| rdfs:comment
| - Tozama-dàimio (外様大名, tozama daimyo) és un terme japonès que va sorgir durant el període Kamakura i que es va seguir utilitzant durant el període Edo per referir-se als daimyōs que eren considerats com una amenaça al shogun o que havien estat vençuts per aquest, els quals eren vistos com a intrusos o enemics potencials. (ca)
- El tozama-daimyō (外様大名 tozama daimyō?) es un término japonés que surgió durante el período Kamakura y que se siguió utilizando durante el periodo Edo para referirse a los daimyō que eran considerados como una amenaza al shōgun o que habían sido vencidos por este, los cuales eran vistos como «intrusos» o enemigos potenciales. (es)
- Tozama daimyo (外様大名, tozama daimyō) est un terme utilisé au Japon pendant l'époque de Kamakura et jusqu'à la fin de l'époque d'Edo et qui désigne les daimyos (gouverneurs de province) considérés comme extérieurs au premier cercle des shoguns. Il s'agit des daimyos qui se sont soumis au shogunat Tokugawa après la bataille de Sekigahara. (fr)
- Tozama daimyō (外様大名, "outside daimyō") was a class of powerful magnates or daimyō (大名) considered to be outsiders by the ruler of Japan. Tozama daimyō were classified in the Tokugawa Shogunate (江戸幕府) as daimyō who became hereditary vassals of the Tokugawa after the Battle of Sekigahara (関ヶ原の戦い).Tozama daimyō were discriminated against by the Tokugawa and opposed to the fudai daimyō during the Edo period (江戸時代). (en)
- Un tozama daimyo (外様大名 tozama daimyō?, lett. feudatario esterno) era un signore feudale (大名 daimyō?) giapponese che non apparteneva alla cerchia degli alleati degli shōgun, i dittatori militari che governarono il Giappone per diversi secoli. Il termine fu introdotto nel periodo Kamakura (1185-1333) e restò in uso fino alla fine del periodo Edo (1603-1868). (it)
- 도자마 다이묘(일본어: 外様大名)는 일본 봉건 시대 다이묘(大名)의 출신성분에 따라 나눠진 분류 가운데 하나로, 후다이 다이묘와 대비되어 세키가하라 전투 이후에 도쿠가와 막부를 섬기게 된 다이묘를 가리키는 용어이다. (ko)
- 外様大名（とざまだいみょう）とは、大名の出自による分類の一つ。譜代大名に対して、関ヶ原の戦い前後に新しく徳川家の支配体系に組み込まれた大名を指す。また、徳川家と同族である親藩の大名を別の分類とすることもある。 (ja)
- O Tozama Daimyō ( 外様大名 tozama-daimyō?, literalmente daimyō de fora) era uma classe de daimyō que eram considerados estrangeiros. Eram formados pelos Clãs que se aliaram ao Shogunato após a Batalha de Sekigahara. O termo entrou em uso no Período Kamakura e continuou até o final do Período Edo da História do Japão . (pt)
- 外樣大名是日本江戶時代的大名分類之一。 外樣大名是在忠誠度和親密度上與德川家關係最不密切的大名，單純的地方諸侯，只有管理自身領地的權力，沒有參與幕府政治的權力，且受到幕府的嚴密監控，如加賀藩的前田氏、薩摩藩的島津氏、仙台藩的伊達氏。 (zh)
- Als Tozama-Daimyō (jap. 外様大名) wurde eine Gruppe von Daimyō (Lehensfürsten) während der Edo-Zeit bezeichnet, die keine traditionellen Alliierten, oder sogar ehemalige Gegner der Tokugawa-Shogune waren. Damit standen sie im Gegensatz zu den anderen beiden großen Gruppen, den Shimpan-Daimyō und Fudai-Daimyō. (de)
- Tozama-daimyō (jap. 外様大名 tozama-daimyō) – dosłownie: zewnętrzni magnaci lub obcy daimyō, panowie feudalni w średniowiecznej Japonii.Wyłączając shimpan 親藩, czyli rody spokrewnione z Tokugawami, daimyō podzieleni zostali na dwie kategorie – fudai (jap.: 譜代) i tozama. Fudai-daimyō byli dziedzicznymi wasalami Tokugawów jeszcze przed bitwą pod Sekigaharą w 1600. Natomiast mianem tozama-daimyō byli określani feudałowie, którzy dopiero po przegranej z Tokugawami uznali ich władzę. (pl)
- Тодзама-даймё (яп. 外様大名 «посторонние даймё») — представители японской феодальной знати, ставшие вассалами сёгуна Токугавы Иэясу после битвы при Сэкигахаре (1600) и начала эпохи Эдо (1603). Во время гражданской войны, вспыхнувшей после смерти фактического правителя Японии Тоётоми Хидэёси, знатные роды, ставшие тодзама, в большинстве своём поддерживали противника Токугавы — Исиду Мицунари, и были вынуждены после поражения подчиниться победителю. Неполноправный статус тодзама сохранялся более двух веков: в течение всей эпохи Эдо они были существенно ограничены в своих владетельных правах, считались неблагонадёжными. В результате, владетельные роды, относившиеся к тодзама (Симадзу — княжество Сацума, Мори — Тёсю, Ямаути — Тоса), недовольные своим приниженным положением, сыграли значительную ро (ru)
- Тодзама (яп. 外様, 外方, «сторонній пан», «сторонні панове») — найнижчий статус самурайського роду чи провінційного володаря-даймьо у системі класифікації підлеглих сьоґунату за ступенем їх спорідненості чи наближеності до правлячого сьоґунського дому. З кінця 12 по середину 19 століття цим терміном позначали васалів сьоґуна, які не були його родичами і не належали до давніх та споконвічних слуг правлячого роду. Провінційних володарів-даймьо, які перебували у статусі тодзама називали тодзама даймьо (外様大名), а їхнів васалів — тодзама самурай (яп. 外様侍). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)