| rdfs:comment
| - Multi-cordoned Ware culture or Multiroller ceramics culture, translations of the Russian: Культура многоваликовой керамики, romanized: Kul'tura mnogovalikovoj keramiki (KMK), also known as the Multiple-relief-band ware culture, the Babyno culture and the Mnogovalikovaya kul'tura (MVK), are archaeological names for a Middle Bronze Age culture of Eastern Europe. (en)
- Kultura ceramiki wielowałeczkowej – kultura archeologiczna wczesnej epoki brązu. Jej nazwa pochodzi od nalepianych na naczynia wałków-listewek. (pl)
- Культу́ра многова́ликовой кера́мики (бабинская культура) — археологическая культура эпохи средней бронзы XXII—XVIII веков до нашей эры. Культура занимала степную и лесостепную зону Северного Причерноморья от Дона и до Дуная. Наиболее ранние памятники зафиксированы в Доно-Днепровсом междуречье, включая среднее и нижнее течение Северского Донца и Северное Приазовье. Восточной границей распространения была Волга. Сменилась срубной культурой, в результате чего её носители ушли на Балканы, приняв участие в разорении минойской культуры. Широкое распространение имели колесницы. (ru)
- Культура багатоваликової кераміки (також: бабинська, багатопружкової керамики, бойових колісниць) — археологічна культура, що змінила на фінальній фазі середньої бронзи локальні групи/культури західної половини катакомбної культурної області та існувала протягом (XXII—XVIII століть до Р. Х.). Епонімна назва походить від базової пам'ятки, якою виступає поселення Бабине-ІІІ на Дніпрі. Іншу назву культура отримала від глиняного посуду, оздобленого наліпними валиками. Орнамент посуду багатий і різноманітний, часто вишуканий. (uk)
|
| has abstract
| - Multi-cordoned Ware culture or Multiroller ceramics culture, translations of the Russian: Культура многоваликовой керамики, romanized: Kul'tura mnogovalikovoj keramiki (KMK), also known as the Multiple-relief-band ware culture, the Babyno culture and the Mnogovalikovaya kul'tura (MVK), are archaeological names for a Middle Bronze Age culture of Eastern Europe. (en)
- Kultura ceramiki wielowałeczkowej – kultura archeologiczna wczesnej epoki brązu. Jej nazwa pochodzi od nalepianych na naczynia wałków-listewek. (pl)
- Культу́ра многова́ликовой кера́мики (бабинская культура) — археологическая культура эпохи средней бронзы XXII—XVIII веков до нашей эры. Культура занимала степную и лесостепную зону Северного Причерноморья от Дона и до Дуная. Наиболее ранние памятники зафиксированы в Доно-Днепровсом междуречье, включая среднее и нижнее течение Северского Донца и Северное Приазовье. Восточной границей распространения была Волга. Сменилась срубной культурой, в результате чего её носители ушли на Балканы, приняв участие в разорении минойской культуры. Широкое распространение имели колесницы. (ru)
- Культура багатоваликової кераміки (також: бабинська, багатопружкової керамики, бойових колісниць) — археологічна культура, що змінила на фінальній фазі середньої бронзи локальні групи/культури західної половини катакомбної культурної області та існувала протягом (XXII—XVIII століть до Р. Х.). Була поширена у степових, лісостепових та поліських районах, що тепер входять до складу України, Молдови, Росії та Білорусі. В сучасній історіографії розглядається в рамках культурного кола Бабине, яке включає дві окремі культури: дніпро-донську бабинську і дніпро-прутську бабинську. Перша з них за походженням пов'язана з . Друга, бувши гетерогенною, складається з трьох локальних варіантів: дніпро-дністровським степовим, дніпро-бузьким лісостеповим, дністровсько-прутським. Генетичними субстратами цих варіантів виступають інгульська катакомбна і середньодніпровська культури. Епонімна назва походить від базової пам'ятки, якою виступає поселення Бабине-ІІІ на Дніпрі. Іншу назву культура отримала від глиняного посуду, оздобленого наліпними валиками. Орнамент посуду багатий і різноманітний, часто вишуканий. Основна господарська діяльність населення — скотарство, що доповнювалося мисливством, рибальством та іншими промислами. Розвинуті були й ремесла: металовиробництво, гончарство, ткацтво, різьблення на кістці, кушнірство. Небіжчиків ховали у неглибоких ґрунтових ямах, іноді доповнених внутрішнім зрубом чи кам'яною скринею, у підбоях та колодах. На Тернопільщині, яка виступає західною периферією бабинської культурної області, відома незначна серія цих пам'яток, однією з яких є — могильник біля с. Остап'є Підволочиського району, яке 1929 р. досліджував Я. Брик. Розкопано чотири кургани; виявлено посуд, крем'яні знаряддя праці, кісткові та бронзові прикраси. Дно, стіни й перекриття поховань викладені камінням. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)