| rdfs:comment
| - La maqama —en àrab مقامة, maqāma, pl. مقامة, maqāmāt— és un gènere literari específic de la literatura àrab. (ca)
- La Maqâma (en árabe, مقامة ; plural: مقامات, maqāmāt) es un género literario específico de la literatura árabe. (es)
- La maqâma (pl. maqâmât ; en arabe : مقامة ج ات) est un genre littéraire arabe fondé dans la deuxième moitié du Xe siècle par Badî' al-Zamân al-Hamadhânî (mort en 1008). Il s'agit d'un court récit de fiction se présentant comme la retranscription en saj' (prose rimée et rythmée) d'une anecdote transmise oralement, le khabar. La maqâma met en scène un personnage central cherchant à gagner sa vie par la ruse (hila, kidya) et l’éloquence. (fr)
- マカーマ (مقامة , Maqāma) は、アラビア語文学における一形式をさす。複数形はマカーマート (maqāmāt)。原義はアラビア語で「立つところ」や「集会」を表す。 基本的な物語は、主人公がイスラーム世界のさまざまな場所を放浪し、言葉巧みに人を騙して稼ぎを得る様子を、語り手が聞かせるというものになっている。詩と散文が混じる構成で、時に哀しみやユーモアをまじえており、ジャーヒリーヤ起源の逸話も含めつつ中世イスラーム世界の風俗がうかがえる内容となっている。 (ja)
- Макама (араб. مقامة сеанс, собеседование) — жанр арабской литературы, плутовские повести в рифмованной прозе со стихотворными вставками, повествующие о приключениях талантливых и образованных мошенников. Жанр впервые появляется у Бади аз-Замана, составившего около 1000 года сборник макам, и доведён до совершенства аль-Харири (1054—1122). Оказал влияние и на еврейскую поэзию. (ru)
- المقامات هي مجموعة من الكلام الفصيح المغلى بالصدف والمرجان مجموعة حكايات قصيرة متفاوتة الحجم جمعت بين النثر والشعر بطلها رجل وهمي. وعرف بخداعه ومغامراته وفصاحته وقدرته على قرض الشعر وحسن تخلصه من المآزق إلى جانب أنه شخصية فكاهية نشطة تنتزع البسمة من الشفاه والضحكة من الأعماق. ويروي مغامرات هذه الشخصية التي تثير العجب وتبعث الإعجاب رجل وهمي يدعى عيسى بن هشام. يعدّ كتاب المقامات أشهر مؤلفات بديع الزمان الهمذاني الذي له الفضل في وضع أسس هذا الفن وفتح بابه واسعاً ليلجه أدباء كثيرون أتوا بعده وأشهرهم أبو محمد القاسم الحريري وناصف اليازجي. ولهذا المؤلف فضل كبير في ذيوع الصيت، بديع الزمان الهمذاني لما احتواه من معلومات جمة تفيد جميع القراء من مختلف المشارب والمآرب إذ وضعه لغاية تعليمه فكثرت فيه أساليب البيان وبديع الألفاظ والعروض، وأراد التقرب به من الأمير خلف بن أحمد فضمنه مديحاً يتجلى خاصة في ا (ar)
- Die Makame (von arabisch مقامة Maqama, DMG maqāma, deutsch „Unterhaltung“, Plural maqāmāt) ist eine Gattung der arabischen Literatur. Formal zeichnet sie sich durch die Verwendung von Reimprosa (arabisch Sadschʿ), d. h. von Reim im Prosatext, aus. Erfinder des literarischen Genres ist al-Hamadhani im 10. Jahrhundert. Als Grundlagen diente ihm die klassische adab-Literatur, unter anderem die sog. Bettleransprachen. Makame bilden die textliche Grundlage des mittelalterlichen arabischen Schattenspiels (chayāl az-zill). (de)
- Maqāmah (مقامة, pl. maqāmāt, مقامات, literally "assemblies") are an (originally) Arabic prosimetric literary genre which alternates the Arabic rhymed prose known as Saj‘ with intervals of poetry in which rhetorical extravagance is conspicuous. (en)
- Le maqamat (sing. maqama o maqāma; in arabo: مقامة; al plurale مقامات maqāmāt, lett. "assemblea", "consesso", "riunione") sono opere in prosa rimata della letteratura araba dei secoli IX-XII. Sono opere a cavallo tra poesia e prosa, tra finzione e descrizione di fatti reali, ricche di fantasia e invenzioni su episodi di vita realmente accaduti. Solitamente sono caratterizzate da una serie di brevi racconti consequenziali che sono versioni romanzate di fatti reali di vita quotidiana nei quali vengono messe a confronto idee diverse. (it)
- Makama (maqama, makame) (po arabsku مقامة, l.mn. maqāmāt مقامات oznacza zgromadzenie, miejsce zbiórki) – gatunek literacki wywodzący się z literatury arabskiej będący narratywną prozą wierszowaną. Za inspirację do powstania gatunku powszechnie uchodzą opowiadania zabawiające (hadis) Ibn Durajda (zm. 933). Właściwym twórcą makam był jednak Al-Hamadani, tworzący w X wieku. Makamy są klasyczną formą literatury arabskiej, rodzajem krótkiego opowiadania łotrzykowskiego, łączącego tradycję ludową i opowieści popularne. Pisaną pięknym literackim językiem (sadż). Szczególnie popularne były między X a XII wiekiem na Bliskim Wschodzie. Wydawane w zbiorkach o ustalonej liczbie makamat, około 50. Później liczba ta ustaliła się na 52. Zbiory makamat ilustrowano miniaturami, które stanowiły pierwszy prz (pl)
- Мака́ма (араб. مقامة — збори, місце стояння) — жанр шахрайської новели в Середньовіччі в арабській, персько-таджикській і єврейській літературах. Герой макам — спритний і розумний хитрун, жертвами витівок якого стають переважно багатії та вельможі. Макама писалась від першої особи. Оповідач виступав очевидцем дій героя. Сюжет макам — одна чи декілька тісно пов'язаних між собою витівок шахрая. Маками писались у стилі садж (араб. — «голубине туркотіння», ритмізована проза, що має рими), об'єднувались у цикли («макамат») з єдиним оповідачем і єдиним героєм (останнє необов'язково). Макама виникла в арабомовній літературі. Її генезис нез'ясований. Судячи з етимології терміну, спочатку макамами звались оповідання, що розповідались оповідачем перед групою слухачів. Певне вони мали гумористичний (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)