| rdfs:comment
| - Go-kenin (jap. 御家人, Go ist eine Honorativpräfix, wörtlich: „Ehrenwerte Hausleute“) war ein Adelstitel, der ab der Kamakura-Zeit in Japan für direkte Vasallen des Shōguns verwendet wurde. Der Status änderte sich in den darauffolgenden Jahrhunderten, bis der Titel mit der Auflösung des Samuraistandes zu Beginn der Meiji-Zeit verfiel. (de)
- 御家人（ごけにん）は、武家の棟梁（将軍）の家人の身分を指す語であるが、中世と近世では意味合いが異なる。 (ja)
- Гокэнин (яп. 御家人) — служилый разряд мелкого японского дворянства в Средневековье и Новое время. (ru)
- 御家人，意指日本镰仓时代“与幕府将军直接保持主从关系的武士”。以后虽沿用此词，词义多有改变，直到江户时代。“家人”最初是贵族及武士首领对部下武士的称谓，而当镰仓幕府成立后，幕府将军被敬称为“御”，故有“御家人”一词。 御家人本以源赖朝起兵召集的东国武士为主，幕府统治全国后，西国也出现了御家人。镰仓幕府时期，将军与御家人在主从关系的基础上，有着“御恩奉公”的关系，即将军任命御家人为“守护”或者“地头”，或者给予本领安堵的保证，使其父祖传下的领地成为合法，或授予新的领地（“”），或代其向朝廷申请官位，种种均可称为“御恩”。御家人则于平时担任京都、镰仓的警备工作（“”、“”），为将军修筑御所，战时自备武器出战，接受种种经济负担与义务，称为“奉公”。 室町时代还保留着御家人的称呼，但武士家族已经具备了前代所无的独立性。进入江户时代，则成为专门的称呼，一万石以下的幕臣，凡有资格谒见将军者，称为“旗本”，无此资格者称为“御家人”。 富裕的城市商人（町人）和农民为了改善自己的地位，常以大量金錢買通贫困御家人，成為其养子，或买得御家人的家格，與其聯宗，改為士族门第，这种称为“御家人株”。该做法在江户中期以后曾非常流行。 (zh)
- Gokenin (japonsky: 御家人) je termín, kterým byli označováni přímí vazalové šóguna v období Kamakura. Nutnou podmínkou pro získání statutu vazala byl vojenský stav a držba půdy. Nejprve tento dědičný statut uděloval přímo Joritomo Minamoto a za jeho vlády dosáhl počet vazalů asi 2000. (cs)
- A gokenin (御家人) was initially a vassal of the shogunate of the Kamakura and the Muromachi periods. In exchange for protection and the right to become jitō (manor's lord), a gokenin had in times of peace the duty to protect the imperial court and Kamakura. In times of war, he had to fight with his forces under the shōgun’s flag. From the mid-13th century, the fact that gokenin were allowed to become de facto owners of the land they administered, coupled to the custom that all gokenin children could inherit, brought the parcelization of the land and a consequent weakening of the shogunate. The gokenin class ceased to be a significant force during the Muromachi period and was supplanted by the figure of the daimyō. During the successive Edo period, the term finally came to indicate a direct v (en)
- Un gokenin (御家人) fue inicialmente un vasallo del shogunato de los períodos Kamakura y Muromachi. A cambio de la protección y el derecho a convertirse en shugo (gobernador) o jitō (señor de la mansión), en tiempos de paz un gokenin tenía el deber de proteger a la corte imperial y a Kamakura, en caso de guerra, tenía que luchar con sus fuerzas bajo el mando y bandera del shōgun. (es)
- Un gokenin (御家人) est à l'origine un vassal du shogunat des époques de Kamakura et de Muromachi. En échange de protection et du droit de devenir shugo (gouverneur) ou jitō (seigneur de manoir), en temps de paix un gokenin a le devoir de protéger la cour impériale et Kamakura, en cas de guerre de se battre avec ses forces sous le drapeau du shogun. (fr)
