| rdfs:comment
| - Alfons el Bataller o Alfons I d'Aragó, nascut Alfons Sanxes (Jaca, 1073 - Poleñino, 1134) fou rei d'Aragó i Pamplona, comte de Ribagorça i de Sobrarb (1104-1134) i rei consort de Castella (1109-1114). El sobrenom li venia per les nombroses campanyes contra els musulmans que li permeteren expandir Aragó cap al sud a través de la vall de l'Ebre. (ca)
- アルフォンソ1世（Alfonso I, 1073年/1074年 - 1134年9月8日）は、アラゴン王およびナバラ王（在位：1104年 - 1134年）。サンチョ・ラミレスの次男。ペドロ1世の異母弟、ラミロ2世の同母兄。レコンキスタを積極的に行い、29の戦いに勝利したことから、武人王（戦士王、el Batallador）といわれる。 (ja)
- Alfons I (1073 - San Juan de la Peña, 7 september 1134), bijgenaamd de Strijdvaardige (Sp: Alfonso el Batallador), was koning van Aragón en Navarra van 1104 tot aan zijn dood in 1134. (nl)
- Alfons I, kallad krigaren (spanska: Alfonso I el Batallador), född 1073, död den 8 september 1134, var kung över Navarra och Aragonien mellan åren 1104 till 1134. Han tog titeln Imperator totius Hispaniae ifrån hans svärfar och det gjorde honom till kejsare över Spanien. Alfons var den andre sonen till Sancho Ramírez och han var sin äldste brors efterträdare. Alfons vann sin största seger mot morerna vid Ebro 1118, där han fördrev dem och lade beslag på Egea, Tudela, Calatayud, Borja, Tarazona, Daroca, och Monreal del Campo. (sv)
- Альфо́нсо I (ісп. Alfonso I; 1073 — 7 вересня 1134) — король Арагону та Наварри (1104—1134). Син арагонсько-наваррського короля Санчо I. Молодший брат арагонсько-наваррського короля Педро I, старший брат арагонського короля Раміро II. Успадкував трон після смерті першого брата. Наприкінці життя вів неуспішну війну з Гарсією за наваррську корону. Помер після поразки у битві при Фразі. Похований у Уескському монастирі святого Петра. Дітей-спадкоємців не мав. Його брат Раміро II отримав арагонський престол, а Гарсія став новим королем Наварри. Прізвисько — Воя́к (ісп. el Batallador). (uk)
- （威武的）阿方索一世 （英語：Alfonso I el Batallador，约1073年—1134年9月）亞拉岡和納瓦拉国王（1104年—1134年在位），自稱為「全西班牙的皇帝」（1109年－1134年）。阿方索一世为亞拉岡国王桑喬·拉米雷斯之子。他与卡斯提爾王国的女继承人烏拉卡（勃艮第伯爵雷蒙的遺孀）结婚。在卡斯提爾国王阿方索六世去世后，阿方索一世实际上继承了伊比利亚半岛上所有四个基督教国家（亞拉岡、纳瓦拉、雷昂、卡斯提爾）。但由于卡斯提爾人拒绝接受他的统治，阿方索一世不得不放弃了雷昂和卡斯提爾的王位，把它们让给了乌拉尔卡与前夫所生的儿子阿方索七世。 阿方索一世是西班牙收复失地运动的代表人物。1118年他从摩尔人手中夺回了萨拉戈萨，1120年又击退了围攻萨拉戈萨的穆拉比特王朝的大军。阿方索一世多次进军安达卢西亚乃至法国南部。 1134年，阿方索一世在中身受重伤，不久即去世。 (zh)
- ألفونسو الأول (1073/1074 – 7 سبتمبر1134) الملقب بلقب المحارب (بالإسبانية: el Batallador) هو ملك أراغون ونافارا منذ سنة 1104 وحتى وفاته، وهو الابن الثاني للملك سانشو راميريث. خلف ألفونسو شقيقه بيدرو الأول ملك أراغون ونافارا في الحكم، وبزواجه من أوراكا ملكة قشتالة سنة 1109 م، أصبح الملك القرين لقشتالة وليون وجليقية، فأصبح يُلقّب إمبراطور إسبانيا، وهو نفس اللقب الذي حمله من قبل حموه ألفونسو السادس ملك قشتالة. اكتسب ألفونسو لقب المحارب لمشاركاته المؤثرة في معارك حروب الاسترداد. (ar)
- Alfons I. Aragonský zvaný Válečník či Bojovník ( cca 1073 – 7. září 1134) byl král navarrský a aragonský z dynastie navarrské v letech 1104–1134. Alfons byl syn aragonského krále Sancha I. a jeho druhé ženy Felicie z Rousy. Roku 1109 se stal manželem kastilské královny Urracy. Hlavní vášní králova života byl boj. Proti muslimům i proti vlastní manželce. Zemřel bez potomstva, království odkázal johanitům a templářům. Je zakladatelem benediktinského kláštera San Pedro el Viejo, Řádu Svatého Spasitele z Monrealu a města . Na jeho dvoře působil jako lékař pokřtěný žid . (cs)
- Alfonso I (c. 1073/1074 – 7 September 1134), called the Battler or the Warrior (Spanish: el Batallador), was King of Aragon and Navarre from 1104 until his death in 1134. He was the second son of King Sancho Ramírez and successor of his brother Peter I. With his marriage to Urraca, queen regnant of Castile, León and Galicia, in 1109, he began to use, with some justification, the grandiose title Emperor of Spain, formerly employed by his father-in-law, Alfonso VI. Alfonso the Battler earned his sobriquet in the Reconquista. He won his greatest military successes in the middle Ebro, where he conquered Zaragoza in 1118 and took Ejea, Tudela, Calatayud, Borja, Tarazona, Daroca, and Monreal del Campo. He died in September 1134 after an unsuccessful battle with the Muslims at the Battle of Fraga (en)
