| rdfs:comment
| - Ateji (jap. 当て字) sind chinesische Schriftzeichen bzw. Kanji, die in der japanischen Sprache zur Bezeichnung von Begriffen ohne Rücksicht auf ihre eigentliche Bedeutung nur der Aussprache nach benutzt werden. Gegenstück zu den Ateji sind die Jukujikun, bei denen Begriffen mit einer bereits vorher vorhandenen Aussprache eine Schriftzeichenkombination ohne Rücksicht auf deren Herkunftsaussprache zugewiesen wurde. Im Altertum wurden Man’yōgana als Ateji verwendet. (de)
- Ateji (当て字, 宛字, atau あてじ) adalah istilah dalam bahasa Jepang yang mempunyai dua arti:
* Penulisan kata memakai aksara kanji yang melambangkan bunyi fonetik dan mengabaikan arti harafiah yang dikandung aksara tersebut.Sushi ditulis secara ateji sebagai 寿司 ("su" dan "shi") memakai dua aksara kanji yang tidak ada hubungannya dengan makanan.
* Dalam arti luas mencakup atau penulisan kata memakai aksara kanji dengan mengambil arti harafiah yang dikandung aksara tersebut.Pohon (maple) ditulis secara ateji sebagai 紅葉 (momiji) tetapi dapat juga dibaca sebagai "kōyō" (daun warna merah di musim gugur). (in)
- 当て字（あてじ、宛字）とは、字の本来の用法を無視して、当座の用のために異なる語の表記に転用した漢字などの文字。字を当てるのではなく、代わりとなる字を充てるので、充て字と表記されることもある。 (ja)
- 아테지(일본어: 当て字、宛て字)는 일본어의 한자용법에서 한자가 가진 본래 뜻에 관계없이, 음이나 훈음을 이용하여 낱말을 표기하는 방법이다. 한자이용법(6서) 가운데는 가차용법에 해당하며, 한국어 한자용법에서 군두목(또는 취음)과 기본원리가 같다. (ko)
- Атедзі (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — це ієрогліфи для запису слів японською мовою, у вузькому значенні, враховують лише їх онне читання. У широкому значенні, до атедзі відносяться й поєднання слів, засновані на семантиці — дзюкудзікун. Атедзі використовуються для передачі назв країн, іншомовних і деяких японських слів, сенс яких важко дослівно передати. Такий спосіб запису походить від середньовічної манйоґани. При написанні атедзі одна морфема може передаватися кількома ієрогліфами. Атедзі не слід плутати з кунйомі, японським читанням ієрогліфів, яким були присвоєні споконвічні слова. (uk)
- 在日語中，借字（日语：当て字、宛字、充て字）是指無視字本來的用法，借用來替代標示的漢字等文字。 (zh)
- En japonès modern, ateji (当て字, 宛字 o あてじ, pronunciat [ate(d)ʑi]; "caràcters assignats") es refereix principalment als kanji utilitzats per representar fonèticament paraules natives o prestades sense tenir en compte el significat subjacent dels caràcters. Normalment sòn expressions compostes de diversos caràcter sense que el conjunt tingui un significat ideogramàtic. Per exemple, la paraula kurabu (倶楽部 club), d'origen anglès però adaptada fonèticament al japonès amb caràcters que, entesos separadament, tenen un altre sentit. (ca)
- In modern Japanese, ateji (当て字, 宛字 or あてじ, pronounced [ate(d)ʑi]; "assigned characters") principally refers to kanji used to phonetically represent native or borrowed words with less regard to the underlying meaning of the characters. This is similar to man'yōgana in Old Japanese. Conversely, ateji also refers to kanji used semantically without regard to the readings. (en)
- Un ateji (当て字) est, dans l’écriture japonaise, un mot ou une expression composée d’idéogrammes (kanjis) utilisés uniquement pour leur valeur phonétique, indépendamment de leur valeur sémantique. C’est le cas, par exemple, du mot kurabu (倶楽部 (クラブ), « club »). On parle également d’ateji lorsqu'on a recours à une lecture inhabituelle pour un kanji ou un composé de kanjis sans que le sens soit très éloigné. C'est le cas par exemple pour unmei (運命, « destin, destinée »), prononcé sadame (« règle, règlement », qui peut aussi signifier « destin, destinée ») ou encore onna (女, « femme »), prononcé hito (« individu, personne »). (fr)
- Gli ateji (当て字?) (lett. "caratteri assegnati") sono kanji che sono stati "assegnati" arbitrariamente per scrivere un prestito o una parola di origine giapponese con i quali non hanno una connessione storica o etimologica. Spesso i caratteri vengono scelti con l'intento di implicare un'etimologia immaginaria o falsa. Gli ateji sono anche scelti per rendere i nomi propri non cinesi o giapponesi, come i nomi occidentali, sempre con l'intento di usare i kanji per conferire a un nome un aspetto diverso o migliore. (it)
- Ateji (jap. 当て字 lub 宛字) – grupa znaków chińskich (kanji), służąca w języku japońskim do fonetycznego zapisu (jako fonetyczny ekwiwalent) niektórych słów. Znaki te nie odnoszą się do słów pochodzenia chińskiego. Zostały one przypisane do słów już istniejących oraz do zapożyczeń. Współcześnie, podstawowym sposobem zapisu wyrazów obcego pochodzenia w języku japońskim jest użycie sylabariusza fonetycznego, katakany, jednakże w przeszłości posiadanie wersji kanji uważano za konieczne. Wywodziło się bowiem z tradycji chińskiej i do dziś w pewnych przypadkach ma charakter eleganckiej formy zapisu. (pl)
- Ateji (当て字, 宛字 ou あてじ) são, no japonês moderno, kanji usados para representar palavras nativas ou então palavras emprestadas de outras línguas. Isso é análogo ao man'yōgana (万葉仮名 – まんようがな), sistema silabário usado na sociedade japonesa pré-moderna. Por exemplo, sushi (que pode ser escrito como すし, 鮨, 鮓, 寿斗 ou 寿し), é muitas vezes escrito com o ateji 寿司. O caractere 寿 significa “longevidade” e o caractere 司 significa "administrar, dirigir", a ver, portanto que nenhuma das duas têm qualquer relação com comida. (pt)
- Атэдзи (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — иероглифы (кандзи) для записи слов японского языка, в узком смысле, учитывающие только их онное чтение. В широком смысле к атэдзи причисляются также и сочетания, основанные на семантике — дзюкудзикун. Атэдзи используются для передачи названий государств, иностранных имён, иностранных слов, различных японских слов, смысл которых трудно точно передать. Такой способ записи происходит от средневековой манъёганы. При записи атэдзи одна морфема может быть передана несколькими иероглифами. (ru)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
