rdfs:comment
| - Una cel·la (del llatí cella 'dormitori', 'rebost'), és la cambra interior d'un temple en arquitectura clàssica,. (ca)
- المَقْدِس أو السيلا (من Cella باللاتينية وتعني الغرفة الصغيرة) أو (Naos من اليونانية وتعني المعبد) هي الغرفة الداخلية للمعبد في العمارة الكلاسيكية، أو متجر يواجه الشارع في العمارة الرومانية المحلية، مثل Domus. معانها للتطويق داخل الجدران قد امتد إلى معاني كثيرة، منها غرفة الناسك أو الراهب، ومنذ القرن السابع عشر في معنى الخلية البيولوجية في النباتات أو الحيوانات، حيث أن الكلمة الأنجليزية (cell) مأخوذة منها. (ar)
- Cella (latinsky: malá místnost) neboli naos (řecky: vαός, naós, místnost nebo chrám) je vnitřní místnost antického chrámu nebo obchod přilehlý k ulici v římské domovní architektuře (viz domus). (cs)
- Σηκός ονομάζεται ο κύριος εσωτερικός χώρος στους αρχαίους ελληνικούς ναούς. Ήταν αποκλειστικά αφιερωμένος και χρησίμευε για τη φύλαξη του αγάλματος της θεάς ή του θεού, γι' αυτό και ήταν κλειστός για το κοινό, αφού οι τελετές και οι θυσίες γίνονταν στον βωμό που βρισκόταν έξω από τον ναό. (el)
- A cella (from Latin for small chamber) or naos (from the Greek ναός, "temple") is the inner chamber of an ancient Greek or Roman temple in classical antiquity. Its enclosure within walls has given rise to extended meanings, of a hermit's or monk's cell, and since the 17th century, of a biological cell in plants or animals. (en)
- Cella (latinezko “gela”) arkitektura klasikoan tenplu baten barruko aretoa da. Greziar arkitekturan naos deritzo. (eu)
- La cella (mot dérivé du latin celare, « cacher » et qui désigne un local fermé) est la partie close du temple étrusque puis du temple romain, généralement de forme rectangulaire, parfois ronde (par exemple le temple de Vesta ou le Panthéon de Rome). Elle s’ouvre sur l’avant du temple par une porte à deux battants. (fr)
- 켈라(cella, "작은 방") 또는 나오스(ναός naos[*], "신전")는 서양의 에서 신전의 안쪽 방을 가리키거나 또는 고대 로마 건축의 도무스(집)에서 도로쪽의 방을 가리킨다. 켈라는 벽으로 둘러싸여 있는데, 이러한 점에 기인하여 의미의 확대가 일어나 종교적 은둔자, 수행자 또는 수도사의 방(cell), 즉 수도실을 뜻하게 되었고 17세기부터는 식물이나 동물의 세포(cell)를 뜻하게 되었다. 고대 그리스와 로마의 신전에서 켈라는 해당 신전에서 모시는 신의 신상(神像)이 놓여지는 신성한 안쪽의 방, 즉 신상 안치소를 뜻했다. 켈라에는 신전의 가장 신성한 장소인 지성소(至聖所)에 해당하는 (Adyton)이 포함되어 있다. (ko)
- セラもしくはケルラ(Cella)は、古代ギリシャ及び古代ローマの僧院に見られる壁に囲われた部屋のことである。 (ja)
- Cela (em latim: cella) ou nau (em grego: ναός; romaniz.: naós , lit. "templo") era a estrutura central dum templo clássico na qual alocava-se a estátua da divindade. (pt)
- Cella är det innersta heliga rummet i ett antikt grekiskt tempel, där en staty av guden stod uppställd. I rummet fanns en eldstad samt en tron. (sv)
- Целла (лат. cella) — головне приміщення, власне святилище, античного храму, де містилося скульптурне зображення божества. Перед вхідними дверима до целли звичайно знаходився портик з парним числом колон. У периптеричних храмах целла з усіх боків була оточеною колонадою. (uk)
- Als Cella (lateinisch für „kleiner Raum, Zelle“) wird der Verwendung Vitruvs gemäß der innere Hauptraum eines antiken griechischen oder römischen Tempels bezeichnet. Die Cella, in der die Götterstatue aufgestellt war, wurde als Raum der Gottheit angesehen und war nicht allgemein dem Besuch geöffnet. Die zentrale Kulthandlung – das Opfer – fand nicht in der Cella statt, sondern wurde auf dem außerhalb des Tempels stehenden Altar dargebracht. Hiervon etwas abweichend war besonders auf Sizilien (z. B. in Selinunt) bei frühen griechischen Tempeln bis in frühklassische Zeit hinter der Cella ein eigener Raum abgeteilt, in dem die Statue des Gottes aufgestellt war. Er wird als Adyton bezeichnet und durfte nur vom Kultpersonal betreten werden. Im Griechischen wird die Cella Sekos (altgriechisch ση (de)
- La cella (in greco ναός, naòs) era la parte interna di un tempio greco o romano. Era l'ambiente che ospitava l'immagine della divinità (una statua di solito) e simbolicamente era la casa del dio stesso; per questo era proibito entrarvi se non durante particolari festività, mentre vi accedevano regolarmente soltanto alcuni tipi di sacerdoti. Il colonnato interno della cella, su due ordini, nel tempio di Afaia a Egina, visibile per la perdita di una delle pareti della cella (it)
- Een cella was in oorsprong een opslagruimte in de Romeinse tijd (Varro, De Ling. Lat. V 162, ed. Müller). Van deze waren er verschillende beschrijvingen, die hun onderscheidende namen ontleenden aan de artikelen die ze bevatten, zoals de cella penuaria of penaria (bevat de (voorraad)), de cella olearia (geurwaren) en cella vinaria (wijn). De slaaf aan wie het toezicht over deze winkels toevertrouwd werd, werd cellarius (Plaut., Capt. IV 2115; Senec., Ep. 122.), promus (Colum., XII 3.) of condus, "quia promit quod conditum est" (cf. Hor., Carm. I 9.7, III 21.8) en soms promus condus en procurator peni (Plaut., Pseud. II 2.14.) genoemd. Dit beantwoordt aan onze hedendaagse butler en huishoudster. (nl)
- Целла (лат. cella — комнатка, каморка) — внутренняя часть, святилище древнеримского храма. То же, что наос в древнегреческом храме. Изначально, в Древнем Риме — маленькое хозяйственное помещение, кладовая в многоквартирных жилых домах — инсулах. (ru)
|