- Un gokenin (御家人?) fu inizialmente un ruolo assegnato a un vassallo dello shogunato dei periodi Kamakura e Muromachi in Giappone. In cambio di protezione e il diritto di diventare shugo (governatore) o jitō (signore del maniero), in tempi di pace un gokenin aveva il dovere di proteggere la corte Imperiale e Kamakura e in caso di guerra doveva combattere con le sue forze sotto la bandiera dello shōgun. Dalla metà del XIII secolo il fatto che i gokenin potessero diventare de facto proprietari della terra che amministravano, assieme all'usanza che tutti i figli di questi potevano ereditare tale carica, portò alla frammentazione della terre e un conseguente indebolimento dello shogunato stesso. (it)
- 고케닌(일본어: 御家人)이란 주로 가마쿠라 시대 쇼군과 주종 관계에 있던 무사를 뜻하는 말로 점차 무사의 신분을 나타내는 말이 되었다. (鎌倉殿 가마쿠라도노[*]) 즉 쇼군으로부터 원래 가지고 있던 영지 소유권을 '안도(安堵)'라는 형식으로 인정받거나 새로운 영지를 하사받는 대신 전투에 참가하여 공을 세우거나 쇼군의 경호, 가마쿠라·교토 경비와 같은 군사적 임무 및 정치기구의 관료로서 막부 정치에 참여, 막부의 재정에 필요한 재원 등을 내는 의무를 다하였다. 고케닌이 되는 방법은 쇼군과 직접 대면하여 주종관계를 맺는 '견참(見參 겐잔[*])'과 고케닌이 되고자 하는 무사가 직접 서명한 서류를 바치는 '명부봉정(名簿奉呈 묘부호테이[*])'의 두 가지 방법이 있었다. 이러한 절차를 거쳐 고케닌이 된 도고쿠 무사들 사이에는 '고케닌은 모두가 평등하고 대등하다'는 의식이 확립되어 있었는데, 가마쿠라 막부의 개창자였던 미나모토노 요리토모가 지향한 궁극적인 목표는 크고 작은 무사단을 이끌고 있는 고케닌들을 결속시키면서 귀족정치와는 다른 독자적인 정권운영을 해나가는 것이었다. 센고쿠 시대에서는 다이묘의 상급 부하를 가리키는 말로 쓰이기도 했다. (ko)
- Ґокенін (яп. 御家人, ごけにん, «людина знатного дому», «слуга роду») — самурай, який перебуває у прямій васальній залежності від аристократичного роду або сьоґуна у Японії 10 — 19 століть. Ґокенін — ввічлива форма слова кенін (家人), яким з 10 століття позначали домашніх слуг знатного походження, що прислуговували столичній аристократії або були васалами регіональних самурайських родів. З 11 століття ґокеніни виступали основною бойовою силою цих родів і називалися «молодецькою дружиною» (郎党, рото). Вони мали під своїм командуванням декількох кінних лучників, зазвичай родичів, і піхотинців незнатного походження. (uk)
|
| has abstract
| - Gokenin (japonsky: 御家人) je termín, kterým byli označováni přímí vazalové šóguna v období Kamakura. Nutnou podmínkou pro získání statutu vazala byl vojenský stav a držba půdy. Nejprve tento dědičný statut uděloval přímo Joritomo Minamoto a za jeho vlády dosáhl počet vazalů asi 2000. Význam tohoto slova během jednotlivých období silně kolísal. V období Muromači například gokenin znamenal pouze válečníka a přímí vazalové šóguna byli nazýváni (奉公衆). V období Sengoku byli zase takto pojmenováváni vysoce postavení vazalové daimjóů. V období Edo došlo k další významové změně, tentokráte tak byli označeni nejníže postavení přímí vazalové šógunů z , kdežto výše postavení byli jmenováni titulem . (cs)
