| rdfs:comment
| - Das Martyrium der Heiligen Schuschanik (georgisch წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, C'amebaj c'midisa Shushanik'isi) ist das älteste erhaltene Buch der georgischen Literatur. Der Priester und Schriftsteller Jakob Zurtaweli verfasste es zwischen 476 und 483. Es handelt sich um eine Hagiographie in vorchristlicher Schreibtradition. Der Inhalt beruht auf einer wahren Begebenheit. Zurtaweli war der Beichtvater der Hauptperson. (de)
- The Martyrdom of the Holy Queen Shushanik (also translated as The Passion of Saint Shushanik; Georgian: წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, romanized: ts'ameba? ts'midisa shushanik'isi dedoplisa?) is the earliest surviving piece of Georgian literature. Purported to have been written between 476 and 483, the earliest surviving manuscript dates back to the 10th century and was written at Parkhali Monastery. There exists an Armenian translation of the same text, dated also to the 10th century. The author is Iakob Tsurtaveli (Jacob of Tsurtavi), a contemporary and participant in the events described in this hagiographic novel. (en)
- Il Martirio della Santa Regina Shushanik (tradotto anche come La passione di Santa Shushanik; in georgiano: წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ?, Ts'amebay Ts'midisa Shushanik'isi Dedoplisay) è la più antica opera sopravvissuta della letteratura georgiana. Si presume che sia stata composta tra il 476 e il 483, ma il più antico manoscritto sopravvissuto è del X secolo. Ne eiste inoltre una versione ridotta in lingua armena, risalente sempre al X secolo. L'autore è Iakob Tsurtaveli (Giacobbe di Tsurtavi), confessore personale della santa, che partecipò attivamente agli eventi descritti. (it)
- Męczeństwo świętej Szuszanik (oryg. gr. წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ) – pierwszy oryginalny utwór , napisany przez spowiednika świętej Jakuba Curtawelego. Autor opowiada o życiu i śmierci kanonizowanej przez Gruziński Kościół Prawosławny Szuszanik, córki Wardana Mamikoniana, bohatera powstania Ormian w 451 roku przeciwko monarsze Iranu. Szuszanik wyszła za mąż za księcia Warskena, Gruzina, właściciela zamku na granicy ormiańsko-gruzińskiej. Chcąc wkupić się w łaski dynastii perskiej, Warsken porzucił chrześcijaństwo i przyjął mazdaizm, zażądał również od żony, by uczyniła tak samo. Szuszanik odmówiła i przez siedem lat była więziona i torturowana przez męża, zanim zmarła w wyniku doznanych obrażeń. (pl)
- «Мученичество святой царицы Шушаник» (груз. წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, Цамебай цмидиса шушаникиси дедоплисай) — древнейший дошедший до нас памятник оригинальной грузинской литературы. Временем создания считается период между 476 и 483 годом; самая ранняя сохранившаяся рукопись восходит к X веку. Автор сочинения — Яков Цуртавели, современник и участник описанных событий. Примерно к тому же времени относится сокращённая армянская редакция текста. (ru)
- «Мучеництво святої цариці Шушанік» (груз. წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, Цамебай цмідіса шушанікісі дедоплісай) — найдавніша, що дійшла до нас, пам'ятка оригінальної грузинської літератури. Часом створення вважається період між 476 і 483 роком; найраніший рукопис відносять до X століття. Автор твору — Яків Цуртавелі, сучасник і учасник описаних подій. Приблизно до того ж часу відноситься скорочена вірменська редакція тексту. (uk)
|
| has abstract
