| rdfs:comment
| - الأدب السنسكريتي يعود الأدب السنسكريتي إلى النصوص المؤلّفة باللغة السنسكريتية منذ الألفية الثانية قبل الميلاد. وترتبط العديد من النصوص الشهيرة بالديانات الهندية، مثل الهندوسية والبوذية والجاينية، وكانت تكتب أيضًا في الهند القديمة. ومع ذلك، كانت منتشرة في وسط وشرق وجنوب شرق آسيا وشملت أعمال المؤلفين العلوم الدنيوية (المدنية) والفنون. كانت الأعمال المبكرة للأدب السنسكريتي تورّث عبر التراث الشفوي لقرون قبل أن تُكتَب على شكل مخطوطات كتابية. (ar)
- Die Sanskrit-Dichtung umfasst neben den in Sanskrit verfassten religiösen Werken Indiens wie den Veden und Upanishaden eine Fülle an Kunst- und Versdichtung. Im Folgenden wird die schriftlich überlieferte Tradition der hinduistisch geprägten Sanskrit-Dichtung (Beginn: ca. 500 v. Chr.) in Indien, welche selbst über die muslimische Mogulherrschaft und die Kolonialisierung durch England (18./19. Jh.) hinaus Bestand hatte. Der Artikel ist chronologisch gegliedert. Jeder Abschnitt reißt zunächst den historischen Kontext an, nennt dann wichtige Autoren und Werke und beschreibt schließlich Besonderheiten und Stilmittel. (de)
- Las primeras manifestaciones de muchos de los géneros literarios que más tarde aparecerían en Occidente se dieron en la literatura oriental, en especial en la literatura sánscrita. Hacia el 1500 a C. se empieza a componer la más remota de las manifestaciones literarias de los pueblos indoeuropeos: el Rig-veda. El idioma sánscrito es la más antigua evolución de las lenguas indoeuropeas. (es)
- Sastra atau kesusastraan Sanskerta adalah salah satu sastra tertua di anakbenua India. Karena fungsinya yang besar sebagai bahasa liturgis agama Hindu (dan Buddha) serta kebanyakan bahasa modern India secara langsung diturunkan atau sangat dipengaruhi bahasa Sanskerta, maka tidak mengherankan bahwa posisi bahasa Sanskerta di kebudayaan India dan juga negara-negara Asia Tenggara dan Asia Timur mirip dengan situasi bahasa Latin dalam kebudayaan Eropa. (in)
- 산스크리트 문학은 인도의 문학 중 한 분류를 일컫는 낱말이다. 광의로는 고대의 베다 문학을 위시하여 《라마야나》와 《마하바라타》의 2대 서사시(敍事詩), 고전 산스크리트 문학을 포함하며, 또한 (純文學) 작품 외에 철학 · 종교 · 문전(文典) · 수사(修辭) · 운율(韻律) · 사전, 또는 법제 · 경제 · 미술 · 음악 · 천문 · 수학 · 의학 · 성애(性愛) 등 전문적 문헌도 포함된다. 이러한 문헌도 대부분 운문(韻文)으로 서술되어 문학적 가치를 구비하고 있기 때문이다. 불교나 의 문학은 초기에는 여러 가지 프라크리트어를 사용하였으나 후에는 산스크리트어도 병용하였으므로 이것도 포함되며, 따라서 그 범위는 넓고 또한 장기에 걸친 것이었다. 협의(狹義)의 산스크리트 문학은 고전 산스크리트 문학, 즉 고전 산스크리트어로 된 문학만을 말하며 이러한 작품을 총칭하여 (Kāvya)라 부르고, 시론 · 수사학의 발달에 따라 극도의 수사적 기교에 의해 문장을 꾸미는 것이 특징이다. (ko)
- La plej fruaj verkoj de Hindia literaturo estis parole transmitita. Sanskrita literaturo ekis per la parola literaturo de Rigvedo nome kolekto de sanktaj himnoj datitaj el la periodo de 1500–1200 a.K. La sanskritaj eposoj Ramajano kaj Mahabharata aperis ĉirkaŭ la fino de la unua jarmilo a.K. Klasika sanskrita literaturo disvolviĝis rapide dum la unuaj kelkaj jarcentoj de la unua jarmilo a.K. (eo)
- L'histoire de la littérature sanskrite débute avec la transmission orale des Vedas au milieu du IIe millénaire av. J.-C., et se poursuit à travers la tradition orale des grandes épopées. L'âge d'or de la littérature classique en sanskrit se situe dans l'Antiquité tardive, du IIIe siècle au VIIIe siècle. Les textes les plus tardifs sont datés du XIe siècle. La littérature sanskrite disparaît avec la conquête musulmane de l'Inde, en particulier à cause de la destruction de centres intellectuels, tels que les universités de Taxila et Nalanda. Désormais, des initiatives locales du gouvernement indien visent à la faire revivre, telles que le All-India Sanskrit Festival tenu depuis 2002, qui est l'occasion d'un concours d'écriture. (fr)
