| rdfs:comment
| - Nemanjićové (srbsky Немањићи/Nemanjići) byl srbský středověký panovnický rod vládnoucí v letech 1166–1371. Jeho zakladatelem byl Štěpán Nemanja a posledním vládcem Štěpán Uroš V. Z této dynastie pocházelo celkem jedenáct srbských vladařů, mimo jiné také Štěpán Dušan, který rozšířil území srbského státu na úkor byzantské říše až téměř k Peloponésu, či Rastko Nemanjić, známý spíše pod názvem Svatý Sáva, srbský patron a zakladatel srbské pravoslavné církve. Za vlády Nemanjićů získalo středověké Srbsko největší moc a vliv. Srbští vladaři této dynastie získali nejprve královský titul (1217), předposlední Nemanjić, Štěpán Dušan, byl dokonce carem. (cs)
- Die Dynastie der Nemanjić, auch Nemanjiden (serbisch Немањићи Nemanjići) genannt, war das bedeutendste serbische Herrschergeschlecht des Mittelalters. Unter ihrer Regentschaft erlangte Serbien nicht nur den Rang eines souveränen Königreichs, sondern wurde im 14. Jahrhundert auch zur militärisch, politisch und kulturell dominierenden Macht des westlichen Balkans. (de)
- ネマニッチ朝（セルビア語キリル・アルファベット: Немањић）は、中世セルビアの王朝である。1166年から1371年までセルビアを支配し、12人の君主を輩出した。 ヴカノヴィッチ王朝（1101–1166）の分家の末裔であるステファン・ネマニャを始祖とする。ネマニャの後、すべての君主はステファンを個人名、または統治者の名前として使用し、王室の伝統となった。 君主は大公として始まり、1217年にステファン・ネマニッチが戴冠したことで王国に昇格し、1219年にセルビア正教会が設立された。 1346年、ステファン・デュシャンはセルビア人とギリシャ人の皇帝に戴冠し、セルビアの大司教は総主教区に昇格した。 1371年にステファン・ウロシュ5世が子を持たずに亡くなったため、ネマニッチ朝によるセルビア統治は終了した。これはセルビア帝国の崩壊につながり、州の領主は自立した。ネマニッチ家の残ったメンバーは名目上のセルビア皇帝でテッサリアの支配者ジョン・ウロシュと彼の弟ファルサラの支配者ステファン・ウロシュである。 ネマニッチ朝の子孫は、いくつかのセルビアの家の母系を通してのみ生き残った。 (ja)
- Нема́ничи (серб. Немањићи) — династия в средневековой Сербии (1170—1371). Её родоначальник великий жупан Рашки Стефан Неманя (1170—1196) заложил основу единого государства в Сербии. Крупнейшие представители: сын Немани великий жупан Стефан Первовенчанный (1196—1227), принявший (1217) королевский титул; Стефан Душан (1331—1355), создавший обширное сербо-греческое царство на Балканах и провозгласивший себя в 1346 «царём сербов и греков». При его сыне царе Стефане Уроше (1355—1371) государство Неманичей распалось. На смену им в Сербской деспотии пришли Лазаревичи. (ru)
- 尼曼雅王朝（塞尔维亚语：Немањићи）中世紀時统治塞爾維亞的一个王朝。王朝得名于其始祖斯特凡·尼曼雅的名字。 在独立的塞尔维亚王国成立前，尼曼雅家族的统治者是塞尔维亚的地方王公（），承认羅馬帝國的宗主权。 1169年斯特凡·尼曼雅時期崛起，1190拜占庭承認其獨立，1217年斯特凡·尼曼伊奇稱王，1330年斯特凡·烏羅什三世擊敗保加利亞第二帝國並納為附庸，14世紀中葉的沙皇斯特凡·杜尚在位期間更是把塞爾維亞國家的發展推向巔峰並頒布《斯特凡·杜尚法典》。 在斯特凡·尼曼雅之后的所有尼曼雅王朝君主名字前都附有“斯特凡”（Стефан），这已经变成一个头衔式的音节，而非君主本人的名字。 (zh)
- La Casa de Nemanjić (serbi: Немањићи; en català: Nemanyitx) va ser la dinastia real de la Sèrbia de l'edat mitjana. La dinastia va rebre el nom d'Esteve Nemanja que en va ser el fundador i descendent de la (en català: Voyisavllevitx). La dinastia va tenir onze monarques i va tenir continuïtat en la (en català: Lazarevitx) i després en la (en català: Broncovitx) la qual va governar Sèrbia entre els anys 1166 i 1371. L'escut dels Nemanjić era l'àguila bicèfala blanca amb el fons vermell, heretat de la dinastia romana d'Orient, els Paleòleg. (ca)
