| rdfs:comment
| - Ŝilo estas unu el la paramitoj. Paramito (pāramitā पारमिता en sanskrito; en palia lingvo: pāramī पारमी ; tibete pha rol tu phyin pa ཕ་རོལ་ཏུ་ཕྱིན་པ་) laŭvorte signifas "perfekteco". Ŝilo rilatas al moralemo, ĝusta traktado. (eo)
- Śīla atau sila yang diambil dari bahasa Sanskerta; artinya adalah prinsip atau asas. Śīla (Sanskrit) atau sīla (Pāli) dalam Buddha adalah salah satu dari 3 bagian Jalan Utama Berunsur Delapan, dan ini adalah kode etik yang menunjukkan komitment kepada harmoni dan kesabaran yang mempunyai prinsip motivasi untuk tidak melakukan tindakan kekerasan, atau kebebasan dari segala kegiatan yang merugikan makhluk hidup. Di beberapa tempat hal ini dideskripsikan berbeda sebagai prinsip dasar, sikap yang benar, tanggung jawab moral, disiplin moral dan penerimaan. (in)
- 戒（かい、梵: śīla, 巴: sīla）とは、仏教の信徒が守るべき行動規範。仏教徒が守るべき、自分を律する内面的な道徳規範である。 定・慧とともに仏教の三学の一つに数えて戒学ともいう。仏教における大前提とも言える仏・法・僧の三宝への帰依を、「三帰依戒」として、広い意味での戒と捉える考え方もある。 戒は、犯した場合でも処罰の規定を伴わない。そのため、戒の特徴は自発的な努力に待つことであるという。戒は一般には三蔵の中の律蔵に説かれているとされる。 部派仏教では、在家・出家の違いと男女の違いに応じて、五戒・八戒（八斎戒）・十戒・具足戒がある。大乗仏教では、その4つを全て声聞戒と呼び、それとは別に菩薩戒（大乗戒）があるとする。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 계(繫) 문서를 참조하십시오.) 불교에서 계(戒, 산스크리트어: Śīla, 팔리어: sīla)는 덕, 바른 행동, 도덕, 도덕의 , 계율을 말하며, 그것을 위해 노력하는 것 또한 계라고 한다. 계는 정(定), 혜(慧)와 함께 (三學)에 속하며, 바라밀의 두 번째 행인 지계(持戒)이다. 계는 생각과 말과 행위의 도덕적인 순수성을 뜻하며, 넓은 의미로 도덕적인 행동 전체를 포괄한다. (ko)
- Wskazania – w buddyzmie oznaczają zbiór zaleceń dla osób nieoświeconych, które pozwolą im uniknąć negatywnej karmy. W różnych tradycjach buddyjskich wskazania brzmią nieco odmiennie. Często zamiast słowa „przykazania” używa się słowa „wskazania”, aby podkreślić, że mają one charakter dobrowolnego zobowiązania. Budda mówił, że dobrze jest ich przestrzegać, jednak nikomu nie mogą być narzucane. (pl)
- I Precetti sono un elemento chiave della morale buddhista. (it)
- Shila (sânscrito) ou sīla (páli) refere-se à conduta de comportamento ético que os praticantes do budismo procuram manter. Pode ser traduzido como "virtude", "boaconduta," "moralidade" "disciplina moral" Em algumas situações, shila também pode significar "preceito", como por exemplo em "cinco preceitos"(pancca-shila) e "manter todos os preceitos" (攝律儀戒, samvara-shila), também é a segunda paramita. No Mahayana é o primeiro dos . Existem três níveis de shila (mahayana), que correspondem aos , os e aos . (pt)
- 尸羅（梵文：śīla，巴利文：sīla），又音譯為尸怛羅、翅怛羅，意譯為戒，佛教術語，佛教戒律，為波羅密的一種，也是三無漏學之一。 (zh)
- V páli síla, v sanskrtu šíla je indický termín používaný v hinduismu a buddhismu, který je do češtiny většinou překládán jako morálka nebo etika. Vychází z úmyslu nepůsobit druhým bytostem utrpení. Nejedná se jen o soustavu zákazů určitého špatného nebo neprospěšného jednání učiněného tělem a řečí. Ale síla také znamená, že v každém okamžiku je přítomno čisté vědomí a záměrné sebeovládání nespáchat neprospěšný čin přicházející v úvahu a s tím současně vyvstávající rozhodnutí. (cs)
- Śīla (sánscrito) o sīla (pali) es un concepto budista que se traduce normalmente por moralidad, honestidad o conducta apropiada y se refiere a la pureza moral de pensamiento, palabra y acto. Las cuatro condiciones de śīla son castidad, calma, silencio y apaciguamiento, es decir, no ser susceptible de ninguna perturbación producida por las pasiones. Es además una de las 'tres prácticas' (Sīla - Samadhi - Magadhi) y el segundo de los seis pāramitā o virtudes que se deben cumplir para purificar el karma. (es)
- Śīla (Sanskrit) ou sīla (Pāli) (THL : Tsultrim tibétain : ཚུལ་ཁྲིམས, Wylie : tshul khrims) est généralement traduit par « vertu », mais d'autres traductions donnent « bonne conduite », « moralité » « discipline morale » et « précepte ». Śīla fait partie des pāramitā du mahayana et des dix pāramī du theravada. Il s'agit d'une trois sections du noble sentier octuple du bouddhisme qui se décompose en : (fr)
- Шила — в буддизме заповедь, букв.: «добродетель» (санскр.), пали: «сила». Подразумеваются этические заповеди, из них пять базовых заповедей (панча-шила — «пять добродетелей») для мирян: 1.
