14.500 Jahren eine globale Abkühlung stattfand. Das letzteiszeitliche Maximum und Meeresspiegel-Minimum fand 21.000 Jahre BP statt. Nach 18.000 BP zeigen antarktische Eisbohrkerne eine allmähliche Erwärmung. Circa 14.700 BP gab es einen großen Schmelzwasserpuls, der entweder vom antarktischen Eisschild oder vom Laurentidischen Eisschild stammte und Schmelzwasserpuls 1A genannt wird. Dieser Schmelzwasserpuls verursachte einen Meeresspiegelanstieg, der den globalen Meeresspiegel innerhalb von zwei Jahrhunderten um 20 Meter anhob. Es wird angenommen, dass dies den Beginn des Bölling- bzw. Alleröd-Interstadials beeinflusste, die große Unterbrechungen der eiszeitlichen Kälte in der nördlichen Hemisphäre waren. Daneben wurde der Schmelzwasserpuls 1A in der Antarktis und der südlichen Hemisphäre von einer erneuten Abkühlungsphase begleitet, dem Antarktischen Kälterückfall, der um 14.500 BP einsetzte und zweitausend Jahre andauerte; es ist ein Beispiel einer Erwärmung, die zu einer Abkühlung führte. Ähnliches war bei der Misox-Schwankung zu beobachten. Der Antarktische Kälterückfall brachte eine mittlere Abkühlung um ca. 3 °C. Die Jüngere Dryaszeit setzte während des Antarktischen Kälterückfalls ein, der in der Mitte der jüngeren Dryaszeit endete. Kritisch bei dem Vergleich zwischen Nord- und Südhemisphäre ist die Zuordnung der Bohrkerntiefe zur Zeit. Andere Veröffentlichungen, die sich mit der "Phasenverschiebung" beschäftigt haben, kommen zu abweichenden Schlussfolgerungen. Dieses Muster einer Entkopplung zwischen Nord- und Südhemisphäre bzw. „Süden führt, Norden hinkt hinterher“ (engl. southern lead, northern lag) manifestierte sich in darauffolgenden klimatischen Ereignissen. Die Erklärung dieser Entkopplung der Erdhemisphären und die Mechanismen der Erwärmungs- und Abkühlungstrend sind Gegenstand von Studien und Diskussionen in der Klimaforschung. Die konkreten Zeitpunkte und das Ausmaß des Antarktischen Kälterückfalls sind ebenfalls Gegenstand dieser Debatte. Gegenüber dem Beginn des Antarktischen Kälterückfalls setzte der Ozeanische Kälterückfall im Südlichen Ozean mit ca. 800 Jahren Verzögerung ein. (de)
- The Antarctic Cold Reversal (ACR) was an important episode of cooling in the climate history of the Earth during the deglaciation at the close of the last ice age. It illustrates the complexity of the climate changes at the transition from the Pleistocene to the Holocene Epochs. The Last Glacial Maximum and sea-level minimum occurred c. 21,000 years before present (BP). Antarctic ice cores show gradual warming beginning 3,000 years later. At about 14,700 BP, there was a large pulse of meltwater, identified as Meltwater pulse 1A, probably from either the Antarctic ice sheet or the Laurentide Ice Sheet. Meltwater pulse 1A produced a marine transgression that raised global sea level about 20 meters in two to five centuries and is thought to have influenced the start of the Bølling/Allerød interstadial, the major break with glacial cold in the Northern Hemisphere. Meltwater pulse 1A was followed in Antarctica and the Southern Hemisphere by a renewed cooling, the Antarctic Cold Reversal, in c. 14,500 BP, which lasted for two millennia—an instance of warming causing cooling. The ACR brought an average cooling of perhaps 3 °C. The Younger Dryas cooling, in the Northern Hemisphere, began while the Antarctic Cold Reversal was still ongoing, and the ACR ended in the midst of the Younger Dryas. This pattern of climate decoupling between the Northern and Southern Hemispheres and of "southern lead, northern lag" would manifest in subsequent climate events. The cause or causes of this hemispheric decoupling, of the "lead/lag" pattern and of the specific mechanisms of the warming and cooling trends are still subjects of study and dispute among climate researchers. The specific dating and intensity of the Antarctic Cold Reversal are also under debate. The onset of the Antarctic Cold Reversal was followed, after about 800 years, by an Oceanic Cold Reversal in the Southern Ocean. (en)
- L'inversione del freddo antartico (in inglese Antarctic Cold Reversal, ACR) fu un episodio importante di raffreddamento nella storia del clima della Terra, durante la deglaciazione alla fine dell'ultima era glaciale, e permette di spiegare la complessità dei mutamenti climatici nella transizione dal Pleistocene all'Olocene. L'ultimo massimo glaciale e minimo livello marino accadde circa 21.000 anni prima del presente (BP). Successivamente al 18.000 BP, le carote di ghiaccio dell'Antartico mostrano un graduale riscaldamento. Circa 14.700 anni BP (o 12.700 a.C.), la rilasciò una grande quantità d', identificata come "impulso d'acqua di disgelo 1A" (meltwater pulse 1A, abbreviata in mwp-1A). Questo impulso d'acqua di disgelo produsse una trasgressione marina che aumentò il livello globale del mare di circa 20 metri nel giro di due secoli, e si pensa abbia influenzato l'inizio dell'interstadiale di Bølling/Allerød che fu la maggiore frattura del freddo glaciale nell'Emisfero Settentrionale. L'impulso d'acqua di disgelo 1A fu seguito in Antartide e nell'Emisfero australe da un nuovo episodio di raffreddamento avvenuto all'incirca 14.500 anni BP (12.500 a.C.) e durò due millenni — un esempio di riscaldamento che causa un raffreddamento. L'ACR portò un raffreddamento medio