| rdfs:comment
| - 펜타르키(영어: Pentarchy, 고대 그리스어: Πενταρχία, pentarchía, πέντε pénte, "five", ἄρχειν archein, "지배하다")란 동방 정교회에서 으뜸이 되는 교구들이 역사적으로 구성한 교회들이다. 동로마 제국의 황제 유스티니아누스 1세의 법에서 잘 나타난다. 기독교 교회는 다섯 총대주교들에 의해서 지배를 받는다. 이 5 총대주교의 5 교구는 로마제국의 로마, 콘스탄티노폴리스, 알렉산드리아, 안티오케이아, 예루살렘에 있는 교구들이다. (ko)
- Pentarki (från grekiska Πενταρχία, Pentarchia från πέντε pente, "fem", och ἄρχω archo, "bestämmande") är en term inom kristendomens historia avseende idén om ett universellt bestämmande bland de kristna genom överhuvuden (eller patriarker) av fem huvudsakliga episkopala säten inom Romerska imperiet: Rom, Konstantinopel, Alexandria, Antiochia och Jerusalem. (sv)
- Pentarchia – koncepcja głosząca, że władza nad Kościołem należy do pięciu patriarchów, którzy pozostają w jedności wiary oraz mają te same prawa na swoich terytoriach. (pl)
- 五大牧首區（古希臘語：Πενταρχία，英語：Pentarchy），基督教歷史上的術語，源自於初代教會首領將整個羅馬帝國的領土，統一在唯一的基督教世界（Christendom）的理想。這些地區分別被劃歸為五個主教座，由五個宗主教進行管理。這五個教會分別位於羅馬、君士坦丁堡、亞歷山大港、安條克和耶路撒冷。將普世與唯一的統治權力歸於基督教會手中的理念，與羅馬帝國統治結構之間有緊密的關連，但是因為地區政治及教會勢力的現實狀況，造成五大教區的分劃。這五個主教座比起其他主教座擁有更大權力，是因為它們在政治和教會的重要性；它們全都位於帝國內的重要城市和區域，也是教會的主要中心。羅馬、亞歷山大和安條克在早期教會發展有重要角色。君士坦丁堡在4世紀成為皇室首都，成为新罗马，在第六次公会议之后与罗马圣座地位同等。耶路撒冷在使徒時期十分重要，因此獲得禮儀上的排位。 正教會對羅馬帝國境內五個基督教地區的聯盟管制。 (zh)
- البطريركيات الخمس ((بالإغريقية: Πενταρχία)، من πέντε (pénte) بمعنى «خمسة»، و ἄρχειν (archein) بمعنى «يحكم») هو نظام ترتيب كنسي دعمته الكنيسة الأرثوذكسية الشرقية تاريخيًا. صيغت قواعده من قوانين الإمبراطور الروماني جستنيان الأول (527-565). في هذا النظام يحكم الكنيسة المسيحية بطاركة الكراسي الأسقفية الخمسة الرئيسية للإمبراطورية الرومانية: روما، والقسطنطينية، ، وأنطاكية، والقدس. (ar)
- La Pentarquia (del grec "pentarkhia", govern en conjunt de cinc persones) designa les cinc antigues Esglésies patriarcals de l'Església, els bisbes de les quals van ser considerats , sistema establert per l'emperador Justinià I (527–565) i aprovat per l'església romana d'Orient en 692. Per ordre cronològic de fundació: No totes aquestes cinc Esglésies, d'orígens diversos, van prendre part en els set primers concilis ecumènics: Constaninoble no va participar en el Primer Concili de Nicea (325) i Roma en el Primer Concili de Constantinoble (381). (ca)
- Pentarquía (del griego πενταρχία pentarchía, gobierno conformado por cinco personas) es un término en la historia del cristianismo que hace referencia a la idea de la autoridad universal sobre la cristiandad por parte de los obispos de cinco sedes episcopales del Imperio romano, llamados patriarcas y que tenían poderes eclesiásticos superiores a los de los obispos metropolitanos. Los cinco obispos que tendrían esa autoridad colegial eran (según una orden fija de honor): (es)
- Pentarchy (from the Greek Πενταρχία, Pentarchía, from πέντε pénte, "five", and ἄρχειν archein, "to rule") is a model of Church organization formulated in the laws of Emperor Justinian I (527–565) of the Roman Empire. In this model, the Christian church is governed by the heads (patriarchs) of the five major episcopal sees of the Roman Empire: Rome, Constantinople, Alexandria, Antioch, and Jerusalem. (en)
