rdfs:comment
| - El dret consuetudinari, també anomenat usatges, usos o costums, és una que emana dels usos i costums. Són normes jurídiques que es desprenen de fets que s'han produït repetidament en el temps en un territori concret. Tenen força vinculant i es recorre a aquest dret tradicional quan, per a un cas específic, no hi ha encara cap llei (o norma jurídica escrita) aplicable. Conceptualment és un terme oposat al de dret escrit. (ca)
- Právní obyčej je nejstarší pramen práva, v současnosti však mají právní obyčeje jen malý význam, když hlavní roli hrají právní předpisy. Právní obyčeje vznikají spontánně na základě dlouhodobé tradice a obecné akceptace veřejností i státem (resp. společenstvím států), netvoří se tedy cílevědomě, ale dlouhodobě. (cs)
- Zuzenbidean, ohitura-zuzenbidea edo ohiturazko zuzenbidea gizarte batean sortu eta praktika iraunkorraren bitartez gizartearen onespenez legitimitatea eskuratu eta, horrela, bilakatu diren ohiturek osaturiko zuzenbidea da. Egun, zuzenbidea batez ere lege eta bestelako oinarritzen bada ere, garai batean ohiturak garrantzi handia izan zuen gizarteko harremanak arautu eta harreman horien inguruko gatazkak ebazteko. Historian zehar ohitura zuzenbidearen iturri nagusia izan bazen ere; egun bigarren mailako erreferentzia da zuzenbidean, baina arlo eta eskualde zenbaitetan lehen mailako iturria da, hala nola . (eu)
- La coutume est une des sources du droit. Elle ne doit pas être confondue avec l'usage, dont elle est la verbalisation. (fr)
- 慣習法(かんしゅうほう)とは、社会の成員の間に存在する一定の慣行のうち、その慣行が成員によって法的拘束力があるものと意識されているもの(法的確信を伴うもの)をいう。 (ja)
- La consuetudine, detta anche uso normativo, è una fonte del diritto. Essa consiste in un comportamento costante e uniforme (diuturnitas), tenuto dai consociati con la convinzione (opinio iuris) che tale comportamento sia doveroso o da considerarsi moralmente obbligatorio. (it)
- 관습법(慣習法, 독일어: Gewohnheitsrecht)은 가장 오래된 법의 연원으로서, 불문법의 하나이다. 사회에서 형성된 관습이 국민일반에게 법규범으로서의 확신을 얻은 것을 말한다. 규범에 대한 묵시적 계약이 성립했다고 본다. 성문법과 관습법의 효력상의 우열에 관하여 변경적 효력설을 취하는 경우, 기존의 성문법과 다른 관습법이 성립한 경우에 양자 사이의 효력의 우열은 "신법은 구법에 우선한다"는 원칙에 의해 성문법에 배치되는 관습법이 추후에 생기면 관습법이 신법으로서 우선한다. 사회의 거듭된 관행으로 생성된 사회생활규범이 관습법으로 승인되었다고 하더라도 사회 구성원들이 그러한 관행의 법적 구속력에 대하여 확신을 갖지 않게 되었다거나, 사회를 지배하는 기본적 이념이나 사회질서의 변화로 인하여 그러한 관습법을 적용하여야 할 시점에 있어서의 전체 법질서에 부합하지 않게 되었다면 그러한 관습법은 법적 규범으로서의 효력이 부정될 수밖에 없다. (ko)
- Gewoonterecht is recht dat gebaseerd is op gewoonten. Een belangrijk kenmerk van gewoonterecht is dat het van generatie op generatie mondeling wordt doorgegeven. Daarom wordt gewoonterecht ook wel ongeschreven recht en costumier recht genoemd. Synoniemen die stammen uit het Middelnederlands zijn costume of costuijme en usantie. Aangezien gewoonterecht ontstaat vanuit de samenleving is het de tegenhanger van wettenrecht, dat door de wetgever aan de samenleving wordt opgelegd. Het gewoonterecht is eeuwenlang de dominante rechtsbron geweest in West-Europa, maar is vrijwel geheel verdrongen door het wettenrecht. (nl)
- Prawo zwyczajowe – normy prawne trwale i jednolicie wykonywane w przekonaniu, że są obowiązującym prawem. Prawo zwyczajowe nie pochodzi od żadnej instytucji, lecz zostaje wykształcone przez społeczeństwo w toku historii. Zwłaszcza w czasach najdawniejszych, było prawem niepisanym przekazywanym ustnie z pokolenia na pokolenie. Z czasem normy były utrwalane w formie pisemnej (np. dokumenty stwierdzające dojście do skutku czynności prawnej, przywileje, wyroki sądowe). Normy prawa zwyczajowego odegrały szczególną rolę w rozwoju prawa międzynarodowego. Prawo zwyczajowe z reguły przechodzi proces kodyfikacji (lub inkorporacji). (pl)
