| rdfs:comment
| - كلمات وظيفية تنسب إلى الكلمات ذات الوظيفة النحوية كحروف الجر و حروف العطف وحروف الشرط و حروف الإستفهام. الكلمات الوظيفية تدعى أيضا كلمات خاوية لأنها فقيرة في معناها. عند صياغة جملة, يلعب دور الكلمات و توظيفها دورا أساسيا في المعنى الكلي للجملة. (ar)
- En linguistique, un mot grammatical ou mot-outil désigne la classe grammaticale rassemblant les termes comme les déterminants (articles et adjectifs non qualificatifs), les prépositions, les pronoms et les conjonctions de coordination et de subordination. (fr)
- Kata tugas adalah kelompok kata yang mengandung sedikit atau sama sekali tidak mengandung makna leksikal atau memiliki makna yang ambigu, yang terutama menyatakan hubungan gramatikal dengan kata-kata lainnya dan tidak dapat bergabung dengan afiks, dengan kata lain tidak dapat terinfleksi atau terderivasi). Dalam bahasa Indonesia, kata tugas sama dengan partikel. Dalam bahasa Inggris, kata tugas juga mencakup , dsb. (in)
- 문법형태소(文法形態素) 또는 형식형태소(形式形態素)는 문법적 의미가 있는 형태소로 어휘형태소와 함께 쓰여 그들 사이의 관계를 나타내는 기능을 하는 형태소를 말한다. 한국어에서는 조사와 어미가 이에 해당한다. 의미가 없고 문장의 형식 구성을 보조한다는 의미에서 형식형태소(形式形態素)라고도 한다. (ko)
- In grammatica, una parola funzione o funzionale (o morfema grammaticale, o parola vuota; in inglese stopword, o function/structure word, o functor) è una parola, generalmente con un'alta frequenza di occorrenza nel testo e appartenente a una , che non veicola propriamente un significato, ma che ha semplicemente una funzione grammaticale. (it)
- Een functiewoord is in de taalkundige benoeming een woord dat in de eerste plaats een grammaticale functie binnen de constituent heeft. Functiewoorden hebben weinig of geen inhoudelijke betekenis, ze ondersteunen vooral de syntactische structuur van de zin als geheel. Ze staan als zodanig in tegenstelling tot inhoudswoorden. (nl)
- Служе́бные слова́ — лексически несамостоятельные слова, имеющие в языке не функцию (они не называют предметы, свойства или отношения), а лишь выражающие различные семантико-синтаксические отношения между словами, предложениями и частями предложений. Противопоставляются знаменательным, или самостоятельным, словам, отличаясь от них, помимо значения, отсутствием морфологических категорий. Приближаясь к словоизменительным морфемам, служебные слова находятся на грани словаря и грамматики и фактически относятся к сфере грамматических средств языка. Они превосходят знаменательные слова частотностью употребления, но уступают им по численности, составляя список, близкий к закрытому. (ru)
- Службові слова, неповнозначні (систематичні) слова — вільні морфеми, що інтонаційно об'єднуються зі словом, словосполученням чи реченням і виражають, подібно до словотвірних і словозмінних (флексійних)) зв'язаних морфем, різні стосунки між повнозначними словами й реченнями, об'єднуючи їх або надаючи їм різних значеннєвих відтінків. До С. с. в українській мові належать прийменники, сполучники й частки. (uk)
- 虛詞，也称功能词（Function word），泛指沒有完整意義的詞彙，但有語法意義或功能的詞。具有必須依附於實詞或語句，表示語法意義、不能單獨成句，不能單獨作語法成分、不能重疊的特點。 (zh)
- Synsemantikum (auch Synsemantikon, Synkategorem oder Funktionswort) (englisch: synsemantic word oder function word) ist ein Begriff aus der Sprachwissenschaft. Er umfasst diejenigen Wörter beziehungsweise Wortarten, die neben – zahlreichen, aber oft schwachen – lexikalischen Bedeutung in erster Linie zahlreiche grammatische Funktionen in einem Satzgefüge haben. In der Lexikographie schreibt man ihnen eine „kategoriale Polyfunktionalität und Polysemie“ zu, „die für die Funktionswörter eher charakteristisch denn eine Ausnahme ist“. Synsemantische Wörter beziehen sich nicht auf Dinge der Welt (wie Haus, schön, laufen usw.), sind aber für die Konstruktion eines Satzes notwendig. In dem Satz „Die Katze sitzt vor dem Ofen“ sind die Artikel die und dem sowie die Präposition vor Funktionswörter. D (de)
- In linguistics, function words (also called functors) are words that have little lexical meaning or have ambiguous meaning and express grammatical relationships among other words within a sentence, or specify the attitude or mood of the speaker. They signal the structural relationships that words have to one another and are the glue that holds sentences together. Thus they form important elements in the structures of sentences. (en)
- Funktor – pojęcie z zakresu teorii kategorii semantycznych oznaczające wyrażenie, które nie jest nazwą ani zdaniem, służące do konstrukcji wyrażeń bardziej złożonych – nazw, zdań lub bardziej złożonych funktorów. Wyrażenie, wraz z którym dany funktor tworzy wyrażenie bardziej złożone, to argument funktora. Podział wyrażeń na funktory, nazwy i zdania należy odróżnić od podziału na zdania, nazwy, predykaty i stałe logiczne, wśród których wyróżnia się operatory i spójniki. Spośród elementów drugiego podziału do funktorów należą spójniki i predykaty. (pl)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)