- Ο Οίκος των Νεμάνιτς (σερβικά: Немањић [Νεμάνιτς], πλ. Немањићи [Νεμανίτσι]) ή Νεμάνια των Ελληνικών πηγών, ήταν η σημαντικότερη δυναστεία της Σερβίας κατά τον Μεσαίωνα. Ο βασιλικός Οίκος παρήγαγε έντεκα Σέρβους μονάρχες μεταξύ 1166 και 1371. Ιδρυτής του ήταν ο πρίγκιπας Στέφανος Νεμάνια ο Μεγάλος Ζουπάνος, που καταγόταν από ένα κλάδο της δυναστείας Βουκάνοβιτς (1101-1166) από τη Ζέτα και το σημερινό Μαυροβούνιο. Μετά τον Νεμάνια όλοι οι μονάρχες χρησιμοποίησαν το Στέφανος ως πρώτο τους όνομα, παράδοση που υιοθετήθηκε από τη φιλοδοξία των βασιλιάδων. Οι μονάρχες ξεκίνησαν ως μεγάλοι ζουπάνοι και με τη στέψη τού Στέφανου Νεμάνιτς το 1217 το κράτος προήχθη σε βασίλειο και ιδρύθηκε η Σερβική Εκκλησία. Το 1346 ο Στέφανος Δουσάν στέφθηκε Αυτοκράτορας των Σέρβων και των Ελλήνων και η Αρχιεπισκοπ (el)
- La dinastía Nemanjić (en serbio: Немањићи; españolizado: Nemáñich) fue la dinastía real de la Serbia medieval. La dinastía recibió el nombre de Stefan Nemanja (españolizado:Esteban Nemaña), fundador de la misma y descendiente de la (españolizado:Voyisavllevich). La dinastía dio once monarcas, y tuvo continuidad en la Casa Lazarević (españolizado:Lazarevich) y luego en la (españolizado:Brankovich). La dinastía Nemanjić gobernó Serbia entre 1166 y 1371. El escudo de los Nemanjić fue el águila bicéfala blanca con el fondo rojo, heredado de la dinastía bizantina, los Paleólogo. (es)
- The House of Nemanjić (Serbian Cyrillic: Немањић, pl. Немањићи; Serbian Latin: Nemanjić, pl. Nemanjići, pronounced [nɛ̌maɲitɕ]) was the most prominent dynasty of Serbia in the Middle Ages. This princely, royal, and later imperial house produced twelve Serbian monarchs, who ruled between 1166 and 1371. (en)
- Nemanjić (Abjad Kiril Serbia: Немањић, pelafalan Serbo-Kroasia: [nɛ̌maɲitɕ]) adalah wangsa paling terkemuka di . Nenek moyang dinasti ini adalah Stefan Nemanja, keturunan dari cabang kadet (1101–1166). Setelah Nemanja, semua raja Serbia menggunakan Stefan sebagai nama pribadi. Awalnya, penguasa monarki Serbia bergelar Pangeran Agung, dan setelah penobatan pada 1217, gelarnya berubah menjadi raja, dan Gereja Ortodoks Serbia didirikan pada 1219. Pada 1346, Stefan Dušan dimahkotai sebagai Kaisar Serbia dan Yunani, dan Keuskupan Agung Serbia dinaikkan statusnya menjadi Patriarkat. (in)
- Nemanjić prononcé en français : /nɛmaɲitʃ/, en serbe cyrillique Немањић, est une dynastie serbe du Moyen Âge, originaire de Herzégovine et de la Zeta (aujourd'hui le Monténégro), et fondée par Stefan Nemanja, prince de Rascie à partir de 1166. Elle commença par régner sur la Rascie (l'un des noms sous lequel était connu la Serbie médiévale, l'autre étant aussi Servia) (le Sandjak actuel), puis s'étendit progressivement, pour englober sous l'empereur Stefan Uroš IV Dušan le territoire actuel de la Serbie, du Monténégro, de l'Herzégovine, du Kosovo, de l'Albanie, de Macédoine et de la Grèce du Nord (Macédoine, Épire). La dynastie des Nemanjić s'éteignit en 1377 avec Stefan X Uroš V, même si Tvrtko Ier Kotromanić, premier roi de Bosnie « et des Serbes », comptait des Nemanjić parmi ses ascend (fr)