- Direito consuetudinário se refere ao conjunto de costumes de uma dada sociedade que é tomado por ela como lei sem que tenha passado por um processo legislativo. (pt)
- 在法律學中,習慣法(或稱习俗法、習慣;英語:custom、customary law、consuetudinary或unofficial law)並無唯一一個準確定義。習慣法可以指原住民和當地社區固有的習俗或生活方式,又可以是指原住民和當地社區的法律、規則實踐和習俗。習慣法必須是因長期採用而構建的關於行為、義務、責任方面的規則,並且在其規則範圍內必須是帶有強制性的。有效的習俗法必須古遠、確定且合理、具有強制性、不能牴觸成文法。 而在國際法中,習慣法是指由於既定的國際慣例引起的國際義務,而且這種國際義務並非是由正式的書面公約或條約所引起的。 (zh)
- Правовий звичай — право що склалося історично, у результаті багаторазового повторення людьми певних дій. Санкціонування здійснюється шляхом відсилання до звичаю, а не до текстуального закріплення його в нормативно-правовому акті. (uk)
- القانون عرفي أو قانون العرف القانون الناشئ من العرف، يُعتبر نمطاً سلوكياً مُعتمداً يمكن التحقق منه بموضوعية ضمن إطار اجتماعي معيّن، إذ يمكن أن تُقام دعوى ما دفاعاً عن «ما هو متعارف عليه ومقبول به قانونياً»، وهو أمر مشابه لفكرة ما يسمى بـالتقادم، وهو حق يتم التمتع به من خلال العُرف المألوف طويلاً عوضاً عن القانون الوضعي. كما يتضمن القانون العرفي (والمسمى أيضاً بالقانون غير الرسمي) الحالات التي تُلاحظ بها ممارسة قانونية معينة تعتبرها الجهات ذات الصلة قانوناً (العنصر المعنوي في القانون). (ar)
- Gewohnheitsrecht ist ungeschriebenes Recht, das nicht durch Gesetzgebung zustande kommt, sondern auf lange andauernder Anwendung von Rechtsvorstellungen und Regeln beruht, die die Beteiligten im Rechtsverkehr als verbindlich akzeptieren. Die höchstrichterliche Rechtsprechung und das Schrifttum erkennen Gewohnheitsrecht als gleichberechtigt mit Gesetzen an. Gewohnheitsrecht, das im Anwenderkreis begrenzt ist – beispielsweise Gewohnheitsrecht aufgrund einer Vereinsübung –, wird als Observanz bezeichnet. (de)
- Με τον όρο "Άγραφος νόμος" (unwritten law, ungeschriebenes Recht) χαρακτηρίζεται το σύνολο των κανόνων δικαίου που δεν υπάρχουν κάπου γραμμένοι. Παράδειγμα άγραφου νόμου είναι το έθιμο ή εθιμικό δίκαιο. Το εθιμικό δίκαιο αποτελείται από κανόνες που αφ' ενός μεν ισχύουν, χωρίς να έχουν τεθεί υποχρεωτικά από την Πολιτεία, αλλά έχουν διαμορφωθεί και επιβληθεί μετά από μακροχρόνια, αδιάκοπη και ομοιόμορφη εφαρμογή από τον ίδιο τον λαό ενός γεωγραφικού τόπου ή χώρας με την προϋπόθεση της απόδοσης σ΄ αυτούς ενσυνείδητης δεσμευτικής ισχύος. Θα πρέπει δηλαδή οι κανόνες αυτοί να εφαρμόζονται επί μακρό χρόνο με "συνείδηση δικαίου" (opinio iuris), υπό την αντίληψη ότι είναι δεσμευτικοί. (el)
- Kutimo en juro estas la establita modelo de moroj kiu povas esti objektive certigita ene de partikulara socia kompreno. Oni povas starigi plendon defende de "tio kio estis ĉiam farita kaj akceptita laŭleĝe." Rilata estas la ideo de preskribo; nome rajto ĝuata pro delonga kutimo pli ol pro pozitiva leĝo. Kutimjuro (ankaŭ neoficiala juro) ekzistas kie:
* certa jura praktko estas observata kaj
* la koncernaj agantoj konsideras, ke ĝi estas laŭjure (opinio juris). (eo)
- A legal custom is the established pattern of behavior that can be objectively verified within a particular social setting. A claim can be carried out in defense of "what has always been done and accepted by law". Customary law (also, consuetudinary or unofficial law) exists where: 1.