- Ο Αλφόνσος Α΄ της Παμπλόνα και της Αραγωνίας ή Αλφόνσος ο Μαχητής (1073/1074 – 7 Σεπτεμβρίου 1134), (ισπανικά: Alfonso I de Aragón y I de Pamplona el Batallador), ήταν Βασιλιάς της Αραγωνίας και Βασιλιάς της Παμπλόνα (1104 - 1134). Ο Αλφόνσος ο Μαχητής ήταν δεύτερος γιος του Σάντσο Ραμίρεθ της Αραγωνίας και διάδοχος του αδελφού του Πέτρου Α´. Με τον γάμο του με την Ουρράκα του Λεόν, βασίλισσα της Καστίλης, του Λεόν και της (1109), άρχισε να χρησιμοποιεί, έχοντας κάποια δικαιοδοσία, το μεγαλεπήβολο τίτλο του Αυτοκράτορα της Ισπανίας, που είχε χρησιμοποιηθεί στο παρελθόν από τον πεθερό του Αλφόνσο ΣΤ´ του Λεόν. Ο Αλφόνσος ο Μαχητής απέκτησε το προσωνύμιο του στην εποχή της Ρεκονκίστα. Είχε τις μεγαλύτερες στρατιωτικές επιτυχίες στις περιοχές στα μέσα του ποταμού Έβρου, όπου κατέκτησε την Σ (el)
- Alfonso la 1-a de Aragono (naskiĝis ĉ. 1073 en , Aragono, mortis la 7-an de septembro 1134), nomata La Batalanto, estis reĝo de Aragono kaj inter 1104 kaj 1134. Filo de (reĝo de Aragono kaj Pamplono inter 1063 kaj 1094) kaj , entroniĝinta post la morto de sia duonfrato . Ĉe lia morto, kaj en kio estas unu el la plej kontestataj epizodoj de lia vivo, li testamentis siajn regnojn al militaj ordenoj, kio ne estis akceptita de la nobelaro, kiu elektis lian fraton Ramiro la 2-a, la Monaĥo, en Aragono kaj García Ramírez, la Restaŭranto, en Navaro, dividante tiel lian reĝlandon. (eo)
- Alfonso I de Aragón (c. 1073-Poleñino, 7 de septiembre de 1134), llamado el Batallador, fue rey de Aragón y de Pamplona entre 1104 y 1134. Hijo de Sancho Ramírez (rey de Aragón y de Pamplona entre 1063 y 1094) y de Felicia de Roucy, ascendió al trono tras la muerte de su hermanastro Pedro I. A su muerte, y en lo que es uno de los episodios más controvertidos de su vida, legó sus reinos a las órdenes militares, lo que no fue aceptado por la nobleza, que eligió a su hermano Ramiro II el Monje en Aragón y a García Ramírez el Restaurador en Navarra, dividiendo así su reino. (es)
- Alfons I. der Krieger (spanisch Alfonso el Batallador, aragonesisch Alifonso lo Batallero; * 1073; † 7. September 1134 in San Juan de la Peña) war von 1104 bis 1134 König von Aragón und Navarra aus dem Haus Jiménez. Er war einer der bedeutendsten Herrscher des spanischen Mittelalters und Protagonist der Reconquista, der aufgrund der Eroberung von Saragossa 1118 maßgeblichen Anteil an der Etablierung von Aragón als zweiter christlicher Macht neben León-Kastilien hatte. (de)
- Alfontso I.a batzuetan Alfontso Borrokalaria bezala ezagutua (1073 – Poleñino, 1134ko irailaren 7a), Aragoi eta Iruñeko erregea izan zen (1104 - 1134). Aita Antso V.a Ramiritz (Aragoi eta Iruñeko erregea 1063 eta 1094 artean) eta ama Felizia Roucykoa zituen. Tronua lortu zuen Petri I.a anaiordea hil zenean. Musulmanen aurkako borrokan nabarmendu zen, Zaragoza konkistatu eta gero bere erresuma bikoiztuz. Urraka Gaztelakoarekin ezkondu baitzen, aldi batean Gaztelako Erresuma gobernatu zuen. Hori zela eta 1109 eta 1114 artean «Gaztela, Toledo, Aragoi, Iruñea, Sobrarbe eta Ribagortzako errege eta enperadore» titulua aldarrikatu zuen, nobleteriaren beraren aurkako jarrerak ezkontza baliogabetu zuen arte. Bere garaipenek sona handia eman zioten Erdi Aroan zehar eta XIV. mendeko San Juan de la Pe (eu)
