rdfs:comment
| - Vijñāna (sanskrit; pali: viññāṇa) ist ein Begriff der buddhistischen Philosophie. Das Konzept der Vijnanas in ihrem Zusammenwirken beschreibt im Abhidharma ein buddhistisches Modell des Geistes. (de)
- Vijñāna (Sanskrit devanāgarī: विज्ञान; Pāli : viññāna) est un concept de la philosophie indienne qui signifie connaissance, savoir, discernement, compréhension, intellect ; science. Dans le Bouddhisme, vijñāna est la connaissance discriminante, l'un des cinq agrégats (skandha). (fr)
- 識(しき、巴: viññāṇa ヴィニャーナ, 梵: vijñāna ヴィジュニャーナ)とは、意識、生命力、心、洞察力との意味の仏教用語である。認識対象を区別して知覚する精神作用を言う。 この語は、vi(分析・分割)+√jñā(知)の合成語であって、対象を分析し分類して認識する作用のことである。釈迦在世当時から、この認識作用に関する研究が行われ、さまざまな論証や考え方が広まっており、それぞれの考え方は互いに批判し合いながら、より煩瑣な体系を作り上げた。 しかし、大乗仏教全般で言うならば、分析的に認識する「識」ではなく、によるより直接的な認識である般若(はんにゃ、プラジュニャー(prajñā)、パンニャー(paññā))が得られることで成仏するのだと考えられるようになって重要視された。 (ja)
- 識(梵語:विज्ञान,Vijñāna,巴利語:विञ्ञाण,Viññāṇa),佛教術語,指人的意識、心智、生命力、理智、分別能力,為五蘊、六入、十二處、十八界之一。在早期佛經,經常與心(Citta)、意(Manas)混用,意義接近,但因為用法不同,實際的內涵又有所不同。其主要是用來作為指區別對象的認知能力。 提及佛教輪迴的主體時,並不會與婆羅門教一樣稱其為神我,而會稱之為神識。 (zh)
- Vijñāna (Sanskrit: विज्ञान) or viññāṇa (Pali: विञ्ञाण) is translated as "consciousness," "life force," "mind," or "discernment." The term vijñāna is mentioned in many early Upanishads, where it has been translated by terms such as understanding, knowledge, and intelligence. (en)
- Vijñāṇa (sanscrito, viññāṇa, pāli) è, nel canone pāli del buddhismo theravāda, il termine che indica il quinto degli aggregati dell'esistenza, ossia la coscienza. È anche il terzo elemento della genesi dipendente. Come pure gli altri elementi degli aggregati dell'esistenza non è un unicum indivisibile, persistente e statico, ma è un flusso, un processo composto e in divenire. Non è quindi considerabile un'anima. Nei testi canonici, come ad esempio nell'Anattalakkhana Sutta (Saṃyutta Nikāya, XXII, 59) vi sono frequentemente attribuite le caratteristiche di impermanenza, sofferenza e non sé. In Majjhima Nikāya 38 è detto che «al di la delle condizioni, non c'è un sorgere della coscienza». Tuttavia nell'antico canone Pali è ben chiaro che il Buddha non enuncia nessuna teoria del non-Sé. Resta (it)
- ( 대한민국 아이스하키 선수였으며 현재 감독인 인물에 대해서는 심의식 (아이스하키 선수) 문서를 참고하십시오.) 심의식(心意識)은 심(心) · 의(意) · (識)의 세 낱말을 합친 복합어이다.
* 심(心)은 산스크리트어 치타(citta)의 번역어로 질다(質多)라고도 음역하며, 집기(集起)를 뜻한다.
* 의(意)는 산스크리트어 마나스(manas)의 번역어로 말나(末那)라고도 음역하며, 사량(思量)을 뜻한다.
* 식(識)은 산스크리트어 비즈냐나(vijñāna)의 번역어로 비야남(毘若南)이라고도 음역하며, 요별(了別)을 뜻한다. 마음(6식 또는 8식, 즉 심왕, 즉 심법)의 심(心) · 의(意) · (識)의 측면 또는 능력에 대한 사상인 심의식 사상(心意識思想)에서의 견해 차이는 부파불교와 대승불교를 구별짓는 주요 사상적 측면들 중의 하나이다. (ko)
- Vijnana (Devanagari विज्ञान, IAST: vijñāna) is het bewustzijn. In veel vroege Upanishads betekent het analytische kennis of filosofie. Het is de actie van het onderscheiden of onderscheid maken en het aldus verstaan, herkennen, begrijpen. Vijnana wijst ook naar de faculteit zelf van het juist oordeelsvermogen. De term wordt ook voor het kenvermogen als geheel gebruikt, het verstand en komt dan overeen met de term manas. Het blijft in die zin onderscheiden van het bewustzijn. (nl)
- Виджня́на (санскр. विज्ञान, IAST: vijñāna; vi — префикс «раз-» и jnana — «знание», «познание», то есть распознавание, различающее познание) — понятие индийской философии и психологии, означающее различительное познание, осознание, понимание; в буддизме относится к сознанию в широком смысле. В «Катха-упанишаде» виджняна практически тождественна интеллекту-буддхи и выше рассудка-манаса. (ru)
- Віджняна (санскр. vi — префікс «роз-» і jnana — знання, пізнання, тобто розпізнавання, що розрізняє пізнання) — поняття індійської філософії та психології, що означає розрізняльне пізнання, усвідомлення, розуміння; у Буддизмі відноситься до свідомості в широкому сенсі. У буддійському вченні психофізичний світ складений з п'яти , або груп елементів (дхарм), — (тілесна форма), (відчуття), (сприйняття), санскара (вольові імпульси) і, нарешті, віджняна, або усвідомлення самого себе. (uk)
|