- Go-kenin (jap. 御家人, Go ist eine Honorativpräfix, wörtlich: „Ehrenwerte Hausleute“) war ein Adelstitel, der ab der Kamakura-Zeit in Japan für direkte Vasallen des Shōguns verwendet wurde. Der Status änderte sich in den darauffolgenden Jahrhunderten, bis der Titel mit der Auflösung des Samuraistandes zu Beginn der Meiji-Zeit verfiel. (de)
- A gokenin (御家人) was initially a vassal of the shogunate of the Kamakura and the Muromachi periods. In exchange for protection and the right to become jitō (manor's lord), a gokenin had in times of peace the duty to protect the imperial court and Kamakura. In times of war, he had to fight with his forces under the shōgun’s flag. From the mid-13th century, the fact that gokenin were allowed to become de facto owners of the land they administered, coupled to the custom that all gokenin children could inherit, brought the parcelization of the land and a consequent weakening of the shogunate. The gokenin class ceased to be a significant force during the Muromachi period and was supplanted by the figure of the daimyō. During the successive Edo period, the term finally came to indicate a direct vassal of the shōgun, below an omemie (御目見), meaning that they did not have the right to an audience with the shōgun. (en)
- Un gokenin (御家人) est à l'origine un vassal du shogunat des époques de Kamakura et de Muromachi. En échange de protection et du droit de devenir shugo (gouverneur) ou jitō (seigneur de manoir), en temps de paix un gokenin a le devoir de protéger la cour impériale et Kamakura, en cas de guerre de se battre avec ses forces sous le drapeau du shogun. À partir du milieu du XIIIe siècle, le fait que les gokenin sont autorisés de facto à devenir propriétaires de la terre qu'ils administrent, couplé à la coutume que tous les enfants gokenin peuvent hériter, entraînent la parcellisation de la terre et l'affaiblissement du shogunat. La classe des gokenin, qui cesse d'être une force importante au cours de l'époque de Muromachi est supplantée par la figure du daimyo. Au cours de l'époque d'Edo qui suit, le terme finalement en vient à indiquer un vassal direct du shogun en dessous d'un omemie (御目見), ce qui signifie qu'il n'a pas le droit à une audience avec le shogun. (fr)
- Un gokenin (御家人) fue inicialmente un vasallo del shogunato de los períodos Kamakura y Muromachi. A cambio de la protección y el derecho a convertirse en shugo (gobernador) o jitō (señor de la mansión), en tiempos de paz un gokenin tenía el deber de proteger a la corte imperial y a Kamakura, en caso de guerra, tenía que luchar con sus fuerzas bajo el mando y bandera del shōgun. Desde mediados del siglo XIII, el hecho de que se permitiera a los gokenin convertirse en propietarios de facto de la tierra que administraban, unido a la costumbre que todos los niños gokenin podían heredar, se llevó a la parcelación de la tierra y al consiguiente debilitamiento del shogunato. La clase de gokenin dejó de ser una fuerza significativa durante el período Muromachi y fue suplantada por la figura del daimyō. Durante el período sucesivo de Edo, el término finalmente llegó a indicar un vasallo directo del shōgun debajo de un omemie (御目見), lo que significa que no tenían derecho a una audiencia con el shōgun. (es)