| - Das Martyrium der Heiligen Schuschanik (georgisch წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, C'amebaj c'midisa Shushanik'isi) ist das älteste erhaltene Buch der georgischen Literatur. Der Priester und Schriftsteller Jakob Zurtaweli verfasste es zwischen 476 und 483. Es handelt sich um eine Hagiographie in vorchristlicher Schreibtradition. Der Inhalt beruht auf einer wahren Begebenheit. Zurtaweli war der Beichtvater der Hauptperson. Das Werk beschreibt das Leben der armenischen Prinzessin (dt. Susanne), die starb, weil sie sich weigerte, dem Christentum abzuschwören und zum Zoroastrismus der persischen Eroberer überzutreten. Sie wurde von ihrem Ehemann, dem georgischen Prinzen , geschlagen, in Ketten gelegt und in ein Gefängnis geworfen. Dort starb sie nach sieben Jahren. Varxenes bekleidete am Hof des persischen Schahs Peroz das Amt eines Vizekönigs für das georgisch-armenische Grenzgebiet sowie das östliche Georgien und war dazu zum persischen Glauben übergetreten. Das hatte er auch von seiner Frau erwartet. Als sie seinen Wünschen nicht folgte, geriet er außer sich vor Wut. Das Werk ist Pflichtlektüre für georgische Oberschüler. Der Komponist Otar Taktakischwili veröffentlichte 1983 ein Chorwerk, das auf dem Martyrium der Heiligen Schuschanik basiert. (de)
- The Martyrdom of the Holy Queen Shushanik (also translated as The Passion of Saint Shushanik; Georgian: წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, romanized: ts'ameba? ts'midisa shushanik'isi dedoplisa?) is the earliest surviving piece of Georgian literature. Purported to have been written between 476 and 483, the earliest surviving manuscript dates back to the 10th century and was written at Parkhali Monastery. There exists an Armenian translation of the same text, dated also to the 10th century. The author is Iakob Tsurtaveli (Jacob of Tsurtavi), a contemporary and participant in the events described in this hagiographic novel. The manuscript describes the martyrdom of Saint Shushanik, an Armenian noblewoman, at the hand of her spouse, bidaxshe (high prince) Varsken, who had renounced Christianity and embraced Zoroastrianism. Shushanik, whose father was Vardan Mamikonyan, the sparapet (military leader) of the Christians in Armenia, refused to follow him, and died as a martyr after years of imprisonment and torture. The first printed version was published in 1882. It has been translated into Russian, French, English, German, Spanish, Hungarian and Icelandic. In 1979, UNESCO marked the 1,500th anniversary of the Martyrdom of the Holy Queen Shushanik. (en)
- Il Martirio della Santa Regina Shushanik (tradotto anche come La passione di Santa Shushanik; in georgiano: წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ?, Ts'amebay Ts'midisa Shushanik'isi Dedoplisay) è la più antica opera sopravvissuta della letteratura georgiana. Si presume che sia stata composta tra il 476 e il 483, ma il più antico manoscritto sopravvissuto è del X secolo. Ne eiste inoltre una versione ridotta in lingua armena, risalente sempre al X secolo. L'autore è Iakob Tsurtaveli (Giacobbe di Tsurtavi), confessore personale della santa, che partecipò attivamente agli eventi descritti. Si tratta di un racconto agiografico che descrive il martirio di santa Shushanik, una nobildonna armena, per mano del suo sposo, il bidaxae (principe) Varsken, il quale aveva abiurato il Cristianesimo per abbracciare lo zoroastrismo. Shushanik, che era figlia dello sparapet (comandante dell'esercito) dei cristiani in Armenia, rifiutò di seguire il marito, morendo così come martire dopo anni di tortura e prigionia. La prima edizione a stampa dell'opera fu pubblicata nel 1882. È stata tradotta in russo, francese, inglese, tedesco, spagnolo e ungherese. Nel 1979, l'UNESCO contrassegnò il 1500º anniversario del martirio della Santa regina Shushanik. (it)
- Męczeństwo świętej Szuszanik (oryg. gr. წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ) – pierwszy oryginalny utwór , napisany przez spowiednika świętej Jakuba Curtawelego. Autor opowiada o życiu i śmierci kanonizowanej przez Gruziński Kościół Prawosławny Szuszanik, córki Wardana Mamikoniana, bohatera powstania Ormian w 451 roku przeciwko monarsze Iranu. Szuszanik wyszła za mąż za księcia Warskena, Gruzina, właściciela zamku na granicy ormiańsko-gruzińskiej. Chcąc wkupić się w łaski dynastii perskiej, Warsken porzucił chrześcijaństwo i przyjął mazdaizm, zażądał również od żony, by uczyniła tak samo. Szuszanik odmówiła i przez siedem lat była więziona i torturowana przez męża, zanim zmarła w wyniku doznanych obrażeń. Zdaniem D. M. Langa Jakub Curtaweli nadał tej tragicznej i