rdfs:comment
| - Als Grundton bezeichnet man den fundamentalen Ton einer Tonleiter, eines Intervalls, eines Akkords, eines akustischen Klangs oder der Stimmung eines Musikinstruments. Auf tonale musikalische Abschnitte oder Musikstücke bezogen ist Grundton sinnverwandt mit den Bezeichnungen Tonika oder tonales Zentrum, z. B. das c bei C-Dur. (de)
- En harmonie tonale, la note fondamentale, ou fondamentale, est la note de base sur laquelle est construit un accord. Par exemple, un accord de trois notes, do - mi - sol, est construit sur la fondamentale do et prend le nom de cette fondamentale : c'est un accord de do majeur. Lorsque l'accord est à l'état fondamental, la fondamentale est la note la plus grave. Au contraire, lorsque l'accord est à l'état de renversement, la fondamentale n'est plus la basse (note la plus grave). Chacun des sept degrés de la gamme majeure peut servir de fondamentale pour un accord de trois notes : (fr)
- Een grondtoon of tonica is in de muziekleer de eerste toon van een toonladder. Het is ook de toon waarop een akkoord is opgebouwd, of de laagste toon van een interval. Sinds het begin van de 17e eeuw wordt in de klassieke muziek gebruikgemaakt van het begrip grondtoon. De voorloper van het begrip grondtoon was de zogeheten (de modale slottoon van een compositie). De muzikale betekenis van de grondtoon vond zijn harmonische uitwerking in de functionele harmonie, door middel van het gebruik van cadensen. Bijvoorbeeld de grondtoon van de toonladder C groot is C. (nl)
- Grundtonen är en musikalisk term som kan syfta på
* Första tonen i en skala, vilket bestämmer namnet på skalan (c, fiss, ass etc.)
* Grundtonen i en tonart, till exempel c för tonarten C-dur.
* Den ton som ett ackord utgår ifrån, till exempel c i ackordet Cmaj7.
* Den lägsta deltonen i en sammansatt ton. Det är denna betydelse som beskrivs här. (sv)
- Основной тон (нем. Grundton, англ. root) интервала и аккорда, в учении Пауля Хиндемита и некоторых позднейших музыкально-теоретических учениях (Карла Дальхауза, Ю. Н. Холопова) — сильнейший (вследствие дублирования одного из звуков разностными комбинационными тонами первого и [в меньшей степени] второго порядка) тон созвучия — интервала или аккорда. В основной форме большого и малого трезвучий основной тон располагается внизу, в его обращениях — перемещается. Подобное явление наблюдается и в интервалах: в квинте основной тон находится внизу, в кварте, являющейся обращением квинты, — вверху. (ru)
- 在音樂理論中,我們稱一個和弦的根音,是作為該和弦建立在其之上的那個音符。舉例來說,拿C當根音的三和弦用的三個音會是C-E-G。基本上,和弦的名稱便是以根音來命名的。因此,以C為根音的三和弦稱作C和弦。根音時常跟音階的主音混淆,後者是用來代表音階的音符,而不是和弦的音符。 (zh)
- في نظرية الموسيقى، يتمثل مفهوم الأصل (بالإنجليزية: Root) في فكرة أنه يمكن تمثيل وتسمية كورد معينة انطلاقا من واحدة من نوطاتها، ويرتبط بالتفكير التناغمي. ويمكن من خلال هذه الطريقة قول «كورد دو» للتعبير عن الكورد المبنية على دو، والتي تمثل فيها دو الأصل. عندما يشار لكورد في الموسيقى الكلاسيكية أو الشائعة دون ذكر نوعها (كبيرة أو صغيرة في أغلب الحالات)، يفترض أنها ثالوث كبير، والذي يتضمن بالنسبة لدو كلا من دو ومي وصو. ليس من الضروري أن يكون الأصل هو نوطة البيس والتي هي أكثر توطات الكورد انخفاضا، بحيث يرتبط الأصل بانقلاب الكوردات، فالكور، تحافظ على أصلها بالرغم من قلبها. (ar)
- En música, la nota fonamental o fonamental d'un acord (de l'italià basse fondamentale) és la nota o el to en què aquest acord és construït o està centrat d'una manera jeràrquica, dins el que s'anomena la tonalitat. Aquesta jerarquia és present en la música occidental, i el seu ús és una habilitat bàsica dins els programes d'educació musical. Els acords que apareixen la música atonal sovint tenen una fonamental indeterminada, i es caracteritzen millor pels intervals de l'acord. (ca)
- Bazotono estas en muziko:
* la celtono de melodio, kiu ofte estas ankaŭ la fina tono.
* La unua tono de gamo, kiu donas al la apartena tonalo kaj nomoĝas ankaŭ gamnoto
* La plej malalta tono de akordo en baza pozicio – je akordo de ajna inversigo ne nepre la plej malalta tono estas ankaŭ la bazotono;estas ankaŭ akordoj, je kiuj mankas la bazotono laŭsence de la partotonaro: Oni nomas ekzemple la akordon b-d'-f' en C-maĵoro mallongigita dominantseptakordo, kies bazotono g ja funkcias kiel bazo laŭsence de la partotonaro, sed ne eksonas. Simile estas je diminuitaj septakordoj, kiuj povas rilati al kvar malsamaj bazotonoj (je kio unuopaj tonoj estas enharmoniaj).
* Je unuopa tono la (plej malalta) fundamenta frekvenco, kiu egalas al la fakta tonalto, dum kiam la kunsonaj suprotonoj difina (eo)
- En música, dentro del sistema tonal, se llama nota fundamental (del italiano basse fondamentale) o simplemente fundamental a la principal nota de un acorde, a partir de la cual se construyen las siguientes notas del acorde. La nota fundamental coincide con la nota más grave del acorde sólo si el acorde está en su posición básica o estado fundamental, es decir que no está invertido. (es)
- In music theory, the concept of root is the idea that a chord can be represented and named by one of its notes. It is linked to harmonic thinking—the idea that vertical aggregates of notes can form a single unit, a chord. It is in this sense that one speaks of a "C chord" or a "chord on C"—a chord built from C and of which the note (or pitch) C is the root. When a chord is referred to in Classical music or popular music without a reference to what type of chord it is (either major or minor, in most cases), it is assumed a major triad, which for C contains the notes C, E and G. The root need not be the bass note, the lowest note of the chord: the concept of root is linked to that of the inversion of chords, which is derived from the notion of invertible counterpoint. In this concept, chords (en)
- У теорії музики поняття основний тон — це головний звук певного акорду. Основний тон не обов'язково має бути найнижчою нотою акорду: поняття основного тону пов'язане з поняттям обернення акордів. У терцієвій гармонічній теорії, де акордами називаються співзвуччя, утворені на основі інтервалів - терцій, основним тоном акорду є нота, на яку надбудовуються усі наступні терції. Наприклад, основним тоном до-мажорного тризвуку є нота "до", незалежно від вертикального порядку, у якому представлені три ноти (до, мі та соль). Тризвук може бути в трьох можливих позиціях: в позиції власне тризвуку - з основним тоном у басі; в позиції секстакорду (першому оберненні), наприклад, E, C, G або E, G, C; в позиції квартсекстакорду (другому оберненні), наприклад G, C, E або G, E, C. (uk)
|