| rdfs:comment
| - L’astronomie chinoise s'est développée sur plusieurs siècles et s'est longtemps montrée en avance sur celle du monde occidental. Un très grand nombre d'observations antérieures à la fin du Moyen Âge sont sans comparaison avec ce qui se faisait dans le monde occidental. Une des finalités du développement de l'astronomie était de nature divinatoire. L'article astrologie chinoise porte sur l'interprétation symbolique associée aux différents astres mentionnés ici. (fr)
- Kinesisk astronomi har en mycket lång historia och brukar räknas till en av de stora aktörerna i astronomins utveckling. Redan på orakelben från Shangdynastin (1000-talet f.Kr.) noterades förmörkelser och supernovor. Detaljerade förteckningar över astronomiska observationer sparades från omkring 500-talet f.Kr. fram till introduktionen av den västerländska astronomin och teleskopet på 1500-talet. Astronomin i Kina ändrades i grunden av kontakten med den europeiska astronomin, både på gott och ont. Idag är Kina fortsatt en mycket aktiv aktör inom astronomin, med många observatorier och ett eget rymdprogram (sv)
- 中国天文学史是天文学史的一个分支，也是中国科学史的一个组成部分。中國的古天文学是非常發達的，有記載的天象記錄是當時世界上最豐富、最有系統。自秦漢以來，所頒佈的曆法有一百多種。
* 10月22日仲康日食，可能是歷史上最早的日食記錄。于《尚书·胤征》：“乃季秋月朔，辰弗集于房，……瞽（瞎）奏鼓，啬夫驰，遮人走……。”。
* 春秋時期魯隱公三年二月己巳（公元前720年2月22日），曾發生一次日食，為世界上有文字記載最早一次的日食歷史記錄，也是中國使用干支記日的比較確切的證據《左传·隐公三年》：“三年，春，王二月，己巳，日有食之。”
* 《春秋》魯文公十四年（前613年），出現哈雷彗星的記載，是中國最早的記錄；到清代宣統二年（1910年），史書對哈雷彗星出現的記載多達31次。
* 公元前2000年左右，中国测定木星绕天一周的周期为12年。周天分为十二分，称为十二次，木星每的行经一次，就用木星所在星次来纪年。 (zh)
- علم الفلك في الصين له تاريخ طويل، بدءًا من عهد أسرة شانغ (العصر البرونزي الصيني). تم العثور على أسماء النجوم الصينية التي تم تصنيفها لاحقًا في القصور الثمانية والعشرين على عظام أوراكل المكتشفة في أنيانغ، والتي يعود تاريخها إلى عهد أسرة شانغ الوسطى، ويبدو أن نواة نظام القصر (xiù:宿) قد تبلورت بحلول وقت الحاكم وو دينغ (1339-1281 قبل الميلاد). (ar)
- L'astronomia xinesa és més antiga que l'occidental i ha evolucionat de manera independent; els experts consideren que els xinesos eren els observadors de fenòmens celestials més perseverants i precisos de tot el món, fins i tot abans dels estudis astronòmics dels àrabs. Dividien el firmament en quatre seccions segons els punts cardinals. Cada secció incloïa una constel·lació i cada constel·lació set estrelles. (ca)
- Η αστρονομία στην Κίνα έχει μακρά ιστορία, που αρχίζει με την καταγραφή ηλιακών εκλείψεων πριν από 41 αιώνες. Κατά τη Δυναστεία Σανγκ οι Κινέζοι υποδιαίρεσαν την ουράνια σφαίρα κοντά στην εκλειπτική σε 28 σεληνιακούς οίκους. Σήμερα η Κίνα συνεχίζει να είναι δραστήρια στο πεδίο της αστρονομίας, με πολλά νέα αστεροσκοπεία και το . (el)
- Astronomy in China has a long history stretching from the Shang dynasty, being refined over a period of more than 3,000 years. The ancient Chinese people have identified stars from 1300 BCE, as Chinese star names later categorized in the twenty-eight mansions have been found on oracle bones unearthed at Anyang, dating back to the mid-Shang dynasty. The core of the "mansion" (宿 xiù) system also took shape around this period, by the time of King Wu Ding (1250–1192 BCE). (en)
- La astronomía china es considerada más antigua que la desarrollada en la antigua Europa y el Oriente Próximo, aunque es poco lo que se conoce sobre ella, y ha evolucionado de manera independiente. Los expertos consideran que los chinos eran los observadores de fenómenos celestes más perseverantes y precisos de todo el mundo, incluso antes de los estudios astronómicos de los árabes medievales. (es)
- D'fhás an réalteolaíocht sa tSín neamhspleách ar an iarthar, agus bhain sí an-chuid éachtaí amach:
* an chéad taifead ar urú na Gealaí i 1361 RC, 4 cinn eile i 1279 RC;
* tomhas ar an nGrian agus eolaire 12 mhí (roimh 1100 RC);
* áirimh ailgéabracha ar na réaltaí (roimh an 5ú céad RC);
* grinniú ar chóiméad Halley (b'fhéidir i 611 RC, ach go cinnte i 467 RC);
* tiomsú chatalóga na réaltaí (faoin 5ú céad RC);
* fad na bliana a ríomh mar 365¼ lá (444 RC);
* tuairisc ar ghluaiseachtaí Iúpatair is Satairn (350 RC);
* 1080 réalta cláraithe i 6 rang gile (1ú céad RC);
* taifead ar ghrianspotaí (28 RC);
* iarmhairt na Gealaí ar thaoidí aimsithe (80 AD);
* tuiscint ar uruithe is rothlú na Gealaí (2ú céad);
* loingseoireacht le cabhair na réaltaí (2ú céad);
* breathnú ar eireaball cóim (ga)
- Astronomi di Tiongkok memiliki sejarah yang sangat panjang. Menurut para sejarawan, bangsa Tiongkok adalah para pengamat fenomena ruang angkasa yang paling tekun dan cermat di dunia mendahului bangsa Arab. Para cendekiawan Tiongkok awalnya meyakini bintang, matahari, dan bulan sebagai dewa. Namun pada masa Dinasti Han, sekitar 130 M, ilmuwan seperti Zhang Heng mengetahui bahwa bulan adalah bola, diterangi oleh matahari di satu sisi dan gelap di sisi yang membelakangi matahari. Zhang Heng juga memahami penyebab gerhana bulan dan matahari. (in)
- L'astronomia in Cina ha una lunga tradizione: gli storici indicano che i Cinesi furono a livello globale i più assidui e accurati osservatori dei fenomeni celesti prima degli Arabi. I nomi delle stelle, in seguito categorizzati nelle ventotto case lunari, sono stati trovati sugli ossi oracolari portati alla luce ad Anyang, risalenti alla media dinastia Shang (età del bronzo cinese), e il nucleo del sistema delle case lunari (xiù: 宿) sembra aver preso forma verso il tempo del re Wu Ding (1339-1281 a.C.). (it)
- 중국의 천문학(中國－天文學)은 역서(曆書)의 제작으로 시작된다. 은대(殷代)에 이미 조잡한 태음태양력을 만들었다. 주대(周代) 중엽에 윤달을 넣는 규칙이 정확하게 되고, 정연한 태음태양력이 만들어졌다. 또 기원전 4세기경부터 행성을 관측했으며, 일·월식의 주기성 등을 주목하였다. BC 104년 한나라 무제(武帝)의 태초 원년에, ‘태초력(太初曆)’이 제정되었다. 이 태초력은 한나라 말기에 유운(劉韻)이 수정한 것으로 ‘삼통력(三統曆)’으로 되었으며, 이것이 후세 역법의 표본이 되었다. 우주론은 선진 시대와 후한 시대에 활발하였다. 《주비산경》에는 개천설(蓋天說)이 자세히 기술되었다. 이 개천설에 대해서 후한의 장형(張衡)이 《혼천의》에서 혼천설을 논했다. 천문학적으로 보아 주목할 만한 역법은 후한대 유홍(劉洪)의 《(乾象曆)》이다. 이 역법에서 처음으로 달의 운동이 등속(等速)이 아니고, 현재 ‘중심차(中心差)’라고 불리는 불규칙성이 인정되었다. 이 발견으로 삭(朔)의 시각의 계산이 정확하게 되고, 드디어 일·월식의 예보 계산을 하게 되었다. (ko)
- A astronomia chinesa possui uma longa história, com historiadores considerando que "os povos chineses foram os observadores mais persistentes e precisos de fenômenos celestes do mundo antes dos árabes". Nomes de estrelas categorizados nas foram encontrados em ossos de oráculos escavados em Anyang, datando da Dinastia Shang, e acredita-se que o sistema de mansões (xiù: 宿) tenha sido criado durante o reinado de Wu Ding. (pt)
- Астроно́мія у Старода́вньому Кита́ї — астрономічні знання, спостереження й погляди стародавніх китайців. Астрономія в Китаї має дуже довгу історію та давні традиції. На думку британського вченого Джозефа Нідема (Joseph Needham), китайці до арабів були найбільш наполегливими та точними спостерігачами небесних явищ у світі. Різні китайські автори твердять, що історія астрономії в країні сягає періоду раніше другого тисячоліття до нашої ери. Нідерландський же астроном А. Паннекук пише, що такі твердження ґрунтуються здебільшого на легендах і пізніших домислах, оскільки багато відомостей з давніх часів або просто не дійшло до нас, або було втрачено, або було спотворено. Сам же А. Паннекук початок дійсної історії китайської астрономії відносить до першого тисячоліття до н. е. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)