- 고케닌(일본어: 御家人)이란 주로 가마쿠라 시대 쇼군과 주종 관계에 있던 무사를 뜻하는 말로 점차 무사의 신분을 나타내는 말이 되었다. (鎌倉殿 가마쿠라도노[*]) 즉 쇼군으로부터 원래 가지고 있던 영지 소유권을 '안도(安堵)'라는 형식으로 인정받거나 새로운 영지를 하사받는 대신 전투에 참가하여 공을 세우거나 쇼군의 경호, 가마쿠라·교토 경비와 같은 군사적 임무 및 정치기구의 관료로서 막부 정치에 참여, 막부의 재정에 필요한 재원 등을 내는 의무를 다하였다. 고케닌이 되는 방법은 쇼군과 직접 대면하여 주종관계를 맺는 '견참(見參 겐잔[*])'과 고케닌이 되고자 하는 무사가 직접 서명한 서류를 바치는 '명부봉정(名簿奉呈 묘부호테이[*])'의 두 가지 방법이 있었다. 이러한 절차를 거쳐 고케닌이 된 도고쿠 무사들 사이에는 '고케닌은 모두가 평등하고 대등하다'는 의식이 확립되어 있었는데, 가마쿠라 막부의 개창자였던 미나모토노 요리토모가 지향한 궁극적인 목표는 크고 작은 무사단을 이끌고 있는 고케닌들을 결속시키면서 귀족정치와는 다른 독자적인 정권운영을 해나가는 것이었다. 고케닌은 가마쿠라 막부의 근간이 되는 정치체제였고 쇼군 주변의 인적 자원으로 가장 먼저 거론되는 존재였다. 이들을 어떻게 관리하고 통제하느냐가 막부 존립의 관건이었다고 할 수 있는데, 쇼군과 고케닌 관계는 자기 이익의 보정과 확장(쇼군의 경우는 자신의 정권 창출과 통치를 위해, 고케닌이 된 무사의 경우는 집안의 유지와 자손의 번영을 위해)을 위해 맺어진 인위적이면서 공식적(계약관계)인 주종관계였다고 규정할 수 있다. 고대 국가의 노예제적 일방적 지배관계와 근본적으로 다른 점은 '고온(御恩)'과 '호코(奉公)'라는 쌍무적 의무가 전제되었다는 점으로, 가신인 고케닌이 무조건적으로 쇼군에게 충성할 의무를 강요받았던 것이 아니라 전장에서 용맹하게 싸운 '충성'에 대한 대가로 은상(恩償)을 요구할 수도 있었고, 사정에 따라서는 오랫동안 섬겼던 주군을 버리는 경우도 적지 않았다. 이들에게 '충성'이란 집안의 유지와 자손의 번영이라는 궁극적인 자기 목표를 위한 수단에 불과했고, 그것을 달성하기 위해 주군을 받들지만 같은 주군을 섬기는 고케닌 상호간에는 별다른 연대감이 없었다. 무로마치 시대에는 직접적으로 고케닌을 두지 않았지만, 쇼군을 직접적으로 섬기는 무사를 뜻하는 봉공중(일본어: 奉公衆 호코슈[*])이란 말대신 고케닌으로 기록하는 경우가 종종 있었다. 센고쿠 시대에서는 다이묘의 상급 부하를 가리키는 말로 쓰이기도 했다. 에도 시대의 고케닌은 쇼군 직속가신단에서 하타모토 다음의 하급무사를 가리키는 말로 바뀌었다. 쇼군을 직접 만날 수 없다는 것이 하타모토와의 차이점이었다. 일반적으로 고케닌의 녹봉은 100석 이하인 경우가 많아 경제적 궁핍에 시달렸으며, 야간 경비 업무 등을 통해 부수입을 얻기도 했다. 에도 시대 후기에 와서 부유한 상인, 농민이 곤궁한 고케닌의 양자 신분을 금전으로 매입하여, 고케닌 신분을 획득하는 것이 공공연히 이루어지게 되었다. (ko)
- 御家人（ごけにん）は、武家の棟梁（将軍）の家人の身分を指す語であるが、中世と近世では意味合いが異なる。 (ja)
- Un gokenin (御家人?) fu inizialmente un ruolo assegnato a un vassallo dello shogunato dei periodi Kamakura e Muromachi in Giappone. In cambio di protezione e il diritto di diventare shugo (governatore) o jitō (signore del maniero), in tempi di pace un gokenin aveva il dovere di proteggere la corte Imperiale e Kamakura e in caso di guerra doveva combattere con le sue forze sotto la bandiera dello shōgun. Dalla metà del XIII secolo il fatto che i gokenin potessero diventare de facto proprietari della terra che amministravano, assieme all'usanza che tutti i figli di questi potevano ereditare tale carica, portò alla frammentazione della terre e un conseguente indebolimento dello shogunato stesso. Il ruolo gokenin cessò di avere una forza significativa durante il periodo Muromachi e fu soppiantato dalla figura del daimyō. Durante lo shogunato Tokugawa tale titolo veniva dato ai samurai che erano inferiore di rango solo agli hatamoto. Durante il successivo periodo Edo il termine giunse finalmente a indicare un vassallo diretto dello shōgun nominato omemie (御目見?), il che significa che non avevano il diritto ad un incontro con lo shōgun stesso. (it)