- Alifonso I (1073/1074 – 7 September 1134), berjuluk sang Pejuang atau Prajurit (bahasa Spanyol: el Batallador), merupakan seorang raja Aragon dan Navarra dari tahun 1104 sampai kematiannya pada tahun 1134. Alifonso merupakan putra kedua dari Raja Sancho Remíriz dan penerus saudaranya Pero I dari Aragon. Melalui pernikahannya dengan Urraca, ratu Kastilia, León dan Galisia, pada tahun 1109, ia mulai menggunakan, dengan beberapa pembenaran, sebuh gelar yang megah Kaisar Spanyol, yang sebelumnya dipakai oleh ayah mertuanya, Alfonso VI. Alifonso mendapat julukannya di Reconquista. Ia meraih keberhasilan dengan gelar militer terbesar di tengah-tengah Ebro, di mana ia menaklukkan Zaragoza di 1118 dan mengambil Ejea, Tudela, Calatayud, Borja, Tarazona, Daroca, dan Monreal del Campo. Ia meninggal p (in)
- Alphonse Ier d'Aragon (né vers 1073 — mort le 7 septembre 1134, à Poleñino), dit le Batailleur, a été roi d'Aragon et de Pampelune de 1104 jusqu'à sa mort en 1134. Fils aîné du roi Sanche Ier d'Aragon et de sa seconde épouse Félicie de Roucy, Alphonse Ier succède à son demi-frère Pierre Ier. Combattant infatigable, il agrandit considérablement son royaume, faisant la conquête de Saragosse et de la moyenne vallée de l'Èbre. (fr)
- Alfonso Sánchez, detto il Battagliero (Alfonso anche in spagnolo e in asturiano, Alfons in catalano, Afonso in galiziano e in portoghese, Alifonso in aragonese, Alfontso in basco, Adefonsus o Alfonsus in latino) (Jaca, 1082 circa – Huesca, 7 settembre 1134), fu re di Aragona e re di Pamplona e conte di Sobrarbe e Ribagorza (1104 - 1134) ed inoltre fu re consorte di León e Castiglia dal 1109 al 1114 e da quel periodo adottò il titolo di imperatore, esattamente: Rey y Emperador de Castilla, Toledo, Aragón, Pamplona, Sobrarbe y Ribagorza. (it)
- Alfons I Waleczny (ur. ok. 1073, zm. 7 września 1134) – król Aragonii i Nawarry 1104–1134. Był młodszym synem Sancha V – króla Nawarry i Aragonii (jako Sancho I) i oba królestwa odziedziczył po śmierci swojego starszego brata Piotra I w 1104 r. Alfons w czasie swojego panowania podbił wiele miast na obszarze doliny Ebro: Egeę, Tudelę (1119), Saragossę (po 7-miesięcznym oblężeniu), Calatayud, Borję, Tarazonę, Darokę oraz Monreal del Campo. Zmarł we wrześniu 1134 po nieudanej bitwie z Maurami podczas oblężenia Fragi. (pl)
- Afonso I de Aragão, de cognome «o Batalhador» (ca.1073 – Polenhino, Huesca, 7 de setembro de 1134), pode ser considerado como o sétimo descendente da linhagem dos Leão e Castela. Reinou em Aragão e Pamplona entre 1104 e 1134. Filho de Sancho Ramirez e de Felícia de Roucy. Casou-se com Urraca, filha de Afonso VI. Esse casamento foi arranjado por Afonso VI em 1106 com o objectivo de unir e liderar militarmente os dois estados cristãos contra os Almorávidas. Destacou-se na luta contra os muçulmanos, depois de lhes conquistar Saragoça, atinge o dobro do tamanho do reino de Aragão. (pt)
- Альфонсо I Воитель (исп. Alfonso el Batallador; 1073—7 сентября 1134) — король Арагона, получивший своё прозвище за победы в 29 битвах. Являлся сыном короля Санчо I и унаследовал трон от своего старшего брата Педро I. Альфонсо был одним из самых выдающихся деятелей так называемого арагонского направления Реконкисты, умелым полководцем и храбрым воином, правителем королевства Арагон и Памплоны, а также некоторое время всей Кастилии (в 1109—1114 годах). Альфонсо продолжил наступательную политику отца и брата, захватив значительное количество городов и крепостей альморавидов. Главным достижением Альфонсо Воителя стала осада Сарагосы (с 22 мая 1118 г.), которая длилась свыше полугода и завершилась падением крупнейшего мусульманского центра в среднем течении реки Эбро. 18 декабря 1118 года Сара (ru)
|
_of_the_bones_(relics)_of_Alfonso_the_Battler.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)