* Не убивать. 2.
* Не красть. 3.
* Не допускать недолжного сексуального поведения. 4.
* Не употреблять одурманивающие вещества. 5.
* Не допускать нарушений в речи (злословие, клевета и проч.) Для послушников (саманера) — лиц, желающих стать буддийскими монахами, число заповедей возрастает до восьми — не пользоваться благовониями, венками, не спать на мягкой постели и т. д. (ru)
- Шила — в буддизмі заповідь, букв.: «чеснота» (санскр.), палі: «сила». Мається на увазі етичні заповіді, з них п'ять найпростіших (Панча-шила — п'ять заповідей або «п'ять чеснот»):
* не вбивати
* не красти
* не допускати неналежної сексуальної поведінки
* не вживати одурманюючі речовини
* не допускати порушень у мовленні (лихослів'я, наклеп та ін.) Для послушників (саманера) — осіб, які бажають стати буддійськими ченцями, число заповідей зростає до восьми — не користуватися пахощами, вінками, не спати на м'якій постелі і т. д. (uk)
|
| has abstract
| - V páli síla, v sanskrtu šíla je indický termín používaný v hinduismu a buddhismu, který je do češtiny většinou překládán jako morálka nebo etika. Vychází z úmyslu nepůsobit druhým bytostem utrpení. Nejedná se jen o soustavu zákazů určitého špatného nebo neprospěšného jednání učiněného tělem a řečí. Ale síla také znamená, že v každém okamžiku je přítomno čisté vědomí a záměrné sebeovládání nespáchat neprospěšný čin přicházející v úvahu a s tím současně vyvstávající rozhodnutí. V buddhismu síla tvoří první ze tří částí duchovního tréninku - známý trojlístek morálka, soustředění, uvědomění (síla, samádhi, sati). Tvoří tak základní předpoklad dalšího duchovního rozvoje. V rámci ušlechtilé osmidílné stezky zahrnuje tzv. pravou řeč, pravé jednání a pravé živobytí. Síla je také druhou páramitou (dokonalostí), což je morální čistota v činech, slovech a myšlenkách a její dovedení k dokonalosti je předpokladem realizace buddhovství. Síla také tvoří jednu ze tří částí často používané formulky „dána, síla, bhávaná“, která ve zkratce vyjadřuje praktický aspekt buddhismu (dobročinnost, mravnost a pěstování mysli), a spolu s nimi patří mezi deset Záslužných činů (puňňa kirija vatthu). (cs)
- Ŝilo estas unu el la paramitoj. Paramito (pāramitā पारमिता en sanskrito; en palia lingvo: pāramī पारमी ; tibete pha rol tu phyin pa ཕ་རོལ་ཏུ་ཕྱིན་པ་) laŭvorte signifas "perfekteco". Ŝilo rilatas al moralemo, ĝusta traktado. (eo)
- Śīla (sánscrito) o sīla (pali) es un concepto budista que se traduce normalmente por moralidad, honestidad o conducta apropiada y se refiere a la pureza moral de pensamiento, palabra y acto. Las cuatro condiciones de śīla son castidad, calma, silencio y apaciguamiento, es decir, no ser susceptible de ninguna perturbación producida por las pasiones. Sīla se refiere a todos los principios del comportamiento ético. Hay varios niveles, que corresponden a la 'moralidad básica' (Cinco Preceptos), 'moralidad básica con ascetismo' (Ocho Preceptos), 'moralidad de novicio' (Diez Preceptos) y 'moralidad monacal' (Vinaya o Patimokkha). La comunidad laica generalmente asume vivir bajo los cinco preceptos, que son comunes a todas las escuelas budistas. Si así lo desean, pueden comprometerse a seguir los ocho preceptos, con preceptos adicionales que suponen cierta forma básica de ascetismo. Es además una de las 'tres prácticas' (Sīla - Samadhi - Magadhi) y el segundo de los seis pāramitā o virtudes que se deben cumplir para purificar el karma. (es)
- Śīla (Sanskrit) ou sīla (Pāli) (THL : Tsultrim tibétain : ཚུལ་ཁྲིམས, Wylie : tshul khrims) est généralement traduit par « vertu », mais d'autres traductions donnent « bonne conduite », « moralité » « discipline morale » et « précepte ». Śīla fait partie des pāramitā du mahayana et des dix pāramī du theravada. Il s'agit d'une trois sections du noble sentier octuple du bouddhisme qui se décompose en : 1.