- Pentarki (dari kata Yunani Πενταρχία, Pentarchia dari πέντε pente, "lima", dan ἄρχειν archein, "untuk memerintah") merupakan suatu model yang secara historis diperjuangkan dalam Kekristenan Timur sebagai suatu model administrasi dan relasi gereja. Dalam model ini, Gereja Kristen atau Kristiani diperintah oleh para kepala (Patriark) dari kelima takhta episkopal besar dalam Kekaisaran Romawi: Roma, Konstantinopel, , , dan . Gagasan itu timbul karena keunggulan gerejawi dan politis kelima takhta tersebut, namun konsep otoritas eksklusif dan universal mereka terkait erat dengan struktur administratif Kekaisaran Romawi. Pentarki pertama kali dinyatakan secara konkret dalam hukum-hukum Kaisar Yustinianus I (527–565), khususnya dalam Novella 131. Konsili Quinisextum yang diselenggarakan pada tahu (in)
- La Pentarchie (du grec ancien πενταρχία / pentarkhía (« gouvernement de cinq personnes »), de πέντε / pénte (« cinq ») et ἀρχία / arkhía (« gouvernement ») est l'organisation de l'Église chrétienne autour de cinq Églises patriarcales : Rome, Constantinople, Alexandrie, Antioche et Jérusalem. La formule apparaît pour la première fois dans la législation de l'empereur Justinien, au VIe siècle, qui l'a utilisée pour organiser l'Église chrétienne trinitaire dans le cadre de l'unité politique de son empire, et ensuite dans les actes du concile in Trullo (VIIe siècle). (fr)
- Nella storia della Chiesa, per pentarchia (dal greco πενταρχία, da πέντε cinque + ἄρχω governare) s'intende la teoria secondo la quale il governo della cristianità intera era affidato congiuntamente alle cinque sedi episcopali più importanti del mondo romano: Roma, Costantinopoli, Alessandria, Antiochia, e Gerusalemme. Secondo tale teoria la loro unanimità era richiesta per rendere pienamente obbligatorio un pronunciamento ecclesiastico e un concilio non era ecumenico senza il consenso di tutti e cinque i patriarcati. (it)
- Na história do cristianismo, pentarquia (do grego: pente – cinco, e arquia – governo ou governante) é um termo utilizado para referir-se a um sistema eclesiástico baseado no comando de cinco patriarcas; Roma, Constantinopla, Alexandria, Antioquia e Jerusalém. O termo pentarquia e seu valor jurídico (civil e canônico) foi especificado no Oriente pela legislação do imperador Justiniano I (r. 527–565), e pelo Concílio de Trulo (692), no Ocidente suas sanções foram negadas ou aceitas parcialmente pelos papas, que sustentavam que Cristo, ao tornar São Pedro o primeiro papa, fundando a Igreja sobre ele, tornou-a por vontade divina, "monárquica, e não pentárquica". (pt)
- Пентархія (від грец. Πενταρχία , Pentarchía, від πέντε pénte, «п’ять» та ἄρχειν archein, «правити») — це модель організації Церкви, яка історично відстоювалась у Східній православній церкві. Вона була сформульована в законах імператора Юстиніана I (527–565) Римської імперії. За цією моделлю християнською церквою керують глави (патріархи ) п’яти основних єпископських катедр Римської імперії: Риму, Константинополя, Александрії, Антіохії та Єрусалиму. (uk)
- Пента́рхия (греч. Πενταρχία — «Пятивластие») — концепция, разработанная богословами Византийской империи, согласно которой решение важнейших вопросов в Церкви находится в ведении глав (Патриархов) пяти основных епископских престолов Римской империи: Римского, Константинопольского, Александрийского, Антиохийского и Иерусалимского. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)