- Dynastia Nemaniczów (serbski - Немањићи, Nemanjići) – serbska dynastia panująca w Serbii i jej terytoriach zależnych od ok. 1166 do 1371. Nazwa dynastii pochodzi od nazwiska jej założycieli, Stefana Nemanii. Dynastia jest jedną z bocznych gałęzi innej dynastii serbskiej, panującej w XI wieku, Wukanowiczów. Z dynastii Nemaniczów pochodzi jedenastu serbskich monarchów. (pl)
- Het Huis Nemanjić (Servisch: Немањић) was een middeleeuwse dynastie die van 1167 tot 1371 over Servië heerste. De stichter van de dynastie is Stefan Nemanja, een afstammeling uit een jongere tak van het Huis . De Nemanjić-dynastie had een grote invloed op de Servische kunst- en architectuurgeschiedenis. Talrijke mausolea, kerken en kloosters werden in Byzantijnse, Byzantijns-romaanse stijl gebouwd onder hun heerschappij. In 1371 ging de Servische heerschappij over op Lazar Hrebeljanović, de stichter van de Lazarevićdynastie. (nl)
- A dinastia Nemânica (em sérvio: Nemanjić; pl. Немањићи, Nemanjići) foi a mais importante dinastia da Sérvia na Idade Média e uma das mais importantes da Europa Meridional. Esta casa real produziu onze monarcas das Sérvia entre 1166 e 1371. Seu fundador foi Estêvão Nemânia, um descendente de um ramo cadete da (1101–1166). Depois dele, todos os monarcas se utilizaram do título (Stefan) como um nome pessoal, uma tradição adotada por suas pretensões reais. Os monarcas da dinastia começaram como grão-príncipes (veliki župan) e, com a coroação de Estêvão II em 1217, foram promovidos a reis e a Igreja Ortodoxa Sérvia foi fundada. Em 1346, Estêvão Uresis IV foi coroado "imperador dos sérvios e gregos [e albaneses e búlgaros]" e o arcebispado da Sérvia foi promovido a patriarcado. Em 1371, com a (pt)
- Huset Nemanjić var en serbisk adelsfamilj som regerade som kungar och tsarer i Serbien under medeltiden. Ätten grundades av Stefan Nemanja, som var en ättling till . Ätten producerade elva serbiska regenter mellan 1166 och 1371. Efter att Stefan Nemanja antagit namnet Stefan, som betyder "krönt" på grekiska, använde alla efterföljande monarker av denna ätt dess namn som en titel. Den blev snabbt oskiljbar från monarkin och även andra ätter som gjorde anspråk på den serbiska tronen antog titeln före sitt namn. Nemanjić-ättens vapensköld bestod av en vit, dubbelörn på en röd bakgrund och ligger till grunden för Serbiens riksvapen idag. (sv)
- Неманичі — південнослов'янська династія володарів Сербії та інших країн у 1170—1371 роках, які носили титули жупанів (князів), великих жупанів, королів та царів (імператорів). Засновником династії став жупан Стефан Неманя. Створена ним держава успішно протистояла Візантії та відбила спроби втручання у свої внутрішні справи королів Угорщини. За часів Неманичів Сербія остаточно з племінної держави перетворилася на феодальну та досягла свого найбільшого розквіту та могутності в середньовічний період. Серед Неманичів було багато талановитих полководців та покровителів православної церкви. У династії було популярне ім'я Стефан, яке в Угорщині та у південнослов'янських народів традиційно асоціювалося із верховною владою та часто прибиралося у якості тронного імені навіть правителями хрещеними пі (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)