| rdfs:comment
| - Wassili Nasarowitsch Karasin (* 30. Januarjul. / 10. Februar 1773greg. in Krutschik, Gouvernement Sloboda-Ukraine, Russisches Kaiserreich; † 4. Novemberjul. / 16. November 1842greg. in Nikolajew, Gouvernement Cherson, Russisches Kaiserreich) war ein russischer Staatsmann, Schriftsteller, Erfinder, Pädagoge und Aufklärer aus dem Gebiet der Sloboda-Ukraine. Er war der Gründer des russischen Bildungsministeriums sowie der Universität Charkow, die seit 1999 seinen Namen trägt. (de)
- Vassili Nazarovitch Karazine (russe : Васи́лий Наза́рович Кара́зин, ukrainien : Васи́ль Наза́рович Кара́зін), né le 30 janvier 1773 (10 février 1773 dans le calendrier grégorien) au domaine familial de dans le gouvernement de Kharkov et mort le 4 novembre 1842 (16 novembre 1842 dans le calendrier grégorien) à Nikolaïev dans le gouvernement de Kherson, est un savant russe d'origine ukrainienne, ingénieur qui fut le fondateur de l'Université de Kharkov qui porte son nom depuis 1996. Il est également à l'initiative de la formation du ministère de l'Instruction publique de l'Empire russe. (fr)
- Vasily Nazarovich Karazin (bahasa Rusia: Васи́лий Наза́рович Кара́зин; 30 Januari 1773 – 4 November 1842) adalah seorang tokoh, intelektual, penemu, pada masa Pencerahan Rusia juga pendiri di Kekaisaran Rusia dan penerbit ilmiah. Dia adalah pendiri Imperial Universitas Kharkov (sekarang Universitas Nasional V. N. Karazin Kharkiv). (in)
- Vasily Nazarovich Karazin (Russian: Васи́лий Наза́рович Кара́зин; Ukrainian: Василь Назарович Каразін; 30 January 1773 – 4 November 1842) was a figure, intellectual, inventor, scientific publisher, founder of the Ministry of National Education in the Russian Empire, and of the Imperial Kharkov University (now the V. N. Karazin Kharkiv National University in Ukraine). (en)
- Wasilij Nazarowicz Karazin (ros. Василий Назарович Каразин, ur. 30 stycznia 1773 w w rejonie bohoduchiwskim, zm. 4 listopada 1842 w Mikołajowie) – ukraiński naukowiec, wynalazca, reformator, działacz społeczny, inicjator powstania jednego z pierwszych w Europie Ministerstwa Edukacji, założyciel Uniwersytetu Charkowskiego, który nosi obecnie jego imię. (pl)
- Vasily Nazarovich Karazin (em russo: Васи́лий Наза́рович Кара́зин, em ucraniano: Васи́ль Наза́рович Кара́зiн; Kruchik, 30 de janeiro de 1773 - Mykolaiv, 4 de novembro de 1842) foi uma figura iluminista ucraniana, intelectual, inventor, fundador do Ministério da Educação Nacional no Império Russo e editor científico. Ele é o fundador da Universidade da Carcóvia (agora Universidade Nacional da Carcóvia ). (pt)
- Васи́лий Наза́рович Кара́зин (30 января [10 февраля] 1773, имение Кручик, Богодуховский уезд, Харьковская губерния — 4 [16] ноября 1842, Николаев, Херсонская губерния) — российский государственный и общественный деятель, учёный, инженер, просветитель, основатель Харьковского университета, который сейчас носит его имя. Инициатор создания Министерства народного просвещения Российской империи. (ru)
- Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович (30 січня (10 лютого) 1773, Кручик, тепер Харківська область — 4 (16) листопада 1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проєктів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної та неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі. (uk)
- Vasilij Nazarovitj Karazin (ryska: Василий Назарович Каразин), född 11 februari 1773 i byn Krutjik, guvernementet Charkov, död 16 november 1842 i Nikolajev, var en rysk politiker av grekisk härkomst. Karazin ville 1798 som officer lämna Ryssland utan tillstånd, blev kvarhållen, men slapp undan ett svårt straff tack vare ett brev till tsar Paul I. En anonym skrivelse till Alexander I rörande politiska reformer gav honom tsarens förtroende. Han väckte förslaget om ett särskilt ministerium för folkupplysning, i vilket han blev direktör för skolväsendet, grundlade universitetet i Charkov och deltog livligt i det allmänna reformarbetet. Redan 1804 måste han dock lämna sin plats i ministeriet, satt en tid inspärrad i Nöteborg och stod under polisuppsikt på grund av sin politiska frimodighet och (sv)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)