di circa 3 °C. Il raffreddamento del Dryas recente nell'Emisfero boreale iniziò mentre l'inversione del freddo antartico era ancora in corso; e l'ACR finì nel mezzo del Dryas recente. Questo modello di disaccoppiamento del clima tra gli emisferi settentrionale e meridionale, con il meridionale che precede il settentrionale, sembra manifestarsi anche negli eventi climatici successivi. La causa o cause di questo disaccoppiamento emisferico, del modello di "precede/segue", e dei meccanismi specifici degli andamenti di riscaldamento e raffreddamento, sono soggetto di studio e disputa tra i ricercatori del clima. Anche la datazione specifica e l'intensità dell'inversione del freddo antartico sono sotto dibattito. L'inizio dell'ACR venne seguita, dopo circa 800 anni, da un'inversione del freddo oceanico nell'Oceano meridionale. (it)
- Антаркти́ческий холо́дный ре́верс, англ. Antarctic Cold Reversal, ACR) — важное событие в мировой климатической истории Земли. Представляет собой эпизод охлаждения во время дегляциации ближе к концу последнего оледенения. Хорошо иллюстрирует сложность климатических изменений на переходе от плейстоцена к голоцену. Последний ледниковый максимум и минимум уровня моря произошли около 21000 лет назад. После, примерно 18000 лет тому назад, началось постепенное потепление – признаки этого наблюдаются в пробах антарктического льда. Около 14700 лет тому назад (или 12700 лет до н. э.) из антарктического ледяного щита происходит резкий подъём уровня моря из-за талой воды, что гляциологи обозначают как «импульс 1А» (en:Meltwater pulse 1A), объём которого оценивается в 1 млн литров в секунду. Указанный выброс талой воды стал причиной морской трансгрессии — глобального повышения уровня моря примерно на 20 метров всего за два столетия, что, как считается, повлияло на начало бёллинг/аллерёдского потепления — крупной перемены климата с холодного к тёплому в Северном полушарии. За этим выбросом талой воды в Антарктике и в Южном полушарии в целом последовало новое охлаждение — антарктический холодный реверс, который начался около 14500 лет тому назад (12500 г. до н. э.) и продолжался в течение двух тысячелетий. Это был пример того, как потепление стало причиной охлаждения. Подобный механизм также наблюдался в Северном полушарии – похолодание произошло 6200 лет до н. э.. Она также именуется колебанием Мезокко. Антарктический холодный реверс повлёк за собой снижение среднегодичной температуры примерно на 3°C. В Северном полушарии началось похолодание, известное как поздний дриас, в то время как антарктический холодный реверс всё ещё продолжался; он закончился примерно в середине позднего дриаса. Указанные события, когда в северном и южном полушарии имели место противоположные климатические тенденции («юг опережает, север отстаёт»), имели аналоги и в последующих климатических событиях. Причина или причины различных тенденций в двух полушариях и конкретные механизмы тенденций потепления и охлаждения являются предметом изучения и споров климатологов, так же, как и точная датировка антарктического холодного реверса. Примерно 800 лет спустя за антарктическим холодным реверсом последовал Океанский холодный реверс в Южном океане. (ru)
- Антарктичний холодний реверс, (англ. Antarctic Cold Reversal, ACR)— важлива подія у світовій кліматичній історії Землі. Є епізодом охолодження під час дегляціації ближче до кінця останнього зледеніння, і добре ілюструє складність кліматичних змін на переході від плейстоцену до голоцену . Останній льодовиковий максимум і мінімум рівня моря відбулися близько 19000 років до Р. Х.. Після приблизно 18000 років тому в пробах антарктичного льоду спостерігається поступове потепління. Близько 12700 років до Р. Х.. з-під антарктичного льодовикового щита або Лаврентійського льодовикового щита відбувається великий викид талої води, що гляціологи позначають як, обсяг якого оцінюється в 1 млн літрів в секунду. Зазначений викид талої води став причиною морської трансгресії — глобального підвищення рівня моря приблизно на 20 метрів всього за два століття, що, як вважається, вплинуло на початок - великої зміни клімату з холодного до теплого в Північній півкулі. За цим викидом талої води в Антарктиці і в Південній півкулі в цілому було нове охолодження — антарктичний холодний реверс, який розпочався близько 12500 р. до Р. Х.. і тривав протягом двох тисячоліть. Це був приклад того, як потепління стало причиною охолодження. Подібним за механізмом випадком в Північній півкулі було похолодання 6200 років до Р. Х. Антарктичний холодний реверс призвів до зниження середньорічної температури приблизно на 3°C. У Північній півкулі почалося похолодання, відоме як пізній дріас, в той час як антарктичний холодний реверс все ще тривав, він закінчився приблизно в середині пізнього дріасу. Зазначені події, коли в північній та південній півкулі мали місце протилежні кліматичні тенденції («південь випереджає, північ відстає»), мали аналоги і в наступних кліматичних подіях. Причина або причини різних тенденцій в двох півкулях і конкретні механізми тенденцій потепління і охолоджування є предметом вивчення та суперечок кліматологів, так само, як і точне датування антарктичного холодного реверсу. За антарктичним холодним реверсом, приблизно 800 років потому, розпочався в Південному океані. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)