- Sanskrit literature broadly comprises all literature in the Sanskrit language. This includes texts composed in the earliest attested descendant of the Proto-Indo-Aryan language known as Vedic Sanskrit, texts in Classical Sanskrit as well as some mixed and non-standard forms of Sanskrit. Literature in the older language begins with the composition of the Ṛg·veda between about 1500 and 1000 BCE, followed by other Vedic works right up to the time of the grammarian Pāṇini around 6th or 4th century BCE (after which Classical Sanskrit texts gradually became the norm). (en)
- La letteratura sanscrita è la letteratura indiana scritta nella lingua classica dell'India, ovvero il sanscrito. L'ampiezza e il valore di questa letteratura, ancora più ampia nelle opere religiose, prima di tutto nell'Induismo, e il fatto che la maggior parte delle lingue indiane contemporanee ne sia direttamente derivata (lingue indoarie), e tutte ne siano fortemente influenzate, rendono il sanscrito e la sua letteratura estremamente rilevanti per la cultura indiana, esattamente quanto il latino e il greco classico lo sono stati per la cultura occidentale. (it)
- A em sânscrito começa com os Vedas, e continua com os da ; a idade dourada da literatura em sânscrito clássico data da alta Idade Média (aproximadamente séculos III a VIII EC). A produção literária teve uma renascença tardia no século XI antes de entrar em declínio depois de 1100 d.C. Existem esforços contemporâneos para reviver o sânscrito, com eventos como o "All-India Sanskrit Festival", festival sânscrito de toda a Índia (desde 2002) com competições de composição. (pt)
- Det klassiska sanskrits litteratur är mångsidig och mycket omfångsrik. Den är nästan uteslutande metrisk, till en mycket stor del skriven med ett särpräglat versmått. Detta versmått utmärks därav att varje vers består av två halvverser, vilka innehålla sexton stavelser vart och ett har mittcesur samt mycket fri meter, dock alltid slutande jambiskt. Hur stor del av denna litteratur, som verkligen är författad under själva den fornindiska perioden är, av brist på historiska data, numera omöjligt att med visshet avgöra. Varje viktigare indiskt verk har undergått så många mer eller mindre genomgripande förändringar, innan det erhållit den form som vi i dag känner, att vi ännu inte kan särskilja de olika redaktionernas beståndsdelar. Man "behandlar" därför i ett sammanhang allt, som är skrivet (sv)
- Самыми ранними памятниками литературы Индии на санскрите являются Веды, вслед за которыми были записаны древнеиндийские эпосы «Махабхарата» и «Рамаяна». Золотой век классической санскритской литературы пришёлся на III — VIII века — период, к которому принято относить большинство Пуран. Последний всплеск литературного творчества пришёлся на XI век, после чего наступил период упадка санскритской литературы. В настоящее время в Индии производятся попытки «санскритского возрождения». (ru)
- Найпершими пам'ятками індійська літератури на санскриті є Веди, услід за якими були записані давньоіндійські епоси «Махабхарата» і «Рамаяна». Золота доба класичної санскритської літератури припала на III—VIII століття — період, до якого прийнято відносити більшість Пуран. Останній сплеск літературної творчості припав на XI століття, після чого настав період занепаду санскритської літератури. В наш час[коли?] в Індії здійснюються спроби «санскритського відродження». (uk)
- 古典梵语诗歌一段可以分作“大诗”(Mahakavya)和“小诗”(khandakavya)两大类。“大诗”指的是叙事诗，“小诗”指的是抒情诗。古典梵语叙事诗导源于两大史诗，特别是《罗摩衍那》；现存最早的古典梵语叙事诗是一二世纪佛教待人马鸣的《佛所行赞》和《美难陀传》。古典梵语叙孪诗的特点是题材大多取于两大史诗、古代神话和历史传说，声容上一般部少不了关于爱情、战斗和风景的描绘，形式上霍重文彩，讲究修辞。印度传统特边梨陀婆的《罗诂世系》和《鸠摩罗出世》、婆罗维的《野人和阿周那》、摩伽的《童护伏诛记》和室利河奢的《尼套陀王传》视为5部主要的“大诗”。古典梵语抒情诗的按内容分有四种：颂扬神祇的赞颂诗、描写自然风光的风景诗、描写爱情生活的爱情待、表达人生哲理的格言诗。其是爱情诗情浓烈，比喻优美，占据优势地位。古典梵语抒情诗的主要代表作有迦梨陀娑的《云使》、伐致呵利《三百咏》、阿麾罗《百咏》、胜天《牧童歌》等。 古典梵语戏剧现存最早的作品是马鸣的梵语剧本残卷。梵剧的艺术特征是： (zh)
|
_manuscript_LACMA_M.88.134.7.jpg)
_-_Jain_Manuscript,_Kalakacarya_Katha_-_71.320.5A_-_Detroit_Institute_of_Arts.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)