* parole juste (sammā-vācā) : ne pas mentir, ne pas semer la discorde ou la désunion, ne pas tenir un langage grossier, ne pas bavarder oisivement ; 2.
* action juste (sammā-kammanta) : respectant un certain nombre de préceptes éthiques; 3.
* moyens d'existence justes (sammā-ājīva) : profession juste, ce qui exclut le commerce des armes, des drogues, des poisons, des êtres humains, de la viande (Vanijja Sutta). (fr)
- Śīla atau sila yang diambil dari bahasa Sanskerta; artinya adalah prinsip atau asas. Śīla (Sanskrit) atau sīla (Pāli) dalam Buddha adalah salah satu dari 3 bagian Jalan Utama Berunsur Delapan, dan ini adalah kode etik yang menunjukkan komitment kepada harmoni dan kesabaran yang mempunyai prinsip motivasi untuk tidak melakukan tindakan kekerasan, atau kebebasan dari segala kegiatan yang merugikan makhluk hidup. Di beberapa tempat hal ini dideskripsikan berbeda sebagai prinsip dasar, sikap yang benar, tanggung jawab moral, disiplin moral dan penerimaan. (in)
- 戒（かい、梵: śīla, 巴: sīla）とは、仏教の信徒が守るべき行動規範。仏教徒が守るべき、自分を律する内面的な道徳規範である。 定・慧とともに仏教の三学の一つに数えて戒学ともいう。仏教における大前提とも言える仏・法・僧の三宝への帰依を、「三帰依戒」として、広い意味での戒と捉える考え方もある。 戒は、犯した場合でも処罰の規定を伴わない。そのため、戒の特徴は自発的な努力に待つことであるという。戒は一般には三蔵の中の律蔵に説かれているとされる。 部派仏教では、在家・出家の違いと男女の違いに応じて、五戒・八戒（八斎戒）・十戒・具足戒がある。大乗仏教では、その4つを全て声聞戒と呼び、それとは別に菩薩戒（大乗戒）があるとする。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 계(繫) 문서를 참조하십시오.) 불교에서 계(戒, 산스크리트어: Śīla, 팔리어: sīla)는 덕, 바른 행동, 도덕, 도덕의 , 계율을 말하며, 그것을 위해 노력하는 것 또한 계라고 한다. 계는 정(定), 혜(慧)와 함께 (三學)에 속하며, 바라밀의 두 번째 행인 지계(持戒)이다. 계는 생각과 말과 행위의 도덕적인 순수성을 뜻하며, 넓은 의미로 도덕적인 행동 전체를 포괄한다. (ko)
- Wskazania – w buddyzmie oznaczają zbiór zaleceń dla osób nieoświeconych, które pozwolą im uniknąć negatywnej karmy. W różnych tradycjach buddyjskich wskazania brzmią nieco odmiennie. Często zamiast słowa „przykazania” używa się słowa „wskazania”, aby podkreślić, że mają one charakter dobrowolnego zobowiązania. Budda mówił, że dobrze jest ich przestrzegać, jednak nikomu nie mogą być narzucane. (pl)
- I Precetti sono un elemento chiave della morale buddhista. (it)
- Shila (sânscrito) ou sīla (páli) refere-se à conduta de comportamento ético que os praticantes do budismo procuram manter. Pode ser traduzido como "virtude", "boaconduta," "moralidade" "disciplina moral" Em algumas situações, shila também pode significar "preceito", como por exemplo em "cinco preceitos"(pancca-shila) e "manter todos os preceitos" (攝律儀戒, samvara-shila), também é a segunda paramita. No Mahayana é o primeiro dos . Existem três níveis de shila (mahayana), que correspondem aos , os e aos . (pt)
- Шила — в буддизмі заповідь, букв.: «чеснота» (санскр.), палі: «сила». Мається на увазі етичні заповіді, з них п'ять найпростіших (Панча-шила — п'ять заповідей або «п'ять чеснот»):
* не вбивати
* не красти
* не допускати неналежної сексуальної поведінки
* не вживати одурманюючі речовини