dramatycznej historii kształt bardzo sugestywny dzięki mistrzowskiemu opanowaniu sztuki narracji, żywej charakterystyce postaci i realistycznemu odtworzeniu szczegółów. Postacie dumnej Szuszanik, Warskena oraz jego brata, bezskutecznie wstawiającego się za torturowaną kobietą, zostały nakreślone w sposób żywy i sugestywny. Curtaweli wprowadził do utworu również szereg postaci drugoplanowych, np. pełnego hipokryzji Persa żyjącego na dworze Warskena czy młodego diakona, który nie ma odwagi wesprzeć choćby słownie cierpiącej Szuszanik. Curtaweli zawarł w utworze również obraz życia codziennego mieszkańców doliny Mtkwari, ukazując zły klimat regionu, nędzę i choroby chłopów. (pl)
- «Мученичество святой царицы Шушаник» (груз. წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, Цамебай цмидиса шушаникиси дедоплисай) — древнейший дошедший до нас памятник оригинальной грузинской литературы. Временем создания считается период между 476 и 483 годом; самая ранняя сохранившаяся рукопись восходит к X веку. Автор сочинения — Яков Цуртавели, современник и участник описанных событий. Примерно к тому же времени относится сокращённая армянская редакция текста. В произведении, относящемся к житийной литературе, описаны страдания и смерть армянской принцессы Шушаник, дочери полководца Вардана Мамиконяна, от рук своего мужа , правителя Южного Картли. Перейдя ради союза с Персией в зороастризм, он потребовал того же от жены и детей; Шушаник, отказавшись отречься от христианства, шесть лет подвергалась унижениям, побоям и заточениям в темнице, а на седьмой год скончалась. Яков Цуртавели утверждает, что был духовником царицы, приводит свои разговоры с ней, что придаёт его сочинению огромную ценность в качестве исторического источника; в нём почти незаметно влияние традиционных житийных схем и шаблонов. В нём содержатся обширные сведения о государственном устройстве, истории, религии, быте древней Грузии и Армении. Кроме того, «Мученичество» считается блестящим образцом грузинской прозы благодаря одновременно лаконичному и богатому метафорами стилю, сильно развитому художественному элементу (из-за чего это произведение иногда называют «агиографическим романом»). Впервые «Мученичество» опубликовано в 1882 году. Оно переведено на русский, латинский, английский, немецкий, французский, испанский и венгерский языки. В 1979 году ЮНЕСКО отмечалось 1500-летие памятника. (ru)
- «Мучеництво святої цариці Шушанік» (груз. წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ, Цамебай цмідіса шушанікісі дедоплісай) — найдавніша, що дійшла до нас, пам'ятка оригінальної грузинської літератури. Часом створення вважається період між 476 і 483 роком; найраніший рукопис відносять до X століття. Автор твору — Яків Цуртавелі, сучасник і учасник описаних подій. Приблизно до того ж часу відноситься скорочена вірменська редакція тексту. У творі, що відноситься до житійної літератури, описано страждання і смерть вірменської принцеси Шушанік, дочки полководця Вардана Маміконяна, від рук свого чоловіка , правителя Південного Картлі. Перейшовши заради союзу з Персією в зороастризм, він вимагав того ж від дружини і дітей; Шушанік, відмовившись зректися християнства, шість років зазнавала принижень, побоїв і ув'язнення, а на сьомий рік померла. Яків Цуртавели стверджує, що був духівником цариці, наводить свої розмови з нею, що надає його твору величезної цінності як історичному джерелу; в ньому майже непомітний вплив традиційних житійних схем і шаблонів. Твір містять значні відомості про державний устрій, історію, релігію, побут стародавньої Грузії та Вірменії. Крім того, «Мучеництво» вважається блискучим зразком грузинської прози завдяки одночасно лаконічному і багатому метафорами стилю, сильно розвиненому художньому елементу (через це твір іноді називають «агіографічним романом»). Вперше «Мучеництво» опубліковано 1882 року. Його перекладено російською, латинською, англійською, німецькою, французькою, іспанською та угорською мовами. 1979 року ЮНЕСКО відзначало 1500-річчя пам'ятки. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)