rdfs:comment
| - Narsaï est l'un des principaux théologiens et poètes religieux chrétiens de langue syriaque, auteur de référence du courant nestorien. Son nom est la forme syriaque du nom pehlevi Narseh, en grec Narsês ; il est parfois surnommé Narsaï Garba, « Narsaï le Lépreux », mais il semble que ce soit une injure inventée par ses ennemis. Pour l'Église de l'Orient, il est le « docteur admirable », « la langue de l'Orient », « la harpe du Saint-Esprit ». (fr)
- Narsai ('Ain Dulba, V secolo – Nisibi, 503 circa) è stato un teologo e scrittore siro; fu rettore della Scuola di Edessa e poi della Scuola di Nisibi, quest'ultima fu il principale centro di elaborazione teologica della dottrina nestoriana. (it)
- Narses från Maalleta (syrianska Narsai), död omkring 505, var en syrisk författare med tillnamnet "Den helige andes harpa". Narses tillhörde nestorianska kyrkan. Efter 20 års verksamhet i Edessa flyttade han 457 till Nisibin, där han blev föreståndare för den nestorianska skolan. Hans 360 dikter av religiöst såväl lyriskt som episkt innehåll sägs ha fyllt 12 band. En del av dem används fortfarande i den nestorianska gudstjänsten. (sv)
- Нарсай (іноді Нарсе або Нарсес;сир. ܢܪܣܝ, Narsai, походить від Пахлаві Narsēh з авестійського - Nairyō.saȵhō, що означає «потужне висловлювання», ім'я язати) (прибл. 399 рік - прибл. 502 рік) - один із найвидатніших ассірійських поетів - теологів, можливо, рівний за величиною Яковом Серугським, які поступаються лише Єфрему Сирину. Найвпливовіший письменник східносирійського християнства після Єфрема. Нарсай високо шанується в церквах, що походять від Церкви Сходу, а саме: Халдейській Католицькій Церкві, Ассірійській Церкві Сходу, Стародавній Церкві Сходу та Сиро-Малабарській церкві, в якій він відомий як «Флейта Святого Духа». Багато з його робіт вважаються втраченими. (uk)
- Нарсай Нисибийский (сир. ܢܪܣܝ, Narsai; около 399 года — около 502 года) — сирийский богослов и поэт, возглавлявший Эдесскую и Нисибинскую богословские школы. Нарсай является одним из ключевых восточно-сирийских богословов, на трудах которого была основана богословская система Церкви Востока. Поэтический стиль Нарсая отличался художественностью, за что он получил прозвище «Арфа Духа». Во многом благодаря деятельности Нарсая в Церкви Востока произошла рецепция христологии Феодора Мопсуестийского. Канонизирован в Ассирийской церкви Востока, память совершается в 6-ю пятницу периода Благовещения. (ru)
- مار نرساي (بالسريانية: ܢܪܣܝ)، كان أحد أهم الشعراء واللاهوتيين السريان ويعد بالإضافة إلى يعقوب السروجي وأفرام السرياني من أهم الأعلام في تاريخ المسيحية السريانية. وبالرغم من اندثار وضياع معظم أعماله إلى أن تأثيره لا يزال قويا في الليتورجية السريانية الشرقية الخاصة بكنيستي المشرق الآشورية والكنيسة الكلدانية. (ar)
- Narsai von Nisibis (* nach 410; † 503) war ein bedeutender spätantiker Kirchenlehrer in Edessa und Nisibis und zählt zu den „syrischen Kirchenvätern“ der „nestorianischen“ „Kirche des Ostens“. Wahrscheinlich wurde Narsai von Nisibis nach dem Jahr 410 geboren und erlebte als Schüler die Christenverfolgungen im Sassanidenreich um 420 mit (siehe Bahram V.). Beim Tod seiner Eltern übernahm sein Onkel Emmanuel, Abt des Klosters in Bet Zabdai, die Erziehung Narsais, Narsai wirkte als Lehrer am Kloster und studierte an der berühmten Theologenschule der Perser in Edessa. Die Schule vertrat dabei – trotz des alexandrinisch eingestellten Bischofs Rabbalu von Edessa (412–435/36) – die antiochienische Kirchenlehre des Theodor von Mopsuestia (* um 350; † 428). Unter Rabbalus Nachfolger Ibas von Edessa (de)
- Narsai (sometimes spelt Narsay, Narseh or Narses; Classical Syriac: ܢܪܣܝ, Narsai, name derived from Pahlavi Narsēh from Avestan Nairyō.saȵhō, meaning 'potent utterance', the name of a yazata; c. 399 – c. 502) was one of the foremost of Assyrian poet-theologians, perhaps equal in stature to Jacob of Serugh, both second only to Mar Aprem of Nisibis. He is the most important writer of the East Syriac Christianity after Mar Aprem. Narsai is highly venerated in the Churches that descend from the Church of the East which are the Assyrian Church of the East, the Ancient Church of the East, Chaldean Catholic Church and the Syro-Malabar Catholic Church, in which he is known as the 'Flute of the Holy Spirit'. Although many of his works seem to have been lost, around eighty of his mêmrê survive. (ܡܐܡ (en)
|