* не допускати порушень у мовленні (лихослів'я, наклеп та ін.) Для послушників (саманера) — осіб, які бажають стати буддійськими ченцями, число заповідей зростає до восьми — не користуватися пахощами, вінками, не спати на м'якій постелі і т. д. Для буддійських ченців (бгікшу) число заповідей — 227, для черниць (бгіккшуні) — 250. Заповіді не були надані «всі відразу», але давалися «за принципом прецеденту» — так, якщо «відбувалося щось», Будда давав заповідь, супроводжуючи її коментарем: Наприклад, один монах не міг витримати утримання і кинувся з гори з метою самогубства. Він впав на одну людину, убивши її. Будда дав заповідь про неприпустимість самогубства (релігія джайнів, наприклад, допускає самоумертвіння з релігійною метою (буддизм і джайнізм виникли і розвивалися паралельно приблизно в один час)). На відміну від теїстичних релігій буддизм передбачає свідоме, «не-імперативне» прийняття своїх «заповідей», передбачається, що той, хто приймає їх, веде хоча б мінімальне духовне життя, практикує (за висловом російського буддолога А. Парібка) «культуру психічної діяльності» — уважний в повсякденному житті до своїх думок (тобто, вибирає — «про що думати»), слів, вчинків. Передбачається, таке прийняття буддійської етики робить її дієвою в повсякденному житті, формальне ж прийняття — спроби дотримуватися заповідей: «роби» або «не роби» малоефективні. (uk)
- Шила — в буддизме заповедь, букв.: «добродетель» (санскр.), пали: «сила». Подразумеваются этические заповеди, из них пять базовых заповедей (панча-шила — «пять добродетелей») для мирян: 1.
* Не убивать. 2.
* Не красть. 3.
* Не допускать недолжного сексуального поведения. 4.
* Не употреблять одурманивающие вещества. 5.
* Не допускать нарушений в речи (злословие, клевета и проч.) Для послушников (саманера) — лиц, желающих стать буддийскими монахами, число заповедей возрастает до восьми — не пользоваться благовониями, венками, не спать на мягкой постели и т. д. Для буддийских монахов (бхикшу) число заповедей — 227, для монахинь (бхикшуни) — 250. Заповеди не были даны «все сразу», но давались «по принципу прецедента» — так, если «происходило что-то», Будда давал заповедь, сопровождая её комментарием: Например, один монах не мог выдержать воздержания и бросился с горы с целью самоубийства. Он упал на одного человека, убив его. Будда дал заповедь о недопустимости самоубийства (религия джайнов, например, допускает самоумервщление с религиозной целью, при этом буддизм и джайнизм возникли и развивались параллельно примерно в одно время). В отличие от теистических религий буддизм предполагает сознательное, «не-императивное» принятие своих «заповедей», предполагается, что принимающий их ведёт хотя бы минимальную духовную жизнь, практикует (по выражению российского буддолога А. Парибка) «культуру психической деятельности» — внимателен в повседневной жизни к своим мыслям (то есть, выбирает — «о чём думать»), словам, поступкам. Предполагается, такое принятие буддийской этики делает её действенной в повседневной жизни, формальное же принятие — попытки соблюдать заповеди: «делай» либо «не делай» малоэффективны. (ru)
- 尸羅（梵文：śīla，巴利文：sīla），又音譯為尸怛羅、翅怛羅，意譯為戒，佛教術語，佛教戒律，為波羅密的一種，也是三無漏學之一。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)