- Гокэнин (яп. 御家人) — служилый разряд мелкого японского дворянства в Средневековье и Новое время. (ru)
- 御家人，意指日本镰仓时代“与幕府将军直接保持主从关系的武士”。以后虽沿用此词，词义多有改变，直到江户时代。“家人”最初是贵族及武士首领对部下武士的称谓，而当镰仓幕府成立后，幕府将军被敬称为“御”，故有“御家人”一词。 御家人本以源赖朝起兵召集的东国武士为主，幕府统治全国后，西国也出现了御家人。镰仓幕府时期，将军与御家人在主从关系的基础上，有着“御恩奉公”的关系，即将军任命御家人为“守护”或者“地头”，或者给予本领安堵的保证，使其父祖传下的领地成为合法，或授予新的领地（“”），或代其向朝廷申请官位，种种均可称为“御恩”。御家人则于平时担任京都、镰仓的警备工作（“”、“”），为将军修筑御所，战时自备武器出战，接受种种经济负担与义务，称为“奉公”。 室町时代还保留着御家人的称呼，但武士家族已经具备了前代所无的独立性。进入江户时代，则成为专门的称呼，一万石以下的幕臣，凡有资格谒见将军者，称为“旗本”，无此资格者称为“御家人”。 富裕的城市商人（町人）和农民为了改善自己的地位，常以大量金錢買通贫困御家人，成為其养子，或买得御家人的家格，與其聯宗，改為士族门第，这种称为“御家人株”。该做法在江户中期以后曾非常流行。 (zh)
- Ґокенін (яп. 御家人, ごけにん, «людина знатного дому», «слуга роду») — самурай, який перебуває у прямій васальній залежності від аристократичного роду або сьоґуна у Японії 10 — 19 століть. Ґокенін — ввічлива форма слова кенін (家人), яким з 10 століття позначали домашніх слуг знатного походження, що прислуговували столичній аристократії або були васалами регіональних самурайських родів. З 11 століття ґокеніни виступали основною бойовою силою цих родів і називалися «молодецькою дружиною» (郎党, рото). Вони мали під своїм командуванням декількох кінних лучників, зазвичай родичів, і піхотинців незнатного походження. Наприкінці 12 столітті, з постанням Камукурського сьоґунату, ґокеніни становили привілейовану верству вояків, які були безпосередніми васалами сьоґуна. Останній забезпечував їх землею, нагородами і титулами в обмін за вірну військову службу, виконання адміністративної роботи в мирний час та підтримку сьоґунату. Саме ґокеніни називалися «самураями» (侍), а члени їхніх військових підрозділів — «вояками» (武士, бусі). Найвпливовіші з ґокенінів призначалися на посади військових губернаторів сюґо у провінції. Інститут ґокенінів як основа сьоґунського війська занепав у 15 столітті, у зв'язку з децентралізацією Японії, появою регіональних володарів даймьо та безсиллям сьоґунської адміністрації. Проте на початку 17 століття він був відновлений, але у іншій формі. Протягом період Едо (1603—1867) ґокенінами називали прямих васалів сьоґунів роду Токуґава, які мали дохід менше 10 тисяч коку, і не мали права аудієнції зі своїм паном. Вони перетворилися на дрібну знать, яка виконувала чиновницькі функції у землях, підконтрольних сьоґунату. Остаточно інститут ґокенінів було ліквідовано в ході Реставрації Мейдзі 1868 року, включно з усіма самурайськими владними інститутами і титулами. (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)