| rdfs:comment
| - Origenism refers to a set of beliefs attributed to the Christian theologian Origen. The main principles of Origenism includes allegorical interpretation of scripture and subordinationism. Origen's thought was influenced by Philo the Jew, Platonism and Clement of Alexandria. (en)
- L'Origenismo è il nome con cui si indica la dottrina cristiana dichiarata eretica nel Concilio di Costantinopoli II del 553. (it)
- El origenismo fue una doctrina cristiana rechazada en el Segundo Concilio de Constantinopla (553), que afirmaba la eternidad y preexistencia de las almas humanas, a diferencia de la doctrina católica, que dice que el alma es creada en el momento de la concepción biológica. Una de esas almas habría sido la de Cristo, en quien se encarnó el Verbo de Dios, con el objetivo de conseguir la salvación de los hombres. (es)
- L'origénisme désigne un ensemble de prises de position théologiques chrétiennes attribuées à Origène dans le cadre de controverses qui ont laissé des traces dans l'histoire des conciles et de la théologie byzantine. On relève en particulier, de ce point de vue, deux moments importants. (fr)
- Оригени́зм — совокупность еретических направлений, искажающих догматы христианского богословия, восходящая к различным теориям представителя александрийской богословской школы Оригена (ок. 185 — ок. 254). Ориген оказал огромное влияние на последующее развитие христианского богословия, его учениками были святитель Григорий Чудотворец, выдающийся богослов III века Памфил Кесарийский и церковный историк Евсевий Кесарийский. Некоторые из идей Оригена, которые он сам излагал как гипотезы, были признаны еретическими уже при его жизни. Под «оригенизмом» в настоящее время понимают одно из трёх: учение Оригена, учение, приписываемое Оригену его противниками или учение оригенистов VI века. С оригенизмом в истории христианской церкви были связаны два крупных спора — в конце IV — начале V веков и в се (ru)
- Оригенізм — сукупність напрямів християнського богослов'я, що походить до різних теорій представників олександрійської богословської школи Оригена (близько 185 — 254). Ориген зробив величезний вплив на подальший розвиток християнського богослів'я, його учнями були святитель Григорій Чудотворець, видатний богослов III століття Памфил Кесарійський і церковний історик Євсевій Кесарійський. Деякі з ідей Оригена, які він сам викладав як гіпотези, були визнані єретичними вже при його житті. Під «оригенізмом» у даний час розуміють одне з трьох: вчення Оригена, вчення, приписуване Оригену його супротивниками або вчення оригенистов VI століття. З оригенізмом в історії християнської церкви були пов'язані два великих спори — в кінці IV — на початку V століть і в середині VI століття. Незабаром після (uk)
|
| has abstract
| - El origenismo fue una doctrina cristiana rechazada en el Segundo Concilio de Constantinopla (553), que afirmaba la eternidad y preexistencia de las almas humanas, a diferencia de la doctrina católica, que dice que el alma es creada en el momento de la concepción biológica. Una de esas almas habría sido la de Cristo, en quien se encarnó el Verbo de Dios, con el objetivo de conseguir la salvación de los hombres. El origenismo fue difundido por el monje, escritor y místico del siglo IV Evagrio Póntico, quien se apoyó unilateralmente en pasajes del texto Perí Arjón, del erudito cristiano Orígenes, quien vivió un siglo antes. Los origenistas llegaron a afirmar que, por la naturaleza inmensamente bondadosa de Dios, no podía existir el infierno de fuego ni ningún otro castigo eterno, por lo que todos los seres, incluso el Demonio, tenían posibilidad de ser perdonados y alcanzar la salvación si se lo proponían. Aunque se dice que los origenistas sostenían la doctrina de la reencarnación, se sabe que Orígenes era contrario a ella y la rechazó explícitamente. (es)
- Origenism refers to a set of beliefs attributed to the Christian theologian Origen. The main principles of Origenism includes allegorical interpretation of scripture and subordinationism. Origen's thought was influenced by Philo the Jew, Platonism and Clement of Alexandria. (en)
- L'origénisme désigne un ensemble de prises de position théologiques chrétiennes attribuées à Origène dans le cadre de controverses qui ont laissé des traces dans l'histoire des conciles et de la théologie byzantine. On relève en particulier, de ce point de vue, deux moments importants.