* a certain legal practice is observed and 2.
* the relevant actors consider it to be law (opinio juris). (en)
- Derecho consuetudinario, también llamado usos o costumbres, es una fuente del derecho. Son normas jurídicas que no están escritas pero se cumplen porque en el tiempo se ha hecho costumbre su cumplimiento; es decir, se ha hecho uso de esa costumbre que se desprende de hechos que se han producido repetidamente, en el tiempo, en un territorio concreto. Tiene fuerza y se recurre a él cuando no existe ley (o norma jurídica escrita) aplicable a un hecho. Conceptualmente, es un término opuesto al de derecho escrito. (es)
- Hukum adat atau hukum kebiasaan adalah hukum umum merujuk pada serangkaian aturan yang mengikat pada suatu masyarakat yang tidak tertulis dan bersumber dari kebiasaan yang tumbuh dan berkembang pada suatu masyarakat adat tertentu. Hukum adat Indonesia yang berlaku sekarang ialah hukum adat yang berlaku sebelum tahun 1808 Masehi masa Thomas Stamford Raffles mengadakan perubahan-berubahan yaitu "aturan yang tidak tertulis dan merupakan pedoman untuk seluruh masyarakat Indonesia dan dipertahankan oleh masyarakat asli Indonesia dalam pergaulan hidup seharihari baik di kota maupun di desa. (in)
- Sedvanerätt (även jus non scriptum, lex non scripta, "oskriven rätt", engelska customary law), är sådan allmän sedvänja som har accepterats som lag inom ett visst område utan att det är bestämt i nedskrivna regler. Sedvanerätt är en rättskälla som utgörs av handelsbruk, hävdvunnen sed och traditioner som har tillämpats allmänt, och som inte formulerats i skriven lagtext men som ändå uppfattas som juridiskt bindande för inblandade aktörer, domstolar såväl som andra myndigheter och enskilda. Exempel på rättskällor som kan uttrycka sedvanerätt är domstolsavgöranden och regelmässigheter i handel som har utvecklats inom en viss bransch, näring eller marknad. Inom folkrätten är det staternas praxis, kombinerad med en rättsövertygelse om denna praxis bindande kraft, som ger upphov till sedvanerät (sv)
- Правово́й обы́чай (обычное право) — исторически сложившийся источник права и правило поведения. Позже часто избирательно санкционировалось государством и включалось в его систему правовых норм. Обычное право представляет собой одно из древнейших явлений в истории человечества. Причем проблемы возникновения, формирования и развития обычного права носят многоплановый характер, поскольку его нормы являются элементами национальной культуры. Изучение обычаев, их соотношения с другими источниками права важно для понимания исторического процесса возникновения права, а также преемственности в развитии правовых норм. В правовой науке, как отечественной, так и зарубежной, обычное право изучалось и изучается в историческом аспекте и в плане сравнения обычной нормы с другими социальными нормами. (ru)
|