* La première controverse sérieuse éclate en Palestine à la fin du IVe siècle à l'instigation d'Épiphane de Salamine qui accusait Origène de s'être laissé influencer par la philosophie grecque, en commentant l'Ecriture d'une manière trop spéculative, et d'avoir été conduit de ce fait à un certain subordinatianisme. Cette polémique a envenimé les rapports entre les deux principaux monastères latins de Jérusalem, celui de saint Jérôme (à Bethléem), Jérôme ayant pris position contre Origène, et celui de Rufin sur le Mont des Oliviers. Elle s'est étendue à l'Égypte, d'où le patriarche Théophile expulse les partisans d'Origène (l'évêque Isidore et les "longs frères", sans doute des moines attachés à méditer à partir d'icônes), et à Constantinople, d'où Jean Chrysostome fut chassé pour avoir accueilli les expulsés égyptiens.
* La seconde controverse origéniste éclate dans la première moitié du VIe siècle, également en Palestine, quand des moines de cette région dénoncent à l'empereur Justinien les idées de certains disciples d'Évagre le Pontique à Mar-Saba. Le conflit avait éclaté dès le début du siècle avec l'expulsion, en 508, de soixante moines de la Grande Laure (Vie de saint Sabas, ch. 36), qui allèrent fonder entre Bethléem et Hébron un monastère qu’ils appelleront la Nouvelle Laure. À la suite de la plainte adressée à Justinien, ils en furent chassés en 554 (ibid., ch. 90), et la laure fut réoccupée par des moines orthodoxes (parmi lesquels se trouvait Cyrille de Scythopolis, l'auteur de cette Vie). Les origénistes se divisèrent alors entre "isochrists", extrêmes, et "protoctistes", modérés (qui échappèrent à une condamnation au deuxième concile de Constantinople, en 553). Les isochrists auraient soutenu que les âmes humaines étaient semblables à celle du Christ, avant la création du monde comme après la parousie. (fr)
- L'Origenismo è il nome con cui si indica la dottrina cristiana dichiarata eretica nel Concilio di Costantinopoli II del 553. (it)
- Оригенізм — сукупність напрямів християнського богослов'я, що походить до різних теорій представників олександрійської богословської школи Оригена (близько 185 — 254). Ориген зробив величезний вплив на подальший розвиток християнського богослів'я, його учнями були святитель Григорій Чудотворець, видатний богослов III століття Памфил Кесарійський і церковний історик Євсевій Кесарійський. Деякі з ідей Оригена, які він сам викладав як гіпотези, були визнані єретичними вже при його житті. Під «оригенізмом» у даний час розуміють одне з трьох: вчення Оригена, вчення, приписуване Оригену його супротивниками або вчення оригенистов VI століття. З оригенізмом в історії християнської церкви були пов'язані два великих спори — в кінці IV — на початку V століть і в середині VI століття. Незабаром після П'ятого вселенського собору 553 року оригенізм зник зі сфери християнської полеміки. Деякими дослідниками висловлюється думка, що оригенізм став основою для пізніших єретичних течій, таких, як аріанство, іконоборство і вчення катарів. (uk)
- Оригени́зм — совокупность еретических направлений, искажающих догматы христианского богословия, восходящая к различным теориям представителя александрийской богословской школы Оригена (ок. 185 — ок. 254). Ориген оказал огромное влияние на последующее развитие христианского богословия, его учениками были святитель Григорий Чудотворец, выдающийся богослов III века Памфил Кесарийский и церковный историк Евсевий Кесарийский. Некоторые из идей Оригена, которые он сам излагал как гипотезы, были признаны еретическими уже при его жизни. Под «оригенизмом» в настоящее время понимают одно из трёх: учение Оригена, учение, приписываемое Оригену его противниками или учение оригенистов VI века. С оригенизмом в истории христианской церкви были связаны два крупных спора — в конце IV — начале V веков и в середине VI века. Вскоре после Пятого вселенского собора 553 года оригенизм исчез из сферы христианской полемики. Некоторыми исследователями высказывается мнение, что оригенизм стал основой для более поздних еретических течений, таких, как арианство, иконоборчество и учение катаров. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)